Постанова

від 20.06.2017 по справі 813/962/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2017 року № 813/962/17

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Магиревич Ю.Д.,

представника позивача Федчини Р.Б.,

представника відповідача Лавруха І.Д.,

представника відповідача Жерухи Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області до Фермерського господарства "Барвінок" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Сокальське об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області (надалі по тексту - Сокальське ОУПФ України Львівської області, позивач) звернулося до суду з позовом до Фермерського господарства "Барвінок" (надалі по тексту - ФГ "Барвінок", відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 38 900,76 грн.

Ухвалою судді від 09 березня 2017 року відкрито провадження у справі. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Пенсійного фонду України 19.12.2003, витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно з п.2 Прикінцевих положень вищезазначеного Закону, підлягають відшкодуванню платником страхових внесків у повному обсязі. Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій загальна сума понесених позивачем витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем становить 38 900,76 грн. Оскільки відповідачем зазначеної суми у встановлений законодавством строк не відшкодовано, позивач звернувся з даним позовом до суду.

15 травня 2017 року представник позивача подала через канцелярію суду заяву про зменшення суми позовних вимог за вх. № 10899, однак у її прийнятті судом було відмовлено. Відмова обумовлена тим, що позивач у поданій заяві фактично змінив підстави позову, змінивши строк, за який здійснювалися розрахунки з періоду лютий - червень 2016 року на період з 01 січня 2015 року по 31 травня 2016 року, проте жодних уточнених розрахунків не провів та до матеріалів справи не долучив.

А відтак, на думку суду, з тексту поданої заяви вбачається, що позивач фактично відмовився від позовних вимог в частині стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по пенсіонерах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за червень 2016 року, залишивши вимоги по стягненню витрат за попередній період.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, надала суду додаткові пояснення до позовної заяви та просила позов задовольнити повністю.

На заперечення позовних вимог представником відповідача було подано до суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначено, що відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених п. 1 та п. 2 ст. 1 вказаного Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пп. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Згідно ст.ст. 1, 2, 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати вказаний збір у 100 % розміру від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до досягнення працівниками пенсійного віку. Представник відповідача зазначив, що працівники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 станом на 2016 рік досягли пенсійного віку, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення", а також з 2010 року по 2011 рік отримали право на пенсію відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де вказано, що жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, а також матері інвалідів з дитинства, що виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та наявності не менше 15 років страхового стажу. 50-річного віку ОСОБА_5 досягла 13.12.2011 року, а ОСОБА_4 - 03.12.2010 року. Тому, згідно правил абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у відповідача відсутні підстави для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по вказаних пенсіонерах.

З огляду на вказане, представники відповідача в судовому засіданні просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

ФГ "Барвінок", код ЄДРПОУ 25228307, знаходиться за адресою: 80070, с. Хлівчани, Сокальського району, Львівської області.

ФГ "Барвінок" зареєстрований як юридична особа та згідно з ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в Сокальському ОУПФ України Львівської області.

Згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, заборгованість ФГ "Барвінок" перед Сокальським ОУПФ України Львівської області з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за лютий - червень 2016 року по пенсіонерах ОСОБА_5 та ОСОБА_4 становить 38 900,76 грн.

При вирішенні даної справи, суд враховує наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року з наступними змінами та доповненнями, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ з подальшими змінами та доповненнями, Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" (затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 з наступними змінами та доповненнями).

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. "ж" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що пенсіонери ОСОБА_5 та ОСОБА_4 досягли пенсійного віку та мають право на пенсію у відповідності до п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким передбачається, що жінки, які народили п'ятеро і більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, а також матері інвалідів з дитинства, що виховали їх до цього ж віку мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50-річного віку та наявності не менше 15 років трудового стажу.

Суд зазначає, що в матеріалах справи містяться довідки про склад сімей пенсіонерів, з яких вбачається, що ОСОБА_4 виховала восьмеро дітей до 6-ти річного віку, а ОСОБА_5 виховала семеро дітей до 6-ти річного віку.

Крім того, до справи долучені розпорядження Сокальського ОУПФ України у Львівській області № 147322 від 06.06.2016 року по ОСОБА_4 та № 147269 від 03.06.2016 року по ОСОБА_5, згідно яких вказаних пенсіонерів переведено на пенсію за віком багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства.

Вказане свідчить про те, що з моменту, коли дані пенсіонери отримали право та були переведені на пенсію за віком багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства, жодних підстав для стягнення з ФГ "Барвінок" відшкодувань витрат на виплату і доставку пільгових пенсій немає.

Як уже зазначалося, позивач подавав через канцелярію суду заяву про зменшення суми позовних вимог за вх. № 10899, в якій просив стягнути з відповідача суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 34 229,57 грн. за період до переведення пенсіонерів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на пенсію за віком багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства, а саме з 01.01.2015 року по 31.05.2016 року.

У поданій заяві представник позивача зазначила, що пенсіонери ОСОБА_4 та ОСОБА_5 переведені на пенсію за віком багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства згідно ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі їхніх заяв, а саме заяви ОСОБА_4 від 31.05.2016 року та ОСОБА_5 від 27.05.2016 року. З огляду на вказану обставину, позивачем було проведено сторонування нарахованих сум до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених на пільгових умовах за Списком 2, що складає 34 229,57 грн. за період з 01.01.2015 року по 31.05.2016 року. Виходячи з цього, представник позивача просив стягнути з відповідача суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 34 229,57 грн. за вказаний період.

Однак, не зважаючи на подання позивачем заяви про зменшення позовних вимог в частині відмови від стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з якого вищевказані пенсіонери переведені на пенсію за віком багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства, позивач не провів перерахунку витрат, які б мали стягуватися до моменту такого переведення та не долучив такого розрахунку до матеріалів справи.

Суд звертає увагу на те, що за відсутності уточненого розрахунку не можливо достовірно встановити та виокремити суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які б мали стягуватися з ФГ "Барвінок" по пенсіонерах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за період до моменту їх переведення на пенсію за віком багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства.

Тому, з огляду на зазначене, при вирішенні даної справи суд вважає за потрібне застосувати правову позицію викладену у висновку постанови Верховного Суду України від 05.12.2006 року у справі за позовом ЗАТ "Київській склотарний завод" до ДПІ в Оболонському районі м. Києва про визнання недійсним рішення. Зокрема, наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

У даному випадку, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, зважаючи на те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, слід вважати недійсним в цілому.

Оскільки в матеріалах справи відсутній уточнений розрахунок суми витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, а наявний не дозволяє виокремити суму витрат, яка б мала підлягати стягненню, суд не має жодних правових підстав для стягнення з ФГ "Барвінок" витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Тому, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 19 Конституції України та ст. 9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача не підтверджуються матеріалами справи, а вимоги є такими, в задоволенні яких необхідно відмовити.

Щодо судових витрат, то відповідно до статті 94 КАС України, такі стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сакалош В.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 червня 2017 року.