Постанова

від 20.06.2017 по справі 805/1681/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2017 р. Справа №805/1681/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:14:10 год.

Ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М., при секретарі Хороші С.С. розглянувши позовну заяву

Приватного акціонерного товариства Екопрод

до

Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області

про

визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2017 №№ НОМЕР_1, -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 20 червня 2017 року № 26;

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 16 червня 2017 року №9904/10/05-99-10-02

Приватне акціонерне товариство ЕКОПРОД звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби у Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2017 № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму основного платежу 52 325,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 26 163,00 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що Головним управлінням державної податкової інспекції у Донецькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства ЕКОПРОД (ПАТ ЕКОПРОД ) з питань достовірності віднесення сум податку на додану вартість за листопад 2016 року по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ Строй-Маш-Торг (ЄДРПОУ 38143613) за результатами якої складено акт від 01.03.2017 року № 25/05-99-14-06/23981928. На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.03.2017 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму основного платежу в розмірі 52 375,00 грн. та застосовані штрафні фінансові санкції в сумі 26 163,00 грн.

Позивач вважає рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню оскільки чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника в залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Разом з тим, згідно з довідкою Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 01.03.2017 року №009/08-22-14-05-07/37143613 про результати зустрічної перевірки ТОВ Строй-Маш-Торг (ЄДРПОУ 38143613) щодо документального підтвердження господарських операцій із платником податків ПАТ ЕКОПРОД за листопад 2016 року встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських операцій та розрахунків з контрагентом без будь-яких зауважень, та визнання операції такою, що не носить реальний характер. Просив позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій по ланцюгу постачання та складення первинних документів всупереч нормам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Документи надані позивачем до перевірки по взаємовідносинам з ТОВ Строй-Маш-Торг за період листопад 2016 року не можуть за вимогами п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності .

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство ЕКОПРОД зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 23981928, місцезнаходження: 85700, м. Волноваха, Донецької області, вул. Центральна, 6в, про що зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань серії №22652003 (арк. справи 10-13).

Згідно свідоцтва № 200054843, позивача зареєстровано у якості платника податку на додану вартість, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Відповідач - Офіс великих платників податків державної фіскальної служби - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

На підставі наказу від 14.02.2017 року №59 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ ЕКОПРОД з питань достовірності віднесення сум податку на додану вартість за листопад 2016 року по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ Строй-Маш-Торг (ЄДРПОУ 38143613) за наявності поданого в установленому порядку заперечення до акта документальної невиїзної перевірки від 24.01.2017 року та додаткових документів.

За результатами перевірки складено акт від 01.03.2017 року № 25/05-99-14-06/23981928. На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.03.2017 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму основного платежу в розмірі 52 375,00 грн. та застосовані штрафні фінансові санкції в сумі 26 163,00 грн.

Актом встановлено, що в порушення п. 198.1, п. 198.3, ст. 198, п. 200.2, ст. 200, п.п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України. А саме: під час перевірки встановлено дефектність заповнення залізничних накладних в відсутності пломбування вагонів і відсутності штемпеля дати видачі вантажу, не було надано довіреностей на отримання товару саме від ТОВ Строй-Маш-Торг , також, на вимогу надання сертифікату якості вугілля позивачем було надано посвідчення про якість, яка встановлювалась ТОВ ТандемТорг ТПК (код ЕДРПОУ 37612206), як контрагентом ТОВ Строй-Маш-Торг , та який знаходиться на не підконтрольній Україні території, а тому цей документ не може бути підтвердженням якості вугілля (арк. справи 94).

Відповідачем вказано, що встановлення зазначеного вище не дає змоги належним чином ідентифікувати товар, а відсутність руху товарів не є за своєю суттю операцією з придбання товарів (послуг), а відповідно об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Позивач у судовому засіданні зауважив, що для отримання товару наявність довіреності не є обов'язковою. ПАТ ЕКОПРОД сплачує послуги за подачу збирання вагонів ПАТ Українська залізниця ст. Волноваха. Розвантаження та доставка вугілля до складських приміщень здійснювалась позивачем самостійно: робітниками та транспортом підприємства. Усі документи складського та аналітичного обліку руху товару ведеться в відповідності Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Вугілля використовується в господарській діяльності самого підприємства для опалення приміщень, а тому підтвердження якості вугілля належною лабораторією не потрібно. Зазначив, що для перевезення вантажів на велику відстань використовуються різні види транспорту. В тому числі і полувагони, які для зручності використання при завантаженні та розвантаженні не мають криши. Укрзалізницею згідно правил перевезення вантажів Укрзалізницею, затверджених наказом міністерством транспорту України від 20.08.2001 року № 542 пломбуванню підлягають тільки вагони та контейнери.

Матеріали справи містять договір поставки між позивачем та ТОВ Строй-Маш-Торг № 28/0915 від 18.09.2015 року та специфікації №04 від 18.09.2015 року та № 05 від 11.11.2016 року, в яких зазначено всі істотні вимоги, які вимагаються ст.ст. 655, 638 Цивільного кодексу України.

Виконання зазначених договорів позивач підтверджує первинними бухгалтерськими документами: платіжне доручення № 489 від 10.11.2016 року за вугілля марки АС 6- 13, рахунком №93 від 08.11.2016 року. Платіжне доручення №24323 від 29.11.2016 року за вугілля марки АО 25-50, рахунок № 101 від 29.11.2016 року. Фактично товар поставлено у грудні 2016 року ( 58-59 т.1, арк. спр.16 т.2). Виписки з банку про сплату відповідних сум (арк. справи 3-10).

На підставі здійсненої оплати ТОВ Строй-Маш-Торг складено податкові накладні № 97 від 10.11.2016 року на суму 77 625,00 грн. та № 107 від 29.11.2016 року на суму 184 000,00 грн.

Отримання вугілля марки АС 6- 13 підтверджується ОСОБА_2 приймання-передачі 377 від 07.11.2016 року та видатковою накладною від 07.11.2016 року № 77. Вугілля марки АО 25-50 було отримано згідно акту приймання-передачі №90 від 09.12.2016 року та видаткової накладної № 90 від 09.12.2016 року (арк. справи 62-65).

Доставка вугілля відбулася залізничним транспортом, що підтверджується залізничними накладними № 52103025 від 01.11.2016 року вугілля марки АС 6- 13, та № 52771466 від 29.11.2016 року вугілля марки АО 25-50(арк..спр.66-69 ). Наявність вантажного транспорту, яким відбувалась доставка вугілля на склад підприємства підтверджено довідкою територіального сервісного центру 1445 РСЦ МВС у Донецькій області(арк. справи 21).

Також, використання придбаного вугілля у власній господарський діяльності позивач підтверджує Довідками Сільських рад, про відсутність на території адміністративної будівлі газифікації, і в зв'язку з цим позивач вимушено був придбати твердопаливні котли, що підтверджується видатковими накладними, рахунками на оплату (арк. справи 17-20 том 2).(арк.спр.22-31 том 2).

На підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наслідками спірних господарських операцій, позивач сформував податковий кредит, про що зазначив у податкових деклараціях з податку на додану вартість відповідного податкового періоду 2015 року. Копії зазначених декларацій наявні в матеріалах справи. (арк. справи 40-50 том 2).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій не нижче звичайних цін) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, а база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості.

На підставі пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу), та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, законодавством визначено дві підстави для виникнення права на податковий кредит, а саме: фактична сплата коштів постачальнику в оплату придбаних товарів, в тому числі і податку на додану вартість, та факт отримання податкової накладної зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, що засвідчує придбання платником податку товарів, в якій зазначено суми податку на додану вартість. Таким чином, покупець сплачує суму податку на додану вартість у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому впливати на надходження цих сум податку на додану вартість до Державного бюджету України.

Враховуючи наявність у позивача первинних документів, що були досліджені під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено правомірність формування сум податкового кредиту за перевіряємий період.

Аналізуючи діюче законодавство, що регулює відносини в сфері справляння податків і зборів, а саме: податку на додану вартість, вбачається, що законодавець надаючи право платнику на віднесення сум до податкового кредиту не ставить такого платника в залежність від ведення податкового обліку його контрагентом. Законодавець чітко прописує норму статті 198 ПКУ (податковий кредит), на відповідність якої діяв позивач, що досліджено у судовому засіданні та доведено матеріалами справи.

Суд також зауважує, що відповідач при здійсненні документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ ЕКОПРОД не скористався правом контролюючого органу для здійснення функцій визначених Податковим кодексом, а саме відповідно до п.п. 20.1.13, 20.1.17 п.п.20.1 ст.20: правом доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу; залучати у разі потреби фахівців, експертів та перекладачів, застосовувати під час виконання податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, фотозйомку та відеозапис, для об'єктивного та повного з'ясування ведення господарської діяльності підприємством ПАТ ЕКОПРОД , а й відповідно, ведення бухгалтерського і податкового обліку.

Відповідно до вимог частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу. Згідно положень частини другої зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на обґрунтованість та доведеність поданого адміністративного позову, суд вбачає законні підстави для задоволення його вимог.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Екопрод до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2017 № НОМЕР_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області від 23.03.2017 № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ, у т.ч. за податковим зобов'язанням у сумі 52 325,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 26 163, 00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Приватного акціонерного товариства Екопрод (юридична адреса: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Центральна, буд. 6в, код ЄДРПОУ 23981928, р/р 26003000004421 в ПАТ КРЕДІ ОСОБА_3 , МФО 300614), понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот гривень) 00 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивні частини у судовому засіданні 20 червня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 червня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.