Постанова

від 20.06.2017 по справі 911/1510/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року Справа № 911/1510/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач), суддів :Поляк О.І., Данилової М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Білоцерківелектроремонт" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 у справі№ 911/1510/16 Господарського суду Київської області за заявоюПриватного підприємства "Прогресор" провідстрочення виконання рішення за позовомПриватного акціонерного товариства "Білоцерківелектроремонт" доПриватного підприємства "Прогресор" простягнення 93600,00грн

в судовому засіданні взяли участь представники : від позивача: від відповідача:не з'явились не з'явились В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.07.2016 у справі № 911/1510/16 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2016, рішення Господарського суду Київської області від 21.07.2016 у справі №911/1510/16 скасовано та прийнято нове рішення; позов Приватного акціонерного товариства "Білоцерківелектроремонт" до Приватного підприємства "Прогресор" про стягнення 93600,00грн задоволено; стягнуто з Приватного підприємства "Прогресор" на користь Приватного акціонерного товариства "Білоцерківелектроремонт" 93600,00грн неустойки, 1404,00грн судового збору за подання позовної заяви; стягнуто з Приватного підприємства "Прогресор" на користь Приватного акціонерного товариства "Білоцерківелектроремонт" 1544,40грн судового збору за подання апеляційної скарги.

10.01.2017 до Господарського суду Київської області надійшла заява Приватного підприємства "Прогресор" від 10.01.2017 про відстрочення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 до 10.03.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 (суддя Кошик А.Ю.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 (головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді: Пономаренко Є.Ю., Смірнова Л.Г.), заяву Приватного підприємства "Прогресор" про відстрочення виконання судового рішення задоволено; відстрочено виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 у справі №911/1510/16 до 10.03.2017.

В касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Білоцерківелектроремонт" просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.41 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.121 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права в постанові апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга не належить до задоволення з огляду на таке.

В обґрунтування поданої заяви, в якості виняткових обставин, які ускладнюють виконання рішення у даній справі, боржник посилається на: - скрутне фінансове становище та зазначає, що на даний момент своєчасне виконання рішення суду ПП "Прогресор" вкрай ускладнене, оскільки виробництво, яким займається ПП "Прогресор" призупинено у зв'язку з необхідністю оренди іншого приміщення, замість орендованого у позивача; - зазнання збитків у зв'язку з пожежею, яка сталась в орендованому у позивача приміщенні; - те, що на даний час ним укладений новий договір оренди приміщення з іншим орендодавцем, але потрібен час для переїзду та облаштування виробництва.

Задовольняючи подану відповідачем заяву про відстрочення виконання судового рішення, попередні судові інстанції правомірно виходили з такого.

За приписами частин 1, 3 статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Відтак, застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК України, господарські суди повинні мати на увазі таке. Зокрема, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Розстрочка означає виконання рішення часками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатися господарським судом. Господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

За змістом наведеної норми, відстрочка виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Колегія суддів зазначає, що питання відносно надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

З наданого боржником Фінансового звіту та балансу станом на 30.09.2016 попередні судові інстанції встановили значне погіршення фінансового стану боржника, що ускладнює виконання судового рішення у справі.

Поряд з цим, попередніми судовими інстанціями враховано незначний термін відстрочки виконання рішення суду який просить боржник - до 10.03.2017, тобто на 2 місяці, що об'єктивно необхідні для сплати боргу з найменшими негативними наслідками для фінансового стану боржника, а також, що заборгованість останнього складається з неустойки визначеної ч.2 ст. 785 ЦК України, яка з огляду на свою правову природу (подвійна плата за користування майном), в повній мірі компенсує кредитору негативні наслідки від неможливості розпорядження належним майном, у період прострочення боржника, навіть після спливу строку відстрочки.

В той же час, стягувач, заперечуючи проти відстрочки судового рішення, не навів обґрунтованих доводів, що відстрочення судового рішення на два місяців призведе до негативних для нього наслідків та порушить його майнові інтереси. Позивач не зазначив які інтереси і в чому будуть порушені.

Таким чином, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи, касаційний суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили про наявність підстав для задоволення поданої відповідачем заяви про відстрочку виконання судового рішення у справі №911/1510/16.

Відповідно до ст.111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, враховуючи, що суди попередніх інстанції надали оцінку наявним у справі доказам та доводам сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст.43 ГПК України, та дійшли висновку про задоволення заяви відповідача, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни рішень попередніх інстанцій, оскільки встановлення інших обставин може мати місце лише внаслідок переоцінки наявних у справі доказів та обставин підставності відстрочення виконання судового рішення, що не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням викладеного постанова Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 у справі № 911/1510/16 підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , ч.1 ст.111 10 , 111 11 , ст.111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білоцерківелектроремонт" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 у справі № 911/1510/16 залишити без змін.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді О. Поляк

М. Данилова