8/12/1473
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2007 р. № 8/12/1473
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –суддіГрека Б.М. –(доповідача у справі)
суддів :Уліцького А.М.Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-С”
на постановуЖитомирського апеляційного господарського суду від 06.03.07
у справі№ 8/12/1473
господарського судуХмельницької області
за позовомКам'янець-Подільської міської ради в особі Управління комунального майна Кам'янець-Подільської міської ради
доТовариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-С”
простягнення 672403,58 грн.
за участю представників від:
позивача не з'явилися, були належно повідомлені
відповідачівне з'явилися, були належно повідомлені
В С Т А Н О В И В :
Кам'янець-Подільська міська рада в особі Управління комунального майна Кам'янець-Подільської міської ради звернулася до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-С” 5835,65 грн. заборгованості з орендної плати та 2858,35 грн. збитків та виселити відповідача із займаного приміщення по вул. Лесі України, 20 у м. Кам'янець-Подільському.
Справа розглядалася судами неодноразово. За результатом нового розгляду рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.07.06 (суддя Степанюк А.Г.) позов Управління комунального майна виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-С" про стягнення 5 835,65 грн. та виселення з приміщення (цілісного майнового комплексу кінотеатру "Дружба" по вул. Лесі Українки, 20) у м. Кам'янець-Подільському задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-С" на користь Управління комунального майна Кам'янець-Подільської міської ради 5835,65грн. основного боргу, 143,35грн. державного мита та 79,21грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення мотивоване тим, що строк дії договору оренди закінчився, новий договір укладений не був, відповідач продовжував користуватися приміщенням, не сплачуючи орендну плату, чим завдав позивачу збитків у вигляді неотриманої орендної плати.
За результатом апеляційного перегляду Житомирським апеляційним господарським судом (колегія суддів у складі: головуючого-судді Шкляр Л.Т., Гулової А.Г., Пасічник С.С.) прийнято постанову від 06.03.07, якою рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, аналогічне за змістом. В частині скасування рішення постанова мотивована тим, що рішення прийнято судом без участі представника відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце судового засідання. В решті постанова мотивована посиланням на ті ж обставини та норми права, що і рішення місцевого господарського суду.
Не погоджуючись з судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити. Касаційна скарга мотивована тим, що на думку скаржника, його було звільнено від сплати орендної плати до 01.01.05 відповідно до рішення Кам'янець-Подільської міської ради від 17.10.00 №10. Також скаржник вказує на те, що суд дійшов помилкового висновку, що строк договору оренди закінчився 01.01.05, оскільки протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору відповідач не отримував повідомлення позивача про припинення договору оренди; необхідність повідомлення однією із сторін про намір припинити договір визначено ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", при відсутності відповідної заяви договір вважається продовженим на той самий термін й на тих самих умовах. Касаційна скарга також містить посилання на те, що безпідставним є посилання суду на ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка визначає обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди у разі закінчення строку дії договору та відмови від його продовження, так як жодна із сторін не відмовлялась від продовження договору.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судами, 04.10.00 між Управлінням житлово-комунального господарства та ТОВ "Альянс-С" було укладено договір оренди приміщення комунальної власності, яке знаходиться по вул. Лесі Українки, 20 в місті Кам'янці-Подільському загальною площею 1355,9 кв. м. для розміщення молодіжного центру. Строк дії договору визначено до 01.01.05.
Розмір орендної плати, станом на 01.10.00, встановлено в сумі 7699,89 грн. на місяць з наступним урахуванням індексу інфляції. В подальшому міською радою надавалися відповідачу пільги у сплаті орендної плати по жовтень 2003 року включно. Починаючи з листопада 2003 року відповідачу почали нараховувати орендну плату. Проте орендар, ігноруючи вимоги договору оренди, Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не сплачував орендної плати.
Відповідно до п.3.2. договору оренди, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату щомісячно, не пізніше 25 числа наступного місяця. Як було встановлено судами, що відповідач повинен був сплачувати орендну плату з 02.10.03 по 01.01.05, втім, цей обов'язок не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Враховуючи наявність заборгованості по сплаті орендної плати, Управління комунального майна як правонаступник УЖКГ подало до господарського суду позов, однією з вимог якого стало стягнення 5835,65 грн. боргу.
