Постанова

від 19.06.2017 по справі 30/284

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2017 року Справа № 30/284 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ковтонюк Л.В., Корнілової Ж.О., розглянувши матеріали касаційної скаргиОСОБА_4 наухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.04.17 у справігосподарського суду міста Києва №30/284 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Братислава" докомунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, провизнання права власності, представники сторін: не з'явилися.

У С Т А Н О В И В:

22.06.2007 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Ващенко Т.М.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Братислава" право власності на одинадцять нежитлових будівель, розташованих у АДРЕСА_1, а саме: будівлю № 1 площею 38,9 кв.м, будівлю № 2 площею 38,8 кв.м, будівлю № 3 площею 40,2 кв.м, будівлю № 4 площею 39,8 кв.м, будівлю № 5 площею 39,7 кв.м, будівлю № 6 площею 41,2 кв.м, будівлю № 7 площею 23,8 кв.м, будівлю № 8 площею 41,9 кв.м, будівлю № 9 площею 43 кв.м, будівлю № 10 площею 41,5 кв.м, будівлю № 11 площею 41,5 кв.м. Зобов'язано комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвати право власності за ТОВ "Братислава" на вказані будівлі на підставі цього рішення.

10.04.2017 ухвалою Київського апеляційного господарського суду (судді Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А., Баранець О.М.) відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, мотивуючи відсутністю поважних причин пропуску установленого законом строку, відновлення якого є правом, а не обов'язком суду.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просив скасувати зазначену ухвалу апеляційного господарського суду, яким за доводами скаржника було порушено норми процесуального права, з огляду на що неправомірно позбавлено заявника права на оскарження незаконного судового рішення суду першої інстанції. Зазначав, що не був стороною у цій справі, тому йому не могло бути відомо про судове рішення від 22.06.2007, яке стосується його прав та обов'язків, як учасника обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Побутмаш", придбаного ним у ТОВ "Аларіт Україна", право власності якого підтверджено рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24.06.2005, тобто до ухвалення оскаржуваного рішення. Вказував, що про оспорюване рішення дізнався лише у березні 2017 року від керівництва кооперативу. Стверджував, що зазначене рішення безпосередньо зачіпає його права та законні інтереси.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

Статтею 53 ГПК України передбачено, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною. При цьому, право суду відновити пропущений строк не пов'язано з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції керувався абз.7 п.2 розд. ХІІІ "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010, згідно яких судові рішення, прийняті судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом. Отже за висновками цього суду, з урахуванням згаданих законодавчих положень при апеляційному оскарженні судових рішень місцевих господарських судів, прийнятих до набрання чинності цим Законом, застосовуються правила, зокрема, визначені ч.2 ст.93 ГПК України ( у редакції на час ухвалення таких рішень), щодо можливості відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги лише протягом 3-х місяців з дня прийняття оскаржуваного судового рішення. Тому враховуючи, що оскаржуване рішення ухвалено 22.06.2007, при розгляді клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження слід керуватися ст.93 ГПК України у редакції чинній станом на час ухвалення рішення місцевим судом.

Як видно із матеріалів справи, звертаючись з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 зазначав, що ним набуто право власності на гаражний бокс літ. "Ж" площею 21,50 кв. м., який входить до складу спірного нерухомого майна - гаражів загальною площею 604,20 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Як стверджував заявник, оскаржуване рішення від 22.06.2007 є таким, що стосується його прав та обов'язків, оскільки місцевим судом визнано за позивачем право власності на об'єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі, розташовані у АДРЕСА_1). Посилаючись на те, що господарським судом міста Києва було ухвалено рішення, яке зачіпає права особи, яку суд не залучив до участі у справі, заявник просив апеляційний господарський суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення (про наявність якого дізнався у березні 2017 року від керівництва обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Побутмаш"), поновити строк на апеляційне оскарження, розглянути по суті апеляційну скаргу на рішення господарського суду м. Києва від 22.06.2007.

Апеляційний господарський суд в ухвалі від 10.04.17, відхиляючи клопотання ОСОБА_4 про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2007 у справі №30/284, не обговорив питання, чи стосується зазначене рішення майнових прав і обов'язків заявника апеляційної скарги. При вирішенні питання щодо поновлення пропущеного апелянтом строку на оскарження, апеляційному господарському суду слід було керуватися оцінкою та аналізом усіх наведених скаржником у клопотанні про відновлення пропущеного на подання апеляційної скарги доводів, чого зроблено не було.

Постановляючи ухвалу про відхилення клопотання ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував, чим неправомірно позбавив заявника у здійсненні прав, передбачених статтею 91 ГПК України, тому відмова у поновленні пропущеного на апеляційне оскарження строку не може бути визнана обгрунтованою.

З огляду на викладене, ухвала від 10.04.17 підлягає скасування з направленням справи до Київського апеляційного господарського суду для виконання вимог розділу ХІІ ГПК України.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 -111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 скасувати, а справу господарського суду міста Києва №30/284 направити до апеляційного господарського суду для виконання вимог розділу ХІІ ГПК України.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя Л.В. Ковтонюк

Суддя Ж.О. Корнілова