Рішення

від 20.06.2017 по справі 909/380/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2017 р. Справа № 909/380/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія", вул.Незалежності, буд. 161,м. Івано-Франківськ,76018

адреса для листування: вул. Чорновола, 7, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лея" вул. Тролейбусна, буд.1, м. Івано-Франківськ,76018

про стягнення заборгованості в сумі 8332,51 грн.

за участю:

від позивача: Шайбан О.В. ( довіреність №01-10/19 від 17.01.17)-представник;

від відповідача:Осадча -Фігель Г.В.-представник (довіреність № б/н від 10.05.2017року)

ВСТАНОВИВ:

до господарського суду Івано-Франківської області подано позов Комунального підприємства "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лея" про стягнення заборгованості в сумі 8332,51 грн.

Ухвалою від 20.04.2017 прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі, та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11.05.2017. Ухвалою суду від 11.05.2017року розгляд справи було відкладено на 23.05.2017року. У судовому засіданні присутнім представникам сторін оголошено перерву до 06.06.2017року. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 20.06.2017року.

Представник позивача позов підтримує з підстав викладених в позовній заяві та подав суду письмові пояснення по справі ( вх.9803/17 від 19.06.2017року).

Представник відповідача просить суду відмовити в позові, посилаючись на те, що докази надання послуг відсутні. Крім того, надав суду копії договорів про надання послуг з іншими юридичними особами та наголошує, що позивач не надав відповідачу рахунки, у яких зазначено перелік послуг, що надано управляючою компанією.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив наступне.

01 березня 2014 року між Комунальним підприємством Муніципальна інвестиційна управляюча компанія (до 25.12.2015 року - КП Єдиний розрахунковий центр ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лея було укладено Договір № 604 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - Договір).

Предметом даного Договору є забезпечення виконавцем (КП МІУК ) надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку №1 нежитлового приміщення загальною площею 188,1 кв.м. по вул.Тролейбусна у м.Івано-Франківську, а споживачем (ТзОВ Лея ), який є орендарем даного нежитлового приміщення - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором (пункт 2.1. Договору)

Згідно пунктів 2.2.-2.3 Договору, невід'ємною його частиною є рішення органу місцевого самоврядування Івано-Франківська про встановлення тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, а розмір їх оплати встановлюється на підставі рахунку-фактури, залежно від кількісних та якісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення технічного стану будинку і прибудинкової території. Пунктом 4.1 Договору визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений цим Договором строк та порядку.

Відповідно до Договору п.7.4 рахунок - фактура, складений на підставі договору, є свідченням фактичного надання послуг та підставою для оплати.

При цьому, виконавець має право вимагати від споживача дотримання вимог правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, експлуатації житлових та нежитлових приміщень у житлових будинках, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення пов'язаних із отриманням послуг неполадок, що виникли з вини споживача або відшкодування вартості зазначених робіт, та інше, згідно п.5.1 Договору.

Крім цього, на підставі п.5.3 Договору, виконавець має право вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення пов'язаних з отриманням послуг неполадок та згідно п.5.4 Договору - отримувати від споживача у повному обсязі платежі за Послуги в установлені цим Договором строки та порядку. Відповідно до п.9.2. Договору передбачено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне внесення платежів за послуги; порушення визначених цим Договором зобов'язань.

Згідно Довідки про розрахунки заборгованість за надані послуги від 16.03.2017р. по особовому рахунку відповідача №604 за період з березня 2014 по лютий 2017 року становить 8332,51 грн. Відповідач частково оплачував послуги у квітні 2014 року, сплативши 265,60 грн. та у жовтні 2014 року, сплативши 1599,00 грн.

Отже, невиконання відповідачем у повному обсязі зобов'язань з оплати спожитих житлово-комунальних послуг стало підставою звернення позивача із позовом до суду у цій справі про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 8332,51 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як передбачено ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що до житлово-комунальних послуги віднесені зокрема: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Згідно із частинами 1-4 статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" на споживача покладений обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №529 Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Рішенням Івано-Франківської міської ради № 265-11 від 07.07.2011 року було затверджено перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Івано-Франківську. Даний перелік передбачає наступні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: обов'язкові послуги -прибирання прибудинкової території, в т.ч. прибирання снігу; технічне обслуговування та енергопостачання ліфтів (за наявності); технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, гарячого водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації; технічне обслуговування та поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього благоустрою; обслуговування димових і вентиляційних каналів; освітлення місць загального користування та (за наявності) підкачування води; вивезення твердих побутових, великогабаритних та ремонтних відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення); першочергові послуги-прибирання сходових кліток; сервісне обслуговування домофону (за наявності); вивезення рідких відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення) (за відсутності каналізації); додаткові послуги прибирання підвалів, технічних поверхів та покрівлі; дератизація (за наявності підвалу); дезінсекція; утримання спортивних та дитячих майданчиків (за наявності); експлуатація номерних знаків на будинках.

Такі послуги як прибирання прибудинкової території, в т.ч. прибирання снігу; вивезення твердих побутових, великогабаритних та ремонтних відходів; дезінсекція відповідно до Законі України Про благоустрій населених пунктів повинні здійснювати підприємства, установи і організації на власних та закріплених територіях. Невиконання таких вимог карається штрафними санкціями за відповідними приписами. На виконання даних вимог чинного законодавства орендарі нежитлового приміщення по вул. Тролейбусна, 1, що належить ТзОВ ЛЕЯ , уклали відповідні угоди з вивезення побутових відходів ( ДП Автоколона 2222",договір № 334 від 10.12.2013 року), договір на проведення деззаходів ( № 31 від 10.12.2013 року - Івано-Франківський Центр профілактичної дезінфекції), договір на прибирання території ФОП Залуцькою В.І. від 01.01.2017 року ( який переукладається щорічно) і оплачує такі послуги самостійно згідно договірних умов.

Разом із тим відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Докази, надані позивачем у процесі розгляду справи, на підтвердження надання відповідачу комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території а саме - Довідка про розрахунки за надані послуги по особовому рахунку №604 за період березень 2014року по лютий 2017року, а також долучені за клопотанням позивача від 05.05.2017року ( вх. 7392/17 від 05.05.2017року) копії Актів надання послуг та долучені на підставі клопотання позивача (вх. 9803/17 від 19.06.17року ) реєстри поштових відправлень без опису вкладення та оригінали актів надання послуг, з відсутніми підписом та печаткою відповідача, не є належними доказами, що підтверджують заявлений позивачем розмір заборгованості, оскільки такі акти жодним чином не відносяться до договору, так як п. 7.4 Договору встановлено, що свідченням фактичного надання послуг є рахунок фактура.

Рахунків, на доказ надання комунальних послуг у період за весь заявлений позивачем період не надано. Крім того, слід зазначити, що надані суду реєстри поштових відправлень, не є доказом, що вказують на направлення відповідачу рахунку-фактури.

Предметом позовних вимог є стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 8332,51грн. Для встановлення межі відповідальності, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.2017року зобов"язано позивача надати суду перерахунок по кожній послузі окремо згідно договору. Дану вимоги позивач не виконав, що унеможливляє здійснити судом розрахунку отриманих послуг.

Слід зазначити, що позивачем не надано жодного доказу, а саме договорів з підрядними організаціями, які б доводили надання відповідачу житлово-комунальних послуг. Водночас відповідач надав суду докази здійснення частини житлово-комунальних послуг іншими установами, підприємцями.

Крім того, відповідач подав суду додаток №1 до рішення виконавчого комітету від 27.12.2011року № 342, в якому вказані прибудинкові (граничні) тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій щодо житлового будинку №1 за адресою вул.Тролейбусна, у якому вказні види послуг, які підлягають оплаті відповідачем по справі та є предметом позовних вимог. Позивач подав суду додаток №2 від 27.12.2011року № 842 , в якому відсутні записи адреси; послуги, заявлені позивачем до стягнення у додатку №2 не відповідають ні позову, ні договору.

Факт відсутності договору, на що посилається відповідач, про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (вказана правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15).

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Таким чином, виходячи з того, що обов'язок сплачувати вартість наданих житлово-комунальних послуг виникає саме у споживача цих послуг по факту їх надання, враховуючи недоведеність позивачем факту надання та споживання відповідачем заявленої до стягнення вартості таких послуг, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 8332,51 грн. підлягають залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГРК України, судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст. 33,34,49, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

у позові заяленому Комунальним підприємством "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія", вул.Незалежності, буд. 161,м. Івано-Франківськ до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лея" вул. Тролейбусна, буд.1, м. Івано-Франківськ про стягнення заборгованості в сумі 8332,51 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.06.17

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.