Ухвала

від 21.06.2017 по справі 819/1618/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 року № 876/3545/17 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Судової-Хомюк Н.М., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЗМП на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року в адміністративній справі за позовом Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗМП про надання дозволу на погашення податкового боргу,

встановив:

У грудні 2016 року позивач Бучацька ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ТзОВ ЗМП , в якому (з врахуванням уточнення позовних вимог) просив надати дозвіл на погашення податкового боргу відповідача в розмірі 448115,55 грн. за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі.

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.02.2017 року позов задоволено. Надано дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЗМП в розмірі 448115 грн. 55 коп. за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі.

З цією постановою суду першої інстанції від 14.02.2017 року не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що розглядаючи позов по суті судом першої інстанції не було встановлено реєстрації податкової застави в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також обставин, що вказують на неможливість погашення податкового зобов'язання за рахунок грошових коштів платника податків. Вказує апелянт, що оскільки поступлення грошових коштів на поточний рахунок підприємства є періодичним, виставлення податковим органом тільки один раз та в один день інкасових доручень до різних рахунків платника не може бути належним доказом неможливості стягнення податкового боргу за рахунок грошових коштів належних підприємству. Також зазначає апелянт, що неприпустимим є погашення податкового боргу в заявленій позивачем сумі за рахунок майна боржника, що перебуває в податковій заставі на підставі акта опису від 06.02.2015 року, оскільки податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг, були оскаржені ТОВ ЗМП в судовому порядку. Суд першої інстанції не врахував, що сума описаного у податкову заставу майна значно перевищує суму податкового боргу. Також судом не досліджено наявний у матеріалах справи акт опису майна у податкову заставу №1 від 20.12.2016 р..

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену постанову суду від 14.02.2017 року та прийняти нову постанову суду, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач апеляційної скарги не визнав, у суді апеляційної інстанції подав заперечення, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ТзОВ ЗМП зареєстроване органами державної реєстрації як юридична особа та перебуває на обліку в Бучацькій ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області як платник податків (а.с. 7-9).

Козівською ОДПІ ГУ ДФС (Зборівське відділення) було виставлено відповідачу ТзОВ ЗМП податкову вимогу № 203-19 від 31.01.2015 року на суму 279137,30 грн. (а.с. 40).

Рішенням цієї ж Козівської ОДПІ № 171 від 03.02.2015 року здійснено опис майна TOB ЗМП у податкову заставу (а.с. 36).

На підставі цього рішення № 171 від 03.02.2015 року проведено опис майна TOB ЗМП у податкову заставу (будівлі морозильної комори вартістю 248218,60 грн.) та складено акт опису майна від 06.02.2015 року за №2 (а.с. 11).

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.07.2015 року в справі № 819/1214/15-а задоволено позов Козівської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області до ТзОВ ЗМП про стягнення податкового боргу в сумі 448987,13 грн. за рахунок готівки, що належить ТзОВ ЗМП та з рахунків у банках (а.с. 17-19).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016 року у справі №876/8063/15 апеляційну скаргу ТзОВ ЗМП залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.07.2015 року в справі №819/1214/15-а - без змін (а.с. 20-22).

На виконання зазначеного вище судового рішення Бучацькою ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області вживались заходи, щодо списання коштів з рахунків відповідача шляхом виставлення інкасових доручень (розпоряджень) на рахунки позивача, а саме: № 32850-19 від 16.08.2016 р. на суму 168679,83 грн., № 32851-19 від 16.08.2016 р. на суму 280307,30 грн., № 32852-19 від 16.08.2016 р. на суму 168679,83 грн., № 32854-19 від 16.08.2016 р. на суму 280307,30 грн., № 32855-19 від 16.08.2016 р. на суму 280307,30 грн.. Однак, банківськими установами такі інкасові доручення (розпорядження) повернуті без виконання через відсутність коштів на рахунках платника (а.с. 12-16).

Рішенням Бучацької ОДПІ (Зборівське відділення) № 1 від 19.12.2016 року здійснено опис майна TOB ЗМП у податкову заставу (а.с. 37).

На підставі цього рішення № 1 від 19.12.2016 року проведено опис майна TOB ЗМП у податкову заставу (будівлі худозабійного пункту вартістю 417765,97 грн.) та складено акт опису майна від 20.12.2016 року за №1 (а.с. 31).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.41.2 ст.41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Порядок здійснення органом державної податкової служби заходів з погашення податкового боргу передбачений ст.95 Податкового кодексу України. Так, згідно з п.95.1 вказаної статті, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, законодавством чітко передбачена черговість вчинення дій контролюючим органом з погашення податкового боргу: стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, і тільки в разі їх недостатності - продаж майна, яке перебуває у податковій заставі.

Податкова застава, згідно пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України, - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Пунктом п.89.3 ст.89 ПК України визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Отже, здійснення передбачених ст.95 ПК України заходів щодо стягнення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків можливе лише за умови, якщо на це майно поширена податкова застава на підставах та умовах визначених саме цим кодексом і лише в разі недостатності коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Як видно з матеріалів справи, і зазначено судом вище, 06.02.2015 року та 20.12.2016 року було проведено опис майна TOB ЗМП у податкову заставу та складено відповідні Акти опису майна.

Вказані обтяження відображені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 38, 39).

Враховуючи наведені вище норми законодавства і обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем обгрунтовано подано до суду позов щодо надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, являються безпідставними доводи апелянта про те, що податкова застава не була зареєстрована в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, і що погашення податкового боргу є можливим за рахунок грошових коштів платника податків.

При цьому, покликання апелянта на інкасове доручення № 32850-19 від 16.08.2016 року не може бути безумовною підставою для відмови у наданні дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна на яке поширюється право податкової застави, оскільки розмір податкового боргу відповідача за розглядуваний період становить 448115,55 грн., а розмір грошових коштів за цим інкасовим дорученням становить 168679,83 грн..

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що у розглядуваних правовідносинах в судовому порядку вирішується лише питання щодо надання контролюючому органу дозволу на погашення податкового боргу платника податків за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі. Тут, суд не вирішує питання щодо того, за рахунок якого саме конкретного майна, що перебуває у податковій заставі слід погашати податковий борг.

Отже, з врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржена відповідачем постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЗМП - залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року в адміністративній справі за позовом Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗМП про надання дозволу на погашення податкового боргу - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Н.М. Судова-Хомюк

Р.Й. Коваль

Повний текст ухвали виготовлено 26.06.2017 року