Постанова

від 22.05.2017 по справі 808/273/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2017 року 10 год. 00 хв.Справа № 808/273/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Віола+» до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення та вимоги про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується - суд) надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віола+» (далі іменується - позивач, ТОВ Віола+ ) до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі іменується - відповідач, Вільнянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Вільнянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 06.01.2017 №0000061300 в сумі 14 728,94 грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1-13 від 06.01.2017 в сумі 29 457,87 грн. зі сплати єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Вільнянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято Рішення №0000061300 від 06.01.2017 з порушенням строків його прийняття. Зазначає, що позивачем 02.09.2016, дійсно несвоєчасно, подано до органу ДФС Звіти про суми нарахованої заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску за періоди за серпень 2015 року в 17 188,07грн., червень 2016 року. в сумі 12 269,80 грн. Разом з тим, факт ненарахування єдиного внеску за серпень 2015 року, червень 2016 року не має місця, оскільки єдиний внесок був своєчасно самостійно нарахований в серпні 2015 року, в червні 2016 року і сплачений підприємством. Отже, заборгованість перед бюджетом по нарахованим та виплаченим сумам єдиного соціального внеску у підприємства на дату подання звітності по строку 20.09.2015 року була відсутня. З огляду на викладене, вважає рішення Вільнянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 06.01.2017 №0000061300 в сумі 14 728,94 грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1-13 від 06.01.2017 в сумі 29 457,87 грн. зі сплати єдиного соціального внеску протиправними та просить суд їх скасувати.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

У судове засідання з'явився представник відповідача. Матеріали справи містять письмові заперечення від 06.03.2017 вх. № 6733, в яких, зокрема, зазначено про те, що в ході перевірки встановлено факт не надання позивачем станом на 30.08.2016 Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за серпень 2015 року, за червень 2016 року, у зв'язку з чим прийнято оскаржуване рішення та вимога. Вказує, що підприємство самостійно донарахувало своєчасно не нарахований єдиний внесок за серпень 2015 року та за червень 2016 року, надавши після проведення перевірки (02.09.2016) Звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Таким чином рішення Вільнянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 06.01.2017 №0000061300 в сумі 14 728,94 грн. та вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1-13 від 06.01.2017 в сумі 29 457,87 грн. зі сплати єдиного внеску винесені відповідно до норм чинного законодавства та скасуванню не підлягають. З огляду на таке, просить у позові відмовити.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі іменується - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Враховуючи вимоги частини першої статті 41 КАС України, відповідно до якої уразі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

06.09.2016 фахівцями Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області проведена документальної планова перевірка ТОВ Віола+ з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету ПДФО при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб за період 01.07.2013 -30.06.2016, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 30.06.2016, про що складено Акт № 59/1300/31734493 від 06.09.2016.

За результатами перевірки податковим органом прийнято рішення № НОМЕР_1 від 11.10.2016 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Не погодившись з Рішенням та донарахуванням штрафної санкції листом від 25.10.2016 № 25/10 ТОВ Віола+ направлено до ГУ ДФС Запорізькій області первинну скаргу, за результатами розгляду якої ГУ ДФС Запорізькій області винесено Рішення про результати розгляду скарги від 22.11.2016 №4063/10/08-01-10-01-13, в якому зазначено, що рішення № НОМЕР_1 від 11.10.2016 винесене за формою згідно з додатком до Інструкції №449 у редакції, яка втратила чинність 17.05.2016 відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 №393. Зобов'язано Вільнянську ОДПІ сформувати нове рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Листом від 25.11.2016 №2203/10/08-08-13-111 Вільнянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області відкликано рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом ДФС або платником своєчасно не нарахованого внеску №0006931300 від 11.10.2016 на суму 10926,33грн. та винесено рішення Вільнянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області №0008131300 від 25.11.2016 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-866/13 від 25.11.2016.

Вказане рішення №0008131300 від 25.11.2016 оскаржене позивачем до ДФС України, яка своїм рішенням вих. №28513/6/99-99-11-02-02-25 від 30.12.2016 рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 25.11.2016 № НОМЕР_2, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.11.2016 № Ю-866/13 Вільнянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області - скасувала, а скаргу ТОВ Віола+ від 09.12.2016 № 09/12 задовольнила частково, зобов'язала Вільнянську ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області винести та направити нові вимогу та рішення згідно вимог законодавства.

