Постанова

від 20.06.2017 по справі 911/3250/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2017 р. Справа№ 911/3250/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

при секретарі: Верьовкін С.С.

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Кравчук А.С. (за довіреністю б/н від 27.12.2016 року);

від скаржника третьої особи 1 - ПАТ "Державний ощадний банк України": Тарасенков В.В. (дов. № 19/3-02/205 від 14.11.2016 р.);

від скаржника третьої особи 2 - ТОВ "Карамелія": Василюк І.С. (дов. № 28/1 від 28.02.2017 р.);

розглянувши апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"( третьої особи 1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Карамелія" (третьої особи 2)

на рішення господарського суду Київської області від 27.10.2016 р.

у справі № 911/3250/16 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Дантел"

до товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-логістичний комплекс „Арктика"

третьої особи 1 - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України"

третьої особи 2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Карамелія"

про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом вселення останнього в приміщення, які є об'єктом оренди за договором оренди нежитлового приміщення № 27/07/16-ОР від 27.07.2016 р. з урахуванням додаткової угоди № 1 від 17.08.2016 р., а саме: комплекс будівель „Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ „Логістичний центр „Скандинавія", що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, та складається з: адміністративного корпусу, літ. А, площею 1 237, 2 кв.м.; рибного ярмарку, літ. Б. площею 2 983, 0 кв.м.; комплексу по зберіганню продуктів харчування, літ. В, площею 16 522, 2 кв.м.; насосної підстанції, літ. Г, площею 37, 5 кв.м.; механічної майстерні, літ. Д, площею 128, 7 кв.м.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.10.2016 р. у справі № 911/3250/16 позов задоволено повністю: усунуто перешкоди товариству з обмеженою відповідальністю „Дантел" у користуванні майном шляхом вселення в приміщення, які є об'єктом оренди за договором оренди нежитлового приміщення № 27/07/16-ОР від 27.07.2016 р. з урахуванням додаткової угоди № 1 від 17.08.2016 р., а саме: комплекс будівель „Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ „Логістичний центр „Скандинавія", що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, та складається з: адміністративного корпусу, літ. А, площею 1 237, 2 кв.м.; рибного ярмарку, літ. Б. площею 2 983, 0 кв.м.; комплексу по зберіганню продуктів харчування, літ. В, площею 16 522, 2 кв.м.; насосної підстанції, літ. Г, площею 37, 5 кв.м.; механічної майстерні, літ. Д, площею 128, 7 кв.м.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи належним чином доведено, що відповідач самовільно, без відповідної правової підстави не надає позивачу доступу до орендованих приміщень, які є об'єктом оренди за договором оренди нежитлового приміщення № 27/07/16-ОР від 27.07.2016 р. з урахуванням додаткової угоди № 1 від 17.08.2016 р., чим відповідно порушує права законного користувача вищевказаних приміщень об'єкту нерухомого майна, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, - ТОВ „Дантел" і створює перешкоди у здійсненні і реалізації ним відповідних речових прав, у зв'язку із чим у останнього виникло право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування відповідним нерухомим майном.

Не погодившись з зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Карамелія" звернулось з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення господарського суду Київської області від 27.10.2016 р. у справі № 911/3250/16 стосується його прав та обов'язків, відповідно до якої просить суд скасувати оскаржуване рішення повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що відповідач передав в оренду позивачу весь комплекс, у якому знаходяться також й орендовані апелянтом нежитлові приміщення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 р. колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів: Тищенко О.В., Іоннікової І.А. поновлено товариству з обмеженою відповідальністю "Карамелія" строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Карамелія" на рішення господарського суду Київської області від 27.10.2016 р. у справі № 911/3250/16 до провадження.

Також, не погодившись з прийнятим рішенням, з апеляційною скаргою звернулось публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", зазначаючи на те, що рішення господарського суду Київської області від 27.10.2016 р. у справі № 911/3250/16 безпосередньо стосується його прав та законних інтересів, та просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Також, скаржник в апеляційній скарзі просить суд залучити його до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. При цьому, скаржник просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що нерухоме майно щодо якого виник спір між позивачем та відповідачем, є предметом іпотеки за іпотечним договором, та забезпечує виконання зобов'язань відповідача перед банком за кредитним договором, крім того, на даний час на нерухоме майно звертається стягнення у судовому порядку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2016 р. поновлено публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення господарського суду Київської області від 27.10.2016 р. у справі № 911/3250/16 до провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2017 року, в зв'язку з перебуванням судді Корсакової Г.В. на лікарняному сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А., судді: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 р. прийнято апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Карамелія" та публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А., судді: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено розгляд апеляційних скарг.

13.06.2017 року через відділ документального забезпечення суду від представника ПАТ "Державний ощадний банк України" надійшло клопотання про припинення провадження у справі, на підставі того, що на момент розгляду справи, відсутній предмет спору, зважаючи на припинення договору оренди в силу набуття банком, як іпотекодержателем, права власності на нерухоме майно, а тому, провадження у справі має бути припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

13.06.2017 року через відділ документального забезпечення суду від представника ТОВ „Торгово-логістичний комплекс „Арктика" надійшло клопотання про зупинення провадження у справи, до вирішення справи №910/1548/17 за позовом ТОВ ТЛК „Арктика" до ТОВ Крупенія та ПАТ "Державний ощадний банк України" про визнання договору недійсним та стягнення 55 000,00 грн.

У судовому засіданні, 20.06.2017 року представник ТОВ „Торгово-логістичний комплекс „Арктика" наголосив на тому, що не наполягає на задоволені свого клопотання про зупинення провадження у справі.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу встановлено перелік підстав зупинення провадження у справі. Так, відповідно до частини першої ст. 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаною з нею справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з нею справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.

Відповідно до рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 26 грудня 2011 року N 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Відповідно до абз. 2 п.3.16 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Враховуючи зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Колегія суддів, заслухавши думку представників сторін, ухвалила відмовити в задоволенні клопотання, оскільки відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 910/1548/17 за позовом ТОВ ТЛК Арктика до ТОВ Крупенія та ПАТ Державний ощадний банк України про визнання договору недійсним та стягнення 55 000,00 грн.

Представник ПАТ "Державний ощадний банк України" у судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, в якій просив залучити його до участі у справі як третю особу, та скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник ТОВ "Карамелія" також підтримав вимоги своєї апеляційної скарги просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

За конструкцією вказаної норми у разі встановлення наведеної в ній обставини суд зобов'язаний залучити третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції за положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України повторно розглядає справу, то він також має повноваження, керуючись ст. 27 ГПК України, щодо залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Така ж правова позиція наведена в абз. 4 п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України".

Тому, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо необхідності залучення до участі у справі в якості третіх осіб - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (третя особа 1) та товариство з обмеженою відповідальністю "Карамелія" (третя особа 2), оскільки рішення може вплинути на їх права та обов'язки.

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційних скарг, просив їх залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача у судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ ТЛК Арктика , на час розгляду справи судом першої інстанції, є власником нерухомого майна, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 14.10.2011 р., виданим Виконавчим комітетом Софіївсько- Борщагівської сільської ради, Інформаційною довідкою № 66164297 від 18.08.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна (а.с. 62-72 том 2).

27.07.2016 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 27/07/16-ОР оренди нежитлового приміщення (т.1 а.с.16), згідно з умовами п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення: офісні приміщення (ЛІТЕРА В комплекту по зберіганню, виробництву продуктів харчування, кімната №№ 211, 212, 213, 215, 216, 217, 218 загальною площею 132, 00 кв.м., що розташовані за адресою: Києво-Святошинський район, с. Софіївська Боріцагівка. вул. Чорновола 46А. Додаток - № 1 схема приміщень взятих в оренду, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 1.2. договору приміщення будуть використовуватись орендарем для розміщення офісу.

Відповідно до п. 1.5. договору приміщення перебуває у власності орендодавця на підставі свідоцтва на право власності Серія САЕ № 232419 від 14.10.2011 року.

Пунктом 1.6. договору передбачено, що орендар повідомлений про те, що об'єкт оренди знаходиться в іпотеці, згідно іпотечного договору від 04.11.2014 р., укладеного між орендодавцем та ПАТ „Державний ощадний банк України", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В. В., зареєстрованого в реєстрі за № 2041. Орендар повідомлений про те, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки, переходу права власності на предмет іпотеки або відчуження предмета іпотеки, цей договір оренди припиняється.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що передача приміщення в оренду та прийняття його орендарем, а також повернення приміщення з оренди та прийняття його орендодавцем, здійснюється шляхом підписання сторонами актів прийому-передачі, в яких зазначаються склад орендної площі та технічний стан приміщення на момент його передачі (повернення). Акти прийому-передачі є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що строк оренди за цим договором - з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі нежитлового приміщення по 31.12.2016 р. (включно).

Згідно з п. 2.6. договору сторони визначають, що датою початку використання приміщення орендарем є дата підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення від орендодавця орендарю.

Пунктом 8.3. договору визначено строк його дії, згідно якого строк дії договору - по 31.12.2016 р. (включно).

27.07.2016 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення в оренду (т.1, а.с. 24) по договору оренди нежитлового приміщення № 27/07/2016-ОР від 27.07.2016 р., згідно з яким орендодавець передав орендарю, а орендар прийняв від орендодавця нежитлові приміщення: офісні приміщення (ЛІТЕРА В комплексу по зберіганню, виробництву продуктів харчування, кімната №№ 211, 212, 213, 215, 216, 217, 218 загальною площею 132, 00 кв.м., що розташовані за адресою: Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка. вул. Чорновола 46А).

Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано додаток № 2 (т.1 а.с.25) до договору оренди нежитлового приміщення № 27/07/2016-ОР від 27.07.2016 р.

17.08.2016 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 (т.1 а.с.41) до договору оренди нежитлового приміщення № 27/07/2016-ОР від 27.07.2016 р., згідно з умовами п. 1 якої сторони дійшли згоди викласти п. 1.1. договору у наступній редакції: „Орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення комплексу будівель „Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ „Логістичний центр „Скандинавія", що розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, та складається з: адміністративного корпусу, літ. А, площею 1 237, 2 кв.м.; рибного ярмарку, літ. Б, площею 2 983, 0 кв.м.; комплексу по зберіганню продуктів харчування, літ. В, площею 16 522, 2 кв.м.; насосної підстанції, літ. Г, площею 37, 5 кв.м.; механічної майстерні, літ. Д, площею 128, 7 кв.м.".

17.08.2016 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення (т.1 а.с.42) в оренду до договору оренди нежитлового приміщення № 27/07/2016-ОР від 27.07.2016 р., згідно з яким орендодавець передав орендарю, а орендар прийняв від орендодавця нежитлові приміщення комплексу будівель Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ Логістичний центр Скандинавія , що розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, та складається з: адміністративного корпусу, літ. А, площею 1 237, 2 кв.м.; рибного ярмарку, літ. Б, площею 2 983, 0 кв.м.; комплексу по зберіганню продуктів харчування, літ. В, площею 16 522, 2 кв.м.; насосної підстанції, літ. Г, площею 37, 5 кв.м.; механічної майстерні, літ. Д, площею 128,7 кв.м.".

У вересні 2016 р. позивач звернувся до відповідача із листом б/н від 12.09.2016 р., у якому просив останнього вирішити у найкоротші строки питання усунення перешкод у реалізації права користування орендованим майном за договором оренди нежитлового приміщення № 27/07/2016-ОР від 27.07.2016 р. та додатковою угодою № 1 від 17.08.2016 р.

У відповідь на лист б/н від 12.09.2016 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 22/09/2016-4 від 22.09.2016 р., у якому зазначив, що відповідне порушене питання буде обов'язково вирішене, однак не інакше як за наслідками надання позивачем звітів фінансово-господарської діяльності товариства, пов'язаної з орендою вказаних приміщень.

Позивач звернувся з позовними вимогами щодо усунення перешкоди у користуванні нерухомим майном шляхом вселення в приміщення, які є об'єктом оренди за договором оренди нежитлового приміщення № 27/07/16-ОР від 27.07.2016 р. з урахуванням додаткової угоди № 1 від 17.08.2016 р., а саме: комплекс будівель „Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ „Логістичний центр „Скандинавія", що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, та складається з: адміністративного корпусу, літ. А, площею 1 237, 2 кв.м.; рибного ярмарку, літ. Б. площею 2 983, 0 кв.м.; комплексу по зберіганню продуктів харчування, літ. В, площею 16 522, 2 кв.м.; насосної підстанції, літ. Г, площею 37, 5 кв.м.; механічної майстерні, літ. Д, площею 128, 7 кв.м.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що матеріалами справи належним чином доведено, що відповідач самовільно, без відповідної правової підстави не надає позивачу доступу до орендованих приміщень, які є об'єктом оренди за договором оренди нежитлового приміщення № 27/07/16-ОР від 27.07.2016 р. з урахуванням додаткової угоди № 1 від 17.08.2016 р., чим відповідно порушує права законного користувача вищевказаних приміщень об'єкту нерухомого майна, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, - ТОВ „Дантел" і створює перешкоди у здійсненні і реалізації ним відповідних речових прав, у зв'язку із чим у останнього виникло право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування відповідним нерухомим майном.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Згідно з ст. 16 цього Кодексу особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Вимогами статей 759 ЦК України та статті 283 ГК України унормовано, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено, статтею 395 ЦК України речовими правами на чуже майно визнаються, серед іншого, право володіння. Відповідно до статті 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Згідно з статтею 396 ЦК України визначено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до глави 29, статті 391 ЦК України власник майна ( особа, яка володіє речовими правами на чуже майно) має право вимагати усунення перешкод здійснення ним права користування чи розпорядження майном. Таким чином, право володіння та користування, яке виникає у особи на підставі договору з власником майна, має захищатися від власника майна, який таке право порушує при доведенні такого факту.

Як свідчать матеріали справи та вже зазначалось, 27.07.2016 року позивачем укладено договір оренди нежитлового приміщення, згідно з умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення загальною площею 132,00 кв.м. що розташовані за адресою Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола 46А.

Згідно п.1.2. договору оренди приміщення будуть використовуватись орендарем (позивачем) для розміщення офісу.

В подальшому, 17.08.2016 року між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору оренди, за умовами якої у строкове платне користування (оренду) було передано орендодавця нежитлові приміщення комплексу будівель Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ Логістичний центр Скандинавія , що розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, та складається з: адміністративного корпусу, літ. А, площею 1 237, 2 кв.м.; рибного ярмарку, літ. Б, площею 2 983, 0 кв.м.; комплексу по зберіганню продуктів харчування, літ. В, площею 16 522, 2 кв.м.; насосної підстанції, літ. Г, площею 37, 5 кв.м.; механічної майстерні, літ. Д, площею 128,7 кв.м. В той же день між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення в оренду до договору оренди, згідно з яким, орендодавець передав орендарю, а орендар прийняв від орендодавця нежитлові приміщення нерухомого майна.

За умовами іпотечного договору, а саме п.2.4 (а.с. 73 том 2), передбачено обов'язок відповідача повідомляти іпотекодержатиля про факт укладання договорів оренди, шляхом надання реєстрів вказаних договорів оренди станом на 01.06 та 01.12 кожного року дії зобов'язання відповідача за кредитним договором, або на окрему вимогу іпотекодержателя. Перелік орендаторів предмета іпотеки зазначений в додатку 3 до договору іпотеки. Згідно із даними, вказаними у додатку 3 - станом на 31.05.2016р. предмет іпотеки орендують 45 орендаторів, строк дії договорів оренди зазначено до 31.12.2016 р.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає доводи скаржника (третьої особи 1 - публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України ) про те, що відповідач без повідомлення іпотекодержателя уклав договір оренди нежитлового приміщення № 27/07/16 -ОР від 27 липня 2016 року, з подальшими додатковими угодами, що є порушенням п. 2.4 договору іпотеки № 876/31/1-3 від 04 листопада 2014 року (а.с. 40 том 2), обґрунтованими.

Отже, укладаючи відповідний договір оренди з позивачем, відповідачем було порушено свої обов'язки, закріплені умовами іпотечного договору.

Також, колегія суддів зазначає, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідачем були порушені права позивача щодо вчинення перешкод у користуванні майном.

Як свідчать матеріали справи, 17.08.2016 року між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому -передачі нежитлового приміщення в оренду відповідно до договору оренди, без зауважень. Отже, зазначений акт є доказом передачі нежитлового приміщення позивачу.

Судовий захист права власності та майнових прав власників здійснюється шляхом розгляду справ за позовами щодо речових прав на майно, як-то: віндікаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України), про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (стаття 392 ЦК України).

Колегія суддів зазначає, що позивачем заявлено негаторний позов (про усунення перешкод у користуванні майном).

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника або титульного володільця до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей. Такий захист не пов'язаний із захистом від порушень, які пов'язані із позбавленням володіння майном.

Однією з умов подання негаторного позову є тривалий характер правопорушення і його наявність на момент звернення з позовом. Негаторний позов має на меті усунення тривалих порушень зазначених повноважень власника (титульного володільця), а не тих, що мали місце в минулому.

Водночас, суд першої інстанції при задоволенні позовних вимог не звернув увагу на те, що позивач при зверненні з позовом про усунення перешкод у користуванні товариством з обмеженою відповідальністю Дантел шляхом вселення останнього в приміщення, яке є об'єктом оренди за договором оренди нежитлового приміщення № 27/07/16-ОР від 27.07.2016 року з урахуванням додаткової угоди № 1 від 17.08.2016 року не надав доказів вчинення таких перешкод з боку відповідача, не вказавши при цьому на конкретні порушення, вчиненні відповідачем (чинення перешкод) при намаганні позивача вселитись у орендоване приміщення. На вимогу колегії суддів щодо надання доказів вчинення перешкод відповідачем позивачу при вселенні такі докази товариством з обмеженою відповідальністю Дантел надані не були.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом вселення позивача в приміщення, що є об'єктом оренди за договором № 27/07/16-ОР від 27.07.2016 року належними доказами не підтверджена, а отже позовні вимоги не можуть бути задоволенні.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів вважає що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" ( третьої особи 1) є обґрунтована доведеними та такими до підлягають частковому задоволенню.

Відносно доводів апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Карамелія" (третьої особи 2), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до договору оренди нежитлових приміщень від 31.12.2014 року № 31/12/14-16Ф , укладеного між ТОВ Карамелія та ТОВ ТЛК Арктика , апелянт (третя особа 2 ) орендує частину нежитлового приміщення за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул.Чорновола, 46А.(т.1 а.с.92)

У відповідності до п. 1.1 зазначеного договору оренди, з урахуванням додаткової угоди від 19.03.2015 р. № 1 (т.1 а.с.104), орендодавець (ТОВ ТЛК Арктика ) передає, а орендар (ТОВ Карамелія ) приймає у строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення: офісні приміщення (Літера В комплексу по зберіганню, виробництву продуктів харчування) кімнату № 212 загальною площею 9,45 м2 , що розташовані на 2 поверху за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул.Чорновола, 46А. (приміщення).

Згідно п. 8.3 строк дії договору - по 31.12.2015 рік (включно). Відповідно до додаткової угоди від 31.12.2015 № 2 строк дії договору продовжено до 31.12.2016 року (т.1 а.с.107)

Пунктом 2.8 договору передбачено, що після закінчення строку оренди цього договору, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю в належному стані орендоване приміщення в день закінчення строку оренди згідно акту приймання-передачі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що договір оренди № 27/07/16-ОР від 27 липня 2016 року, на підставі якого позивач просить усунути перешкоди та вселити його в об'єкт оренди, укладений під час дії договору оренди № 31/12/14 -16 Ф від 31 грудня 2014 року, укладений між відповідачем та ТОВ Карамерія . При цьому, в оренду позивачу ТОВ Дантел надано, з урахуванням додатку №2 до договору оренди, цілісний майновий комплекс об'єкту оренди, що розташований за адресою Києво - Святошинський район, с. Софіївська Борщаговка, вул.. Чорновола 46а , під час діючого договору оренди з орендарем Карамерія , що порушує його права, як орендаря за договором оренди нежитлових приміщень від 31.12.2014 року № 31/12/14-16Ф, з урахуванням додаткової угоди №2 від 31 грудня 2014 року.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про підписання сторонами акту приймання - передачі (повернення з оренди) між ТОВ Карамелія та ТОВ ТЛК Арктика .

Щодо посилання представника відповідача на лист від 22.09.2016 року направлений на адресу ТОВ Карамелія лист №16-09-22/19 (т.2 а.с.89) про дострокове розірвання в односторонньому порядку договору оренди, колегія суддів зазначає, що відповідачем, в підтвердження отримання листа ТОВ Карамелія , не надано належних та допустимих доказів, відповідно до вимог ст. 33, 34 ГПК України. Надання відповідачем чеку від 22.09.2016 року не може свідчити про те, що ТОВ Карамелія отримало лист про дострокове розірвання договору, в той час як опис вкладення не надано.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач в порушення норм чинного законодавства двічі розпорядився своїм майном, повторна передача майна в оренду іншій особі порушує права особи, якій це майно було передано в оренду раніше.

Таким чином, апеляційна скарга третьої особи 2 ТОВ Карамелія підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідачем порушені взяті відповідно до умов вищезазначеного договору оренди зобов'язання та приписи чинного законодавства.

Отже, місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкове рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду Київської області від 27.10.2016р. підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та товариства з обмеженою відповідальністю "Карамелія" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Київської області від 27.10.2016р. у справі № 911/3250/16 скасувати. В позові відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Дантел (07400, Код ЄДРПОУ 34361213, Київська область, м. Бровари, вул.. Кирпоноса, 5,) на користь публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України (01001, м. Київ, вул. Госпітална, 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129) судовий збір у розмірі 1 515,80 грн. за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Дантел (07400, Код ЄДРПОУ 34361213, Київська область, м. Бровари, вул.. Кирпоноса, 5,) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Карамелія (код ЄДРПОУ 38738227, 08131, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул.Чорновола, 46А ) судовий збір у розмірі 1 515,80 грн. за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду Київської області.

Матеріали справи № 911/3250/16 повернути господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко