ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Шуляк Л.А.
Суддя-доповідач:Котік Т.С.
ПОСТАНОВА
іменем України
"21" червня 2017 р. Справа № 806/65/17
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Котік Т.С.
суддів: Моніча Б.С.
Охрімчук І.Г.,
за участю секретаря судового засідання Полоневич Т.Ю.,
представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "17" березня 2017 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, третя особа - філія "Новоград-Волинська дорожньо-експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги Укра про часткове визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2017 року Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до суду з вказаним позовом та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 09.03.2017 просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0007771302 від 11.11.2016 на суму 180969,77 грн. та № 0007761302 від 11.11.2016 на суму 23973,78 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що контролюючим органом було неправомірно застосовано санкції відповідно до п.127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 березня 2017 року відмовлено у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову - про задоволення позову в повному обсязі. Зокрема, апелянт посилається на те, що судом не надано оцінки доказам, наданим позивачем щодо відсутності підстав для застосування санкції відповідно до п.127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами планової виїзної документальної перевірки філії "Новград-Волинська дорожньо-експлуатаційна дільниця" ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, посадовими особами Головного управлінням ДФС у Житомирській області складено акт № 59/06-30-14-01/26192646 від 28.10.2016 (а.с.9-36).
Згідно розділу 4 акту, серед іншого, перевіркою були встановлені порушення:
- пп. "г" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, ст. 171, пп. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями, в результаті чого не сплачено (не перераховано) податковим агентом податок на доходи фізичних осіб під час виплати доходу на користь фізичних осіб за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 в сумі 141,44 грн.;
- пп. "г" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. "а" п. 176.2 ст. 176, пп.1.2, пп.1.4, пп.1.6 10 підрозділу ХХ Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями, в результаті чого не сплачено (не перераховано) податковим агентом податок на доходи фізичних осіб під час виплати доходу на користь фізичних осіб за період з 03.08.2014 по 30.06.2016 в сумі 6,15 грн.;
- пп.168.1.2, пп.168.1.4, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп. "а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, а саме несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, який підлягає сплаті до бюджету у строки, встановлені ст.168 ПКУ, в результаті чого нараховано пеню за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб в сумі 31671,93 грн. та встановлено заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в періоді з 01.01.2013 по 30.06.2016, розрахунок яких наведено в додатку №9 до акту перевірки;
- пп.1.6 та пп.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу XX, пп.168.1.2, пп.168.1.4, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп. "а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, а саме несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору за період з 03.08.2014 по 30.06.2016, який підлягає сплаті до бюджету у строки, встановлені ст.168 ПКУ, в результаті чого нараховано пеню за несвоєчасну сплату військового збору в сумі 1126,49 грн. та встановлено заборгованість по військовому збору в періоді з 03.08.2014 по 30.06.2016, розрахунок яких наведено в додатку №10 до акту перевірки.
На підставі вказаного акту Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області винесено:
- податкове повідомлення-рішення № 0007761302 від 11.11.2016, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 17760,54 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 6,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 29754,66 грн. та нараховано пеню у розмірі 3537,13 грн. (а.с.37);
- податкове повідомлення-рішення № 0007771302 від 11.11.2016, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з військового збору на суму 3957,49 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 141,44 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 274340,86 грн. та нараховано пеню у розмірі 31671,93 грн. (а.с.39).
Не погоджуючись частково із винесеними контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями № 0007771302 від 11.11.2016 на суму 180969,77 грн. та №0007761302 від 11.11.2016 на суму 23973,78 грн., вважаючи їх необґрунтованими позивач звернувся з позовом до суду.
Суд першої інстанції, перевіряючи спірні податкові повідомлення-рішення на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновків, що їх прийнято правомірно.
Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з вказаним висновком в повному обсязі, виходячи з наступного.
У відповідності до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи
Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що плата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Згідно зі пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;
У відповідності до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно зі пп. 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Аналіз наведених положень Кодексу дає підстави для висновку, що податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалах Вищого адміністративного суду України по справах № 818/2927/13-а від 24.02.2015 року та № 820/12804/14 від 10.06.2015 року.
Підпунктом 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
Відповідно до підпункту 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності. При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (пп.164.6 ст.164).
Згідно п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку; в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу; ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.
Так, під час перевірки встановлено наявність заборгованості по виплаті заробітної плати найманим працівникам. На ДП "Житомиравтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" філії "Новоград-Волинської дорожньо-експлуатаційної дільниці" станом на 01.01.2013 року рахувалася заборгованість по заробітній платі, яка становить 177856,97 грн. За період з 01.01.2013 по 30.06.2016 нараховано заробітної плати (яка підлягає виплаті після утримання обов'язкових платежів) в сумі 6985590,46 грн. За перевіряємий період виплачено заробітної плати (яка підлягає виплаті після утримання обов'язкових платежів) в сумі 7051906,79 грн. Тобто, Кт.сальдо станом на 30.06.2016 по заробітній платі (яка підлягає виплаті після утримання обов'язкових платежів) становить 361496,96 грн., в тому числі заборгованість по заробітній платі станом на 30.06.2016 - 144138,53 грн.
Перевіркою питань щодо повноти сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб встановлено:
- станом на 01.01.2013 Кт. сальдо по податку на доходи фізичних осіб складало 67466,47 грн.;
- за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 нараховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1193608,32 грн.;
- за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 перераховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1184415,62 грн.;
- станом на 30.06.2016 Кт.сальдо по податку на доходи фізичних осіб становить 76659,17 грн., в тому числі заборгованість по податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.2013 становить 29266,86 грн. (а.с. 22).
Крім того, під час проведення перевірки податковим органом перевірялась своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати позивачем військового збору.
Згідно пп 1.4 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснються у порядку, встановленому ст.168 ПКУ, тобто аналогічно порядку нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб.
Так, перевіркою питань щодо повноти сплати військового збору філією "Новоград-Волинська дорожньо-експлуатаційна дільниця" за період з 03.08.2014 по 30.06.2016 нараховано військового збору в сумі 70350,72 грн., за перевіряємий період перераховано до бюджету в сумі 63603,94 грн. Станом на 20.06.2016 Кт.сальдо по військовому збору у платника податків становить 6746,78 грн., в тому числі заборгованість по військовому збору станом на 30.06.2016 - 2679,88 грн.
Як встановлено судом та не заперечується представником позивача, товариство визнає виявлені контролюючим органом порушення ст. 126 Податкового кодексу України та погоджується із нарахуванням штрафу згідно вимог ст.126 Податкового кодексу України, проте на думку Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" ГУ ДФС у Житомирській області неправомірно застосувало до позивача штраф на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України.
Суд першої інстанції перевіряючи дії відповідача щодо правомірності застосування штрафних санкцій на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України дійшов висновку, що незважаючи на те, що під час виплати кожної суми доходів працівникам, підприємством обов'язково перераховувались суми ПДФО, військовий збір та єдиний внесок, на підтвердження чого надав звіти про дебетові та кредитові операції по рахунку 26005055805628 (а.с.100-101). товариство має нести відповідальність за п. 127.1 ст. 127 ПК України, оскільки вказані кошти зараховувались податковим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно із черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків як того вимагає п.87.9 ст.87 ПК України.
За змістом пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.
Отже, положення статті 127 Податкового кодексу України встановлюються як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено ст. 126 Податкового кодексу України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Таким чином, склад правопорушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.
З наданих суду доказів вбачається, що позивачем за період, який перевірявся, в день виплати заробітної плати та інших платежів, нараховувався, утримувався та перераховувався податок з доходів фізичних осіб та військовий збір до бюджету, що підтверджується відповідними копіями виписок по рахунку, що знаходяться в матеріалах справи.
Відповідач не заперечує вказаних обставин, однак вважає, що перерахування податків не відбулося, оскільки сплачені кошти були зараховані податковим органом на погашення заборгованості за попередні платежі.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.
Згідно з п.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Вказаною нормою Податкового кодексу України визначено обов'язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу.
Зміст графи "призначення платежу" у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення, що прямо передбачено п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.
В свою чергу, згідно пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.
Таким чином, законодавець наділив правом податковий орган застосовувати штраф до платника податку згідно з цією нормою у випадку ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, проте не наділив правом податковий орган застосовувати штраф при виконанні п. 9 ст. 87 Податкового кодексу України в разі зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Вказані норми визначають, які дії зі сплаченими коштами зобов'язані здійснювати органи державної податкової служби в погашення податкового боргу та не встановлюють відповідальності платника податків внаслідок вчинення вказаних дій податковою службою.
Окрім того, як встановлено під час розгляду справи, представник податкового органу пояснив, що зарахування податків в порядку черговості не проходить автоматично, а здійснюється через певний час після їх сплати платником податків.
Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, не надав належної оцінки правовим нормам, що регулюють вказані відносини.
Разом з тим, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що 10 березня 2015 року позивачем було здійснено перерахування податку на доходи фізичних осіб за листопад 2014 року платіжними дорученнями № 37, 38, 39, однак на неналежні рахунки. Лише 16 березня 2015 року податок було перераховано на належний рахунок, а тому вважати, що в день виплати доходу, позивачем було перераховано (сплачено) податок не має підстав, а тому податковим органом правомірно застосовано штрафну санкції, виходячи із заборгованості за листопад 2014 року у розмірі 19 467,53 грн. Проте, з урахуванням раніше встановлених обставин, штрафна санкція має бути застосована у розмірі 25% від суми заборгованості у розмірі 4866,88 грн. (19467,53х25%), оскільки доказів на підтвердження того, що такі дії вчинені повторно протягом 1095 днів відсутні.
З урахуванням вищезазначеного податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2016 року № 0007771302 підлягає скасування в частині визначення позивачу штрафних санкцій на суму 176 021,63грн.
З зазначених раніше підстав, підлягає скасуванню і податкове повідомлення-рішення №0007761302 від 11.11.2016, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 23 969,85 грн.
Зазначені обставини, є підставою для скасування судового рішення відповідно до вимог ст. 202 КАС України та ухвалення нового рішення - про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити частково, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "17" березня 2017 р. скасувати та прийняти нову.
Позов Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11 листопада 2016 року № 0007771302 на суму 176021,63 грн. та податкове повідомлення - рішення від 11 листопада 2016 року № 0007761302 на суму 23969,85 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.С. Котік
судді: Б.С. Моніч
І.Г. Охрімчук
Повний текст cудового рішення виготовлено "23" червня 2017 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" вул. Перемоги, 75,м. Житомир,10003
3- відповідачу/відповідачам: Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області вул.Юрка Тютюнника, 7,м.Житомир,10003
4-третій особі: Філія "Новоград-Волинська дорожньо-експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги Укра - вул. Рівенська, 14А,м.Новоград-Волинський,Житомирська область,11700,
Суд | Житомирський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2017 |
Оприлюднено | 27.06.2017 |
Номер документу | 67374239 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Адміністративне
Житомирський апеляційний адміністративний суд
Шидловський В.Б.
Адміністративне
Житомирський апеляційний адміністративний суд
Котік Т.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні