Постанова

від 22.05.2007 по справі 13/628-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/628-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

22 травня 2007 р.                                                                                   № 13/628-06  

           Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

головуючого      Овечкіна  В.Е.,

суддівЧернова     Є.В.,

Цвігун В.Л.,

за   участю   представників:

позивача - не з'явився,

відповідача третьої особи - Колесникова В.В.,- не з'явився,

розглянувши у відкритому  судовому   засіданні    касаційну скаргу

ТОВ "Водозабір"

на постановувід  12.02.2007 Харківського апеляційного господарського суду

у справі№13/628-06

за  позовом Державне управління екології та природних ресурсів в Сумській області

до(третя особа -ТОВ "Водозабір"Конотопська районна рада)

про  стягнення 7308,63 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 01.12.2006 (суддя Лиховід Б.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2007 (судді: Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Плужник О.В.), позов задоволено - на підставі ст.ст.44, 49, 110 Водного кодексу України та п.5 ч.1 ст.64 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" постановлено стягнути з ТОВ "Водозабір" на користь Конотопської районної ради 7308,63 грн. збитків, завданих внаслідок порушення відповідачем при проведенні господарської діяльності вимог природоохоронного законодавства. Рішення мотивоване тим, що відповідач в період з 01.04.2005 року по 11.04.2006 року без дозволу на спеціальне водокористування використовував воду з підземних водних джерел, чим заподіяв шкоду державі.

ТОВ "Водозабір" в поданій касаційній скарзі  просить рішення та постанову скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, відповідно до п.4 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) та ст.16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" позов про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону водних ресурсів, пред'явлено суб'єктом владних повноважень, а тому даний спір повинен розглядатися за правилами КАС України, а не Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом апеляційної інстанції та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представника відповідача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова –залишенню без змін з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про задоволення позову апеляційний господарський суд  виходив з того, що відповідно до статистичної звітності за формою 2-ТП за 2005 рік відповідачем з підземних водних джерел без дозволу на спеціальне водокористування забрано 386,7 тис. куб.м. води, що є порушенням вимог ст.ст.44, 49, 110 Водного кодексу України, та потягло заподіяння  державі збитків в сумі 7308,63 грн. Відповідач не надав доказів звернення до позивача з клопотанням про продовження терміну дії дозволу на спеціальне водокористування.

Колегія погоджується з висновками суду з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій з врахуванням вимог ст.ст.44, 49, 110 Водного кодексу України та п.5 ч.1 ст.64 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та на підставі ретельної правової оцінки наявних у справі доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а відповідачем не спростовано факт порушення ним законодавства про охорону водних ресурсів шляхом безпідставного використання води з підземних водних джерел без дозволу на спеціальне водокористування, внаслідок чого державі було завдано збитків на суму 7308,63 грн.

При цьому колегія враховує, що касаційна скарга не містить жодних заперечень щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права при розгляді даного спору. Скаржником не спростовуються вищенаведені встановлені  судом фактичні обставини, які стали підставою для задоволення позовних вимог.

Наявні ж заперечення скаржника щодо законності та обгрунтованості постанови зводяться виключно до посилань на порушення судом апеляційної  інстанції норм процесуального права, які касаційна інстанція не приймає до уваги з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції правомірно відхилено клопотання скаржника про необхідність розгляду справи за правилами КАС України з тих мотивів, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач посилався на норми ГПК України, зокрема, в клопотанні від 08.11.2006 №8/11-06 (а.с.15), а відповідно до ч.2 ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни судового рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Окрім того, дана справа не є справою адміністративної юрисдикції у розумінні п.1 ч.1 ст.3 КАС України з огляду на наступне.

            Зміст позовної заяви Державного управління екології та природних ресурсів в Сумській області свідчить про пред'явлення ним на підставі ст.ст.68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та п.5 ч.1 ст.64 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" позову про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення відповідачем при проведенні своєї господарської діяльності вимог природоохоронного законодавства.

            Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про навколишнього природного середовища, регламентують ч.2 ст.68 та ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", яка передбачає, що підприємства, установи,  організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Тобто, вказана норма відсилає до чинного законодавства. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. В свою чергу, відповідно до п.5 ч.1 ст.64 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", яким керувався суд першої інстанції при прийнятті рішення, грошові стягнення за порушення вимог природоохоронного законодавства внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до спеціального фонду місцевих рад.

            Проте, найістотнішим є те, що згідно з п.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема,  завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав (п.8 ч.2 ст.16 ЦК України). Держава в особі уповноважених органів також може бути учасником цивільних відносин (ч.2 ст.2 ЦК України), в тому числі відносин відшкодування шкоди.

   Таким чином, предмет спору свідчить, що між сторонами по справі та третьої особою  виникли цивільні відносини відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення відповідачем при проведенні господарської діяльності законодавства про охорону навколишнього природного середовища. При цьому наявність у позивача статусу суб'єкта владних повноважень не змінює правову природу спірних цивільних відносин та не робить даний спір публічно-правовим.

Дана справа не є публічно-правовим спором і не підпадає під визначення

справи адміністративної юрисдикції (адміністративна справа), наведене у п.1 ч.1

ст.3 КАС України, чим спростовуються твердження скаржника про зворотне.

Зважаючи на вищенаведене колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду  від 12.02.2007 у справі №13/628-06 залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Водозабір" – без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                                        В.Овечкін

Судді:                                                                                                      Є. Чернов

                                                                                                                В. Цвігун