Ухвала

від 29.08.2017 по справі 805/1681/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Толстолуцька М.М.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 року справа №805/1681/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Васильєвої І.А., Ястребової Л.В.,

секретар судового засідання Терзі Д.А.,

за участю представника позивача Шика Є.В.,

представника відповідача Помалюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі № 805/1681/17-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Екопрод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2017 №№ 0000081400,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.03.2017 року №0000081400, яким позивачу визначеного грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 78488,00 грн, з яких 52325,00 грн - заниження податку на додану вартість, 26163,00 грн - штрафні санкції).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення податкового органу є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника в залежність від стану податкового обліку його контрагентів.

Проте, згідно з довідкою ГУ ДФС у Запорізькій області від 01.03.2017 року №009/08-22-14-05-07/37143613 про результати зустрічної перевірки ТОВ "Строй-Маш-Торг" "(ЄДРПОУ 38143613) щодо документального підтвердження господарських операцій із платником податків ПАТ "ЕКОПРОД" за листопад 2016 року встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських операцій та розрахунків з контрагентом без будь-яких зауважень, та визнання операції такою, що не носить реальний характер.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області від 23.03.2017 № 0000081400 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ, у т.ч. за податковим зобов'язанням у сумі 52 325,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 26 163, 00 грн.

Не погодившись з судовим рішення відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не врахування обставин, якій мають значення для справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що документи надані позивачем до перевірки по взаємовідносинам з ТОВ "Строй-Маш-Торг" за період листопад 2016 року не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Зазначив, що позивачем, всупереч вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", безпідставно документально оформленні нереальні господарські операції по ланцюгу постачання та складення первинних документів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Приватне акціонерне товариство "ЕКОПРОД" (код ЄДРПОУ 23981928, місцезнаходження: 85700, м. Волноваха, Донецької області, вул. Центральна, 6в) зареєстроване у якості юридичної особи, про що зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань серії №22652003 (арк. справи 10-13).

Відповідачем, на підставі наказу від 14.02.2017 року №59, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "ЕКОПРОД" з питань достовірності віднесення сум податку на додану вартість за листопад 2016 року по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ "Строй-Маш-Торг" (ЄДРПОУ 38143613) за наявності поданого в установленому порядку \заперечення до акта документальної невиїзної перевірки від 24.01.2017 року та додаткових документів.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт від 01.03.2017 року № 25/05-99-14-06/23981928, яким встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, ст. 198, п. 200.2, ст. 200, п.п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України. А саме: під час перевірки встановлено дефектність заповнення залізничних накладних в відсутності пломбування вагонів і відсутності штемпеля дати видачі вантажу, не було надано довіреностей на отримання товару саме від ТОВ "Строй-Маш-Торг", також, на вимогу надання сертифікату якості вугілля позивачем було надано посвідчення про якість, яка встановлювалась ТОВ "ТандемТорг ТПК" (код ЕДРПОУ 37612206), як контрагентом ТОВ "Строй-Маш-Торг", та який знаходиться на не підконтрольній Україні території, а тому цей документ не може бути підтвердженням якості вугілля (арк. справи 94).

Відповідач зазначив, що встановлення зазначеного вище не дає змоги належним чином ідентифікувати товар, а відсутність руху товарів не є за своєю суттю операцією з придбання товарів (послуг), а відповідно об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

На підставі складеного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.03.2017 року № 0000081400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму основного платежу в розмірі 52 375,00 грн. та застосовані штрафні фінансові санкції в сумі 26 163,00 грн.

Судами встановлено, що між позивачем та ТОВ "Строй-Маш-Торг" укладено договір поставки № 28/0915 від 18.09.2015 року та специфікації №04 від 18.09.2015 року та № 05 від 11.11.2016 року, в яких зазначено всі істотні умови, які вимагаються ст.ст. 655, 638 Цивільного кодексу України.

Факт здійснення господарських операцій між ПрАТ "ЕКОПРОД" та ТОВ "Строй-Маш-Торг" за вказаним договором підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: платіжним дорученням № 489 від 10.11.2016 року за вугілля марки АС 6- 13, рахунком №93 від 08.11.2016 року, платіжним дорученням №24323 від 29.11.2016 року за вугілля марки АО 25-50, рахунок № 101 від 29.11.2016 року. Фактично товар поставлено у грудні 2016 року ( 58-59 т.1, арк. спр.16 т.2). Виписки з банку про сплату відповідних сум (арк. справи 3-10).

Крім того, на підставі здійсненої оплати ТОВ "Строй-Маш-Торг" складено податкові накладні № 97 від 10.11.2016 року на суму 77 625,00 грн. та № 107 від 29.11.2016 року на суму 184 000,00 грн.

Факт отримання позивачем вугілля марки АС 6- 13 підтверджений актом приймання-передачі 377 від 07.11.2016 року та видатковою накладною від 07.11.2016 року № 77 (арк. справи 62-65).

Факт отримання вугілля марки АО 25-50 підтверджений актом приймання-передачі №90 від 09.12.2016 року та видатковою накладною № 90 від 09.12.2016 року (арк. справи 62-65).

Судами встановлено, що доставка вугілля позивачу відбулася залізничним транспортом. Зазначений факт, підтверджується залізничними накладними № 52103025 від 01.11.2016 року вугілля марки АС 6- 13, та № 52771466 від 29.11.2016 року вугілля марки АО 25-50 (арк..спр.66-69 ).

Наявність у позивача вантажного транспорту, яким відбувалась доставка вугілля на склад підприємства підтверджено довідкою територіального сервісного центру 1445 РСЦ МВС у Донецькій області (арк. справи 21).

Факт використання придбаного позивачем у ТОВ "Строй-Маш-Торг"у вугілля у власній господарський діяльності підтверджений Довідками Сільських рад, в яких зазначено, що на території адміністративної будівлі відсутня газифікація, через що позивач вимушений був придбати твердопаливні котли, що підтверджується видатковими накладними та рахунками на оплату (арк. справи 17-20 том 2).(арк.спр.22-31 том 2).

На підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наслідками спірних господарських операцій, позивач сформував податковий кредит, про що зазначив у податкових деклараціях з податку на додану вартість відповідного податкового періоду 2015 року.

Копії зазначених декларацій наявні в матеріалах справи. (арк. справи 40-50 том 2).

На підставі п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз. 1 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.198.1 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 ПК України передбачено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 ПК України не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Про реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом свідчить той факт, що отримана продукція використана позивачем у власній господарській діяльності, про що в матеріалах справи міститься документація первинного бухгалтерського обліку.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат позивача не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Наявність у позивача первинних документів, що були досліджені під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції, підтверджує правомірність формування сум податкового кредиту за перевіряємий період.

З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано належних доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.

Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі № 805/1681/17-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі № 805/1681/17-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 29 серпня 2017 року.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді І.А. Васильєва

Л.В. Ястребова