Крім того, однією з позовних вимог було також стягнення 2858,35 грн. збитків; в подальшому позивач уточнив вимоги, зменшивши їх, та просив стягнути лише 5835,65 грн. боргу. Тому провадження у справі в частині стягнення 2858,35 грн. підлягає припиненню на підставі статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а судові акти – доповненню пунктом відповідного змісту.
Приймаючи рішення про задоволення позову, апеляційний суд зазначив, що твердження відповідача про відсутність заборгованості по сплаті орендної плати у зв'язку з тим, що його було звільнено від сплати орендної плати до 01.01.05, безпідставні, оскільки згідно з рішенням №49 від 30.01.03 дев'ятої сесії IX скликання Кам'янець-Подільської міської ради дію пільги по сплаті орендної плати ТОВ “Альянс-С” за приміщення, що знаходиться по
вул. Л. Українки, 20, продовжено до 01.10.03; крім того, в судовому засіданні апеляційного суду 07.12.06 представник відповідача після ознайомлення із розрахунком, наданим позивачем, погодився із наявністю боргу по орендній платі в сумі 5835,65 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з даним висновком судів попередніх інстанцій, оскільки відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, визначає що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, таким чином, визначаючи платність, як характерну рису орендних правовідносин. Такий же правовий висновок можна зробити зі змісту статті 10 цього ж закону, який визначає розмір орендної плати, як істотну умову договору оренди.
Розмір заборгованості з орендної плати встановлений судами та не може бути переоцінений Вищим господарським судом України з огляду на відсутність у нього таких повноважень (ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України). Тому судами правомірно стягнута з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 5835,65 грн.
Щодо виселення відповідача з займаного приміщення у зв'язку із закінченням строку дії договору, то судами було також встановлено, що 01.01.05 закінчився термін дії договору оренди вищезгаданого приміщення. В зв'язку з цим, 29.09.04 позивач листом №1372 попередив відповідача про припинення дії договору оренди та запропонував звернутися до міського голови заявою про продовження строку дії договору. Кам'янець-Подільською міською радою 28.12.04 прийнято рішення №11, яким вирішено надати в оренду ТОВ "Альянс-С" приміщення по вул. Лесі Українки, 20 ще на 2005 рік. Втім, орендар не з'явився для підписання цього договору оренди.
На підставі цих обставин суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про припинення договору оренди та про необхідність виселення відповідача із займаного приміщення. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за потрібне підтримати правову позицію господарських судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Статтею 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” позивач у передбачено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який було укладено. Частиною 2 ст. 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Таким чином з 01.01.05 договір оренди між сторонами припинив свою дію.
Посилання відповідача на п.2 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (якщо жодна сторона у місячний строк не подала заяву про припинення або зміну умов договору, то він вважається продовженим на той самий строк, і на тих самих умовах, які були передбачені договором), не приймаються до уваги, оскільки позивач листом №1372 попередив відповідача про припинення дії договору оренди та запропонував звернутися до міського голови заявою про продовження строку дії договору. (Цей лист, як було встановлено судами, відповідач отримав.) Дана заява, як правомірно зазначено апеляційним судом, свідчить про незгоду орендодавця продовжувати договір оренди на тих самих умовах.
А оскільки відповідач не з'явився для підписання іншого договору оренду, що разом із фактом несплати орендної плати, свідчить про його небажання продовжувати орендні правовідносини, то судами вірно визначено, що орендні правовідносини між сторонами припинилися та правомірно виселено відповідача із займаних приміщень.
Враховуючи те, що суди попередніх інстанцій всебічно і повно дослідили всі обставини справи, та вірно застосували норми матеріального і процесуального права, а доводи скаржника спростовуються матеріалами справи, господарський суд касаційної інстанції вважає судові акти, ухвалені по справі, законними, та правових підстав для їх скасування не вбачає. Разом з тим, вони підлягають доповненням положенням щодо припинення провадження у справі в частині стягнення 2858,35 грн.
Враховуючи наведені обставини, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-С” залишити без задоволення. Рішення господарського суду Хмельницької області від 12.07.06 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 06.03.07 у справі №8/12/1473 змінити, доповнивши резолютивну частину реченням: “Провадження у справі в частині стягнення 2858,35 грн. збитків припинити”. В решті рішення господарського суду Хмельницької області від 12.07.06 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 06.03.07 у справі №8/12/1473 залишити без змін.
Головуючий - суддя Б. Грек
Судді А. Уліцький
Л. Стратієнко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2007 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 674037 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Грек Б.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні