Постанова

від 21.06.2017 по справі 820/251/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 р. Справа № 820/251/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І. ,

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю відповідача Пашук В.В.

представника третьої особи Шилова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2017р. по справі № 820/251/17 за позовом ОСОБА_4 до Відділу Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області, Державного реєстратора Зміївської районної державної адміністрації Харківської області Пашук Вікторії Володимирівни, третя особа Фермерське господарство Строгого Олександра Федоровича, про визнання незаконними та скасування державної реєстрації договору та рішення,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4), звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області (далі - відповідач-1), Державного реєстратора Зміївської районної державної адміністрації Харківської області Пашук Вікторії Володимирівни (далі - відповідач-2, Державний реєстратор Пашук В.В.), третя особа Фермерське господарство Строгого Олександра Федоровича (далі - апелянт, ФГ Строгого О.Ф.), в якому просив:

- визнати такою, що проведена з порушеннями вимог Законодавства України та скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 03.01.2005 року, укладеного між позивачем та ФГ Строгого О.Ф., щодо оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, проведену Зміївським районним відділом Харківської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель внесено запис від 08.11.2007 року № 040769100134;

- визнати таким, що прийняте з порушенням Законодавства та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області Пашук Вікторії Володимирівни про реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.08.2016 року № 30876934. (а.с.5-12)

Ухвалами Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2017 року та від 11.04.2017 року відмовлено у задоволенні клопотання ФГ Строгого О.Ф. про закриття провадження у справі. (а.с.72-74, 152-154)

Ухвалами Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2017 року та від 11.04.2017 року відмовлено у задоволенні клопотання ФГ Строгого О.Ф. про залишення позовної заяви без розгляду. (а.с.77-80, 156-159)

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2017 року адміністративний позов задоволено. (а.с.162-169)

Не погодившись із судовим рішенням, ФГ Строгого О.Ф. подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції та відповідних ухвал про відмову у задоволенні клопотань про залишення позовної заяви без розгляду і про закриття провадження у справі, просило суд апеляційної інстанції визнати нечинною постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2017р. по справі № 820/251/17 та закрити провадження у справі. (а.с.180-191)

Представник третьої особи підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Відповідача - Пащук В.В. підтримала доводи апеляційної скарги , наполягав на її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представника апелянта та відповідача -2, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач - ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 3,25 га за кадастровим номером НОМЕР_1, яка знаходиться на території с. Донець Комсомольської селищної ради, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 19.04.2004 серії НОМЕР_2 (а.с.19).

03.01.2005 року між ОСОБА_4 (орендодавець) та ФГ Строгого О.Ф. (орендар) було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років. (а.с.13-14).

Як вбачається з п. 16 договору оренди земельної ділянки від 03.01.2005, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Згідно п. 5 вказаного договору оренди землі після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно матеріалів справи, 08.11.2007 Зміїівським районним відділом Харківської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам" здійснено реєстрацію вказаного договору оренди земельної ділянки.

В подальшому, на підставі договору оренди землі від 03.01.2005 року між ОСОБА_4 та ФГ Строгого О.Ф. було укладено додаткову угоду від 26.07.2016 року щодо продовження строку дії договору оренди землі на 35 років.

На підставі заяви ФГ Строгого О.Ф. Державним реєстратором прав на нерухоме майно Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області Пашук В.В. (а.с.96) прийнято рішення від 10.08.2016 року №30876934 стосовно державної реєстрації права оренди земельної ділянки на вказану земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 за суб'єктом ФГ Строгого О.Ф. (а.с.95-115), (а.с.112).

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Зміївський районний відділ Харківської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" зареєстрував вищевказаний договір оренди землі в порушення вимог законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, оскільки земельна ділянка повинна була передаватися орендарю тільки після державної реєстрації договору в тижневий строк, а не в день підписання договору сторонами. Таким чином, були наявні правові підстави для відмови у такій реєстрації.

Також, суд першої інстанції відмітив, що Державним реєстратором прав не додержано вимог чинного законодавства під час прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію обтяжень, на підставі поданих ФГ Строгого О.Ф. документів, не взято до уваги наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, що передбачають наявність підстав для відмови в проведенні державної реєстрації прав.

Колегія суддів вважає помилковими такі висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно статті 18 Закону України Про оренду землі договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

За змістом статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із статтею 193 Земельного кодексу України, державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Статтею 196 Земельного кодексу України передбачено, що складовою частиною державного земельного кадастру, серед інших, є державна реєстрація земельних ділянок.

Відповідно до статті 202 Земельного кодексу України, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04 травня 1999 року N 43, визначено, що реєстрація землеволодінь та землекористувань - це складова частина автоматизованої системи державного земельного кадастру, яка складається з комп'ютерної бази даних, що містить відомості про складання та видачу державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, порядок, функціонування і ведення якої встановлює Держкомзем України.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 135 від 23 травня 2003 року Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , встановлено, що реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює державне підприємство Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах .

Постановою Кабінету Міністрів України Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру № 1088 від 17 липня 2003 року, визначено, що адміністратором Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно є державне підприємство Центр державного земельного кадастру , яке здійснює його формування, ведення, збереження.

Таким чином обов'язок державної реєстрації договорів оренди та реєстрації припинення дії договорів покладалося до 01 січня 2011 року в Харківській області на відповідача - Зміївський районний відділ Харківської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру .

Положення статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень містять виключний перелік підстав, згідно з якими може бути відмовлено у державній реєстрації прав, а саме: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.

При цьому відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом заборонена.

Відповідно до пункту 9 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073 , який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до законів України є відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених пунктом 8 Порядку, а саме: об'єкту оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), терміну договору оренди, орендної плати (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду), цільового призначення, умов використання і збереження якості землі, умов повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючих обмежень і обтяжень щодо використання земельної ділянки, сторони (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, відповідальності сторін, а також порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9, 13, 15 Закону України Про оренду землі при укладанні договору. Порядок укладання цивільно-правових договорів регулюється главою 53 Цивільного кодексу України, положеннями якої визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Виходячи з аналізу чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства , колегія суддів вважає, що договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та третьою особою та позивачем відповідає вимогам статті 15 Закону України Про оренду землі та а Зміїівським районним відділом Харківської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам" здійснено реєстрацію вказаного договору оренди земельної ділянки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що з 01.01.2013 р. внесено ряд змін до законодавства, які стосуються договорів, права в яких підлягають державній реєстрації, у тому числі договорів оренди землі.

Зокрема, з ч.3 ст.640 Цивільного кодексу України виключені положення, які передбачають набуття чинності договором з моменту його державної реєстрації, та виключені статті 18 і 20 Закону України Про оренду землі , які передбачали набуття договорами оренди чинності з моменту їхньої реєстрації. Разом із тим, змінами в ст.125 Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що право оренди земельної ділянки підлягає обов'язковій державній реєстрації та виникає з моменту її реєстрації.

Отже, з 01.01.2013 р. чинне законодавством визначалось, що державній реєстрації підлягає не договір як матеріальна форма домовленості сторін, а саме право оренди (речове право).

Таким чином, при здійсненні державним реєстратором державної реєстрації права оренди на земельну ділянку з 01.01.2013 р. підлягали з'ясуванню питання щодо наявності чи відсутності зареєстрованих договорів оренди у відповідних органів, які здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013р.

Відповідно до вимог приписів ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Частиною першою статті 15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (ч. 4 ст. 15 цього закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги апелянта та запереченнями другого відповідача про правомірність дій відповідача . під час прийняття рішення та державної реєстрації права оренди земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 за суб'єктом ФГ Строгого О.Ф. на підставі додаткової угоди (а.с.95-115).

Крім того , колегія суддів зазначає, що компетенція адміністративних судів згідно з пунктом першим частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, зокрема щодо оскарження його рішень.

Відповідно до прикінцевих положень договору оренди змельної ділянки від 03 січня 2005 року , укладеного між позивачем та третьою особою, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Тобто, вимагаючи скасування державної реєстрації договору оренди, позивач фактично просить припинення дії цього договору. Однак такий спір не може вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.Крім того, такий спосіб захисту порушеного права, як скасування державної реєстрації договору оренди землі суб'єкта владних повноважень, не є універсальним і його застосування у даному випадку не можливе, адже даний спір є фактично спором про право на оренду земельні ділянки між позивачем та третьою особою, який повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов помикового висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

За приписами ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до вимог пунктів 3 та 4 частини 1 статт1 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Оскільки постанова суду першої інстанції про і задоволених позовних вимог прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, вона відповідно до вимог пунктів 3 та 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови - про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.41, 159, 160, 167, 195, 196, ст.198, 202, 205, 207, 209, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2017р. по справі № 820/251/17 - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2017р. по справі № 820/251/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Відділу Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області, Державного реєстратора Зміївської районної державної адміністрації Харківської області Пашук Вікторії Володимирівни, третя особа Фермерське господарство Строгого Олександра Федоровича, про визнання незаконними та скасування державної реєстрації договору та рішення.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 червня 2017 року.

Головуючий суддя (підпис)Лях О.П. Судді (підпис) (підпис) Яковенко М.М. Старосуд М.І.