Постанова

від 07.09.2017 по справі 922/1369/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2017 р. Справа № 922/1369/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі - Кохан Ю.В.

за участю представників:

прокурор - Ногіна О.М., службове посвідчення №032167 від 11.02.2015;

позивач - ОСОБА_1, дов. №32-20-14-7182/0/19-17 від 07.04.2017 (копія у справі)

третя особа - не з'явився

перший відповідач - не з'явився

другий відповідач - ОСОБА_2 - голова,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх. №2143Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 22 червня 2017 року по справі № 922/1369/17

за позовом Заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м.Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області, м. Барвінкове Харківської області,

до : 1) Барвінківської районної державної адміністрації, м. Барвінкове Харківської області,

2) Фермерського господарства "Світлана", с.Африканівка Барвінківського району Харківської області,

про визнання недійсним договору ,-

ВСТАНОВИЛА:

Заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якій просить визнати недійсним укладений між Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області та Фермерським господарством Світлана , с.Африканівка Барвінсківського району Харківської області, Договір оренди землі від 17.05.2012р. щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6320481500:03:000:0187 (контур № 1 реформованого КСП ім.Котовського), площею 40,5878 га ріллі, зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області за № 632040004001793 від 27.06.2012. Судові витрати позивач просив покласти на відповідачів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.06.2017 року по справі № 922/1369/17 (суддя Кухар Н.М. ) у позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, заступник прокурора Харківської області звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2017 року по справі №922/1369/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі прокурор посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України і що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також на те, що суд невірно застосував норми як матеріального, так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору та згідно статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для його скасування.

Другий відповідач, Фермерське господарство Світлана , надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що на його думку рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2017 є законним, обґрунтованим та таким, що прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права. Апеляційну скаргу прокурора просить залишити без змін.

Позивач, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, також надав відзив на апеляційну скаргу, в якому повністю підтримує апеляційну скаргу прокурора.

Перший відповідач надав клопотання, в якому просить розглядати справу за його відсутності.

Представники третьої особи по справі без самостійних вимог на предмет спору не скористалися процесуальним правом брати участь в судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно із пунктом 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи , проте представники першого відповідача та третьої особи не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі 1-го відповідача та третьої особи за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 09.10.2008 Барвінківської районної державної адміністрації було прийнято розпорядження №356 Про укладення договору оренди землі від 09.08.2004 в новій редакції за результатами розгляду клопотання Фермерського господарства Світлана , за яким ухвалено укласти з ФГ Світлана договір оренди в новій редакції на земельну ділянку загальною площею 40,5878 га ріллі із земель державного резервного фонду на території Гаврилівської сільської ради строком на 10 років. В пункті 2 зазначеного розпорядження було вказано, що розмір орендної плати визначити за домовленістю сторін.

17.05.2012 на виконання вищевказаного розпорядження між Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області, в особі голови ОСОБА_3, та Фермерським господарством Світлана , в особі голови ОСОБА_2, було укладено Договір оренди землі терміном на 10 років.

За умовами даного договору ФГ Світлана передавалось в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства на території Гаврилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області (контур №1 реформованого КСП ім. Котовського), площею 40,5878 га ріллі, з кадастровим номером 6320481500:03:000:0187.

Згідно п. 4 договору, станом на 01.01.2012 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 823 199,32 грн.

Зазначений договір оренди було зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.06.2012 № 632040004001793.

Відділу Держгеокадастру у Барвінківському районі в своєму листі №10-20.10-0.1-386/2-17 від 17.03.2017 зазначив, що земельній ділянці площею 40,5878 га, яка фактично передана в оренду ФГ Світлана згідно вказаного договору, було присвоєно кадастровий номер 6320481500:03:000:0798.

Звертаючись до господарського суду з позовною заявою, прокурор зазначив, що спірний договір оренди землі було укладено із порушенням вимог земельного законодавства, в зв'язку з чим останній підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, оскільки для визначення розміру орендної плати за даним договором не було проведено нормативну грошову оцінку земельної ділянки , яка є обов'язковою за приписами ст. 13 Закону України Про оцінку земель та ст.ст. 15, 21 Закону України Про оренду землі (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, яким було відмовлено у задоволенні позову, зазначив, що визначення у спірному договорі оренди землі розміру орендної плати без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки у встановленому законом порядку не є підставою для визнання договору оренди недійсним. Крім того, сторонами спірного договору на законних підставах було взято за основу при визначенні розміру орендної плати нормативної грошової оцінки на підставі грошової оцінки сільськогосподарських угідь від 20.06.1995, вказану у витязі з документації із землеустрою про вартість сільськогосподарських угідь №2956 від 17.05.2012, не взявши до уваги відсутність на момент укладення договору проведення нормативної грошової оцінки щодо конкретної спірної земельної ділянки, кадастровий номер 6320481500:03:000:0187 площею 40,5878 га.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Приписи статті 122 Земельного кодексу України визначають, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно частини 2 статті 126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до статті 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

У відповідності до позовних вимог, а також вимог апеляційної скарги, прокурор просить суди визнати недійсним укладений між Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області та Фермерським господарством Світлана договір оренди землі від 17.05.2012 щодо земельної ділянки кадастровий номер 6320481500:03:000:0187 площею 40,5878 га ріллі, зареєстрований управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області за № 632040004001793 від 27.06.2012.

Обґрунтовуючи як позов, так і апеляційну скаргу, прокурор наголошував на тому, що в даному випадку має місце факт не проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки на момент укладення спірного договору.

Згідно частини 1 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції від 06.05.2012, що діяла на час укладення вказаного договору оренди землі) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 125 Земельного кодексу України (в редакції від 06.05.2012) встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із статтею 13 Закону України Про місцеві державні адміністрації (в редакції від 10.06.2012, що діяла на час укладення вказаного договору оренди землі) до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належало вирішення питань, зокрема, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Закон України Про оцінку земель визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Відповідно до частин 1, 3 статті 18 Закону України Про оцінку земель (в редакції від 15.12.2009, що діяла на час укладення вказаного договору оренди землі) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

За результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частини 1, 2 статті 20 Закону України Про оцінку земель ).

Статями 20, 23 Закону України Про оцінку земель передбачено, що за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту складається технічна документація, яка затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Згідно з частиною 2 статті 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

Статтею 13 вищевказаного Закону зазначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок обов'язково проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ч. 3).

Відповідно до пункту 288.5 , 288.5.1 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки ділянки.

Отже, розмір орендної плати встановлюється за згодою сторін, проте, законом встановлено нижню границю, в межах яких сторони мають право визначити розмір орендної плати.

Пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України.

На момент укладення спірного договору оренди був чинним Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах Міністерства аграрної політики №18/15/21/11 від 27.01.2006 Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів , відповідно до пункту 4 якого за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 2.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України Про землеустрій (в редакції від 21.03.2012, що діяла на час укладення вказаного договору оренди землі) розробниками документації із землеустрою є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону.

Статтею 29 Закону України Про землеустрій (в редакції від 21.03.2012) встановлені загальні вимоги до змісту документації із землеустрою, а саме:

- документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації;

- документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником;

- склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.

Відповідно до статті 38 Закону України Про землеустрій (в редакції від 21.03.2012) земельно-оціночні роботи при здійсненні землеустрою виконуються з метою визначення якісних характеристик, економічної цінності та вартості земель у порядку, встановленому законом. Оцінка земель проводиться для порівняльного аналізу і прогнозу ефективності використання землі як природного ресурсу та основного засобу виробництва, а також при здійсненні цивільно-правових угод, для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, справляння державного мита та в інших випадках, визначених законом.

Статтею 23 вищевказаного Закону встановлено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами (ч. 2).

Матеріалами справи підтверджується, що в даному випадку нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки не була затверджена на пленарних засіданнях районної ради , про що зазначено у листі Барвінківської районної ради Харківської області №01-27/108 від 16.03.2017.

Вказана інформація також підтверджена листом Барвінківської районної державної адміністрації від 16.03.2017 року № 01-68/655, в якому зазначається що матеріали від ФГ Світлана щодо затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки до районної державної адміністрації не надходили.

Слід зазначити, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що сторонами спірного договору на законних підставах було взято за основу при визначенні розміру орендної плати нормативну грошову оцінку, вказану у витязі з документації із землеустрою про вартість сільськогосподарських угідь №2965 від 17.05.2012, не взявши до уваги відсутність на момент укладення договору проведеної нормативної грошової оцінки щодо конкретної спірної земельної ділянки.

Так, із змісту вказаного витягу із документації із землеустрою про вартість сільськогосподарських угідь №2956 від 17.05.2012 вбачається, що це витяг із грошової оцінки сільськогосподарських угідь, розробленої Харківським інститутом землеустрою та затвердженої рішенням Барвінківського райвиконкому від 20.06.1995, тобто за 17 років до дати укладення спірного договору , в той час, як відповідно до статті 18 закону України Про оцінку земель передбачена періодичність проведення нормативної грошової оцінки щодо подібних земельних ділянок - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів проведення у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки спірної ділянки, оскільки наявний в матеріалах справи витяг із документації з землеустрою про вартість сільськогосподарських угідь від 17.05.2012, виданий Держкомзему у Харківській області, не може слугувати належним доказом в розумінні статті 34 ГПК України. Також, слід зазначити, що в даному випадку орендна плата розрахована на основі необґрунтованої вартості землі, яка вказана в договорі, що порушує інтереси держави (орендодавця) на отримання законної плати за оренду.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі (в редакції від 07.08.2011, що діяла на час укладення вказаного договору оренди землі) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі були, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ст. 21 Закону України Про оренду землі ).

Таким чином, наведені приписи статей, свідчать про те, що обов'язок зі сплати орендної плати є нормативно регульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням з порушенням умов та порядку, передбачених чинним законодавством.

Дотримання порядку визначення орендної плати відповідно до проведеної нормативної грошової оцінки є чинником економічного регулювання земельних відносин, визначення економічно обґрунтованих надходжень до місцевих бюджетів та можливості подальшої індексації відповідних надходжень, виконання вимог статті 627 Цивільного кодексу України щодо справедливості укладеного договору шляхом забезпечення застосування рівного підходу при визначенні орендної плати незалежно від особи-учасника правовідносин.

Слід зазначити, що частиною 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частиною 1 статті 13 Закону України Про оцінку земель передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок , яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України Про оцінку земель ).

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Зокрема, відповідно до частини 1 вказаної статті зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Таким чином, дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового (в тому числі договірного) врегулювання, що виключає невизначеність у правовідносинах сторін, безпосередньо належить до інтересів держави, що судом попередньої інстанцій враховано не було.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом України неодноразово зазначався обов'язок, щодо визначення орендної плати відповідно до нормативної грошової оцінки. Зокрема, така правова позиція зазначена в постановах від 08.04.2015 у справі №3-41гс15, від 20.05.2015 у справі №3-70гс15, від 01.07.2015 у справі №916/1736/14, від 11.05.2016 у справі №6-824цс16.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної (в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги, що господарський суд першої інстанції встановив обставини справи, дослідивши зміст прав та обов'язків сторін спірного договору, однак не застосував положення чинного законодавства відповідно до змісту спірних правовідносин та підстав поданого позову, в зв'язку з чим судова колегія апеляційної інстанції вбачає підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2017 по справі №922/1369/17.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2017 по справі № 922/1369/17 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним укладений між Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області та Фермерським господарством Світлана , с.Африканівка Барвінсківського району Харківської області, Договір оренди землі від 17.05.2012 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6320481500:03:000:0187 (контур №1 реформованого КСП ім.Котовського), площею 40,5878 га ріллі, зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області за № 632040004001793 від 27.06.2012.

Стягнути з Фермерського господарства Світлана (64701, с.Африканівка Барвінківського району, вул. Центральна, 8, код ЄДРПОУ 31787000) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м.Харків, вул.. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ) 1600,00 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 1760,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарського суду Харківської області видати наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Гребенюк Н. В.