Постанова

від 22.06.2017 по справі 914/535/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2017 р. Справа № 914/535/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Матущак О.І.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Монтажбудзв'язок» (надалі ПАТ АК «Монтажбудзв'язок» ), за вих. № 1-ГС від 10.06.2016р. (вх. № ЛАГС 01-05/2987/16 від 21.06.2016р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 24.05.2016р.

у справі № 914/535/16

за первісним позовом: приватного підприємства «Агенство земельних відносин»

(надалі ПП «Агенство земельних відносин» ), м. Львів

до відповідача: ПАТ АК «Монтажбудзв'язок» , смт. Розділ, Миколаївський район, Львівська область

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за зустрічним позовом: ПАТ «АК «Монтажбудзв'язок» , смт. Розділ, Миколаївський район, Львівська область

до відповідача-1: ПП «Агенство земельних відносин» , м. Львів

до відповідача-2: публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк» (надалі

ПАТ «Укргазпромбанк» ), м. Київ

про визнання договорів відступлення права вимоги недійсними

за участю представників учасників судового процесу:

від ПП «Агенство земельних відносин» : ОСОБА_2 - представник (довіреність б/н від 01.08.2016р.)

від ПАТ АК «Монтажбудзв'язок» : ОСОБА_3 - представник (довіреність № 1-Л від 01.02.2015р.)

від ПАТ «Укргазпромбанк» : не з'явився

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу від сторін не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.05.2017р. у справі №914/535/16 (суддя Кидисюк Р.А.) первісний позов задоволено повністю. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - комплекс, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський р-н, смт. Розділ, вул. Миру, буд.20 (двадцять), до складу якого входять: «Г» -бетонний вузол (з шиферу), «Д» - цегляний склад, площею 92,9 кв.м., «Е» - цегляна вбиральня. «Є» - цегляний гараж площею170.6 кв.м., «Ж» - цегляна прохідна площа 4.1 кв.м., «З» -цегляний столярний цех площею 285. 6 кв.м., «І» - бетонна площадка. « 1» -металева огорожа. « 3» -бетонна огорожа, « 2» - металеві ворота, «І» - навіс (з шиферу), «М» -цегляні побутові приміщення (незавершене будівництво) та належить на праві власності ПАТ «АК «Монтажбудз'язок» на підставі Договору-купівлі продажу, посвідченого Миколаївською держнотконторою від 10.10.1996р., за реєстровим №2617, що переданий в іпотеку ВАТ АБ «Укргазпромбанк» на підставі Іпотечного договору, укладеного 17.06.2008 року між ВАТ АБ «Укргазпромбанк» та ЗАТ «Монтажбудзв'язок» , посвідченого ОСОБА_4 приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області, зареєстровано в реєстрі за №3174, право вимоги за яким належить ПП «Агентство земельних відносин» на підставі Договору відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 05.03.2015р., укладеного між ПАТ Укргазпромбанк» та ПП «Агентство земельних ресурсів» , посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №1455, шляхом надання ПП «Агентство земельних відносин» права продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві згідно договору купівлі-продажу, із застосуванням процедури продажу предмета іпотеки, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку» з правом надання усіх повноважень продавця необхідних для здійснення продажу предмета іпотеки, за ціною визначеною, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом згідно звіту ТзОВ «Схід-П Експерт» про незалежну оцінку майна комплексу нежитлових будівель і споруд від 29.01.2016р., в розмірі 345 100 грн. За рахунок реалізації предмета іпотеки задовольнити вимоги ПП «Агентство земельних відносин» щодо стягнення з ПАТ АК «Монтажбудз'язок» заборгованості за Договором банківського кредиту №1211-КЛ/08 від 13.06.2008р., укладеним між АТ «Укргазпромбанк» та ПАТ АК «Монтажбудзв'язок» , в розмірі 563 622,82 грн., яка складається з:

- сума заборгованості (основного боргу) за кредитом в розмірі 253 271,40 грн.;

- сума пені за порушення строку повернення кредиту за період з 19.04.2014р. по 19.10.2014р. в розмірі 44 558,90 грн.;

- сума інфляційних втрат по простроченому тілу кредиту в розмірі 257 782,00 грн.; 3 % річних по тілу кредиту за період з 19.04.2014р. по 31.05.2015р. в розмірі 13 413,70 грн.;

- сума пені за порушення строку повернення процентів по кредиту за період з 19.04.2014р. по 03.06.2015р. в розмірі 20 706,31 грн.;

- сума інфляційних втрат за прострочені проценти по кредиту за період з 19.04.2014р. по 31.05.2015р. в розмірі 76 943,48 грн.;

- 3 % річних по прострочених процентах за користування кредитом за період з 19.04.2014р. по 31.05.2015р. в розмірі 3 489,46грн.

Надано ПП «Агентство земельних відносин» право на отримання дублікатів правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримання будь-яких документів, довідок, витягів, а також вільного доступу уповноважених представників позивача до Предмету іпотеки тощо), які необхідні для продажу комплексу, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський р-н, смт. Розділ, вул. Миру. буд.20 (двадцять) який складають: «Г» -бетонний вузол (з шиферу), «Д» -цегляний склад, площею 92,9 кв.м., «Е» - цегляна вбиральня, «Є» - цегляний гараж площею 170,6 кв.м., «Ж» - цегляна прохідна площа 4,1 кв.м., «З» - цегляний столярний цех площею 285, 6 кв.м., «І» - бетонна площадка, « 1» -металева огорожа, « 3» - бетонна огорожа, « 2» -металеві ворота, «І» - навіс (з шиферу), «М» -цегляні побутові приміщення (незавершене будівництво).

Стягнуто з боржника - ПАТ АК «Монтажбудзв'язок» на користь стягувача - ПП «Агенство земельних відносин» 8 454,33 грн. судового збору за розгляд первісного позову.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволені зустрічного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що договір про відступлення права вимоги від 05.03.2016р. та договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 05.03.2016р. укладені між ПАТ «Укргазпромбанк» і ПП «Агентство земельних відносин» , укладені правомірно. Відтак відсутні підстави визнавати їх недійсними.

Задовільняючи повністю первісний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується неналежне виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, а також відсутні докази вчинення боржником активних дій щодо погашення такої заборгованості. Відповідно іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ «АК «Монтажбудзв'язок» подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, не враховано надані ним докази, а відтак, винесено необ'єктивне рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову відмовити повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що вказані договір про відступлення права вимоги від 05.03.2016р. та договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 05.03.2016 року є недійсними, оскільки у нотаріуса для посвідчення договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором на користь не фінансової установи були відсутні правові підстави, так як згідно з ст. 1054 ЦК України не фінансова установа (юридична особа) не може виступати на стороні кредитодавця в кредитних відносинах. Відтак, вважає, що суд не дослідив положення договорів, не з'ясував їх правової природи, а також відповідності їх умов вимогам чинного законодавства.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 21.06.2016р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу ОСОБА_6, склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2016р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено її до розгляду на 12.07.2016р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2016р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 09.08.2016р.

У зв'язку з перебуванням судді Якімець Г.Г. у відпустці, 09.08.2016р. здійснено автоматичну заміну члена колегії суддів по розгляду справи № 914/535/16, суддю Якімець Г.Г. замінено на суддю Мирутенка О.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2016р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 27.09.2016р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2016р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 04.10.2016р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2016р. зупинено провадження у справі № 914/535/16 в зв'язку з призначенням судової оціночно-будівельної експертизи вартості майна об'єкта нерухомості, оплату за проведення якої покладено на ПП Агентство земельних відносин .

19.04.2017р. на адресу суду від ТзОВ Гал-Світ надійшов висновок оціночно-будівельної експертизи № 04/17 від 14.04.2017р. (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/2781/17).

У зв'язку з перебуванням судді Бойко С.М. у відпустці, 20.04.2017р. здійснено автоматичну заміну члена колегії суддів по розгляду справи № 914/535/16, суддю Бойко С.М. замінено на суддю Матущак О.І.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.04.2017р.поновлено провадження у справі № 914/535/16, розгляд апеляційної скарги призначено на 30.05.2017р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2017р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.06.2017р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2017р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 22.06.2017р.

Скаржник в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю. На підтвердження своїх доводів долучив до матеріалів справи додаткові обґрунтування (зареєстровані в канцелярії суду за вх№ 01-04/5085/16 від 11.07.2016р., вх№ 01-04/7042/16 від 27.09.2016р., вх№ 01-04/7205/16 від 04.10.2016р., вх№ 01-04/3540/17 від 26.05.2017р.).

Представник ПП «Агенство земельних відносин» в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу та у додаткових поясненнях (зареєстровані в канцелярії суду за вх№ 01-04/5133/16 від 12.07.2016р. та вх№ 01-04/3911/17 від 12.06.2017р.), просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Окрім того, 12.06.2017р. представником ПП «Агенство земельних відносин» подано клопотання про розподіл судових витрат, в якому просить суд у разі ухвалення рішення про відмову у задоволені апеляційної скарги ПАТ АК «Монтажбудзв'язок» , включити до судових витрат витрати, понесенні на проведення судової оціночно-будівельної експертизи в розмірі 9 200,00 грн. (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/3910/17).

Колегія суддів відмовляє у задоволенні даного клопотання, оскільки висновок судового експерта № 04/17 від 10.04.2017р. про ринкову вартість майна об'єкта нерухомого майна судом при вирішенні спору не береться до уваги. Враховуючи, що ініціатором проведення такої експертизи було ПП «Агенство земельних відносин» , то суд залишає сплату за проведення судової експертизи за останнім.

ПАТ «Укргазпромбанк» відзиву на апеляційну скаргу не подав, участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, 25.11.2016р. подав до суду клопотання, в якому просив суд розглядати дану справи без їх участі (зареєстроване в канцелярії за вх№ 01-04/8446/16).

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

13.06.2008р. між ВАТ АБ «Укргазпромбанк» (кредитодавець) та ЗАТ АК «Монтажбудзв'язок» , правонаступником якого є ПАТ АК «Монтажбудзв'язок» (позичальник), укладено договір банківського кредиту (кредитна лінія) №1211-КЛ/08 із наступними змінами і доповненнями, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит в сумі 650 000,00 грн. з терміном погашення кредитної лінії - 18.04.2014р. (а.с. 16-32 том І).

Для забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором 17.06.2008р. між ВАТ АБ «Укргазпромбанк» (іпотекодержатель) та ЗАТ АК «Монтажбудзв'язок» (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований у реєстрі за №3174, згідно із умовами якого іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно: комплекс, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, смт. Розділ, вул. Миру, будинок №20, який складають: «Г» -бетонний вузол (з шиферу), «Д» -цегляний склад, площею 92,9 кв.м., «Е» -цегляна вбиральня, «Є» - цегляний гараж площею 170 кв.м., «Ж» -цегляна прохідна площа 4,1 кв.м., «З» - цегляний столярний цех площею 285,6 кв.м., «І» - бетонна площадка, « 1» - металева огорожа, « 3» - бетонна огорожа, « 2» - металеві ворота, «І» - навіс (з шиферу), «М» - цегляні побутові приміщення (незавершені будівництвом 58 % готовності) (надалі - комплекс) - «предмет іпотеки» (а.с. 38-41 том І).

Згідно з п.1.9 договору іпотеки вищенаведений комплекс належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Миколаївською держнотконторою від 10.10.1996р. за реєстровим №2617 (бланк серії ААА № 381805). Право власності на предмет іпотеки зареєстровано Стрийським міжміським бюро технічної інвентаризації 11.10.1996р., за реєстраційним номером 5680717, та записаного в реєстрову книгу № 1, номер запису 26.

05.03.2015р. між ПАТ «Укргазпромбанк» (первісний кредитор) та ПП «Агентство земельних відносин» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого за цим договором первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор приймає права вимог, що належать первісному кредиторові, і стає кредитором за договором споживчого кредиту № 1-Ф-К/14-ЗРВ від 09.01.2014р. та за договором банківського кредиту (кредитна лінія) №1211-КЛ/08 від 13.06.2008р. (включаючи усі додаткові угоди та додатки до них) в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу прав вимог, а також зобов'язаний оплатити їх (права вимог) (а.с. 50-52 том І).

Згідно договору сума права вимоги за договором банківського кредиту (кредитна лінія) № 1211-КЛ/08 від 13.06.2008р. становить 544 931,50 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 400 000,00 грн., заборгованість за відсотками та комісіями за період з 01.09.2014р. по 01.03.2015р. - 144 931,50 грн.

Відомості про нового іпотекодержателя внесені до державного реєстру речових прав на нерухоме майно (копії витягів про реєстрацію іпотеки №34580700 від 05.03.2015р. та 34586235 від 05.03.2015р. а.с. 57-59 том І).

Сторони домовились, що відповідно до п.1.5 договору про відступлення права вимоги від 05.03.2015р. під правами вимог вважаються права грошової вимоги, існуючі або майбутні, первісного кредитора до боржників, поручителів та заставодавців (іпотекодавців) щодо погашення (стягнення) заборгованості, яка виникла на підставі кредитних договорів і договорів забезпечення, визначених у п.1.1 додатку 1 до цього договору. Зокрема, але не виключено, права вимог включають право вимагати: 1) повернення суми кредиту; 2) сплати процентів за користування кредитом; 3) сплати сум комісійної винагороди за надання та користування кредитними коштами; 4) сплати неустойки (штрафу, пені) за неналежне виконання чи невиконання зобов'язань; 5) задоволення своїх вимог за рахунок заставленого (іпотечного майна); 6) відшкодування витрат понесених у зв'язку з пред'явленням прав вимог за кредитним договором; 7) відшкодування витрат, понесених у зв'язку зі зверненням стягнення та реалізацією предмета іпотеки, передбаченого іпотечним договором від 17.06.2008р. (р/№3174) та іпотечним договором від 09.01.2014р. (р/№19) тощо.

Одночасно з підписанням договору про відступлення права вимоги, 05.03.2015р. між ПАТ «Укргазпромбанк» (первісний Іпотекодержатель або первісний кредитор) та ПП «Агентство земельних відносин» (новий Іпотекодержатель) укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами (а.с. 55-56 том І).

Відповідно до п. 1 договору про відступлення права вимоги за іпотечними договорами у порядку та на умовах визначених цим договором первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю, а новий іпотекодержатель набуває усі права вимоги за наступними договорами забезпечення:

- іпотечним договором, який укладений 17.06.2008р. між первісним іпотекодержателем та ПАТ АК «Монтажбудзв'язок» (на момент укладання іпотечного договору Закритим акціонерним товариством Спеціалізоване управління по будівництву ліній електропередачі, засобів та споруд зв'язку «Монтажбудзв'язок» ), місцезнаходження якого: Львівська обл., Миколаївський район, смт. Розділ, вул. Миру, буд. 20, код ЄДРПОУ 22361371, посвідчений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області 17.06.2008р. в реєстрі за №3174. Цей іпотечний договір, укладений з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором банківського кредиту (кредитна лінія) №1211-КЛ/08, укладеного 13.06.2008р. між первісним кредитором і ПАТ «АК «Монтажбудзв'язок» ;

- іпотечним договором, який укладений 09.01.2014р. між первісним іпотекодержателем та ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідчений ОСОБА_9І, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 09.01.2014р. в реєстрі за №19. Цей іпотечний договір, укладений з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором споживчого кредиту №1-Ф-К/14-ЗРВ, укладеним 09.01.2014р. між первісним кредитором та ОСОБА_3

12.03.2015р. ПП «Агентство земельних ресурсів» повідомило ПАТ АК «Монтажбудзв'язок» про відступлення права вимоги за іпотечними договорами та про необхідність погашення заборгованості за кредитними договорами (а.с. 65-69 том І).

Однак, ПАТ АК «Монтажбудзв'язок» дані вимоги не виконав, що стало підставою звернення ПП «Агентство земельних відносин» з позовом до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків про стягнення заборгованості за кредитним договором з ПАТ «АК «Монтажбудзв'язок» та інших за договором банківського кредиту (кредитна лінія) №1211-КЛ/08 від 13.06.2008р.

24.07.2015р. рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №1107/15 позов задоволено - стягнуто з ПАТ АК «Монтажбудзв'язок» та поручителя ОСОБА_3 солідарно на користь ПП «Агентство земельних відносин» заборгованість за договором банківського кредиту (кредитна лінія) №1211-КЛ/08 від 13.06.2008р. у розмірі 961 825,75 грн. (а.с. 73-75 том І).

06.11.2015р., на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків від 24.07.2014р. у справі №1107/15 про стягнення солідарно з ПАТ АК «Монтажбудзв'язок» та ОСОБА_3 на користь ПП «Агенція земельних ресурсів» 961 825,75 грн. боргу та 10 018,26 грн. витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом, згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва по справі №755/17493/15-ц видано виконавчі листи (а.с. 76-78 том І).

04.02.2016р. в погашення заборгованості за договором банківського кредиту (кредитна лінія) № 1211-КЛ/08 від 13.06.2008р. заборгованість частково була погашена в розмірі 398 202,90 грн.

05.02.2016р. ПП «Агентство земельних ресурсів» надіслало повідомлення-вимогу ПАТ АК «Монтажбудзв'язок» про необхідність погашення заборгованості за договором банківського кредиту (кредитна лінія) № 1211-КЛ/08 від 13.06.2008р. у розмірі 536 622,85 грн. Окрім того, зазначив, що у разі, якщо дана вимога не буде задоволена або залишена без розгляду, кредитор скористається своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки, що визначений у п.1.8 іпотечного договору (а.с. 70-71 том І).

