Ухвала

від 14.06.2017 по справі 521/20920/16-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/20920/16-ц

Провадження №2/521/1947/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 червня 2017 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Леонова О.С.,

при секретарі Малиш О.Л.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності , -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя .

13.01.2017 року до Малиновського районного суду м. Одеси надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності .

Представник відповідача ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали заявлену заяву та просив прийняти її до провадження. Окремо зазначили, що за подання позову сплачено 500 гривень судового збору та просили відстрочити сплату іншої суми у зв'язку фінансовими труднощами.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала щодо прийняття заяви, оскільки заява не відповідає вимогам встановленим законом.

Перевіривши виконання вимог ст. 119, 120 ЦПК України суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності , подана без дотримання вимог передбачених ст. 119 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Відповідно до ст. 4 ч.2 п. 2 Закону України Про судовий збір при зверненні до суду з позовними вимогами майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок 31216206700007, отримувач УК у м. ОДЕСА МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОН/22030001, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38016923, Банк отримувач ГУ ДКС України в Одеській області; Код банку отримувача (МФО): 828011, Код класифікації доходів бюджету 22030101 Судовий збір (ДСА України,050) .

З позовної заяви вбачається, що в період шлюбу сторони придбали: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, та побудували житловий будинок розташований на земельній ділянці в СК Кароліно діл 75, с. Кароліно - Бугаз, Овідіопольського району Одеської області, про визнання права власності на ? частини майна заявлено позов.

Позивачем при зверненні з зустрічною позовною заявою сплачено судовий збір у сумі 500 грн. та визначено ціну позову у розмірі 50000 грн., з чого саме позивач виходив при визначені ціни позову у позові не зазначено.

В матеріалах справи відсутній звіт з оцінки ринкової вартості спірного майна.

Оскільки, вартість спірного майна значно перевищує 50 000 грн., а мінімальна сума судового збору не може бути меншою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (640,00 грн.), тому суд вважає, що ОСОБА_2 слід доплатити судовий збір у сумі 140 грн.

Перевіривши надані документи, суд вважає, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на позивача.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У зв'язку з цим сама лише обставина складного фінансового становища позивача, обумовленого тим, що він не має фінансової можливості сплатити судовий збір, не може вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.

Оскільки відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку позивачем не доведено, суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" .

Таким чином, до уточненої позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції N 2 від 12.06.2009 року, якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

У випадку, якщо позивач виконає усі вимоги, передбачені ст. 119 ЦПК України у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатися поданою у день первісного звернення до суду.

Суддя роз'яснює, що у випадку, якщо позивач не виконає усі вимоги, передбачені ст. ст. 119, 120 ЦПК України у встановлений судом строк, то позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню заяви із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 119, 120, 121 Цивільного процесуального Кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності , залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання заявником ухвали.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Малиновський районний суд м. Одеси протягом п'яти днів, з дня її винесення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: