Рішення

від 20.06.2017 по справі 914/246/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2017р. Справа № 914/246/17

За позовом: Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Кабель , м. Дрогобич, Львівська область

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Дрогобич

про стягнення заборгованості в розмірі 279497,10 швейцарських франків та 746921,89 грн. пені

Суддя Мороз Н.В.

Суддя Мазовіта А.Б.

Суддя Щигельська О.І.

При секретарі М. Бурак

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: Гирич О.В.

Від третьої особи: н/з

Суть спору:

Позовну заяву подано Публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Кабель , м.Дрогобич, Львівська область, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м.Дрогобич про стягнення заборгованості в розмірі 279497,10 швейцарських франків та 746921,89 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду від 10.02.2017р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в засіданні на 28.02.2017р.

Для всестороннього та об'єктивного вирішення спору, 28.02.2017р., 28.03.2017р. та 11.04.2017р. розгляд справи відкладався з підстав, наведених у відповідних ухвалах суду. Крім того, ухвалою від 28.03.2017р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

20.04.2017р. ухвалою Господарського суду призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів та відкладено розгляд справи на 23.05.2017р.

З метою всебічного та об'єктивного розгляду спору, з'ясування всіх обставин даної справи, ухвалами суду від 23.05.2017р. та 13.06.2017р. розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених у відповідних ухвалах суду.

В судове засідання 20.06.2017р. представник позивача з'явився, подав супровідний лист з долученими документами. Крім того, подав письмові пояснення на відзив відповідача, згідно яких повідомив, що позивачем збільшувався розмір процентної ставки на підставі умов кредитного договору та з врахуванням вимог чинного законодавства. Так, листом від 19.02.2008р. позивач повідомляв позичальника про запровадження нової системи нарахування відсотків у випадку прострочення платежу за кредитним договором, а саме, про нарахування банком на прострочену суму основного боргу процентів в розмірі збільшеної вдвічі від діючої процентної ставки на момент виникнення простроченої суми, у разі неналежного виконання позичальником умов кредитного договору. Позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві та письмових поясненнях на відзив. Зокрема, повідомив, що між ПАТ „УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №11143489000 від 23.04.2007р. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 23.07.2007р. між позивачем, відповідачем та третьою особою укладено договір поруки №1, за умовами якого відповідач зобов'язується відповідати за виконання позичальником всіх його зобов'язань перед кредитором, які виникають з кредитного договору №11143489000. Представник позивача ствердив, що позивачем на виконання умов кредитного договору надано позичальнику ОСОБА_1.) кредит траншами: 24.04.2007р. - в розмірі 135226,80 швейцарських франків та 26.07.2007р. - в розмірі 255000,00 швейцарських франків. Внаслідок неналежного виконання позичальником умов договору щодо повернення кредиту та процентів за користування кредитом, позивач звернувся до суду з вимогою до відповідача (поручителя) про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом в розмірі 279497,10 швейцарських франків, нарахованої пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в сумі 746921,89 грн. Позов просить задоволити повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що позивачем при нарахуванні позичальнику процентів за користування кредитом, застосовувався збільшений розмір процентної ставки, а саме, 17,98% замість 8,99%. Ствердив, що згідно договору поруки від 23.04.2007р. передбачено процентну ставку в розмірі 8,99%, а додатковими угодами до договору поруки №1, №2, №3, №4 та №5 не вносились зміни до розміру процентної ставки. Представник відповідача посилається на п. 2.1. договору поруки, згідно якого передбачено, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови кредитного договору з позичальником, у наслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя. Ствердив, що позивач не повідомляв відповідача про зміну процентної ставки, відповідач згоди на зміну процентної ставки не надавав, відтак, вважає що порука підлягає припиненню на підставі ст. 559 ЦК України. В задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Третя особа явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, причин неявки суду не повідомила. Вимог ухвал суду не виконала.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, створивши сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

23.04.2007р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк , перейменованим на Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк у відповідності до вимог Закону України Про акціонерні товариства (позивач, за договором - банк) та ОСОБА_1 (третя особа, за договором - позичальник) укладено договір про надання кредиту №11143489000 з додатком №1 - графіком погашення кредиту.

Згідно п. 1.1. договору, банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 411923,00 (чотириста одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять три) швейцарських франків та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 1724342,22 (один мільйон сімсот двадцять чотири тисячі триста сорок дві гривні 22 коп.) за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на день укладання цього договору.

Відповідно до п. 1.5. договору, кредит надається шляхом: зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника № 26209011595100 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

Як передбачено п. 4.1. договору, позичальник зобов'язується, зокрема, використати кредит на зазначені у цьому договорі цілі, повернути одержаний кредит та сплатити нараховані банком проценти, комісії та інші платежі у порядку та терміни, встановлені договором.

Пунктом 1.3.1. договору встановлено, що за використання кредитних коштів протягом 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 8.99% річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.9.2. даного договору. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку, передбаченому п.9.2. даного договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ОСОБА_1 було укладено ряд додаткових угод до договору про надання кредиту від 23.04.2007р. №11143489000, а саме, додаткова угода №2 від 23.04.2009р., додаткова угода №3 від 29.12.2009р., додаткова угода №4 від 29.06.2011р. з додатком №1/1 - графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту та додаткова угода №5 від 20.01.2012р.

Згідно додаткових угод №2 та №3 сторони змінили додаток №1 до договору про надання кредиту (графік погашення кредиту), виклавши його в новій редакції. Додатковими угодами №3 та №4 сторони домовились, що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору, зазначений при його укладенні, а саме №11143489000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме №11143489001 та №11143489002 відповідно.

Відповідно до умов додаткової угоди №4, сторони домовились про перенесення строків виконання зобов'язань позичальника зі сплати процентів за договором та домовились про зміну кінцевого терміну повернення кредиту за договором, а саме, позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 23 квітня 2020 року, якщо тільки не буде застосований інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору. Крім того, згідно п. 2.3. додаткової угоди №4, сторони погодили зміни схеми погашення кредиту, які полягають в наступному: позичальник з дати підписання цієї додаткової угоди зобов'язується повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів в день сплати ануїтетного платежу. Розмір ануїтетного платежу складає 4652,61 (Чотири тисячі шістсот п'ятдесят два) швейцарських франки 61 сантим. День сплати ануїтетного платежу 23-є число кожного календарного місяця строку кредитування, протягом якого позичальник зобов'язаний сплатити ануїтетний платіж. Розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки відповідно до умов договору.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання кредиту від 23.04.2007р. №11143489000 між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк , перейменованим на Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк у відповідності до вимог Закону України Про акціонерні товариства (позивач, за договором - кредитор), ОСОБА_1 (третя особа, за договором - позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Кабель (відповідач, за договором - поручитель) укладено договір поруки №1 від 23.04.2007р.

Відповідно до п.1.1. договору поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником, усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору №11143489000 від 23 квітня 2007р. (в подальшому - кредитний договір), як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Як зазначено в п. 1.2. договору поруки, поручителю добре відомі усі умови вищеназваного кредитного договору, укладеного між кредитором і позичальником, в тому числі: сума договору - 411923,00 швейцарських франків (чотириста одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять три швейцарських франів); термін повернення кредиту - 23 квітня 2018 року, якщо тільки не буде застосовано інший термін повернення кредиту, відповідно до кредитного договору; процентна ставка - 8,99 (вісім цілих дев'яносто дев'ять сотих процентів річних); термін і порядок сплати процентів - щомісячно до 23 числа; штрафні санкції - згідно з кредитним договором №11143489000 від 23.04.2007р.; інші умови згідно з кредитним договором - №11143489000 від 23.04.2007р.

Згідно п. 1.3. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів, за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених в вищеназваному кредитному договорі. Відповідальність поручителя і позичальника є солідарною (п. 1.4. договору поруки).

Відповідно до п. 3.2. договору поруки передбачено, що порука припиняється з припиненням всіх зобов'язань позичальника по вищеназваному кредитному договору.

29.12.2009р. між ПАТ УкрСиббанк та ТзОВ Торговий дім Кабель було укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №1 від 23.04.2007р., згідно якої поручитель надає свою згоду на зміну основного зобов'язання, що забезпечується договором, а саме, зміну графіка погашення кредиту. Крім того, сторони доповнили договір поруки пунктом 1.6., який передбачає, що сторони ознайомлені з усіма умовами договору(ів), що обумовлюють основне зобов'язання, в тому числі стосовно можливості зміни розміру зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання, забезпеченого цим договором та/або договорами. Сторони досягли згоди відносно розміру, строку і порядку виконання зобов'язань, що забезпечуються відповідно до цього договору, розуміючи при цьому можливість зміни розміру зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання у випадках, передбачених умовами договору(ів), що обумовлюють основне зобов'язання. Сторони підтверджують, що згідно цього договору забезпечуються також і розмір зобов'язань, строк і порядок їх виконання, який може бути змінено відповідно до умов вищевказаних договору(ів), що обумовлюють основне зобов'язання.

Додатковою угодою №2 від 29.06.2011р. до договору поруки №1 від 23.04.2007р., укладеною між ПАТ УкрСиббанк , ТзОВ Торговий дім Кабель та ОСОБА_1, поручитель надав згоду на перенесення строків виконання зобов'язання позичальника зі сплати процентів за кредитним договором, на зміну кінцевого терміну повернення кредиту та зміну схеми погашення кредиту, передбачених додатковою угодою №4 від 29.06.2011р. до договору про надання кредиту від 23.04.2007р. №11143489000.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач на виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором надав позичальнику ОСОБА_1.) кредит траншами: 24.04.2007р. - в розмірі 135226,80 швейцарських франків та 26.07.2007р. - в розмірі 255000,00 швейцарських франків, що підтверджується випискою банку за кредитним договором №0011143489000 за період з 23.04.2007р. по 15.02.2017р. (в матеріалах справи).

Згідно п. 9.2. договору про надання кредиту №11143489000 передбачено, що відповідно до вимог статті 651 Цивільного кодексу України сторони погодили, що протягом дії цього договору банк відповідно до умов п.1.3.1. договору може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі, зокрема, порушення позичальником кредитної дисципліни (тобто, неналежного виконання умов цього договору та/або умов договорів, за яким надано забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором. Сторони погодили, що при настанні будь-якої із обставин, передбачених частиною 1 п.9.2. договору, банк може збільшити розмір процентної ставки за договором в наступному порядку, а саме: банк не пізніше ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дня зміни розміру процентної ставки в сторону збільшення повідомляє позичальника про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа (далі -повідомлення банку) за адресою позичальника, що вказана у розділі 12 цього договору, або за іншою адресою, яку позичальник письмово повідомив банку при зміні адреси; такий новий розмір процентної ставки за цим договором починає застосовуватись з дати, що буде вказана у повідомленні банку до позичальника, без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього договору.

19.02.2008р. позивач листом №076817 повідомив позичальника про запровадження з 12.03.2008р. нової системи нарахування відсотків у випадку прострочення позичальником платежу за кредитним договором, а саме, про нарахування банком на прострочену суму основного боргу процентів в розмірі збільшеної вдвічі від діючої процентної ставки на момент виникнення простроченої суми, у разі неналежного виконання позичальником умов кредитного договору.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за договором про надання кредиту, 25.07.2016р. позивачем було скеровано на адресу ОСОБА_1 вимогу №30-12/34594 про усунення порушень умов кредитного договору, а саме, погашення простроченої кредитної заборгованості у розмірі 55774,51 швейцарських франків та простроченої заборгованості по відсотках в сумі 27429,33 швейцарських франків. Згідно вимоги позивач надав позичальнику 31 календарний день для погашення заборгованості, та повідомив, що у випадку не усунення порушень в зазначений строк, ПАТ УкрСиббанк вимагає виконання зобов'язань за договором про надання кредиту №11143489000 від 23.04.2007р. в повному обсязі, а саме, повернення суми кредиту та нарахованих процентів в розмірі 263668,47 швейцарських франків.

Крім того, 25.07.2016р. позивачем було скеровано на адресу відповідача (поручителя) вимогу №30-12/34595 про погашення простроченої позичальником кредитної заборгованості у розмірі 55774,51 швейцарських франків та простроченої заборгованості по відсотках в сумі 27429,33 швейцарських франків, протягом трьох днів з моменту невиконання своїх зобов'язань позичальником. Згідно вимоги позивач повідомив, що у випадку неусунення порушень, ПАТ УкрСиббанк вимагає повного виконання поручителем зобов'язань ОСОБА_1 за договором про надання кредиту №11143489000 від 23.04.2007р., а саме, повернення суми кредиту та нарахованих процентів в розмірі 263668,47 швейцарських франків.

Як передбачено п. 11.1. договору про надання кредиту, відповідно до ст.ст. 525, 611 Цивільного кодексу України сторони погодили, що у випадку настання обставин визначених у п.п.23., 4.9., 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.10., 7.4., 9.2., 9.14. цього договору та направлення банком на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і неусунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 31 (тридцяти одного) календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від банку, вважати термін повернення кредиту таким що настав на 32 (тридцять другий) календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку, при цьому у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення банку чи у разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом 40 (сорока) календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати термін повернення кредиту таким що настав на 41 (сорок перший) календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.

Відповідно до умов п. 5.5. договору про надання кредиту, у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту або термінів сплати процентів, комісій строком більше ніж на один місяць, та/або порушення інших умов договору та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 11 цього договору.

У відповідності до п. 4.6. договору про надання кредиту передбачено, що позичальник зобов'язується достроково повернути суму кредиту та сплатити проценти, комісії у випадках встановлених п.п. 2.3., 4.9, 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.10., 7.4., 9.2., 9.14. цього договору та/або порушень істотних умов договору та застосування банком процедури щодо дострокового повернення кредиту в порядку, визначеному розділом 11 цього договору.

Відповідно до п. 2.2. договору поруки передбачено, що у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання на 3 день з моменту невиконання своїх зобов'язань позичальником по кредитному договору.

Згідно п. 2.3. поручитель зобов'язаний виконати свої зобов'язання на користь кредитора в термін, визначений п. 2.2. цього договору шляхом перерахування суми заборгованості позичальника на рахунок/рахунки (простроченої заборгованості, прострочених процентів, комісії та інші), вказані кредитором.

Однак, вимоги ПАТ УкрСиббанк залишені позичальником та поручителем (відповідачем) без задоволення, повне або часткове погашення заборгованості за кредитним договором проведено не було, внаслідок чого позивач звернувся до Господарського суду з вимогою до поручителя - ТзОВ Кабель про стягнення 236239,14 швейцарських франків - заборгованості по кредиту та 43257,96 швейцарських франків - заборгованості по процентам.

У відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до поручителя в межах строку, передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Згідно ч.2. ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст.1048, 1054 ЦК України, одним із обов'язків позичальника за кредитним договором є сплата процентів за користування кредитом, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Як передбачено ч.1 та ч.2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідач заперечуючи проти позову, у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем при нарахуванні позичальнику процентів за користування кредитом, застосовувався збільшений розмір процентної ставки, а саме, 17,98% замість 8,99%. Ствердив, що позивач не повідомляв відповідача про зміну процентної ставки, як передбачено п. 2.1. договору поруки, відповідач згоди на зміну процентної ставки не надавав. Відтак, вважає що порука підлягає припиненню на підставі ст. 559 ЦК України, згідно якої передбачено, що порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно п. 2.1. договору поруки передбачено, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови кредитного договору з позичальником, у наслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під згодою розуміється як візування змін в кредитний договір поручителем, так і отримання згоди шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями і т.і.

Проте, суд звертає увагу відповідача на п. 1.1. договору поруки, згідно якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником, усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору №11143489000 від 23 квітня 2007р., як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Крім того, укладеною між сторонами додатковою угодою №1 від 29.12.2009р. до договору поруки №1 від 23.04.2007р., сторони доповнили договір поруки пунктом 1.6., який передбачає, що сторони ознайомлені з усіма умовами договору(ів), що обумовлюють основне зобов'язання, в тому числі стосовно можливості зміни розміру зобов'язань у більшу та/або меншу сторону , строку і порядку його виконання, забезпеченого цим договором та/або договорами. Сторони досягли згоди відносно розміру, строку і порядку виконання зобов'язань, що забезпечуються відповідно до цього договору, розуміючи при цьому можливість зміни розміру зобов'язань у більшу та/або меншу сторону , строку і порядку його виконання у випадках, передбачених умовами договору(ів), що обумовлюють основне зобов'язання. Сторони підтверджують, що згідно цього договору забезпечуються також і розмір зобов'язань, строк і порядок їх виконання, який може бути змінено відповідно до умов вищевказаних договору(ів), що обумовлюють основне зобов'язання.

Згідно постанови Вищого Господарського суду України від 26.11.2014р. по справі №904/9996/13 зазначено, що умова договору поруки щодо поручительства перед банком за виконання позичальником зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому , є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 05.02.2014р. у справі за № 6-152цс13, згода поручителя зі змінами до кредитного договору, які визначають конкретні умови, порядок та обсяг збільшення відповідальності боржника, висловлене шляхом підписання додаткової угоди до договору поруки, не потребує додаткової згоди поручителя на збільшення відповідальності та не суперечить ч. 1 ст. 559 ЦК.

Поручитель, будучи в силу ст. 627 ЦК України, вільним при укладенні договору поруки, виборі контрагента та визначенні умов договору, поручився як за існуючі на момент укладенні договору зобов'язання ОСОБА_1 перед ПАТ Укрсиббанк , так і за ті, які можуть виникнути в майбутньому (Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого Господарського суду України від 26.11.2014р. по справі № 904/9996/13).

Відтак, наведеним вище спростовуються доводи відповідача щодо ненадання ним згоди на збільшення розміру процентної ставки, оскільки підписуючи договір поруки №1 від 23.04.2007р. поручитель надав згоду відповідати за виконання позичальником його зобов'язань перед кредитором, як тих які існували на час підписання, так і тих, які могли виникнути в майбутньому. Крім того, підписавши додаткову угоду №1 від 29.12.2009р. до договору поруки №1 від 23.04.2007р., поручитель підтвердив факт ознайомленя з усіма умовами договорів, що обумовлюють основне зобов'язання (кредитний договір), в тому числі стосовно можливості зміни розміру зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, що свідчить про обізнаність та схвалення відповідачем всіх умов кредитного зобовязання, в тому числі надання згоди на збільшення процентної ставки.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Аналогічно, ст.526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором поруки щодо відповідальності за невиконання позичальником його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору поруки №11143489000 від 23.04.2007р., в порядку та в терміни визначені договором поруки, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 236239,14 швейцарських франків - по кредиту та 43257,96 швейцарських франків - по процентам за користування кредитом, яка станом на день розгляду справи не погашена та підлягає стягненню. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст. 230 ГК України, п. 4 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).

Згідно п.7.1. договору про надання кредиту, за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку, а саме:

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті;

- пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом "факт/360" (метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

Банк може використати право на застосування пені, починаючи з 32 (тридцять другого) календарного дня, рахуючи з дати порушення позичальником терміну виконання свого грошового зобов'язання, передбаченого цим договором, а якщо така дата порушення припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то рахуючи з першого робочого дня, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем. При цьому, позичальник повинен сплатити пеню за цим договором за першою вимогою банку (п.7.1. договору про надання кредиту).

На підставі наведених законодавчих норм та положень п.7.1. договору, позивачем правомірно нараховано позичальнику та пред'явлено до стягнення відповідачу на підставі п. 1.3. договору поруки, 503337,55 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 243584,34 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 30.01.2016р. по 30.01.2017р., відповідно до довідки-розрахунку заборгованості (в матеріалах справи).

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем доведена матеріалами справи, не погашена відповідачем, становить 236239,14 швейцарських франків - заборгованість по кредиту, 43257,96 швейцарських франків - заборгованості по процентам за користування кредитом, 503337,55 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 243584,34 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом та підлягає стягненню.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати, сплачені за подання позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 549, 553, 554, 610, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 179, 193, 230, 231 ГК України, ст. ст. 4-3, 32, 33, 38, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, Господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Кабель , Львівська область, м. Дрогобич, вул. Бориславська, буд. 8 (код ЄДРПОУ 32363774) на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк , м.Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12 (код ЄДРПОУ 09807750) - 236239,14 швейцарських франків (двісті тридцять шість тисяч двісті тридцять дев'ять франків чотирнадцять сантимів) - заборгованості по кредиту, 43257,96 швейцарських франків (сорок три тисячі двісті п'ятдесят сім франків дев'яносто шість сантимів) - заборгованості по процентам, 503337,55 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 243584,34 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом та 125120,80 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення складено 23.06.2017р.

Суддя Мороз Н.В.

Суддя Мазовіта А.Б.

Суддя Щигельська О.І.