06.01.2017 Вільнянською ОДПІ ГУ ДФС направлено на адресу позивача рішення № НОМЕР_3 від 06.01.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом ДФС або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 14 728,94 грн., вимога про сплату боргу № Ю-1-13 від 06.01.2017.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням та Вимогою, звернувся з позовом до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2014 №2464-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частина друга статті 6 Закону №2464-VI визначає, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 7 даного Закону, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці , та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно вимог частини п'ятої статті 7 Закону №2464-VI, єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до висновків Акту перевірки № 59/1300/31734493 від 06.09.2017 податковим органом вказано, що в ході перевірки податковим органом виявлено порушення, зокрема, п. порушення п.1 ч.2 ст.6, ст.7, ст.8 Закону №2464-VI, а саме: несвоєчасне нарахування сум єдиного внеску з заробітної плати в cумі 17 188,07 грн. за серпень 2015 року та в сумі 12 269,80 грн. за червень 2016 року; п.4 ч.2 ст.6 Закону-2464-VІ, п.8 р.ІІ Наказу ДФС України від 14.04.2015 року № 435 в частині несвоєчасного подання до органу ДФС таблиць 1 і 4 додатка 4 за серпень 2015 року та червень 2016 року.

З матеріалів справи судом встановлено та не заперечується представниками позивача, що ним фактично Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за серпень 2015 року, за червень 2016 року надано з порушенням строку, 02.09.2016.

У зв'язки з цим, податковим органом винесено податкове -повідомлення рішення за несвоєчасне подання звітності № НОМЕР_4 від 11.10.2016, яким до ТОВ Віола+ застосовано штрафні санкції у розмірі 340 грн. Зазначена сума сплачена позивачем.

У відповідності з п.2 ст.9 Закону №2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з п.3 ст.9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Як встановлено з матеріалів справи, у бухгалтерському обліку підприємства нарахування заробітної плати та єдиного соціального внеску за зазначені періоди здійснено підприємством своєчасно та в повному обсязі, заробітна плата виплачена, єдиний соціальний внесок за серпень 2015 року, за червень 2016 року сплачено своєчасно та в повному обсязі.

В ході перевірки позивачем надавались до перевірки надавались документи, що підтверджують нарахування заробітної плати працівникам підприємства, єдиного соціального внеску, перерахування єдиного соціального внеску до бюджету, зокрема оборотно-сальдові відомості за період серпень 2015 року, червень 2016 року.

Частиною чотирнадцятою статті 25 Закону № 2464-VІ встановлено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, орган доходів і зборів у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

В свою чергу, підприємством було самостійно донараховано суми єдиного соціального внеску у поданих 02.09.2016 Звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за серпень 2015 року, за червень 2016 року.

Зазначене підтверджується наданими позивачем доказами.

З огляду на таке, судом встановлено відсутність підстав для застосування до підприємства штрафної санкції на підставі п. 3 ч.11 ст. 25 Закону України № 2464-VІ.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом

Згідно із частиною четвертою статті 25 Закону №2464-VI , орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Вказані норми кореспондуються із вимогами Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за №508/26953 (далі - Інструкція).

Абзацом 2 пункту 2 розділу VI Інструкції встановлено, що у разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Відповідно до пунктів 3-4 розділу VI Інструкції (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

З наведеного слідує, що вимога про сплату недоїмки надсилається платнику у випадку наявності на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску.

З наданих позивачем доказів вбачається, що станом на 30.09.2016 за ТОВ Віола+ обліковується поточний залишок (переплата) в сумі 6209,15грн. , станом на 31.10.2016 поточний залишок (переплата) - 8017,21грн., станом на 30.11.2016 поточний залишок (переплата) - 21494,09грн., станом на 31.12.2016 поточний залишок (переплата) - 1565,49грн.

Таким чином, податковим органом неправомірно складено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1-13 від 06.01.2017, оскільки така недоїмка була відсутня.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ Віола+ .

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віола+» до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення та вимоги про сплату боргу, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 06.01.2017 №0000061300 в сумі 14 728 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять вісім) гривень 94 коп. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1-13 від 06.01.2017 в сумі 29 457 (двадцять дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн. 87 коп. зі сплати єдиного внеску.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віола+» (код ЄДРПОУ 31734493) 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39503165).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко