Ухвала

від 26.06.2017 по справі 678/124/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

---

Справа № 678/124/16-ц

Провадження № 22-ц/792/856/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі головуючого судді Корніюк А.П.,

суддів П'єнти І.В., Талалай О.І.

секретар Кошельник В.М.

за участю представника апелянта ОСОБА_1, прокурора Грамчук Т.А., представника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Летичівського районного суду від 05 січня 2017 року у справі за позовом заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави до Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державна інспекція сільського господарства в Хмельницькій області про визнання недійсними розпорядження, наказів, договорів оренди землі.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників розгляду, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Звертаючись до суду заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури зазначав, що за результатами проведеного Хмельницької місцевою прокуратурою вивчення стану законності при розпорядженні та використанні земельних ділянок на території Летичівського району встановлено, що розпорядженням Летичівської РДА від 25.05.2012 року №333/2012-р ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею орієнтовно 312 га, що розташовані на території Митковецької сільської ради - 52 га та Ярославської сільської ради - 260 га Летичівського району для ведення фермерського господарства. Також, розпорядженням Летичівської РДА від 29.12.2012 року №862/2012-р затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства загальною площею 301,2993 га, що розташована на території Митковецької та Ярославської сільських рад. В подальшому Головним управлінням Держземагенства в Хмельницькій області на підставі заяви ОСОБА_3 прийнято наказ №22-4666/14-14-сг, яким затверджено документацію із землеустрою, розроблену на підставі розпорядження Летичівської РДА та передано в оренду ОСОБА_3 земельні ділянки загальною площею 267,2008 га. Позивач вказує, що для ведення фермерського господарства в оренду ОСОБА_3 було передано 9 земельних ділянок, що знаходяться в різних місцях на значній відстані одна від одної та розташовані та території двох сільських рад та мають окремі кадастрові номери. Прокурор вказує, що оскаржувані розпорядження і наказ прийняті з порушенням законодавчо встановленої процедури набуття права оренди на земельні ділянки з метою ведення фермерського господарства, оскільки, звертаючись із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ОСОБА_3 не надав належних доказів щодо обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, наявності необхідної сільськогосподарської техніки та інших засобів обробітку земель великих площ, також не зазначив наявність права у членів новоствореного фермерського господарства на безоплатне одержання земельних ділянок у власність. На думку позивача, заява ОСОБА_3 була розглянута формально, уповноважені органи державної влади не пересвідчились в дійсності волевиявлення заявника, наявність у нього бажання створити фермерське господарство та спроможність вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Згідно інформації Державної інспекції сільського господарства на час прийняття оскаржуваних розпорядження та наказу сільськогосподарська техніка не були зареєстровані за ОСОБА_3, що унеможливлює обробіток ним великих площ земельних ділянок. Отже, відповідачем не доведено, що новостворене фермерське господарство матиме змогу самостійно обробляти отримані у користування земельні ділянки. Про прийняття оскаржуваного розпорядження Летичівською РДА прокурору стало відомо лише 10.06.2014 року з клопотання Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області. Як зазначає прокурор, у зв'язку із тим, що оскаржувані розпорядження та наказ прийняті всупереч вимогам чинного законодавства, тому підлягають визнанню недійсними укладені на їх підставі договори оренди земельних ділянок від 06 жовтня 2014 року, перелік яких прокурор уточнив у заяві від 01.07.2016 року.

Ухвалою Летичівського районного суду від 29 листопада 2016 року до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено Державну інспекцію сільського господарства у Хмельницькій області.

Рішенням Летичівського районного суду від 05 січня 2017 року позов задоволено. Визнано недійсним розпорядження Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області №862/2012-р Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх в оренду гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства на території Летичівського району від 29 грудня 2012 року.

Визнано недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області №22-4666/14-14-СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок від 03 жовтня 2014 року. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 06 жовтня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області та ОСОБА_3 та припинено його дію на майбутнє, про надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 19,0994 га, яка знаходиться на території Ярославської сільської ради Летичівського району Хмельницької області, за межами населеного пункту, кадастровий номер 6823087400:02:015:0007, нормативна грошова оцінка якої становить 331044,33 грн., що зареєстрований 14 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, що укладений 06 жовтня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області та ОСОБА_3 та припинено його дію на майбутнє про надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 19,1982 га, яка знаходиться на території Ярославської сільської ради Летичівського району Хмельницької області, за межами населеного пункту, кадастровий номер 6823087400:02:015:0008, нормативна грошова оцінка якої становить 285058,07 грн., що зареєстрований 14 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, що укладений 06 жовтня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області та ОСОБА_3 та припинено його дію на майбутнє, про надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 14,5292 га, яка знаходиться на території Ярославської сільської ради Летичівського району Хмельницької області, за межами населеного пункту, кадастровий номер 6823087400:02:015:0009, нормативна грошова оцінка якої становить 373424,87 грн., що зареєстрований 14 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, що укладений 06 жовтня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області та ОСОБА_3 та припинено його дію на майбутнє, про надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 3,1144 га, яка знаходиться на території Ярославської сільської ради Летичівського району Хмельницької області, за межами населеного пункту, кадастровий номер 6823087400:02:020:0005, нормативна грошова оцінка якої становить 48488,55 грн., що зареєстрований 14 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, що укладений 06 жовтня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області та ОСОБА_3 та припинено його дію на майбутнє про надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 19,0942 га, яка знаходиться на території Митковецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області, за межами населеного пункту, кадастровий номер 6823083800:02:009:0004, нормативна грошова оцінка якої становить 420564,59 грн., що зареєстрований 16 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 06 жовтня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області та ОСОБА_3 та припинено його дію на майбутнє, про надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 68,0918 га, яка знаходиться на території Ярославської сільської ради Летичівського району Хмельницької області, за межами населеного пункту, кадастровий номер 6823087400:02:020:0006, нормативна грошова оцінка якої становить 1023855,66 грн., що зареєстрований 16 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 06 жовтня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області та ОСОБА_3 та припинено його дію на майбутнє, про надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 110,4061 га, яка знаходиться на території Ярославської сільської ради Летичівського району Хмельницької області, за межами населеного пункту, кадастровий номер 6823087400:02:037:0018, нормативна грошова оцінка якої становить 1800195,75 грн., що зареєстрований 16 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 06 жовтня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області та ОСОБА_3 та припинено його дію на майбутнє, про надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 3,1764 га, яка знаходиться на території Митковецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області, за межами населеного пункту, кадастровий номер 6823083800:03:002:0003, нормативна грошова оцінка якої становить 34618,64 грн., що зареєстрований 16 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 06 жовтня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області та ОСОБА_3 та припинено його дію на майбутнє, про надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 10,4911 га, яка знаходиться на території Митковецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області, за межами населеного пункту, кадастровий номер 6823083800:03:002:0004, нормативна грошова оцінка якої становить 161101,65 грн., що зареєстрований 16 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку та вказує, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права та не відповідає фактичним обставинам справи. Апелянт зазначає, що прокурор не навів підстави для здійснення представництва інтересів держави у суді, а тому підлягала до застосування ст. 121 ЦПК України. Крім того, на думку апелянта, суд не вправі був задовольняти клопотання прокурора про уточнення позовних вимог, оскільки згідно закону позивач не має права уточняти позовні вимоги, коли справа вже слухається в суді. Апелянт вказує, що ним було додані усі документи до заяви, які були необхідні для отримання в оренду земельної ділянки. Також судом першої інстанції не надано належної правової оцінки показам свідка та письмовим доказам, що містяться в матеріалах справи і, які реально підтверджують право апелянта на отримання зазначених земель для ведення фермерського господарства. Апелянт зазначає, що суд помилково прийшов до висновку, що земельні ділянки не є єдиним масивом, не мають спільних (суміжних) меж, оскільки законом передбачено, що фермерське господарство використовує для отримання прибутку земельні ділянки (без обмежень в єдиному масиві), які надані для ведення фермерського господарства. Також, ОСОБА_3 вважає, що прокурором не доведено факту порушення інтересів держави у зв'язку з прийняттям оспорюваних рішень та укладення договорів оренди земельних ділянок. Апелянт посилається на те, що протягом 2015-2016 рр. були укладені договори про соціальне-економічне партнерство між ФГ ОСОБА_3О. та місцевими радами, на території яких розміщені земельні ділянки. До того ж, ФГ ОСОБА_3О. було зареєстровано протягом 3-х, а не 4-х місяців, як стверджує прокурор, після передачі апелянту земельних ділянок в оренду, а саме 09.03.2015 року й до початку проведення весняно-польових робіт. На думку апелянта, до задоволення підлягала заява його представника про сплив позовної давності. Тому ОСОБА_3 просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову.

Представник апелянта апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі і просить її задовольнити, скасувавши рішення суду першої інстанції.

Прокурор апеляційну скаргу не визнав і просить її відхилити, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області апеляційну скаргу визнав і просить її задовольнити.

Представник Летичівської РДА та представник третьої особи до суду не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про день і час слухання справи в розумінні ст. 76 ЦПК України повідомлені належним чином.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1, ч. 1 та ч. 2 ст. 307 і ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 01.03.2012 року ОСОБА_3 звернувся до Летичівської РДА із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 312 га для ведення фермерського господарства на території Митковецької сільської ради 52 га, Ярославської сільської ради 260 га за межами населених пунктів із земель державної власності. До заяви додав протокол засідання районної комісії з питань створення фермерського господарства, копію паспорта, копію документів про освіту, ідентифікаційний код, схему розміщення полів, склад фермерського господарства (т. 1 а.с. 10).

Розпорядженням Летичівської РДА № 333/2012-р від 25.05.2012 року надано ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною орієнтовною площею 312,0000 га для ведення фермерського господарства, в тому числі на території Митковецької сільської ради - 52,0000 га, Ярославської сільської ради - 260,0000 га Летичівського району, - за межами населеного пункту для наступної передачі в оренду. Постановлено розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок здійснити у відповідності до вимог чинного законодавства та подати на розгляд райдержадміністрації (т. 1 а.с. 13).

Розпорядженням Летичівської РДА №862/2012-р від 29.12.2012 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства загальною площею 301,2993 га із земель державної власності на території Летичівського району, в тому числі на території Митковецької сільської ради - 46,6720 га та Ярославської сільської ради - 254,6273 га, за межами населених пунктів. Надано ОСОБА_3 в оренду строком на 10 років земельні ділянки загальною площею 301,2993 га, розташовані на території Летичівського району, за межами населених пунктів. Встановлено орендну плату в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексів інфляції. Постановлено ОСОБА_3 після прийняття означеного розпорядження укласти договори земельних ділянок, а Відділу Держкомзему у Летичівському районі внести відповідні зміни в земельно-облікові документи згідно прийнятого розпорядження (т. 1 а.с. 16).

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення, для ведення фермерського господарства на території Ярославської та Митковецької сільських рад Летичівського району, замовником якої виступив ОСОБА_3, отримала позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації від 09 вересня 2013 року №1032, проведеної Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області та затверджена розпорядженням №39/2013-0 Летичівської районної ради від 18 вересня 2013 року, рішенням №9-25/2013 Летичівської районної ради від 13 грудня 2013 року (т. 1 а.с. 23).

05.06.2014 року Держсільгоспінспекція в Хмельницькій області звернулась до органів прокуратури з клопотанням про вжиття заходів прокурорського реагування для усунення виявлених порушень щодо звернення ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Митковецької та Ярославської сільських рад за межами населених пунктів з метою надання їх в оренду для ведення фермерського господарства, що розташовані не єдиним масивом (т. 1 а.с. 66-67).

Наказом Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області № 22-4666/14-14-СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок від 03.10.2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства (01.02) за межами населених пунктів Ярославської та Митковецької сільських рад Летичівського району Хмельницької області. Надано в оренду ОСОБА_3 земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності: ділянку №1 площею 10,4911 га (кадастровий номер 6823083800:03:002:0004); ділянку №2 площею 3,1764 га (кадастровий номер 6823083800:03:002:0003); ділянку №3 площею 19,0942 га (кадастровий номер 6823083800:02:009:0004); ділянку №4 площею 110,4061 га (кадастровий номер 6823087400:02:037:0018); ділянку №5 площею 19,0994 га (кадастровий номер 6823087400:02:015:0007); ділянку №6 площею 14,5292 га (кадастровий номер 6823087400:02:015:0009); ділянку №7 площею 19,1982 га (кадастровий номер 6823087400:02:015:0008); ділянку №8 площею 68,0918 га (кадастровий номер 6823087400:02:020:0006); ділянку №9 площею 3,1144 га (кадастровий номер 6823087400:02:020:0005) для ведення фермерського господарства строком на 20 років, які розташовані за межами населених пунктів Ярославської та Митковецької сільських рад Летичівського району Хмельницької області. Встановлено річну орендну плату за користування вказаних земельних ділянок в розмірі 4% від їх нормативної грошової оцінки. Постановлено начальнику Відділу Держземагенства у Летичівському районі Хмельницької області: укласти у двохмісячний термін з ОСОБА_3 договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області; забезпечити в установленому законодавством порядку державну реєстрацію права держави на земельні ділянки; внести відповідні зміни в земельно-облікові документи. Приступити до використання земельних ділянок після встановлення їх меж в натурі (на місцевості) та здійснення державної реєстрації права оренди у Державному реєстрі речових прав (т. 1 а.с. 24, т. 2 а.с. 55).

06 жовтня 2014 року між орендодавцем - Головне управління Держземагентства у Хмельницькій області в особі начальника відділу Держземагентства у Летичівському районі та орендарем ОСОБА_3 укладено 9 договорів оренди земельної ділянки (б/н) строком на 20 років - з 06 жовтня 2014 року по 06 жовтня 2034 року, що зареєстровані Реєстраційною службою Летичівського райуправління юстиції Хмельницької області, згідно яких орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Ярославської, Митковецької сільських рад Летичівського району, за межами населеного пункту. Встановлено орендну плату у грошовій формі з розрахунку 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Зокрема, земельні ділянки: площею 19,0994 га, що знаходиться на території Ярославської сільської ради, кадастровий номер 6823087400:02:015:0007, нормативна грошова оцінка 331044,33 грн., реєстрація договору 14.10.2014 року; площею 19,1982 га, що знаходиться на території Ярославської сільської ради, кадастровий номер 6823087400:02:015:0008, нормативна грошова оцінка 285058,07 грн., реєстрація договору 14.10.2014 року; площею 14,5292 га, що знаходиться на території Ярославської сільської ради, кадастровий номер 6823087400:02:015:0009, нормативна грошова оцінка 373424,87 грн., реєстрація договору 14.10.2014 року; площею 3,1144 га, що знаходиться на території Ярославської сільської ради, кадастровий номер 6823087400:02:020:0005, нормативна грошова оцінка 48488,55 грн., реєстрація договору 14.10.2014 року; площею 19,0942 га, що знаходиться на території Митковецької сільської ради, кадастровий номер 6823083800:02:009:0004, нормативна грошова оцінка 420564,59 грн., реєстрація договору 16.10.2014 року; площею 68,0918 га, що знаходиться на території Ярославської сільської ради, кадастровий номер 6823087400:02:020:0006, нормативна грошова оцінка 1023855,66 грн., реєстрація договору 16.10. 2014 року; площею 110,4061 га, що знаходиться на території Ярославської сільської ради, кадастровий номер 6823087400:02:037:0018, нормативна грошова оцінка 1800195,75 грн., реєстрація договору 16.10.2014 року; площею 3,1764 га, що знаходиться на території Митковецької сільської ради, кадастровий номер 6823083800:03:002:0003, нормативна грошова оцінка 34618,64 грн., реєстрація договору 16.10.2014 року; площею 10,4911 га, що знаходиться на території Митковецької сільської ради, кадастровий номер 6823083800:03:002:0004, нормативна грошова оцінка 161101,65 грн., реєстрація договору 16.10.2014 року (т. 1 а.с. 25-46, 47-64; т. 2 а.с. 56-73).

Суд першої інстанції вірно встановив, що заява ОСОБА_3 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства за своїм змістом не відповідає вимогам ст. ст. 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), адже заявником вказана лише площа земельних ділянок. Однак, при її розгляді по суті Летичівська РДА (на час існування відповідних повноважень) та Головне управління Держземагенства у Хмельницькій області (після надання відповідних повноважень) не дали оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, не перевірили доводи ОСОБА_3 щодо обґрунтованості розміру земельної ділянки орієнтовною площею 312 га, не перевірили перспектив діяльності фермерського господарства, також наявності трудових і матеріальних ресурсів.

Визнаючи недійсними розпорядження Летичівської РДА №862/2012-р від 29.12.2012 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх в оренду гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства на території Летичівського району та наказ Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області №22-4666/14-14-СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок від 03.10.2014 року суд першої інстанції вірно виходив з формального підходу Летичівської РДА та Головного управління Держземагенства в Хмельницькій області до вирішення заяви ОСОБА_3, що дало останньому можливість у пільговому порядку одержати в користування землі державної власності значної площі без проведення земельних торгів, тим самим порушивши баланс законних інтересів громадянина і держави.

Також, суд першої інстанції виходив з того, що земельні ділянки, отримані відповідачем ОСОБА_3 в оренду, знаходяться на значній відстані одна від одної (т. 2 а.с. 2-13), на території двох сільських рад, в той час, як ч. 7 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство визначено право на надання земельних ділянок громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом. А, оскільки при укладенні договорів оренди земельних ділянок між Головним управлінням Держземагенства в Хмельницькій області та ОСОБА_3 не дотримані вимоги Закону України Про фермерське господарство , а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що спірні договори в силу ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України є недійсними.

Дійшовши такого висновку, суд обґрунтовано посилався на відповідні норми матеріального та процесуального права.

Згідно з положеннями ст. 14 Конституції України та ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

В силу ст. ст. 22, 31, 93, 124 ЗК України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди.

За правилом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Положеннями 2 та 3 ст. 134 ЗК України визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, в якому зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Органам, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як випливає із ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, ст. 123 ЗК України регулює порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом з тим відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України від 19 червня 2003 року № 973-IV Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2) Закону України від 19 червня 2003 року Про фермерське господарство . У таких правовідносинах Закон № 973-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України - загальним.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства. (ст. 8 Закону Про фермерське господарство ).

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом України Про фермерське господарство .

Так, згідно з абзацом 1 частини першої статті 7 Закону України Про фермерське господарство . для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (абзац 2 ч.1 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство ).

Положеннями ч. 2 та ч. 4 ст. 7 вищевказаного Закону передбачено, що заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.

Отже, спеціальний Закон України Про фермерське господарство визначає обов'язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинно бути зазначено не лише про бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті правового регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає в створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону України Про фермерське господарство ).

Крім того, Закон України Про фермерське господарство передбачає, що заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна бути розглянута по суті. При цьому норми вказаного Закону не містять імперативної вказівки про задоволення заяви за наявності певних формальних умов, допускаючи можливість прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову в задоволенні заяви без визначення виключного переліку підстав для відмови.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 3 лютого 2016 року (справа № 6-2902цс15) і постанові від 11 травня 2016 року (справа № 6-2903цс15), яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Висновки суду узгоджуються з матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд першої інстанції не звернув уваги на невідповідність позовної заяви не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки прокурором необґрунтовано наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави при звернені до суду із позовом про визнання недійсними розпорядження, наказів та договорів оренди землі є безпідставними, адже, подаючи позов в інтересах держави, заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури обґрунтовував наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави саме ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. 188 ЗК України, ст. ст. 5, 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції при прийнятті заяви позивача про збільшення позовних вимог порушено ч. 2 ст. 31 ЦПК України є такими, що не заслуговують на увагу, адже відповідно до зазначеної норми позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. І прокурор скористався своїм правом на збільшення позовних вимог.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом першої інстанції в порушення вимог ч.1 ст. 121 ЦПК України було прийнято до розгляду збільшені позовні вимоги прокурора без сплати в повному обсязі судового збору, колегія суддів вважає їх обґрунтованими, однак це процесуальне порушення не призвело до невірного вирішення справи.

Враховуючи доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом не взято до уваги додатки до заяви ОСОБА_3 від 01.03.2012 року та не вірно оцінено покази свідка ОСОБА_4, колегія суддів вважає їх такими, що не заслуговують на увагу, адже судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України дано оцінку усім доказам, що були надані сторонами та їх представниками і ці доводи апеляції зводяться до незгоди апелянта з оцінкою доказів судом. Підстави для переоцінки доказів у суду апеляційної інстанції відсутні, адже бізнес-план Фермерського господарства МРІЯ та трудова книжка ОСОБА_3 не є доказами відповідності заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства вимогам ч.1 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство .

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в тій частині, що помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що підставою недійсності оспорюваних розпорядження, наказу та договорів оренди землі є те, що земельні ділянки, які передані у оренду ОСОБА_3 не є єдиним масивом, колегія суддів вважає їх обґрунтованими.

Так, згідно ч. 7 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство ( в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Колегія суддів вважає, що помилковим є висновок суду першої інстанції про необхідність надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства єдиним масивом не у вигляді земельних ділянок, розташованих на відстані одна від одної.

Аналогічна позиція виловлена Верховним Судом України в постанові від 14.06.2017 року( справа № 6-2354цс16).

Однак, на думку колегії суддів, це не призвело до невірного вирішення справи судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду першої інстанції про відсутність у ОСОБА_3 можливості ведення фермерського господарства ґрунтуються на припущеннях є безпідставними, адже суд у відповідності із вимогами ст. 212 ЦПК України дав оцінку довідці Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області, договорам про соціально-економічне партнерство, що укладені між ФГ ОСОБА_3 та Митковецькою і Ярославською сільськими радами 12.01.2015 року та 04.01.2016 року; договору №01/03/16 про надання сільськогосподарських послуг від 01.03.2016 року, що укладений між ТОВ Житниця Поділля та ФГ ОСОБА_3, додатковій угоді №1 від 01.03.2016 року до зазначеного договору від 01.03.2016 року; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №55 від 01.05.2016 року, довідкам Меджибізької селищної ради від 17.05.2016 року; акту №2 приймання-передачі майна виділеного в натурі від 28.03.2012 року і прийшов до вірного висновку, що ці докази не спростовують викладених у позові обставин, що існували на час оформлення відповідачем прав на спірні земельні ділянки.

Посилання апелянта на те, що прокурором не доведено факту порушення вимог законодавства, які б давали підстави для визнання недійсними оспорюваних рішень та укладених дев'яти договорів оренди земельних ділянок в порушення вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України є недоведеними.

Оцінюючи доводи апелянта про те, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано до спірних правовідносин строк позовної давності, оскільки прокурор у строк з 29.12.2013 року і до 30.12.2015 року мав можливість звернутися із позовом до Летичівської РДА про оскарження розпорядження від 29.12.203 року за №862/2012-р, колегія суддів вважає їх такими, що не заслуговують на увагу. Встановлено, що прокурору стало відомо про порушення Летичівською РДА вимог земельного законодавства при прийняті оскаржуваного розпорядження №862/2012-р від 29.12.2012 року в червні 2014 року із клопотання Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області від 05.06.2014 року (т.1 а.с. 66), а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не перевірено фактичних даних про ліквідацію третьої особи, адже встановлено, що Державна інспекція сільського господарства в Хмельницькій області з 14.07.2015 року перебуває в стані припинення ( т. 3 а.с. 57) і відповідно до листа голови комісії з ліквідації Держсільгоспінспекції в Хмельницькій області від 23.12.2016 року №9-1665 (т. 2 а.с. 220-221) у зв'язку із виконанням заходів із завершення ліквідації інспекції, вивільненням усього штату працівників з 30.12.2016 року розгляд справи просить проводити без участі представників інспекції.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не було з'ясовано, коли саме Держсільгоспінспекція в Хмельницькій області дізналася про порушення вимог земельного законодавства є безпідставними, адже відповідно до клопотання начальника Держсільгоспінспекції в Хмельницькій області від 05.06.2014 року вбачається, що при проведенні перевірки розпоряджень Летичівської РДА щодо дотримання вимог земельного законодавства при прийнятті рішень, розпоряджень про передачу у власність, надання в користування земельних ділянок встановлено, що розпорядженням Летичівської РДА №862/2012-р від 29.12.2012 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх в оренду ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства на території Летичівського району в порушення вимог ч.7 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство , що розташовані не єдиним масивом.( т.1 а.с. 66-67).

Доводи апеляційної скарги про необхідність захисту права ОСОБА_3 на мирне володіння майном з огляду на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції колегія суддів вважає передчасними.

Так, судові палати у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України підтверджують можливість застосування до спірних правовідносин статті 1 Першого протоколу до Конвенції та практики ЄСПЛ щодо застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року ? 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

Однак, посилання в апеляційній скарзі на практику ЄСПЛ, зокрема на рішення в справах ОСОБА_5 Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії , Беєлер проти Італії , Онер'їлдіз проти Туреччини , Мосталь проти Польщі , Тошкуце та інші протиРумунії , Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , Гаші проти Хорватії та Трго проти Хорватії є невиправданими з огляду на таке.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави. У контексті цієї норми під майном розуміється ціла низка інтересів економічного характеру, до яких можна віднести й право оренди земельної ділянки для створення фермерського господарства.

Отже, вказана стаття гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність. В оцінці дотримання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 11 травня 2016 року (справа № 6-2903цс15), яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що заява ОСОБА_3 про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства не відповідає вимогам ч. 1 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство , однак ні Летичівська РДА ні Головне управління Держземагенства в Хмельницькій області, розглядаючи заяву ОСОБА_3 по суті, в порушення вказаної норми закону не дали відповідної оцінки вказаній заяві, не перевірили доводів щодо обґрунтування розміру земельних ділянок, не пересвідчилися в дійсності волевиявлення апелянта на створення фермерського господарства з метою вироблення товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації для отримання прибутку, а також наявності трудових і матеріальних ресурсів.

Також, судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_3 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності можливості повноцінно здійснювати сільськогосподарську діяльність на орендованих землях та здійснення сільськогосподарської діяльності на спірних земельних ділянках з жовтня 2014 року по травень 2016 року створеним ФГ ОСОБА_3 у 2015 році і сплати орендної плати за 2015 рік.

Порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом першої інстанції не допущено .

Підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Летичівського районного суду від 05 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий (підпис) А.П. Корніюк

Судді (підпис) І.В. П'єнта

(підпис) ОСОБА_6

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду А.П. Корніюк

---

Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_7 Справа № 22ц/792/856/17

Доповідач - Корніюк А.П. Категорія № 23