Постанова

від 22.06.2017 по справі 910/266/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2017 р. Справа№ 910/266/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Надашківський О.В. - представник за дов. №26/12-16 від 26.12.2016 року;

від відповідача: Лаврентьєва І.І. - представник за дов. б/н від 12.04.2017 року,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 року

у справі № 910/266/17 (суддя: Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Проперті Сервісез"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сервіс"

про стягнення 330 206,75 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Проперті Сервісез"

про стягнення 185 487,27 грн та розірвання договору від 01.01.2013 року №010101,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КС Проперті Сервісез" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сервіс" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 206 283,25 грн основного боргу, 34 727,56 грн пені, 75 431,98 грн втрат від інфляції, 13 763,96 грн 3% річних.

Позовні вимоги були мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 01.01.2013 року №010101 про надання послуг.

20.03.2017 року відповідач подав суду першої інстанції зустрічну позовну заяву, в якій просив суд стягнути з позивача за первісним позовом 185 487,27 грн штрафних санкцій та достроково розірвати договір.

Позовні вимоги були мотивовані неналежним невиконанням позивачем умов договору від 01.01.2013 року №010101 про надання послуг

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 року у справі №910/266/17 Первісний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сервіс" з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КС Проперті Сервісез" 206283,25 грн основного боргу; 34727, 56 грн пені, 75431,98 грн втрат від інфляції, 13763,96 грн 3% річних та 4953,10 грн судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сервіс" направило до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісних позовних вимог відмовити повністю; зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Крім того, скаржник зазначив, що наявні на актах надання послуг від 29.04.2014 року №106 і від 30.11.2016 року №378 підписи зі сторони відповідача і печатка підроблені.

Також, скаржник вказав, про наявності недоліків у наданих позивачем послугах протягом 2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 року № 910/266/17 порушено апеляційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сервіс".

Через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від скаржника до суду надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, яке не підлягає задоволенню як необґрунтоване та безпідставне.

Відмовляючи в задоволенні клопотанні, Київський апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що скаржником не наведено належних доводів на проведення відповідної експертизи, а матеріали справи місять достатньо відповідних доказів для винесення правомірного рішення.

Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Отже, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що розумність тривалості провадження по судовій справі повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Відповідно до аналізу приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні суди.

Так, клопотання скаржника про призначення судової почеркознавчої експертизи відхиляється судом апеляційної інстанції, оскільки її призначення призведе лише до затягування розгляду справи, що є неприпустимим.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що представник скаржника 22.06.2017 року в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду не наполягав на задоволенні вищезазначеного клопотання.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сервіс" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

01.01.2013 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір за №010101 про надання послуг (далі договір), відповідно до умов якого замовник отримує, а виконавець зобов'язується надавати послуги з комплексного прибирання на об'єкті замовника та з комплексного літнього і зимнього утримання прилеглої території до об'єкта замовника, розташованого за адресою: м Київ, вул. Кільцева дорога (колишня Велика Окружна), 4 корпус №1 (літера "Ф").

Згідно п. 1.2 договору, перелік, графік надання послуг (робіт) і кількість персоналу вказані в додатках №1, №2 та №3, які є невід'ємною частиною договору.

Вартість послуг, що надаються відповідно до Договору та додатків №1 і №2 до Договору, становить 48 000 грн. з урахуванням ПДВ (п.п. 3.1 і 3.2 договору в редакції додаткової угоди від 01.01.2014 року №1);

Відповідно до п. 3.3 договору вартість послуг (робіт), що надаються відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 договору згідно з додатком №3 фіксується в рахунках і актах приймання-передачі виконаних робіт.

Оплата послуг виконавця здійснюється за безготівковим розрахунком протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання замовником акта приймання-передачі послуг (робіт) і рахунку-фактуру, який передається з актом (п. 3.4 договору).

Згідно п. 4.1 договору звітним періодом за договором визначається календарний місяць; приймання-передача послуг (робіт) оформляється актом приймання-передачі наданих послуг (робіт), в якому фіксується обсяг виконаних базових і додаткових робіт (при їх наявності), терміни надання послуг (робіт) і вартість наданих послуг (робіт); оформлені виконавцем акт приймання-передачі послуг (робіт) і рахунок передаються замовнику протягом перших 5 (п'яти) робочих днів місяця з дати надання послуг (робіт).

Відповідно до п. 4.2 договору замовник зобов'язаний підписати акт приймання-передачі послуг (робіт) або мотивовану відмову і надіслати його виконавцю не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту його отримання.

У разі виявлення в ході надання послуг (робіт) порушень до вимог за якістю прибирання, визначених у договорі, або в додатках до договору, і неможливості усунення недоліків негайно, замовник протягом 3 годин з моменту виявлення таких порушень повинен скласти спільно з виконавцем або незацікавленою особою претензійний акт, в якому повинні бути обумовлені склад і терміни проведення рекламаційних робіт; рекламаційні роботи проводяться за рахунок виконавця не пізніше 3 (трьох) днів з моменту підписання претензійного акта уповноваженими представниками виконавця і замовника; у випадку, якщо протягом 3 годин з моменту виявлення недоліків, замовником не був складений претензійний акт, послуги (роботи) вважаються виконаними належним чином і оплачуються замовником відповідно до умов договору (п. 4.3 договору).

За порушення графіка надання послуг та/або порушення або невиконання умов зазначених в додатках №1 і №2 договору, виконавець виплачує замовнику штрафну санкцію в розмірі вартості послуг за день до якого таке порушення відбулося; виплата штрафної санкції не звільняє виконавця від виконання зобов'язань за договором (підпункт 5.5.1 пункту 5.5 договору в редакції додаткової угоди від 01.01.2014 №1);

Відповідно до п. 5.3 договору, за невиконання або несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати наданих послуг, замовник сплачує виконавцю за кожен день прострочки протягом всього періоду, в який утворилася заборгованість, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в зазначений період.

Згідно п. 7.1 договору, останній набирає чинності з моменту підписання і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2013 року.

Послуги (роботи) за Договором надаються з 01.01.2013 року (п. 7.2 договору).

Відповідно до п. 7.3 договору, останній автоматично продовжується на тих же умовах на кожний наступний календарний рік за умови, що жодна зі сторін письмово, не заявить про своє бажання розірвати Договір не пізніше, ніж за 2 (два) місяці до дати закінчення строку його дії.

Згідно п. 7. 4 договору він може бути розірвано за взаємною згодою обох сторін.

Змовник має право розірвати договір з повідомленням іншої сторони за 2 (два) місяці, в разі неналежного виконання виконавцем своїх зобов'язань, а саме якщо протягом звітного періоду було складено більше 5 (п'яти) претензійних актом, рекламаційні роботи за якими не були виконані; в будь-якому випадку сторони повинні провести повний фінансовий розрахунок за надані послуги (роботи) до моменту розірвання договору (п. 7.5 договору).

Відповідно до п. 8.3 договору претензії замовника щодо якості та змісту переданих виконавцем документів за Договором приймаються протягом п'яти днів з дня їх отримання замовником; у разі неповідомлення виконавця замовником належним чином про такі претензії, документи вважаються належними і претензії за ними не приймаються.

Частиною першою статті 907 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов спірного договору позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 2 171 373 грн, що підтверджується актами надання послуг, а саме: від 31.01.2013 року №8 на суму 40 787,75 грн, від 28.02.2013 року №15 на суму 40 787,75 грн; від 31.03.2013 року №43 на суму 40 787,75 грн; від 30.04.2013 року №78 на суму 40 787,75 грн; від 31.05.2013 року №92 на суму 40 787,75 грн; від 30.06.2013 року №127 на суму 40 787,75 грн; від 31.07.2013 року №144 на суму 40 787,75 грн; від 31.08.2013 року №166 на суму 40 787,75 грн; від 30.09.2013 року №199 на суму 40 787,75 грн; від 31.10.2013 року №231 на суму 40 787,75 грн; від 30.11.2013 року №246 на суму 40 787,75 грн; від 31.12.2013 року №291 на суму 40 787,75 грн; від 31.01.2014 року №19 на суму 48 000 грн; від 28.02.2014 року №40 на суму 48000 грн; від 31.03.2014 року №66 на суму 48000 грн; від 30.04.2014 року №92 на суму 48 000 грн; від 29.04.2014 року №106 на суму 1 920 грн; від 31.05.2014 року №123 на суму 48 000 грн; від 30.06.2014 року №153 на суму 48000 грн; від 31.07.2014 року №179 на суму 48 000 грн; від 31.08.2014 року №205 на суму 48 000 грн; від 30.09.2014 року №230 на суму 48 000 грн; від 31.10.2014 року №255 на суму 48 000 грн; від 30.11.2014 року №299 на суму 48 000 грн; від 31.12.2014 року №340 на суму 48 000 грн; від 31.01.2015 року №20 на суму 48000 грн; від 28.02.2015 року №64 на суму 48 000 грн; від 31.03.2015 року №101 на суму 48000 грн; від 30.04.2015 року №123 на суму 48000 грн; від 31.05.2015 року №173 на суму 48 000 грн; від 30.06.2015 року №212 на суму 48 000 грн; від 31.08.2015 року №231 на суму 48 000 грн; від 31.08.2015 року №262 на суму 48 000 грн; від 30.09.2015 року №280 на суму 48 000 грн; від 31.10.2015 року №315 на суму 48 000 грн; від 30.11.2015 року №362 на суму 48000 грн; від 31.12.2015 року №380 на суму 48000 грн; від 31.01.2016 року №32 на суму 48 000 грн; від 29.02.2016 року №73 на суму 48 000 грн; від 31.03.2016 року №90 на суму 48000 грн; від 30.04.2016 року №148 на суму 48000 грн; від 31.05.2016 року №164 на суму 48 000 грн; від 30.06.2016 року №199 на суму 48000 грн; від 31.07.2016 року №246 на суму 48 000 грн; від 31.08.2016 року №285 на суму 48 000 грн; від 30.09.2016 року №318 на суму 48000 грн; від 31.10.2016 №349 на суму 48 000 грн; від 30.11.2016 року №378 на суму 48000 грн.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що наявні на актах надання послуг від 29.04.2014 року №106 і від 30.11.2016 року №378 підписи зі сторони відповідача і печатка підроблені, з огляду на наступне.

Так, на актах від 29.04.2014 року №106 і від 30.11.2016 року №378 наявні підписи та відтиски печаток, як і на інших актах, долучених позивачем до матеріалах справи.

Будь-яких належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України щодо підроблення позивачем підписів та печатки відповідача (звернення до правоохоронних органів щодо викрадення печатки, тощо) ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не подано.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що відповідачем в суді першої інстанції не заявлялось клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи для встановлення відповідних тверджень.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги посилання позивача, що припущення відповідача щодо можливого підроблення відповідних копій спростовуються тим що всі суми, зазначені в відповідних актах надання послуг, були включені до обсягів доходів, оподаткованих податком на прибуток підприємств, та обсягів податкових зобов'язань з ПДВ, з випискою та належною реєстрацією в Єдиному реєстрі відповідних податкових накладених (копії податкових накладних та декларацій з ПДВ за квітень 2014 року та листопад 2016 року наявні в матеріалах справи).

Також, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника щодо наявності недоліків у наданих позивачем послугах протягом 2016 року, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4.3 договору у разі виявлення в ході надання послуг (робіт) порушень до вимог за якістю прибирання, визначених у договорі, або в додатках до договору, і неможливості усунення недоліків негайно, замовник протягом 3 годин, з моменту виявлення таких порушень, повинен скласти спільно з виконавцем або незацікавленою особою претензійний акт, в якому повинні бути обумовлені склад і терміни проведення рекламаційних робіт.

На підтвердження недоліків у наданих позивачем послуг відповідачем було подано до суду типові акти-претензії.

Проте, ці акти були підписані представником відповідача і начальником охорони ТОВ "Стелс 1".

Щодо участі позивача у підписанні типових актів-претензій, то в актах зазначено, що представник позивача проінформований та підписувати акти відмовився.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів інформування позивача про претензії щодо якості роботи, а також доказів надіслання типових актів-претензій на адресу позивача.

Натомість, всі акти надання послуг за 2016 рік підписані відповідачем без будь-яких зауважень до їх складання.

Таким чином, послуги вважаться наданими позивачем і прийнятими відповідачем без будь-яких зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, відповідачем за період з січня 2013 року по листопад 2016 року було частково оплачено заборгованість у сумі 1965 089,75 грн.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Так станом на день прийняття рішення у даній справі заборгованість відповідача перед позивачем становить 206 283,25 грн (2 171 373 грн. (загальна вартість наданих послуг) - 1 965 089,75 грн (частково оплачена відповідачем заборгованість)).

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення первісних позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості в сумі 206283,25 грн.

Крім того,Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення первісних позовних вимог в частині стягнення з відповідача 75 431,98 грн втрат від інфляції та 13 763,96 грн 3% річних, з огляду на наступне.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року №62-97 при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Київський апеляційний господарський суд перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача 75 431,98 грн втрат від інфляції та13 763,96 грн 3% річних.

Щодо стягнення 34 727,56 грн пені, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що за невиконання або несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати наданих послуг, замовник сплачує виконавцю за кожен день прострочки протягом всього періоду, в який утворилася заборгованість, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в зазначений період.

Київський апеляційний господарський суд перевіривши розрахунок пені, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача 34 727,56 грн пені.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог, з огляду на наступне.

Так, відповідач за первісним позовом просив суд першої інстанції стягнути з позивача 185487,27 грн штрафних санкцій у зв'язку із неналежним виконанням останнім умов договору.

Згідно з пп 5.5.1 п. 5.5 договору (в редакції додаткової угоди від 01.01.2014 року №1) за порушення графіка надання послуг та/або порушення або невиконання умов, зазначених в додатках №1 і №2 договору, виконавець виплачує замовнику штрафну санкцію в розмірі вартості послуг за день до якого таке порушення відбулося; виплата штрафної санкції не звільняє виконавця від виконання зобов'язань за договором.

На підтвердження порушення зобов'язань позивачем своїх зобов'язань відповідачем було подало до суду типові акти-претензії.

Проте як було встановлено вище, такі типові акти-претензії є неналежними доказами у даній справі, оскільки складені в односторонньому порядку відповідачем і не надіслані позивачу, як того вимагає умови договору.

Наявні ж в матеріалах справи копії скарг відвідувачів на погане прибирання туалетних приміщень також не підтверджують наявність недоліків у роботі позивача, оскільки не відповідають вимогам Інструкції про Книгу відгуків і пропозицій на підприємствах роздрібної торгівлі та у закладах ресторанного господарства, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 24.06.1996 року №349 (далі - Інструкція).

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що вищевказані скарги були складені одним і тим же відвідувачем.

Відповідно до п. 1 Інструкції всі підприємства (одиниці) роздрібної торгівлі та заклади ресторанного господарства незалежно від форм власності ведуть Книгу відгуків і пропозицій встановленої форми (додаток №1), в яку споживачі записують скарги, пропозиції, відгуки та зауваження.

Згідно п.3 Інструкції в підприємствах роздрібної торгівлі, що мають відділи, Книга відгуків і пропозицій ведеться в кожному відділі, а у закладах ресторанного господарства, які мають декілька залів обслуговування - в кожному залі обслуговування.

З огляду на викладене Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні зустрічного позову в частині стягнення з позивача 185 487,27 грн штрафних санкцій відсутні.

Стосовно дострокового розірвання Договору слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до п. 7.5 договору замовник має право розірвати договір з повідомленням іншої сторони за 2 (два) місяці в разі неналежного виконання виконавцем своїх зобов'язань, а саме якщо протягом звітного періоду було складено більше 5 (п'яти) претензійних актів, рекламаційні роботи за якими не були виконані; в будь-якому випадку сторони повинні провести повний фінансовий розрахунок за надані послуги (роботи) до моменту розірвання Договору.

Таким чином, враховуючи вказаний пункт договору, а також те, що позивачем належним чином виконуються зобов'язання за договором, у суду відсутні правові підстави для розірвання Договору.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що відповідач не звертався до позивача з вимогою щодо дострокового розірвання договору.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення первісних позовних вимог та відмови в задоволенні зустрічного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 року у справі №910/266/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сервіс" - задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційних скарг у зв'язку з відмовою в їх задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сервіс" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 року у справі №910/266/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/266/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич