КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
УХВАЛА
"14" вересня 2017 р. Справа №30/284
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Власова Ю.Л.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
при секретарі судового засідання Вага В.В.
за участю представників:
від скаржника: ОСОБА_2,
від позивача: Шумейко Ю.О.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2007р. у справі №30/284 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Братислава"
про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про 1) визнання за Позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 430,50 кв. м., на підставі договору купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна, укладеного 01.12.1998р., що складається з одинадцяти нежитлових будівель, а саме: будівлю №1 площею 38,9 кв. м, будівлю №2 площею 38,8 кв. м, будівлю №3 площею 40,2 кв. м, будівлю №4 площею 39,8 кв. м, будівлю №5 площею 39,7 кв. м, будівлю №6 площею 41,2 кв. м, будівлю №7 площею 23,8 кв. м, будівлю №8 площею 41,9 кв. м, будівлю №9 площею 43 кв. м, будівлю №10 площею 41,5 кв. м, будівлю №11 площею 41,5 кв. м.; 2) зобов'язання Відповідача зареєструвати право власності за Позивачем на вказані будівлі.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2007р. позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Скаржник 04.04.2017р. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2007р. у справі №30/284 та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Скаржник набув право власності на гаражний бокс літ. "Ж" площею 21,50 кв. м., який входить до складу спірного нерухомого майна - гаражів загальною площею 604,20 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Як стверджує Скаржник, рішення місцевого суду від 22.06.2007р. стосується його прав та обов'язків, оскільки місцевим судом визнано за Позивачем право власності на об'єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі, розташовані у АДРЕСА_1, до складу яких належить гаражний бокс Скаржника.
10.04.2017 ухвалою Київського апеляційного господарського суду (судді Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А., Баранець О.М.) відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, мотивуючи відсутністю поважних причин пропуску установленого законом строку, відновлення якого є правом, а не обов'язком суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2017р. касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017р. скасовано, а справу №30/284 направлено до апеляційного господарського суду для виконання вимог розділу ХІІ ГПК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2017р. у справі №30/284 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Власов Ю.Л., судді: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2017р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято справу №30/284 до свого провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 25.07.2017р.
21.07.2017р. Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якій просив відмовити Скаржнику у прийнятті апеляційної скарги.
24.07.2017р. Скаржник та Обслуговуючий кооператив Гаражний кооператив Побутмаш подали клопотання про залучення Обслуговуючого кооперативу Гаражний кооператив Побутмаш до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У задоволенні вказаних клопотань судом відмовлено з підстав їх необґрунтованості.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2017р. розгляд апеляційної скарги був відкладений на 07.09.2017р.
У судовому засіданні 07.09.2017р. відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.09.2017р.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Скаржника та Позивача, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем і в ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до п.8, 12 постанови пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007р. №8 "Про незалежність судової влади" встановлено, що звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом; звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченим процесуальним законом, розгляду судами не підлягають; оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом.
Відповідно до ст.91 Господарського процесуального кодексу України особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Згідно з п.5-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або містити судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Як вбачається з матеріалів справи №30/284 у 2015 році громадянин ОСОБА_5 звертався до апеляційного суду зі скаргою на рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2007р. з аналогічних підстав.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015р. у справі №30/284, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2015р., апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2007р. у справі №30/284 було припинено.
Як підтверджується матеріалами справи, предметом позовних вимог являється визнання права власності за Позивачем на об'єкт незавершеного будівництва за результатами підписання договору купівлі-продажу укладеного 01.12.1998р. між ЗАТ "Братислава" (правонаступником якого є Позивач) та КМП "Акмазіт". Згідно з умовами договору КМП "Акмазіт" продало та передало, а ЗАТ "Братислава" сплатило та прийняло за актом приймання-передачі майно - господарські споруди та бокси, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі Скаржник зазначає, що ним набуто право власності на гаражний бокс літ. "Ж" площею 21,50 кв. м., який входить до складу спірного нерухомого майна - гаражів загальною площею 604,20 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Разом із тим, Скаржником до апеляційної скарги не подано належних та допустимих доказів, підтверджуючих, що Скаржник є власником вказаного ним гаражного боксу та/або нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 430,50 кв. м. або їх частини (докази введення вказаного нерухомого майна в експлуатацію, докази передачі вказаного майна або його частини Скаржнику, свідоцтво про право власності, докази державної реєстрації права власності Скаржника на зазначене нерухоме майно тощо).
Крім того, Скаржником не було зазначено та не доведено належним чином, які дії були вчинені ним для отримання правовстановлюючих документів на спірний об'єкт, а лише наміри отримати спірний об'єкт згодом у власність, свідчить тільки про те, що рішення місцевого суду взагалі не стосується прав Скаржника, які на момент розгляду справи навіть не виникли.
Згідно з п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Таким чином, встановивши, що Скаржник не має статусу учасника провадження у даній справі, і оскаржуване рішення будь-яким чином не зачіпає його права, у зв'язку з чим ОСОБА_4 не має права звертатись із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2007р. у справі №30/284, то господарський суд апеляційної інстанції своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження.
Аналогічна позиція було висловлена у постанові Вищого господарського суду України 15 травня 2013 року у справа № 5027/450/2012, а також у даній справі.
Виходячи з викладеного, апеляційний суд вважає, що рішенням місцевого суду від 22.06.2007р. не вирішувалось питання про права та обов'язки ОСОБА_4, та приходить до висновку щодо припинення апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_4.
Враховуючи викладені обставини, керуючись ст.22, 86, 99, 80 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2007р. у справі №30/284 припинити.
Головуючий суддя Ю.Л. Власов
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2017 |
Оприлюднено | 28.09.2017 |
Номер документу | 69113142 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Власов Ю.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні