Ухвала

від 08.06.2017 по справі 905/99/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

08.06.2017р. Справа № 905/99/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

при секретарі судового засідання Сапожніковій Ю.Б.,

розглянувши матеріали за скаргою: Приватного підприємства "АДАМАНТ-Я" м.Полтава

на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області

у справі за позовом: Приватного підприємтсва "АДАМАНТ-Я", м. Полтава

до відповідача: Розівської сільської ради Шахтарського району Донецької області, с.Розівка Донецька область

про стягнення заборгованості у розмірі 1 372 269,54 грн., інфляційних витрат у розмірі 4 056,17 грн., 3 % річних у розмірі 37 671,62 грн.

за участю представників:

від скаржника: не з'явився;

від Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області:

не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.03.2016 року у справі №905/99/16 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

22.03.2016р. на виконання судового рішення був виданий відповідний наказ.

Приватне підприємство "АДАМАНТ-Я", звернулось до суду зі скаргою на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області, відповідно до якої просить суд: 1) визнати незаконною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області щодо невиконання наказу господарського суду Донецької області від 22.03.2016р. по справі №905/99/16; 2) зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області виконати рішення господарського суду Донецької області від 01.03.2016р. по справі №905/99/16 на підставі наказу господарського суду Донецької області від 22.03.2016р. по справі №905/99/16 протягом десяти банківських днів з дати набрання законної сили судовим рішенням постановленим за результатами даної скарги.

Ухвалою суду від 19.04.2017р. скаргу прийнято до розгляду.

06.06.2017р. на адресу суду від Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області надійшли заперечення №12-17/1535 від 30.05.2017р., в яких останнє зазначає, що за змістом п.2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845, боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Відповідно до п.24 Порядку, стягувані, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 Порядку.

Боржник по справі Розівська сільська рада Шахтарського району Донецької обласної не є клієнтом Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, ніколи не обслуговувався безпосередньо в Головному Управлінні та не обслуговується на цей час. За інформацією, яка наявна в базах даних органів Казначейства, зазначений боржник знаходиться у Шахтарському районі, на території непідконтрольній органам державної влади.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам організаціям Донецької та Луганської областей , казначейське обслуговування установ, які знаходяться на території, що не контролюється українською владою, здійснюється лише після повернення такої території під контролі української влади або переміщення на території, де органи державної вдалі: здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Для виконання наданого рішення суду по справі №905/99/16 боржнику необхідно переміститися на підконтрольну органам державної влади територію та в органі Казначейства за місцезнаходженням поновити роботу своїх рахунків у встановленому законодавством порядку.

У разі поновлення казначейського обслуговування рахунків боржника, за змістом пункту 24 Порядку, стягувану необхідно подати до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, визначені пунктом 6 даного Порядку.

Головне управлінню Державної казначейської служби України у Донецькій області не має будь-яких підстав для стягнення коштів з рахунків Розівської сільської ради.

Також, у запереченнях просить суд розглядати скаргу у відсутності свого представника.

Представник Приватного підприємства "АДАМАНТ-Я" в судове засідання не з'явився.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Витребувані судом від уповноваженої особи Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області письмові пояснення щодо скарги Приватного підприємства "АДАМАНТ-Я" до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, судом встановлено наступне.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України , судові рішення ухвалюються судами від імені України і є обов'язковими для виконання на всій території України. Обов'язковість рішення суду, як одна з засад судочинства також встановлена нормами Конституції України , які є нормами прямої дії. Недотримання цього принципу порушує правовий порядок, встановлений державою.

Статтею 4-5 ГПК України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення та постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов, господарських судів тягне відповідальність, встановлену ГПК України та іншими законами України.

Положеннями статті 115 ГПК України закріплено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановлено Законом України «Про виконавче провадження» .

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій (стаття 116 ГПК України).

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.03.2016 року по справі №905/99/16 задоволено позовні вимоги ПП "АДАМАНТ-Я", стягнуто на користь позивача з Розівської сільської ради Шахтарського району Донецької області заборгованість в сумі 1372269,54 грн., інфляційні втрати у розмірі 4056,17 грн., 3% річних у розмірі 37671,62 грн., витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 14139,97 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 21209,98 грн.

Судове рішення набрало законної сили 22.03.2016 року і на його виконання 22.03.2016 року господарським судом Донецької області видано наказ про примусове виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" .

Частиною другою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011р. "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Казначейства або суду.

При цьому, у даній нормі права не вказано до якого суду оскаржуються дії органів Казначейства та не визначено порядок такого оскарження. Оскарження дій чи бездіяльності органу казначейства господарським процесуальним законодавством України не визначено.

Водночас, відповідно до ч. 7 ст. 4 ГПК України забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У відповідності з приписами ст. 121-2 ГПК України (у редакції чинній на дату звернення до суду зі скаргою) скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Оскільки, орган державної казначейської служби, виконуючи рішення суду, діє в межах Закону України "Про виконавче провадження", з особливостями, визначеними Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а відтак скарги на дії органу державної казначейської служби підлягають розгляду в межах господарського процесу, тому, господарських суд вважає за необхідне застосувати до скарги на дії ГУ ДКС України у Донецькій області за аналогією закону положення статті 121-2 ГПК України , яка визначає порядок оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» встановлено, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема: статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК України тощо.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 24.09.2013 р. у справі № 32/37-10.

ПП "АДАМАНТ-Я" направлявся для виконання ГУ ДКС України у Донецькій області наказ господарського суду Донецької області №905/99/16 від 22.03.2016 року.

Листом №09.2-08/2354 від 23.02.2017р. ГУ ДКС України у Донецькій області зазначений наказ повернуто без виконання з посиланням на приписи п.п.9, 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011року та Постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам та організаціям Донецької та Луганської області» №595 від 07.11.2014року.

Ознайомившись з листом №09.2-08/2354 позивач (стягувач) звернувся до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області.

Ухвалою господарського суду Донецької області №905/99/16 від 15.11.2016р. було частково задоволено вищевказану скаргу та визнано незаконними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області повернення без виконання наказу господарського суду Донецької області №905/99/16 від 22.03.2016 року, зобов'язано ГУ ДКС України у Донецькій області прийняти до виконання наказ господарського суду Донецької області №905/99/16 від 22.03.2016 року.

15.12.2016р. позивач (стягувач) повторно направив на адресу Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області наказ господарського суду Донецької області №905/99/16 від 22.03.2016р.

13.02.2017р. представником позивача (стягувача) було направлено на адресу Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області адвокатський запит №13/02-1 з проханням повідомити про стан виконання наказу господарського суду Донецької області №905/99/16 від 22.03.2016р.

Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області було надано відповідь №09.2-16/600 від 23.02.2017р., в якій зазначено наступне.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами передбачений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 № 845.

За змістом пункту 24 Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник , документи, визначені Порядком.

Розівська сільська рада Шахтарського району, як боржник по справі, на цей час не перебуває на обслуговуванні в Головному управлінні Донецькій області та в будь-якому іншому територіальному органі Казначейства Донецькій області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей бюджетні установи зобов'язані були здійснити переміщення до 01.12.2014 на територію, що підконтрольна українській владі.

За інформацією, яка наявна в базах даних органів казначейства. Розівська сільська рада не перемістилася з території, що не контролюється українською владою. Згідно Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету від 07.11.2014р. №595, казначейське обслуговування установ, які знаходяться на території, що не контролюється українською владою, здійснюється лише після повернення такої території під контроль української влади або переміщення на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Орган казначейства на цей час не може здійснити заходи щодо безспірного списання коштів згідно Порядку, оскільки, організація - боржник не перебуває на розрахунково-касовому обслуговуванні в органах казначейства.

Після повернення території під контроль української влади територіальний орган казначейства за місцем обслуговування боржника матиме можливість здійснити виконання рішення суду у справі №905/99/16 згідно положень Порядку.

Тобто, з вищенаведеної відповіді вбачається, що Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області не виконується наказ господарського суду Донецької області №905/99/16 від 22.03.2016р.

Невиконання наказу господарського суду Донецької області №905/99/16 від 22.03.2016р. стало підставою для звернення до господарського суду з даною скаргою.

Згідно зданими, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців боржник у справі №905/99/16 - Розівська сільська рада Шахтарського району Донецької області є органом місцевого самоврядування, який зареєстрований за адресою: 86221, Донецька область, Шахтарський район, с. Розівка, вул. Щорса, 4. Відомості щодо перереєстрації юридичної особи відсутні.

За приписами ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, зокрема є доходи місцевих бюджетів та інші кошти. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів. Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти.

Відповідно до п. 12 ст. 1 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетні установи - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Таким чином органи місцевого самоврядування (у тому числі і Розівська сільська рада) відносяться до бюджетних установ, які повністю утримуються за рахунок відповідно місцевого бюджету.

Відповідно до абз. 2 пп. 1 п. 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, встановлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету, безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну казначейську службу України» №215 від 15.04.2015року, є Державна казначейська служба України.

Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 9 постанови).

На виконання ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" і п. 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2011року № 845 затвердив Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Згідно з п. 3 цього Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Частиною другою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Безспірне списання коштів з рахунків боржника органами казначейства здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845).

За приписами Порядку №845 боржниками є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Указом Президента України №405/2014 від 14.04.2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час розгляду справи антитерористична операція триває.

У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» , с.Розівка віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Вищезазначені положення законодавства не передбачають, що знаходження боржника на території проведення антитерористичної операції є обставиною, яка виключає здійснення виконання судових актів органами, до повноважень яких віднесено виконання рішень судів, та є підставою для невиконання рішень суду.

Законодавчі акти, якими регулюються правовідносини та особливості застосування законодавства в зоні проведення антитерористичної операції також не містять заборони, щодо виконання рішень судів по відношенню до боржників, які мають реєстрацію на території, яка наразі знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції. Законодавець запровадив мораторій на примусову реалізацію предметів іпотеки, розташованих на території проведення антитерористичної операції (ст.9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» ), проте інших заборон, пов'язаних із виконанням зобов'язань та проведенням дій направлених на виконання рішення суду не встановлено.

05.06.2012 було прийнято Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", який набрав чинності з 01.01.2013.

Відповідно до ст. 1 вказаного закону він встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Незважаючи на те, що судові рішення мають обов'язковий характер, Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" створено додатковий механізм їх гарантування. Так, частина перша статті 2 передбачає, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державні підприємство, установа, організація.

Також, частинами 1, 4 ст. 3 Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Додатком № 3 "Розподіл видатків Державного бюджету України на 2017 рік" до Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" за кодом 3504040 0133 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" передбачені бюджетні асигнування у розмірі 500000 тис. грн., виділені Державній казначейській службі України. З наведеного вище вбачається, що у разі відсутності бюджетних призначень для виконання рішень суду на рахунках відповідного державного органу, заборгованість погашається за рахунок коштів за кодом 3504040 0133 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою".

Відповідно до п. 49 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.2011 року №845 у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з п.п. 47, 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Оскільки, у боржника, Розівської сільської ради Шахтарського району Донецької області відсутні власні рахунки, відкриті в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області, що вбачається з листа №09.2-08/2354 від 23.02.2017р., Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, то виконання рішення господарського суду Донецької області від 01.03.2016 у справі №905/99/16 шляхом стягнення коштів з рахунків відповідача є неможливим.

Обов'язковість судових рішень гарантується статтею 124 Конституції України та практикою Європейського суду з прав людини. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Крім того, відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу. Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. На державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог Конвенції (рішення у справі "Ромашов проти України"). Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою (рішення у справі "Шмалько проти України"). Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України"). У справі "ОСОБА_1 проти Італії" наголошується (або зазначається), що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Стаття 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" щодо тримісячного строку для перерахування стягуваних коштів не встановлює жодних винятків та підлягає застосуванню.

Посилання ГУ ДКС України у Донецькій області, що Розівська сільська рада (боржник) не перебуває безпосередньо на обслуговуванні саме в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області, що унеможливлює виконання наказу спростовується приписами вищенаведеними приписами законодавства.

Крім того, у разі, якщо даний орган безпосередньо не здійснює виконання рішення суду, ГУ ДКС України у Донецькій області повинен був направити до виконання цей документ до відповідного підзвітного йому територіального органу Казначейства, яке повинно його виконувати.

Фінансування робіт по реконструкції системи водовідведення с. Розівка Шахтарського району Донецької області у 2012 році на підставі договору №41 від 16.11.2012 року було здійснено ще у 2012 році, що вбачається з коду програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 3511210 "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій", яким здійснено міжбюджетний трансферт з Державного бюджету України місцевому бюджету Шахтарського району Донецької області в 2012 році.

Також, суд зазначає, Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області в даному випадку діє, як орган, на якій відповідно до «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» покладений обов'язок з виконання рішення суду, а тому, останнє, в силу ст. 121 ГПК України повинно було порушувати перед судом питання зі зміни способу виконання рішення суду.

Позиція казначейської служби з бездіяльності призводить фактично, до ухилення з виконання судового акту.

Приймаючи до уваги, що рішення суду не виконується тривалий час у зв'язку з відсутністю відкритих рахунків у відповідача, а на виконанні наказ знаходиться в ГУ ДКС України у Донецькій області більше шести місяців, суд задовольняє скаргу Приватного підприємства "АДАМАНТ-Я" в частині визнання незаконною бездіяльності Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області щодо невиконання наказу господарського суду Донецької області від 22.03.2016р. по справі №905/99/16.

Щодо другої вимоги скарги про зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області виконати рішення господарського суду Донецької області від 01.03.2016р. по справі №905/99/16 на підставі наказу господарського суду Донецької області від 22.03.2016р. по справі №905/99/16 протягом десяти банківських днів з дати набрання законної сили судовим рішенням постановленим за результатами даної скарги.

Суд відмовляє у задоволенні вищевказаної вимоги з огляду на те, що позивачем(скаржником) не обґрунтована дана вимога з посиланнями на норми чинного законодавства України, які б передбачали таке зобов'язання.

Керуючись статями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Скаргу Приватного підприємства "АДАМАНТ-Я" м. Полтава на дії органу виконання судових рішень - Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області у справі №905/99/16 - задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області щодо невиконання наказу господарського суду Донецької області від 22.03.2016р. по справі №905/99/16.

У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Дана ухвала набирає чинності в день її оголошення (08.06.2017 року).

Ухвалу суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області.

Суддя О.М. Сковородіна