Рішення

від 22.06.2017 по справі 922/1369/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2017 р.Справа № 922/1369/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м.Харків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області, м.Барвінкове Харківської області, до 1) Барвінківської районної державної адміністрації, м.Барвінкове Харківської області , 2) Фермерського господарства "Світлана", с.Африканівка Барвінківського району Харківської області, про визнання недійсним договору за участю представників:

прокуратури - ОСОБА_1. (посвідчення № 036152 від 29.10.2015р.);

позивача - ОСОБА_2 (довіреність № 32-20-14-7182/0/19-17 від 07.04.2017р.);

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - ОСОБА_3 (наказ № 5 від 17.05.2017р.);

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якій просить визнати недійсним укладений між Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області та Фермерським господарством "Світлана", с.Африканівка Барвінсківського району Харківської області, Договір оренди землі від 17.05.2012р. щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6320481500:03:000:0187 (контур № 1 реформованого КСП ім.Котовського), площею 40,5878 га ріллі, зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області за № 632040004001793 від 27.06.2012р. Судові витрати позивач просить покласти на відповідачів.

18.05.2017р. до господарського суду надійшли письмові заперечення ФГ "Світлана" на позовну заяву, в яких 2-й відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що між сторонами договору було досягнуто домовленості по всім істотним умовам Договору, та дії сторін були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 22.05.2017р., Барвінківська районна державна адміністрація Харківської області (1-й відповідач) проти позову заперечувала, посилаючись на те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження факту наявності та розміру втрат, яких зазнала держава у вигляді різниці між належною до сплати та фактично сплаченою ФГ "Світлана" орендною платою.

06.06.2017р. до суду надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на позовну заяву прокурора, в якому позивач підтримав заявлені прокурором позовні вимоги та зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, як юридична особа, було утворено у травні 2015 року, а тому не приймало участі в укладенні Договору оренди землі від 17.05.2012р. та не набувало будь-яких зобов'язань за вказаним договором.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2017р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача було залучено Управління Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області.

09.06.2017р. прокурором надано до суду додаткові письмові пояснення щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

19.06.2017р. до суду надійшло клопотання 1-го відповідача, Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, про розгляд справи за відсутності його представника на підставі раніше поданих документів та відзиву на позовну заяву, у зв'язку з неможливістю з'явитись у судове засідання.

Надані учасниками судового процесу документи були долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.06.2017р., представники прокуратури та позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник 1-го відповідача у судове засідання не з'явився; про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Присутній у судовому засіданні представник 2-го відповідача проти позову заперечував повністю; надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що у позовній заяві прокурором не зазначено про недоотримання Державою надходжень у бюджет, навпаки ФГ "Світлана" сплачувала у завищений податок. Оскільки порушення при укладенні Договору були спричинені не з вини ФГ "Світлана", 2-й відповідач просив надати йому можливість виготовити технічну документацію із нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки та укласти додаткову угоду із Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області про внесення змін до Договору оренди землі від 12.05.2012р.

Третя особа на стороні позивача у судове засідання не з'явилась; витребуваних судом пояснень щодо позову не надала; про причину неявки суд не повідомила; доказів отримання третьою особою копії ухвали від 07.06.2017р. на час даного судового засідання до суду не надійшло.

Враховуючи, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представників 1-го відповідача та третьої особи на стороні позивача за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Розпорядженням Барвінківської районної державної адміністрації від 09.10.2008р. № 356 "Про укладення договору оренди землі від 09.08.04р. в новій редакції" за результатами розгляду клопотання Фермерського господарства "Світлана" було ухвалено укласти з ФГ "Світлана" договір оренди в новій редакції на земельну ділянку загальною площею 40,5878 га ріллі із земель державного резервного фонду на території Гаврилівської сільської ради строком на 10 років; розмір орендної плати визначити за домовленістю сторін.

На виконання вищевказаного розпорядження 17.05.2012р. між Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області, в особі голови ОСОБА_4, та Фермерським господарством "Світлана", в особі голови ОСОБА_3, було укладено Договір оренди землі, за умовами якого ФГ "Світлана" було передано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства на території Гаврилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області (контур № 1 реформованого КСП ім. Котовського), площею 40,5878 га ріллі, з кадастровим номером 6320481500:03:000:0187.

Згідно п. 4 договору, станом на 01.01.2012р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 823199,32 грн.

Даний договір оренди зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.06.2012р. № 632040004001793.

За інформацією відділу Держгеокадастру у Барвінківському районі земельній ділянці площею 40,5878 га, яка фактично передана в оренду ФГ "Світлана" згідно вказаного договору, присвоєно кадастровий номер 6320481500:03:000:0798 (лист від 17.03.2017 № 10-20.10-0.1-386/2-17).

Прокурор вважає, що зазначений договір оренди землі укладено із порушенням вимог земельного законодавства та він підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, оскільки для визначенні розміру орендної плати за даним договором не було проведено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка є обов'язковою за приписами ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" та ст.ст. 15, 21 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час укладення вказаного договору оренди землі) визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час укладення вказаного договору оренди землі), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно вимог ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (в редакції, що діяла на час укладення вказаного договору оренди землі), до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належало вирішення питань, зокрема, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на час укладення вказаного договору оренди землі), договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 3 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на час укладення вказаного договору оренди землі), істотними умовами договору оренди землі були, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на час укладення вказаного договору оренди землі), орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Частиною 3 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" (в редакції, що діяла на час укладення вказаного договору оренди землі) встановлено, що у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов'язково проводиться нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" (в редакції, що діяла на час укладення вказаного договору оренди землі), нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" (в редакції, що діяла на час укладення вказаного договору оренди землі), за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до пункту 4 Наказу № 18/15/21/11 від 27.01.2006р. "Про "Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 2.

Згідно ч. 2 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про землеустрій" (в редакції, що діяла на час укладення вказаного договору оренди землі), розробниками документації із землеустрою є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону.

Статтею 29 Закону України Про землеустрій (в редакції, що діяла на час укладення вказаного договору оренди землі) встановлені загальні вимоги до змісту документації із землеустрою, а саме:

- документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації;

- документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником;

- склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.

Як вбачається з матеріалів справи, Технічну документацію щодо спірної земельної ділянки було розроблено на замовлення ФГ "Світлана" у 2004 році ПФ "Азимут".

Крім того, з метою визначення розміру орендної плати при укладенні договору оренди землі від 09.08.2004р. у новій редакції від 17.05.2012р. орендарем в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області було отримано витяг із документації із землеустрою про вартість сільськогосподарських угідь від 17.05.2012р. № 2964, з якого вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2012р. (з урахуванням коефіцієнтів індексації 3,2 та коефіцієнту 1,756) становить 823199,32 грн.

Визначена на підставі вищевказаної нормативної грошової оцінки орендна вноситься ФГ "Світлана" своєчасно та в повному обсязі.

Проте, як вбачається з листа Барвінківської районної ради Харківської області від 16.03.2017р. № 01-27/108, нормативно-грошова оцінка спірної земельної ділянки не була затверджена на пленарних засіданнях районної ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Зокрема, відповідно до частини 1 вказаної статті зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Вирішуючи по суті переданий на розгляд господарського суду спір про визнання недійсним договору, суд повинен з'ясувати, зокрема, підстави для визнання недійсним договору, оскільки недійсність правочину може наступати лише з певним порушенням закону.

Як вбачається із тексту позовної заяви, прокурор вважає, що відповідачами не було у встановленому законом порядку визначено орендну плату, яка відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" є однією із істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Судом встановлено, що при укладенні оспорюваного договору оренди землі сторони погодили всі істотні умови договору, в тому числі визначили розмір орендної плати на підставі нормативно-грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2012р., згідно якої для визначення розміру орендної плати було використано грошову оцінку сільськогосподарських угідь, проведену Харківською філією Інституту Землеустрою і затверджену рішенням Барвінсківського райвиконкому від 20.06.1995р. з урахуванням коефіцієнту індексації.

Оспорюваний договір пройшов державну реєстрацію у встановленому порядку, про що зроблено запис 27.06.2012р. за № 632040004001793.

Таким чином, провівши державну реєстрацію права оренди на спірній земельній ділянці, держава офіційно його визнала і підтвердила факт виникнення такого права у відповідача.

При цьому, суд вважає, що визначення у договорі розміру орендної плати без проведення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у встановленому законом порядку не є підставою для визнання договору оренди недійсним, а є підставою для внесення змін до нього шляхом приведення розміру орендних платежів у відповідність до діючого законодавства.

До того ж, обраний прокурором спосіб захисту, а саме визнання недійсним договору оренди землі, не призведе до відновлення порушеного права Держави на отримання орендної плати у встановленому законом розмірі.

Водночас, суд зауважує про те, що право землекористувача (2-го відповідача у справі) використовувати землю для ведення фермерського господарства, яке ґрунтується на підставі договору оренди землі, становить "майно", яке підпадає під захист статті 1 Першого протоколу (див., mutatis mutandis, рішення від 24.06.2003р. у справі "Стреч проти Сполученого Королівства" (Stretch v. the United Kingdom), заява № 44277/98, пункти 32-35).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України, з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї, з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини, зі створенням передумов для зменшення заяв до Європейського суду з прав людини проти України регулюється Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

У відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Згідно ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до другого речення ч. 1 ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції держава може втручатися в права суб'єктів власності і позбавити їх майна в розумінні Протоколу, але таке втручання не може суперечити інтересам суспільства і здійснюється лише на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Будь-яке втручання держави у власність має відповідати вимозі про наявність законної мети - інтересів суспільства.

Концепція "майна", в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном".

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що право користування земельною ділянкою також є майном в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, мирно володіння яким гарантується статтями 1, 8, 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 02.11.2004р. у справі "Трегубенко проти України" вказано, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Отже, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, майнове право особи, зокрема, право користування земельною ділянкою, може бути припинено у разі, якщо цього потребують загальні інтереси суспільства.

Разом з тим, під час розгляду справи прокурором та позивачем належним чином не обґрунтовано та не доведено за допомогою належних та допустимих доказів ані обставин наявності суспільного інтересу на припинення права Фермерського господарства "Світлана" користування спірною земельною ділянкою, ані порушень прав держави чи територіальної громади, чи Головного управління Держземагентства у Харківській області внаслідок виникнення у фермерського господарства такого права.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що 2-й відповідач, як орендар, ужив усіх залежних від нього заходів щодо виконання своїх зобов'язань за договором та правомірно очікував отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень протягом дії договору оренди землі, враховуючи, що оренда земельної ділянки є важливим елементом підприємницької діяльності ФГ "Світлана", а припинення користування даною спірною земельною ділянкою призведе до порушення прав 2-го відповідача, як орендаря, на користування майном, у відповідності до приписів ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, у зв'язку з відмовою у позові, суд покладає на прокурора.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Повне рішення складено 23.06.2017 р.

Суддя ОСОБА_5