Постанова

від 15.06.2017 по справі 910/26/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2017 р. Справа№ 910/26/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Смірнової Л.Г.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Верьовкін С.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Сидоренко М.В. ( за дов. №38-13/03 від 03.01.2016 р.);

від відповідача: Козир М.О. (дов. від 12.12.2016 р.);

від третьої особи 1: Подолян О.С. (дов. № 108-21475 від 28.12.2016 р.);

від третьої особи 2: Безносик А.О. (дов. № 225-КМГ-1194 від 10.04.2017 р.);

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор"

на рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2017 року .

у справі № 910/26/17 (суддя: Привалов А.І.)

за позовом комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва

до товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та Київської міської ради

про виселення,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор" про виселення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.01.2017р. залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Солом'янську районну в місті Києві державну адміністрацію.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.02.2017 р. по справі № 910/26/17 позовні вимоги комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва задоволено в повному обсязі: виселено товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор" з нежитлового приміщення, загальною площею 275,0 кв. м. (1-й поверх) за адресою: м. Київ, вул. Озерна, 9, передавши по акту прийому-передачі зазначене приміщення комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва".

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що у зв'язку з припиненням договору № 333СРДА про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.07.2013р., відповідач втратив статус орендаря і, оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування орендованим приміщенням відповідачем на день винесення рішення суду не надано, тому вимога позивача про виселення відповідача з займаного нежилого приміщення площею 275,0 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Озерна, 9 та передачі його позивачеві за актом приймання-передачі є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2017 р. у справі № 910/26/17 скасувати та справу повернути на новий розгляд.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що 12.12.2016 р. ТОВ Вектор звернулось до Окружного суду міста Києва з позовом до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва про оскарження бездіяльності органів державної влади та зобов'язання вчинити певні дії, в зв'язку з чим суд першої інстанції зобов'язаний був зупинити провадження у справі за клопотанням відповідача до вирішення спору у іншому суді. Крім того зазначив, що на виконання п. 9.7. договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 333 СРДА сторони фактично пролонгували договір, що підтверджується сплатою орендних платежів останнім.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2017 р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор" прийнято до провадження та призначено справу № 910/26/17 до розгляду.

15.03.2017 та 16.03.2017 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшли відзиви на апеляційну скаргу.

05.04.2017 року через відділ документального забезпечення суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення у справі.

17.05.2017 р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі 910/26/17 до вирішення справи № 826/19677/16.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київську міську раду.

19.05.2017 р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про залучення Київської міської ради до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Проте, зазначене клопотання про залучення третьої особи задоволенню не підлягає, оскільки ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 р. вже було залучено Київську міську раду до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

19.05.2017 р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про виклик в якості свідка ОСОБА_6

Проте, таке клопотання судом задоволенню не підлягає, оскільки ГПК України не передбачено такої процесуальної дії, як допит судом свідків.

30.05.2017 р. через відділ документального забезпечення суду від третьої особи 2 надійшли пояснення по справі.

06.06.2017 р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення.

Судові засідання у справі № 910/26/17 неодноразово відкладались.

У судовому засіданні 15.06.2017 року відповідач підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представники позивача та третіх осіб проти задоволення апеляційної скарги заперечували, а рішення суду першої інстанції просили залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 30.07.2013 р. між Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією (за договором - орендодавець), товариством з обмеженою відповідальністю "Вектор" (за договором - орендар) та комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, яке змінило своє найменування на комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва , (за договором - балансоутримувач) було укладено договір № 333СРДА про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (а.с. 15), відповідно до умов п. 1.1 якого орендодавець на підставі рішення постійної комісії Київради з питань власності від 29.05.2013р. №150, розпорядження Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 26.07.2013р. № 482 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об'єкт оренди, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Озерна, 9, для розміщення об'єкту з продажу продовольчих товарів (255,0 кв.м.) та об'єкту з продажу товарів підакцизної групи (20,0 кв.м.).

Об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 275,0 кв.м, згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.4 договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.

У відповідності до п. 3.1. договору (в редакції додаткової угоди про внесення змін до договору оренди № 333 від 07.08.2013 р. про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 12.04.2016 р.) за користування об'єктом оренди орендар сплачує балансоутримувачу орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 23.02.2016 р. № 9 та розпорядження Соломянської районної в місті Києві державної адміністрації від 12.04.2016 р. № 305 і становить 10 %, 5 % та на дату підписання угоди в цілому становить 9671,53 грн.

Згідно з п. 4.1. договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем.

Актом прийому-передачі об'єкту оренди від 30.07.2013р. орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з договором оренди від 30.07.2013р. № 333СРДА приміщення, розташоване на 1 поверсі, та перебуває на балансі комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, загальною площею 275,0 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Озерна, 9. (а.с. 22)

Відповідно до п. 4.15 договору орендар після закінчення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем.

При цьому, у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди балансоутримувачу у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахування зносу за період строку дії договору оренди. (п. 7.6. договору)

Згідно з п. 9.1. договору, цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 30.07.2013 р. до 29.07.2016 р.

У п. 9.4. договору визначено, що договір припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Разом з тим, відповідно до п. 9.7. договору сторонами погоджено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач 04.08.2016р. рекомендованою поштою надіслав на адресу відповідача лист за № 38-3828/03 від 01.08.2016р., в якому повідомив про закінчення строку дії договору оренди, та у випадку відсутності погодження на використання зазначеного приміщення зазначив про необхідність звільнення приміщення, передавши його по акту прийому-передачі представникам КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва". (а.с. 28, 29)

Крім того, до матеріалів справи залучено протокол № 25 засідання постійної комісії Київради з питань власності від 27.09.2016р., в якому зазначено про відмову відповідачу в продовженні строку дії договору оренди. (а.с. 30-42)

У зв'язку з тим, що відповідачем не звільнено приміщення за адресою: м. Київ, вул. Озерна, 9 та не передано спірне майно по акту прийому-передачі КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва", позивач звернувся з позовом до суду з зобов'язанням виселити відповідача з зазначеного приміщення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що у зв'язку з припиненням договору № 333СРДА про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.07.2013р., відповідач втратив статус орендаря і, оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування орендованим приміщенням відповідачем на день винесення рішення суду не надано, вимога позивача про виселення відповідача з займаного нежилого приміщення площею 275,0 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Озерна, 9 та передачі його позивачеві за актом приймання-передачі є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Як передбачено, частиною 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" - орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

У відповідності зі cт. 193 Господарського кодексу України та cт.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно з ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Пунктом 9.4 договору оренди передбачено, що договір припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. За приписами п. 9.1 спірного договору, цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 30.07.2013р. до 29.07.2016р.

Водночас п. 9.7. договору, сторонами передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

За приписами статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється (п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").

З вищенаведеного слідує, що дія договору продовжується у разі відсутності заперечень однієї із сторін проти такої пролонгації протягом місяця після закінчення терміну договору. Якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення сторони щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Як вбачається з преамбули спірного договору оренди № 333СРДА від 30.07.2013 р., сторонами зазначеного договору визначено Солом'янську районну в місті Києві державну адміністрацію (орендодавець), товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор" (орендар) та комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, яке змінило своє найменування на комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва (балансоутримувач).

Як вбачається з матеріалів справи, протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди позивач, як балансоутримувач та, відповідно, сторона за договором, 04.08.2016 р. звертався до відповідача з листом № 38-3828/03 від 01.08.2016р., в якому повідомив про закінчення строку дії договору оренди, та у випадку відсутності погодження на використання зазначеного приміщення зазначив про необхідність звільнення приміщення, передавши його по акту прийому-передачі представникам КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва". (а.с. 29)

При цьому, згідно з рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 р. було затверджено Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва. Згідно з пунктом 5 зазначеного рішення було уповноважено виступати орендодавцями майна територіальної громади міста Києва:

- Районні в місті Києві державні адміністрації - щодо нерухомого майна, яке передане їм до сфери управління;

- Комунальні підприємства, установи та організації територіальної громади міста Києва - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, яке закріплено за ними на праві господарського відання або оперативного управління;

- Структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - щодо майна, закріпленого за ними на праві оперативного управління, та майна підпорядкованих їм комунальних підприємств, установ та організацій територіальної громади міста Києва для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів на термін, що не перевищує 5 календарних днів, а також щодо майна, яке передається суб'єктам виборчого процесу з метою проведення публічних заходів (зборів, дебатів, дискусій) під час та на період виборчої кампанії;

- Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - щодо нерухомого майна, яке передається в оренду Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до п. 1.1. Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 р., об'єктами оренди є: цілісні майнові комплекси комунальних підприємств територіальної громади міста Києва, їх структурних підрозділів; майно, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації); нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно.

Згідно з п. 14.1. Положення орендодавці та підприємства-балансоутримувачі здійснюють контроль за використанням майна, переданого в оренду, та документальний контроль своєчасності надходження орендної плати до бюджету. Контроль здійснюється шляхом документальної або фактичної перевірки умов виконання договору оренди та використання орендованого майна. Орендодавці та підприємства-балансоутримувачі здійснюють контроль за виконанням орендарями умов договору оренди і, у разі виникнення заборгованості з орендної плати або інших платежів, вживають заходи щодо погашення заборгованості, в тому числі проводять відповідну претензійно-позовну роботу.

За приписами ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальними громадами сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Статтею 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Частиною 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад, відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

У ч. 1 ст. 18 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

Як вбачається з п. 4.3 статуту комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва майно підприємства належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і закріплене за ним на праві господарського відання.

Відповідно до п. 4.7 статуту комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва підприємство має право виключно за згодою власника або уповноваженого ним органу відчужувати закріплене за ним майно, здавати його в оренду або в безоплатне користування (позичку), передати в заставу нерухоме майно, обладнання, інвентар та інші цінності, а також списувати з балансу основні засоби в установленому порядку.

Статтею 136 Господарського кодексу України передбачено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником або уповноваженим ним органом, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадах, передбачених законодавством України та цим Статутом.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Відповідно до п.п. 2.2.9, 2.2.16 Статуту комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва предметом діяльності підприємства є, окрім іншого, утримання прийнятого на баланс відомчого житлового фонду за рішенням власника; передача в оренду комунального майна територіальної громади міста Києва в установленому порядку.

Відповідно до п. 2.4 договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до п. 23 рішення Київської міської ради № 270/270 від 09.10.2014 р. комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації було перейменовано в комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва .

Аналізуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва , як сторону по договору оренди та балансоутримувача майна, було наділено повноваженнями, відповідно до 9.7. договору оренди, направляти відповідачу заяви про припинення дії договору оренди, після закінчення строку його чинності протягом одного місяця. Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що всупереч п. 9.7 договору оренди додаткова угода щодо продовження дії договору між сторонами укладена не була.

Отже, колегія суддів зазначає, що дії позивача вчинені ним в рамках закону та положень договору оренди, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір оренди № 333СРДА від 30.07.2013 р. є припиненим у зв'язку з закінченням строку, на який він був укладений.

Крім того, як вбачається з протоколу № 25 засідання постійної комісії Київради з питань власності від 27.09.2016р. комісією, окрім іншого, було розглянуто звернення Соломянської районної в місті Києві державної адміністрації щодо продовження строку дії договору оренди - ТОВ Вектор , м. Київ, вул. Озерна, 9, відповідно до якого було прийнято рішення про відмову ТОВ Вектор в продовженні строку дії договору оренди нежитлового приміщення по вул. Озерній, 9, загальною площею 275,00 кв.м.

Таким чином, Київська міська рада, як головний представницький орган місцевого самоврядування в місті Києві, що здійснює правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності міста Києва, своїм рішенням, оформленим протоколом № 25 засідання постійної комісії Київради з питань власності від 27.09.2016р., відмовило відповідачу в продовженні спірного договору оренди на новий строк.

Статтею 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у зв'язку з припиненням договору № 333СРДА про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.07.2013р., відповідач втратив статус орендаря, а тому вимога позивача про виселення відповідача з займаного нежилого приміщення площею 275,00 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Озерна, 9 та передачі його позивачеві за актом приймання-передачі обґрунтовано визнана судом першої інстанції такою, що підлягає задоволенню.

При цьому необґрунтованими є посилання апелянта на те, що сторони фактично пролонгували договір, оскільки відповідач сплачує орендні платежі, зважаючи на наступне.

Відповідно до п 3.5. спірного договору оренди останнім днем сплати орендної плати та інших платежів є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Зазначене кореспондується з п. 6.5. договору, відповідно до якого орендар сплачує балансоутримувачу оренду плату за весь період користування до підписання акту приймання-передачу об'єкта оренди.

Правові наслідки припинення договору оренди встановлені ст.27 спеціального Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якою передбачено, що у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Статтею 795 ЦК України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму, якщо ним є будівля або інша капітальна споруда (їх окрема частина), оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином, договором встановлений обов'язок сплати орендарем орендних платежів за фактичне користування орендованим приміщенням до моменту підписання сторонами акта приймання-передачі при повернення об'єкта оренди, а тому така сплата після закінчення договору оренди не може бути доказом пролонгації сторонами договору оренди.

Відносно клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 910/26/17 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 826/19677/16, яка розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва, колегія суддів зазначає про наступне.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу встановлено перелік підстав зупинення провадження у справі. Так, відповідно до частини першої ст. 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаною з нею справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з нею справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.

Позивач, обґрунтовуючи підстави зупинення провадження у справі, зазначає, що 12.12.2016 р. ТОВ Вектор звернулось до Окружного суду міста Києва з позовом до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва про бездіяльність органів державної влади, в частині ухилення від подовження договору оренди приміщення за адресою: м. Київ, вул. Озерна, буд. 9. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2016 р. було прийнято зазначену позовну заяву до розгляду. При цьому, колегія суддів зазначає, що рішення міської ради, оформлене протоколом № 25 засідання постійної комісії Київради з питань власності від 27.09.2016 року про відмову в продовженні договору оренди відповідачем оскаржено не було.

Відповідно до рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Враховуючи зазначені вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

При цьому, пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом не зазначено, яким чином з'ясування обставин в ході розгляду справи № 826/19677/16 окружного адміністративного суду міста Києва унеможливить розгляд даної справи, та яким чином встановлені у вказаній справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи, у даній справі, а тому доводи апелянта щодо зупинення провадження у справі № 910/26/17 є необґрунтованими та безпідставними, а тому задоволенню не підлягає.

Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали, наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 02.02.2017 року у справі № 910/26/17, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор" на рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2017 року у справі № 910/26/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2017 року у справі № 910/26/17 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/26/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Л.Г. Смірнова

Є.Ю. Пономаренко