Ухвала

від 15.06.2017 по справі 820/3693/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2017 року м.Київ К/800/7438/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Донець О.Є.,

Мороз В.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Першотравневої сільської ради Борівського району Харківської області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року у справі за позовом Першотравневої сільської ради Борівського району Харківської області до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Сектору державної реєстрації Борівської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року Першотравнева сільська рада Борівського району Харківської області звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Сектору державної реєстрації Борівської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 29 грудня 2015 року №4933-СГ Про надання в оренду земельної ділянки , яким ОСОБА_2 надано в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 49,7567 га, кадастровий номер НОМЕР_1, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав 19 грудня 2015 року (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_2), яка розташована за межами населених пунктів Першотравневої сільської ради на території Борівського району Харківської області, для ведення фермерського господарства, строком на 49 років; визнати нечинним та скасувати запис про інше речове право НОМЕР_3 - право оренди земельної ділянки від 18 квітня 2016 року, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Сектором державної реєстрації Борівської районної державної адміністрації Харківської області на підставі договору оренди землі б/н від 14 квітня 2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року позов задоволено; скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 29 грудня 2015 року №4933-СГ Про надання в оренду земельної ділянки ; скасовано запис про інше речове право НОМЕР_3 - право оренди земельної ділянки від 18 квітня 2016 року, внесений Сектором державної реєстрації Борівської районної державної адміністрації Харківської області на підставі договору оренди землі б/н від 14 квітня 2016 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року частково задоволено апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_2; скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року; провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням апеляційного суду, Першотравнева сільська рада Борівського району Харківської області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року.

У касаційній скарзі позивач зазначає про помилковість висновку суду апеляційної інстанції щодо віднесення справи до цивільної юрисдикції, оскільки в даному випадку виник спір між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

ОСОБА_2 у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, ухвалу апеляційного суду - без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 19 грудня 2015 року за Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області на праві державної форми власності зареєстрована земельна ділянка, (землі сільськогосподарського призначення) площею 49,7567 га за адресою: Харківська область, Борівський район, с/рада Першотравнева, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 29 грудня 2015 року №4933-СГ Про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_2 надано в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 49,7567 га із кадастровим номером НОМЕР_1, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав 19 грудня 2015 року (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_2), яка розташована за межами населених пунктів Першотравневої сільської ради на території Борівського району Харківської області, для ведення фермерського господарства, строком на 49 років.

14 квітня 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_2 укладено договір оренди, за умовами якого останній отримав в оренду земельну ділянку державної власності із кадастровим номером НОМЕР_1, площею 49,7567 га, землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (рілля), на підставі якого Сектором державної реєстрації Борівської районної державної адміністрації Харківської області 18 квітня 2016 року вчинено запис НОМЕР_3 про інше речове право - право оренди земельної ділянки.

Першотравнева сільська рада Борівського району Харківської області в обґрунтування позовних вимог зазначала, що Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області прийнято рішення щодо земельних ділянок, які вже передані громадянам для городництва та підсобного господарства відповідними рішеннями Першотравневої сільської ради Борівського району Харківської області. Вказує, що відповідачем не було погоджено питання передачі земельної ділянки в оренду із сільською радою всупереч вимог доручення Віце-прем'єр-міністра - Міністра регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 08 жовтня 2014 року №37732/0/1-14 та наказу Держземагентства України від 15 жовтня 2014 року №328 Про введення в дію рішень колегії Держземагентства України від 14 жовтня 2014 року . Тому вважає, що оскаржуваний наказ є незаконним, прийняти з порушенням процедури.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з неправомірності оскаржуваного наказу, а також дій Сектору державної реєстрації Борівської районної державної адміністрації Харківської області щодо вчинення запису про право оренди ОСОБА_2, оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області в порушення норм чинного законодавства на етапі надання згоди на розроблення проектної документації із землеустрою за зверненням ОСОБА_2 не було направлено письмовий запит до сільської ради щодо можливості надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою.

Апеляційний суд при винесенні рішення про закриття провадження в адміністративній справі виходив з того, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як встановлено ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно п.п.1, 7 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

У справі, що розглядається, спір стосується визнання протиправними та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області про надання в оренду земельної ділянки третій особі ОСОБА_2, визнання нечинним та скасування запису про інше речове право - права оренди земельної ділянки, тобто права на земельну ділянку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний наказ реалізований, факт передачі земельної ділянки відбувся, про що свідчить укладений між відповідачем та ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки та його державна реєстрація.

За вказаними обставинами, а також з урахуванням правової позиції висловленої Верховним Судом України, зокрема у постановах від 04 листопада 2015 року у справі №21-3296а15, від 01 березня 2016 року у справі №21-3174а15, від 26 квітня 2016 року у справі №21-2990а15 (823/1604/14), від 26 жовтня 2016 року у справі №21-1638а16, від 29 листопада 2016 року у справах №21-3389а16 та №21-1509а16, від 31 січня 2017 року у справі № 21-1237а16, колегія суддів вважає правильним висновок апеляційного суду про те, що даний спір не носить характеру публічно-правового та не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, що є підставою для закриття провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Першотравневої сільської ради Борівського району Харківської області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді