Постанова

від 22.06.2017 по справі 917/2277/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 року Справа № 917/2277/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіШвеця В.О., суддівДанилової М.В., Корсака В.А. розглянувши касаційну скаргу Служби безпеки України на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 у справі№917/2277/15 Господарського суду міста Києва за позовомМалого приватного підприємства "Меандр" доСлужби безпеки України простягнення 338 370,85 грн.

за участю представників сторін від:

позивача : Міщенко О.В. (дов. від 04.01.2017),

відповідача : Асадчий В.О. (дов. від 10.07.2015),

Скрипніков Д.С. (дов. від 10.07.2015)

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство "Меандр" звернулось з позовом до 5 управління (міжвідомчий центр спеціалізованої підготовки) Центру спеціалізованих операцій боротьби з тероризмом захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів, в якому, з урахуванням уточнення вимог, просило стягнути з відповідача на користь позивача 179 000 грн. основного боргу, 142 446,06 грн. інфляційний втрат, 16 924,79 грн. 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань зі сплати вартості виконаних позивачем будівельно-ремонтних робіт кімнати водіїв в адмінбудівлі №2 та приміщень їдальні учбового полігону за укладеним між сторонами договором підряду №36 від 06.04.2012. При цьому позивач посилався на приписи статей 526, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 231, 265 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.12.2015 замінено неналежного відповідача - 5 управління (міжвідомчий центр спеціалізованої підготовки) Центру спеціалізованих операцій боротьби з тероризмом захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів належним відповідачем - Службою безпеки та на підставі статей 15, 17 Господарського процесуального кодексу України справу №917/2277/15 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2016, ухваленим суддею Спичак О.М., у позові відмовлено. Вмотивовуючи рішення місцевий господарський суд виходив з недоведеності належними та допустимими доказами обставин як виконання позивачем підрядних робіт на спірну суму боргу, так і прийняття відповідачем таких робіт. При цьому суд керувався приписами статей 509, 526, 626, 627, 629, 837, 853 Цивільного кодексу України.

Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Тищенко А.І. - головуючого, Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В., постановою від 17.01.2017 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував, прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. Вмотивовуючи постанову суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підписані акти виконаних робіт уповноваженою особою замовника є достатнім доказом виконання своїх обов'язків підрядником за договором підряду №36 та не потребує повторного підтвердження експертним висновком. При цьому суд апеляційної інстанції керувався приписами статей 36, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Служба безпеки України звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги скаржник зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції обставин невизнання відповідачем наданих позивачем актів виконаних робіт, які не підписані уповноваженою особою відповідача. Окрім цього, скаржник наголошує і на безпідставному відхиленні судом апеляційної інстанції висновку проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи. При цьому скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 06.06.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Швеця В.О., суддів - Данилової М.В., Корсака В.А., касаційну скаргу Служби безпеки України прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.06.2017. Також вказаною ухвалою зупинено виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 у справі №917/2277/15 Господарського суду міста Києва до закінчення її перегляду в порядку касації.

На адресу Вищого господарського суду України від Малого приватного підприємства "Меандр" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши суддю Швеця В.О., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 06.04.2012 між Малим приватним підприємством "Меандр" (підрядник) та 5 управлінням (міжвідомчий центр спеціалізованої підготовки) Центру спеціалізованих операцій боротьби з тероризмом захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів (замовник) було укладено договір підряду №36, відповідно до умов пункту 1.1. якого підрядник зобов'язався на свій ризик виконати за завданням замовника з використанням матеріалів замовника, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити наступні роботи: будівельно-ремонтні роботи кімнати водіїв в адмінбудівлі №2 та приміщень їдальні учбового полігону. У пункті 2.1. договору вказано, що ціна договору складає 179 000 грн., в тому числі, податок на додану вартість в сумі 29 833,33 грн. За умовами пункту 3.2. договору замовник після підписання сторонами актів виконаних робіт в термін три робочі дні, сплачує підряднику вартість фактично виконаних робіт, згідно з кошторисом та актами. Кінцевий розрахунок за договором проводиться замовником не пізніше десяти днів після повного завершення робіт, включаючи усунення виявлених недоліків. Відповідно до пункту 4.1. договору підрядник виконує роботи, передбачені пунктом 1 договору, у строки, встановлені календарним графіком робіт. Строк дії договору: початок робіт - 07.04.2012, закінчення робіт - 31.12.2012. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Малого приватного підприємства "Меандр" до Служби безпеки України про стягнення 179 000 грн. основного боргу, 142 446,06 грн. інфляційний втрат, 16 924,79 грн. 3% річних. Підставою позову визначено порушення зобов'язань з оплати виконаних позивачем підрядних робіт за договором на загальну суму 189 969,05 грн. Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Згідно з частиною 1 статті 853 вказаного Кодексу замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Відповідно до приписів статті 882 цього Кодексу передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Тобто, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. В свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати. За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Отже, предметом доказування є сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення спору. Згідно з приписами статті 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Належними є докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами статті 43 вказаного Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Тобто, при вирішенні господарських спорів суд забезпечує сторонам рівні умови для встановлення фактичних обставин справи і оцінює кожний доказ окремо, та усі докази в сукупності. Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам, місцевий господарський суд установив, що позивачем під час розгляду справи не було надано належних доказів на підтвердження виконання підрядних робіт за договором №36 від 06.04.2012. При цьому надані позивачем акти (форми КБ-2в) без номеру та дати за жовтень 2012 року на суму 73 025,82 грн., без номеру та дати за жовтень 2012 року на суму 31 443,71 грн., без номеру та дати за листопад 2012 року на суму 4 101,24 грн., без номеру та дати за жовтень 2012 року на суму 38 371,43 грн., без номеру та дати за жовтень 2012 року на суму 43 324,48 грн., без номеру та дати за жовтень 2012 року на суму 20 730,12 грн., без номеру та дати за листопад 2012 року на суму 17 872,25 грн. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) місцевий господарський суд визнав неналежними доказами на підтвердження виконання позивачем зазначених в них робіт, оскільки ці акти не відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №554 від 04.12.2009, яким затверджено примірні форми первинних документів з обліку в будівництві. Як установив суд, означені акти виконаних робіт не містять прізвища, ім'я по-батькові уповноваженого представника замовника, його посади, дати підписання та печатки 5 управління (міжвідомчий центр спеціалізованої підготовки) Центру спеціалізованих операцій боротьби з тероризмом захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів, як замовника за договором №36 від 06.04.2012. При цьому, як установив суд, зі змісту актів за жовтень 2012 року на суму 31 443,71 грн., за листопад 2012 року на суму 4 101,24 грн. вбачається, що підрядні роботи, визначені в останніх проводились на футбольному полі та в адміністративній будівлі №1, тоді як відповідно до пункту 1.1. договору №36 від 06.04.2012 предметом виконання були будівельно-ремонтні роботи кімнати водіїв в адмінбудівлі №2 та приміщень їдальні учбового полігону. При цьому висновком проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи також не підтверджується виконання визначених позивачем в актах робіт. За таких установлених обставин справи, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про недоведеність позивачем виконання підрядних робіт за договором №36 від 06.04.2012 на спірну суму боргу, а відтак і відсутність підстав для задоволення позову. Апеляційний господарський суд наведеного не врахував та не спростував установленого господарським судом першої інстанції, що призвело до безпідставного скасування законного рішення у справі. З огляду на що, постанова Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 залишенню в силі. Відтак, доводи, викладені в касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження. Витрати зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Служби безпеки України задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 у справі №917/2277/15 Господарського суду міста Києва скасувати.

Рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 залишити в силі.

Стягнути з Малого приватного підприємства "Меандр" на користь Служби безпеки України 5 858,69 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя: В. Швець

Судді: М. Данилова

В. Корсак