Однак, дана вимога була залишена без відповіді та задоволення, що стало підставою звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 6-11).

В свою чергу ПАТ АК «Монтажбудзв'язок» звернувся до суду із зустрічною позовною вимогою до ПП «Агентство земельних ресурсів» та до ПАТ Укргазпромбанк про визнання договорів відступлення права вимоги недійсними (а.с. 109-113 том І).

Зокрема вважає, що вказані договір про відступлення права вимоги від 05.03.2016р. та договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 05.03.2016 року є недійсними, оскільки у нотаріуса для посвідчення договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором на користь не фінансової установи були відсутні правові підстави, так як згідно з ст. 1054 ЦК України не фінансова установа (юридична особа) не може виступати на стороні кредитодавця в кредитних відносинах. Отже, ні фізична особа, ні юридична особа, якщо вона не є банком або іншою фінансовою установою, не можуть бути іпотекодержателями за договором іпотеки, який забезпечує виконання зобов'язання за кредитним договором.

Також відповідач зазначив, що договір про переуступлення права вимоги (цесія) від 05.03.2015р. є платним, але в порушення даного правила та умов п. 2.2 вказаного договору ПП «Агентство земельних відносин» не здійснило свого зобов'язання, а саме: не перерахувало шляхом безготівкового перерахунку від свого імені 1 202 595,61 грн. на поточний рахунок № 73994 у ПАТ «Укргазпромбанк» , код банку 320843, ЄДРПОУ 24262992, а здійснило незаконну операцію по взаємозаліку клієнтів ПАТ «Укргазпромбанк» по невиплачених депозитах (кредити), а саме громадян:

1. ОСОБА_10, код НОМЕР_2, сума 132 203,00 грн.;

2. ОСОБА_11, код НОМЕР_3, сума 132 203,00 грн.;

3. ОСОБА_12, код НОМЕР_4, сума 182 937,00 грн.;

4. ОСОБА_13, код НОМЕР_5, сума 182 937,00 грн.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно до ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Виходячи із загальних правил та положень даної статті, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора, але обсяг цих прав та умови визначаються саме на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто, з наведеного вбачається, що законодавцем передбачено право відступлення лише дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

Договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. В такому випадку на відносини цесії розповсюджуються положення про договір купівлі-продажу.

Статтею 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначалося вище, 05.03.2015р. між ПАТ «Укргазпромбанк» (первісний кредитор) та ПП «Агентство земельних відносин» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого за цим договором первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор приймає права вимог, що належать первісному кредиторові, і стає кредитором за договором споживчого кредиту № 1-Ф-К/14-ЗРВ від 09.01.2014р. та за договором банківського кредиту (кредитна лінія) №1211-КЛ/08 від 13.06.2008р. (включаючи усі додаткові угоди та додатки до них) в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу прав вимог, а також зобов'язаний оплатити їх (права вимог) (а.с. 50-52 том І).

Одночасно з підписанням договору про відступлення права вимоги, 05.03.2015р. між ПАТ «Укргазпромбанк» (первісний іпотекодержатель або первісний кредитор) та ПП «Агентство земельних відносин» (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 17.06.2008р. та від 09.01.2014р. (а.с. 55-56 том І).

Згідно з статтею 24 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що відступлення права за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Відповідно, відступаються права і за договорами забезпечення (договори відступлення прав вимоги за іпотечними договорами підлягають нотаріальному посвідченню - ч.3 ст. 24 Закону України «Про іпотеку» ).

Представник ПАТ АК «Монтажбудзв'язок» вважає, що договір цесії та договір про переуступку права вимоги є недійсними, оскільки, на його думку, не відбулось зміни зобов'язання за кредитними договорами, а відбулась лише фактично заміна особи на стороні кредитодавця. Обґрунтовуючи свою правову позицію, представник посилається на ст.1054 ЦК України, та зазначає, що не фінансова установа (юридична особа), якщо вона не є банком або іншою фінансовою установою, не може бути на стороні кредитодавця в кредитних відносинах та іпотекодержателем за договором іпотеки. Окрім того, скаржник зазначає, що договір уступки права вимоги містить ознаки договору факторингу.

Проте, суд апеляційної з таким твердженнями не погоджується на зазначає, що з аналізу умов договору вбачається, що на момент відступлення права вимоги, а саме станом на 05.03.2015р., заборгованість ПАТ «АК Монтажбудзв'язок» перед АТ «Укргазпромбанк» становила 657 664,11 грн., ПП «Агенство земельних відносин» придбало право вимоги за даним договором до ПАТ «АК «Монтажбудзв'язок» за номіналом на суму 657 644,11 грн. (п. 1.1 договору цесії).

Крім того, умовами договору цесії не передбачено права надання фінансових послуг новим кредитором за договором , а саме проведення операцій із фінансовими активами третіх осіб, договором лише встановлено право ПП «Агенство земельних відносин» стягнути борг в обсязі та на умовах, що існували в момент переходу цих прав на власну користь.

За наведеним у ст. 1077 ЦК України визначенням договору факторингу цей договір спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатися як плата за надану останнім фінансову послугу. За оспорюваним ПАТ АК Монтажбудзв'язок договором жодна із сторін не передає грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, тому вказаний оспорюваний договір за своєю правовою природою не є договором факторингу, й, відповідно, не підлягає регулюванню нормами Цивільного кодексу України, що регулюють відносини за договором факторингу.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія судів вважає, що оспорювані договори за своєю правовою природою є договорами відступлення права вимоги, метою якого є передання прав кредитора іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а не договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), як помилково вважає скаржник.

Окрім того, у зустрічній позовній заяві представник ПАТ АК Монтажбудзв'язок» звертає увагу на ту обставину, що ПП «Агенство земельних відносин» , здійснило незаконну операцію по взаємозаліку коштів, а саме не перерахувало коштів в розмірі 1 202 595,61 грн. на поточний рахунок ПАТ «Укргазпромбанку» , чим ніби - то порушило вимоги зазначені в договорі права вимоги -1.

Однак, дане твердження представника не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки ПП «Агенство земельних відносин» згідно платіжного доручення №1 від 05.03.2015р. перерахувало на розрахунковий рахунок ПАТ «Укргазпромбанку» повну суму в розмірі 1 202 595,61 грн., як оплату за договором про переуступку права вимоги від 05.03.2015р., що підтверджується банківською випискою (а.с.124 том І).

Інших доказів, які би слугували підставою для визнання оспорюваних договорів недійсними передбачених ст. 215 ЦК України, представником ПАТ «АК Монтажбудзв'язок» не наведено.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір про відступлення права вимоги від 05.03.2016р. та договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 05.03.2016р. укладені між ПАТ «Укргазпромбанк» і ПП «Агентство земельних відносин» , укладені правомірно.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ПАТ «АК Монтажбудзв'язок» , ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було вказано які саме його права або інтереси та яким чином порушено його право внаслідок укладання між ПАТ «Укргазпромбанк» і ПП «Агентство земельних відносин» спірних договорів. Скаржником не доведено наявності обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків щодо оспорюваних договорів.

Відсутність порушеного права є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відтак, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Що стосується вимог позивача за первісним позовом, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору, проте відповідач взяті на себе зобов'язання, передбачені кредитним договором, не виконує. Норми цивільного законодавства, зокрема ст.ст.525, 530 ЦК України передбачають, що зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст.589 ЦК України, ч. 1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» , у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначив позивач у позовній заяві, оскільки відповідач ухиляється від належного виконання зобов'язань за кредитним договором, не вчиняє дій на погашення заборгованості за кредитним договором, відповідачу в порядку ст.35 Закону України «Про іпотеку» (як іпотекодавцю та позичальнику) направлено листи за вих. 10/12-05-15 від 12.05.2015р. та від 05.02.2016р. з вимогами про сплату заборгованості в повному обсязі за Кредитним договором на протязі 30 календарних днів з дня отримання вимоги та з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі не виконання вищезазначених вимог.

Вказані вимоги відповідач залишив без відповіді та реагування.

Згідно з п.5.3 договору іпотеки від 17.06.2008р., звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається шляхом позасудового врегулювання (застереження про задоволення вимог іпотекодержателя). Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя: задоволення вимог іпотекодержателя відбувається шляхом продажу (відчуження) предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у визначеному законом порядку.

В силу ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» , положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. (ч. 2 ст. 589 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За змістом цієї статті звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов'язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов'язання, що вважається виконаним згідно зі ст. 599 ЦК України.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У відповідності до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до абз. 2 п.4.4.3 постанови пленуму Вищого господарського України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» № 1 від 24.1 1.2014р., з урахуванням положення частини шостої ст.38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відсутності такої згоди - на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

На виконання зазначеної норми закону та згідно висновку про вартість майна, здійсненого ТзОВ «Схід-П Експерт» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності виданий ФДМУ №188/15 від 16.03.2015р.) вартість комплексу нежитлових будівель та споруд, загальною площею 553,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, смт.Розділ, вул.Миру, буд.20 станом на 29.01.2016р. становить 345 100,00 грн. (а.с. 79-96 том І).

Згідно з ст. 34 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Враховуючи вищенаведені норми права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанція про задоволення позовних вимог ПП «Агентство земельних відносин» в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, що визначений у п.1.8 іпотечного договору від 17.06.2008р., шляхом надання ПП «Агентство земельних відносин» права продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві згідно договору купівлі-продажу, із застосуванням процедури продажу предмета іпотеки, встановленої ст. 38 Закону України Про іпотеку з правом надання усіх повноважень продавця необхідних для здійснення продажу предмета іпотеки, за ціною визначеною, на підставі оцінки в розмірі 345 100,00 грн. За рахунок реалізації предмету іпотеки задовольнити вимоги ПП «Агентство земельних відносин» щодо стягнення з ПАТ АК «Монтажбудзв'язок» заборгованості в розмірі 563 622,82 грн.

Щодо позовної вимоги позивача в частині надання ПП «Агентство земельних відносин» права на отримання дублікатів правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримання будь-яких документів, довідок, витягів, а також вільного доступу уповноважених представників позивача до предмету іпотеки тощо, які необхідні для продажу комплексу , що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський р-н, смт. Розділ, вул. Миру. буд.20 (двадцять) який складають: «Г» -бетонний вузол (з шиферу), «Д» -цегляний склад, площею 92,9 кв.м., «Е» - цегляна вбиральня, «Є» - цегляний гараж площею 170,6 кв.м., «Ж» - цегляна прохідна площа 4,1 кв.м., «З» - цегляний столярний цех площею 285, 6 кв.м., «І» - бетонна площадка, « 1» -металева огорожа, « 3» - бетонна огорожа, « 2» -металеві ворота, «І» - навіс (з шиферу), «М» -цегляні побутові приміщення (незавершене будівництво), то колегія суддів зазначає, що дана вимога до задоволення не підлягає, оскільки такого роду способів захисту цивільних прав та інтересів ст. 16 ЦК не передбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України Про іпотеку в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України Про іпотеку реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Ураховуючи, що предметом позову в цій справі є звернення стягнення на предмет іпотеки, то спосіб реалізації предмета іпотеки та початкову ціну його реалізації, зазначається в рішенні суду, в даному випадку застосовується процедура продажу, передбачена ст. 38 Закону України Про іпотеку .

Частиною 5 ст. 38 Закону України Про іпотеку визначено, що дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають до задоволення частково.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід скасувати частково, а апеляційну скаргу задоволити частково.

Відповідно ч.1 ст. 4 до Закону України Про судовий збір (в редакції станом на момент подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абз. 1 ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 гривень.

Частиною 2 ст. 4 до Закону України Про судовий збір (в редакції станом на момент подання позову) визначено ставки судового збору у таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати;

У 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України № 7 від 21.02.2013р. зазначено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з ч.3 ст.6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Як вбачається із позовної заяви ПП «Агентство земельних відносин» , позивачем об'єднано в одній заяві вимогу як майнового, так і немайнового характеру. Проте, згідно квитанції про сплату судового збору № 92 від 24.02.2016р. ним оплачено лише за майнову вимогу в розмірі 8 454,33 грн., що становить 1,5% від ціни позову 563 622,82 грн. (а.с. 6-11, 15 том І). Немайнова вимога (п.3 прохальної частини позовної заяви) про надання права позивачу на отримання дублікатів правовстановлюючих документів з відповідних установ… неоплачена судовим збором.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне достягнути з ПП «Агентство земельних відносин» в дохід Державного бюджету України 1 378,00 грн. за подання позовної вимоги немайнового характеру.

Як вбачається із зустрічної позовної заяви ПАТ АК «Монтажбудзв'язок» , ним заявлено дві вимоги немайнового характеру. Проте, згідно квитанції про сплату судового збору від 21.03.2016р. останнім оплачено лише за одну в розмірі 1 378,00 грн. (а.с. 109-113, 116 том І).

Таким чином, суд апеляційної вважає за необхідне достягнути з ПАТ АК «Монтажбудзв'язок» в дохід Державного бюджету України 1 378,00 грн. за подання позовної вимоги немайнового характеру.

Окрім того, ПАТ АК «Монтажбудзв'язок» , звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні первісного позову повністю (а.с. 215-221 том І). Суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженням первісного позивача, що скаржник не оскаржує рішення в частині відмови йому у задоволенні зустрічного позову, оскільки в прохальній частині скарги скаржник не просить скасувати рішення частково. Скаржник в апеляційній скарзі лише не вказав, що він просить суд зробити з зустрічним позовом.

При цьому, за подання такої апеляційної скарги скаржник сплатив судовий збір лише в розмірі 1 520,00 грн., що підтверджується квитанцією № 15782403 від 10.06.2016р. (а.с. 222 том І).

Проте, згідно з ч.2 ст. 4 до Закону України Про судовий збір (в редакції станом на момент подання позову) визначено ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Оскільки ПАТ АК «Монтажбудзв'язок» просить скасувати рішення в цілому, останній повинен був сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги - 110% від суми судового збору за подання первісного позову в розмірі 10 815,56 грн. та 110% від суми судового збору за подання зустрічного позову в розмірі 3 031,60 грн.

Враховуючи, що скаржником оплачено за подання апеляційної скарги лише 1 520,00 грн., колегія суддів вважає за необхідне достягнути з ПАТ АК «Монтажбудзв'язок» в дохід державного бюджету 12 327,16 грн.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 24.05.2017р. у справі № 914/535/16 скасувати в частині надання ПП «Агентство земельних відносин» право на отримання дублікатів правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримання будь-яких документів, довідок, витягів, а також вільного доступу уповноважених представників позивача до Предмету іпотеки тощо), які необхідні для продажу комплексу, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський р-н, смт. Розділ, вул. Миру. буд.20 (двадцять) який складають: «Г» -бетонний вузол (з шиферу), «Д» -цегляний склад, площею 92,9 кв.м., «Е» - цегляна вбиральня, «Є» - цегляний гараж площею 170,6 кв.м., «Ж» - цегляна прохідна площа 4,1 кв.м., «З» - цегляний столярний цех площею 285, 6 кв.м., «І» - бетонна площадка, « 1» -металева огорожа, « 3» - бетонна огорожа, « 2» -металеві ворота, «І» - навіс (з шиферу), «М» -цегляні побутові приміщення (незавершене будівництво). В цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

3. В решті рішення залишити без змін.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Агенство земельних відносин» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 18; код ЄДРПОУ 35855215) в дохід державного бюджету (отримувач коштів УДК Личаківського району м. Львова, код за ЄДРПОУ 38007620, банк отримувача ГУДКCУ у Львівській області, МФО 825014, рахунок отримувача 31215206783006, код класифікації доходів бюджету 22030101) судового збору в розмірі 1 378,00 грн. за подання позовної вимоги немайнового характеру.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Монтажбудзв'язок» (81650, Львівська область, Миколаївський район, смт. Розділ, вул. Миру, буд. 20; код ЄДРПОУ 22361371) в дохід державного бюджету (отримувач коштів УДК Личаківського району м. Львова, код за ЄДРПОУ 38007620, банк отримувача ГУДКCУ у Львівській області, МФО 825014, рахунок отримувача 31215206783006, код класифікації доходів бюджету 22030101) судового збору в розмірі 1 378,00 грн. за подання позовної вимоги немайнового характеру .

6. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Монтажбудзв'язок» (81650, Львівська область, Миколаївський район, смт. Розділ, вул. Миру, буд. 20; код ЄДРПОУ 22361371) в дохід державного бюджету (отримувач коштів УДК Личаківського району м. Львова, код за ЄДРПОУ 38007620, банк отримувача ГУДКCУ у Львівській області, МФО 825014, рахунок отримувача 31216206782006, код класифікації доходів бюджету 22030101) судового збору в розмірі 12 327,16 грн. за подання апеляційної скарги.

7. Стягнути з Приватного підприємства «Агенство земельних відносин» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 18; код ЄДРПОУ 35855215) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Монтажбудзв'язок» (81650, Львівська область, Миколаївський район, смт. Розділ, вул. Миру, буд. 20; код ЄДРПОУ 22361371) судовий збір в розмірі 1 515,80 грн. за розгляд апеляційної скарги.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

9. Справу повернути до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді О.І. Матущак

ОСОБА_1