Постанова

від 14.06.2017 по справі 821/609/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/609/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Вітічак О.Р.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська кондитерська фабрика" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонська кондитерська фабрика" (далі - позивач, ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика") звернулося з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій в сумі 510 грн., № НОМЕР_2 про завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 60763,0 грн. і штрафних санкцій в сумі 15190,75 грн., № НОМЕР_3 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 175089 грн. і штрафних санкцій в сумі 43568,75 грн., № НОМЕР_4 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (ОСОБА_5О.) в розмірі 978,84 грн. і штрафних санкцій в сумі 734,13 грн., № НОМЕР_5 про визначення суми грошового зобов'язання з військового збору (ОСОБА_5О.) в розмірі 72,36 грн. і штрафних санкцій в сумі 47,72 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що висновки акту документальної планової виїзної перевірки від 24.03.2017 р. № 64/21-22-14-01/00382272 щодо встановлених порушень податкового законодавства не відповідають дійсності та спростовуються первинними бухгалтерськими документами, які надавалися перевіряючим в повному обсязі і безпідставно не взяті ними до уваги під час перевірки.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, так як встановлені за наслідками документальної планової виїзної перевірки порушення ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" вимог діючого законодавства є обґрунтованими, та як наслідок, прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення є законними. Просили відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з 14.02.2017 р. по 17.03.2017 р. посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська кондитерська фабрика" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., за результатами якої складено акт від 24.03.2017 р. № 64/21-22-14-01/00382272.

У висновках акту перевірки вказано, що встановлено порушення:

1.пп.134.1.1 п.134 ст.134, п.138.1, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.140.4.2 п.140.4 ст.140, п.135 ст.135, п.153.7 ст.153 ПК України, п.7, п.10, п.14 П(С)БО № 15 "Доходи", п.6, п.9.4, п.26 П(С)БО № 16 "Витрати", в результаті чого підприємством заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, всього на суму 175089,0 грн., у тому числі по періодам: за 2014 рік на суму 508 грн., за 2015 рік на суму 814 грн., за 2016 рік на суму 173767 грн.;

1.1 п.44.1, п.44.3, ст.44 ПК України, в результаті чого підприємством не забезпечено зберігання документів первинного обліку цехів;

2. п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.200.4 ст.200, п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість, які підлягали бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму 60763 грн., у тому числі по періодам: за грудень 2014 року на суму 185 грн. (ряд.23.1 декларації), за грудень 2015 року на суму 431 грн. (рядок 23.2 декларації), за листопад 2016 року на суму 56345 грн. (рядок 20.2.1 декларації), за грудень 2016 року на суму 3802 грн. (рядок 20.2.1 декларації);

3. п.201.10 ст.201 ПК України - підприємством несвоєчасно зареєстровано податкові накладні на суму зобов'язань з ПДВ 38800,64 грн. із затримкою 19 днів;

4. пп.163.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.2 п.164.1, пп.164.2.1, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.170.9 ст.170 ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платником податків доходів за період, що перевірявся, у сумі 2438,8 грн., у тому числі: за березень 2014 року у сумі 334,38 грн., за червень 2014 року у сумі 36,12 грн., за вересень 2014 року у сумі 275,51 грн., за листопад 2014 року у сумі 39,02 грн., за січень 2015 року у сумі 126,16 грн., за лютий 2015 року у сумі 454,07 грн., за березень 2015 року у сумі 87,73 грн., за квітень 2015 року у сумі 47,70 грн., за травень 2015 року у сумі 35,29 грн., за червень 2015 року у сумі 73,68 грн., за липень 2015 року у сумі 141,12 грн., за серпень 2015 року у сумі 138,07 грн., за січень 2016 року у сумі 70,27 грн., за лютий 2016 року у сумі 358,46 грн., за березень 2016 року у сумі 110,03 грн., за червень 2016 року у сумі 111,19 грн.;

5. пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.2 п.164.1, пп.164.2.11, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.170.9 ст.170, п.16.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з військового збору при виплаті платникам податків доходу за період, що перевірявся, у сумі 138,24 грн., у тому числі: за січень 2015 року у сумі 10,72 грн., за лютий 2015 року у сумі 38,60 грн., за березень 2015 року у сумі 7,46 грн., за квітень 2015 року у сумі 4,06 грн., за травень 2015 року у сумі 3 грн., за червень 2015 року у сумі 6,26 грн., за липень 2015 року у сумі 11,99 грн., за серпень 2015 року у сумі 11,74 грн., за січень 2016 року у сумі 4,80 грн., за лютий 2016 року у сумі 24,49 грн., за квітень 2016 року у сумі 7,52 грн., за червень 2016 року у сумі 7,60 грн.;

6. пп."б" п.176.2 ст.176 ПК України, Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, у результаті чого невірно відображено відомості про фізичних осіб у податкових розрахунках за 1, 2, 4 квартали 2014 року, 1-4 квартали 2015 року, 1-4 квартали 2016 року, не відображено відомості про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку (основна сума поворотної фінансової допомоги (позики)) у податкових розрахунках за 3 квартали 2014 року, 1, 2, 4 квартали 2015 року, 1, 4 квартали 2016 року, в частині оподаткування військовим збором не вірно відображено загальну суму нарахованого (виплаченого) доходу за 3, 4 квартали 2015 року;

7. п.2.6 ст.2 Постанови НБУ від 15.12.2004 р. № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", в результаті чого підприємством проведено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у сумі 3483,11 грн.;

8. п.2.11 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637, в результаті чого підприємством проведено авансових звітів без підтверджуючих документів на суму 3456,05 грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 510 грн., № НОМЕР_2, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 60763 грн. (за грудень 2014 року на 185 грн., за грудень 2015 року на 431 грн., за листопад 2016 року на суму 56345 грн., за грудень 2016 року на 3802 грн.) та застосовано штрафні санкції у розмірі 15190,75 грн., № НОМЕР_3, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 218657,75 грн., з яких за основним платежем на 175089 грн., за штрафними санкціями на 43568,75 грн., № НОМЕР_4, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на 4091,68 грн., з яких за основним платежем на 2438,80 грн., за штрафними санкціями на 1652,88 грн., № НОМЕР_5, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з військового збору на 226,91 грн., з яких за основним платежем на 138,24 грн., за штрафними санкціями на 88,67 грн.

Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 в повному обсязі, а податкові повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_4 - частково на суму 1712,97 грн., з яких за основним платежем на 978,84 грн., за штрафними санкціями на 734,13 грн., № НОМЕР_5 - частково на суму 120,08 грн., з яких за основним платежем на 72,36 грн., за штрафними санкціями на 47,72 грн.

З висновків акту перевірки та пояснень представників відповідача, наданих у судовому засіданні, слідує що:

1. підставою для застосування штрафної санкції в розмірі 510 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_1 слугувало те, що ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" під час перевірки не надала на письмові запити ГУ ДФС у Херсонській області від 01.03.2017 р., від 09.03.2017 р. документів, які стосуються ведення обліку готової продукції, а саме щомісячних планів та фактичні калькуляції по видам кондитерських виробів, щоденних та щомісячних матеріальних звітів цехів за 2014-2016 роки, на підставі яких здійснювалось списання сировини, пакувальних виробів в кількісному та вартісному виразі у виробництво на виготовлення кондитерських виробів (а.с.48, 49 т.1). Відповідач вказує, що платники зобов'язані здійснювати ведення та зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, ведення яких передбачено законодавством, та які були використані для обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та податкових зобов'язань, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності;

2. зменшення за актом перевірки суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_2 на 60763,0 грн., у т.ч. за грудень 2014 року на 185 грн., за грудень 2015 року на 431 грн., за листопад 2016 року на 56345 грн., за грудень 2016 року на 3802 грн., відбулось в результаті:

- заниження залишків кондитерських виробів, які відображаються в обліку підприємства по рахунку 26 "Готова продукція" (а.с.58-60 т.1) всього на суму 281723,80 грн. (донараховано ПДВ в сумі 56345 грн. за листопад 2016 року). Залишки готової продукції, які наведені у додатку № 18 до акту перевірки (а.с.162, 163 т.1), розраховувались виходячи із обсягу виробленої продукції, починаючи за період та із врахуванням залишків станом на 01.12.2015 р. (дати передостанньої інвентаризації, проведеної позивачем), обсягів повернених виробів на склад, обсягів реалізації, а також передачі на розфасовку для новорічних подарунків. Розбіжність у кількості розрахованої таким чином готової продукції пов'язується контролюючим органом із необхідністю визнання доходу в сумі вартості такої продукції та донарахування податку на додану вартість, а також податку на прибуток;

- заниження доходів на суму 22093,74 грн. від надання в оренду нежитлового приміщення (а.с.60, 61 т.1) (донараховано ПДВ в сумі 4418 грн., у т.ч. за грудень 2014 року - 185,17 грн., за грудень 2015 року - 431,26 грн., за грудень 2016 року - 3802,26 грн.). Заниження доходу відбулось внаслідок укладання договору оренди із ФОП ОСОБА_6, яка, на думку відповідача, є пов'язаною особою до ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика". Відповідач вказує, що дана угода призвела до збитків внаслідок того, що вартість оренди приміщення є меншою за суму витрат позивача, і що сума понесених збитків (різниця між вартістю оренди та витратами, які включають амортизаційні відрахування та плату за землю) повинна бути визнана доходом, а відтак і базою для нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток;

3. донарахування податку на прибуток відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_3 в загальній сумі 175089 грн., у т.ч. за 2014 рік в сумі 508 грн., за 2015 рік в сумі 814 грн., за 2016 рік в сумі 173767 грн. відбулось внаслідок заниження доходів та завищення витрат, а саме:

- заниження доходів від надання в оренду нежитлового приміщення за 2014 рік на суму 926,25 грн. (а.с.32-34 т.1), за 2015 рік на суму 2156,30 грн. (а.с.38, 39 т.1), за 2016 рік на суму 19011 грн. (а.с.49, 50 т.1), внаслідок чого донараховано податок всього в сумі 899 грн., у т.ч. за 2014 рік - 167 грн., за 2015 рік - 388 грн., за 2016 рік - 344 грн.;

- завищення витрат внаслідок придбання паливно-мастильних матеріалів, які не підтверджено первинними документами (відзвітовано касовими чеками РРО на іншу особу, ніж підзвітна) за 2014 рік на суму 1894,8 грн. (а.с.34-36 т.1), за 2015 рік на суму 499,85 грн. (а.с.40, 41 т.1) (відзвітовано підзвітною особою касовими чеками РРО за придбане пальне, але час здійснення витрат, їх місце не співпадає з наказом про відрядження), внаслідок чого донараховано податок всього в сумі 431 грн., у т.ч. за 2014 рік - 341 грн., за 2015 рік - 90 грн.;

- завищення витрат внаслідок придбання лікарських засобів для аптечки надання першої допомоги, які, на думку відповідача, не повинні входити до таких засобів, так які не пов'язані з наданням першої медичної допомоги та не передбачені колективним договором, який укладено між власником та профспілковою організацією підприємства. Витрати завищено за 2015 рік на суму 1863,68 грн. (а.с.41-43 т.1), за 2016 рік на суму 2960,86 грн. (а.с.53-55 т.1), внаслідок чого донараховано податок на прибуток всього в сумі 868 грн., у т.ч. за 2015 рік - 335 грн., за 2016 рік - 533 грн.;

- завищення витрат внаслідок відображення у їх складі транспортно-заготівельних витрат на збут, що здійснені для доставки бракованої продукції, відвантаженої покупцю на експорт (Таджикистан). Витрати завищено за 2016 рік на суму 678771 грн. (а.с.51-53 т.1), внаслідок чого донараховано податок на прибуток за 2016 рік 122179 грн.;

- заниження доходів за 2016 рік всього на суму 281723,8 грн. у зв'язку із заниженням підприємством залишків кондитерських виробів станом на 01.12.2016 р., які відображаються в обліку підприємства по рахунку 26 "Готова продукція" (а.с.46-48 т.1), внаслідок чого донараховано податок у сумі 50710 грн.;

4. донарахування податку на доходи фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_4 в частині, яку оскаржує позивач (в сумі 978,84 грн. основного платежу 734,13 грн. штрафної санкції), здійснено за рахунок проведених підзвітною особою - ОСОБА_5 витрат по авансовим звітам, по яким відображено придбання лікарських засобів для аптечки надання першої допомоги, які, на думку відповідача, не повинні входити до таких засобів, так які не пов'язані з наданням першої медичної допомоги та не передбачені колективним договором, та є додатковим благом підзвітної фізичної особи. Загальна сума отриманого таким чином додаткового блага становить 4824,54 грн. та розрахована у додатку № 12 до акту перевірки (а.с.138-140 т.1). База оподаткування розрахована із застосуванням до суми додаткового блага підвищуючого коефіцієнту 1,176471, що передбачено п.164.5 ст.164 ПК України;

5. донарахування військового збору відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_5 в частині, яку оскаржує позивач (в сумі 72,36 грн. основного платежу та 47,72 грн. штрафних санкцій), безпосередньо пов'язане із тими ж самими обставинами, що заперечуються позивачем в результаті донарахування сум податку на доходи фізичних осіб, а саме придбання лікарських засобів підзвітною особою ОСОБА_5

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства та встановлених в судовому засіданні фактичних обставин справи.

1. Що стосується доводів ГУ ДФС у Херсонській області про заниження доходів від надання ФОП ОСОБА_6 в оренду нежитлового приміщення, внаслідок чого донараховано грошові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 899 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_3 та зменшено розмір суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 4418 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_2, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 27.02.2012 р. між ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" (постачальник) та ФОП ОСОБА_6 (покупець) укладено договір поставки № 25/02, предметом якого є довгострокове співробітництво сторін по постачанню покупцеві кондитерської продукції. У відповідності до умов договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах та в порядку, визначених даним договором, кондитерську продукцію (а.с.166, 167 т.1).

30.12.2013 р. між ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" та СПД ОСОБА_6 укладено договір оренди нежитлового приміщення - кафетерій, який розташований за адресою: м.Херсон, перехрестя вулиці Леніна та провулку ОСОБА_7, площею 70,70 кв. м. Термін дії договору становить 2 роки 11 місяців і 30 днів з дня підписання акту. Розмір орендної плати становить 200 грн. за один місяць. Вартість витрат, пов'язаних з утриманням та експлуатацією приміщення, орендар відшкодовує орендодавцю додатково (а.с.168, 169 т.1).

02.01.2014 р. сторонами підписано акт приймання-передачі приміщення (а.с.170 т.1).

В акті перевірки вказується на те, що на підставі даних головної книги по рахунках 711, 713, 714, 717, 744, журналів-ордерів встановлено заниження доходів на загальну суму 22093,74 грн. від надання в оренду нежитлового приміщення за грудень 2014, 2015, 2016 років. Заниження доходу відбулось внаслідок укладання договору оренди із СПД ОСОБА_6, сума доходу за яким є меншою за суму витрат, внаслідок чого підприємство не отримало економічної вигоди, а відтак господарська операція за цією угодою не мала ділової мети, і що сума понесених збитків (різниця між вартістю оренди та витратами, які включають амортизаційні відрахування та плату за землю) повинна бути визнана доходом, і базою для нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток.

Позивач вказує на те, що за умовами договору оренди орендар несе додаткові витрати (страхування приміщення, проведення його ремонтів), а також з вказаним суб'єктом підприємництва укладено договір постачання кондитерських виробів, прибуток від якого становив 23564 грн., а також з метою реклами продукції ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" ФОП ОСОБА_8 розміщує на орендованому приміщенні товарний знак підприємства, що економить його кошти, пов'язані з рекламою.

Все це в комплексі сприяє скороченню витрат ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" на утримання приміщення та забезпечує загальну прибутковість взаємовідносин із вказаним контрагентом.

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а відповідно до ст.762 ЦК України - за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п.135.1 ст.135 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин в 2014 році) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Положеннями пп.134.1.1, пп.134.1.2 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин в 2014 році) визначено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу.

Приписами пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до П(С)БО № 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, це Положення (стандарт) не поширюється на доходи, пов'язані з договорами оренди.

Пунктом 17 П(С)БО № 14 "Оренда", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 р. № 181, визначено, що дохід від операційної оренди визнається іншим операційним доходом відповідного звітного періоду на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигод, пов'язаних з використанням об'єкта операційної оренди. На суму заохочення орендаря щодо продовження або укладення нової орендної угоди орендодавцем зменшуються протягом строку оренди доходи від орендної плати.

Норми зазначеного П(С)БО № 14 "Оренда", так само як і норми Податкового кодексу України, не містять вимоги щодо визнання доходу в розмірі понесених збитків.

Відповідно до ст.188 ПК України база оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості. Податковим кодексом України не встановлено окремих умов щодо визначення бази оподаткування для орендних операцій.

Затратна частина, що на думку ГУ ДФС у Херсонській області повинна формувати собівартість орендної плати, а саме амортизаційні відрахування і плата за землю, не містить складових, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та по яким можливе отримання податкового кредиту.

Отже із врахуванням того, що податкове законодавство для цілей оподаткування не встановлює окремі вимоги щодо визначення бази оподаткування доходів, одержаних за договорами оренди, та не виділяє окремо такі операції з метою їх оподаткування податком на прибуток в загальному обсязі отриманих доходів, що в цілому господарські відносини із вказаним контрагентом не є збитковими для позивача, а сума начебто збитків, яку наведено відповідачем у відповідних розділах акту перевірки, не вважається доходом за визначенням податкового та цивільного законодавства, вбачається, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства від надання в оренду нежитлового приміщення, а відтак і донарахування податку на прибуток у сумі 899 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_3 та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 4418 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_2 не відповідає вимогам законодавства.

2. Що стосується висновків контролюючого органу щодо заниження доходів за 2016 рік на суму 281723,80 грн. у зв'язку із заниженням підприємством залишків кондитерських виробів станом на 01.12.2016 р., внаслідок чого донараховано податок на прибуток у сумі 50710 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_3, зменшено розмір бюджетного відшкодування з ПДВ на 56345 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_2 та застосовано штрафну санкцію у розмірі 510 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_1, суд зазначає наступне.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних з виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмового повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) передбачає, що одним із принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік, є його повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі. З метою створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності встановлюється Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні. Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Також відповідно до Закону № 996-XIV підприємство самостійно розробляє облікову політику і затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку, питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника. Цим Законом не встановлено вимог щодо конкретного переліку первинних бухгалтерських документів та регістрів обліку.

Відповідно до П(С)БО № 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Наказом Міністерства юстиції України від 12.02.2014 р. № 578/5 затверджено Типовий перелік документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, відповідно до якого до первинних документів, що фіксують факт ви конання гос подар сь ких опера цій і стали підста вою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах (касові, банківські документи, ордери, по відомлен ня банків і переказні вимоги, виписки банків, корінці квитанцій, банківських чекових книжок, наряди на ро боту, акти про приймання, здавання і списання майна й матері а лів, квита нції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, авансові звіти тощо) встановлено загальний термін їх зберігання у 3 роки.

Разом з тим даний порядок не зобов'язує платників до створення тих чи інших документів, а носить лише рекомендаційний характер, та не містить таких документів бухгалтерського обліку як щомісячні планові та фактичні калькуляції по видам кондитерських виробів, щоденні та щомісячні матеріальні звіти цехів, які відповідач намагався отримати від позивача.

Згідно акту перевірки представниками ГУ ДФС у Херсонській області встановлено заниження залишків кондитерських виробів, які відображаються в обліку підприємства по рахунку 26 "Готова продукція" всього на суму 281723,80 грн. Залишки готової продукції розраховувались виходячи із обсягу виробленої продукції, починаючи за період та із врахуванням залишків станом на 01.12.2015 (дати передостанньої інвентаризації, проведеної позивачем), обсягів повернених виробів на склад, обсягів реалізації, а також передачі на розфасовку для новорічних подарунків. Перелік готової продукції у кількості, по якій виявлено відхилення, а також її вартість наведено у таблиці (а.с.47 т.1).

Також зазначається, що перевіркою не прийнято до уваги надані ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" документи, серед яких акт від 31.08.2016 р. про передачу кондитерських виробів зі складу на переробку у зв'язку із втратою товарного зовнішнього виду (цукерки "Сакура", "Таврія", "Венські", "Рапсодія", "Маніфік", "Шериф"), внаслідок ненадання підприємством документів, що відображаються в журналі-ордері 23 "Основне виробництво", цехові накладні на передачу готової продукції із складу готових виробів в "карамельний" цех для розфасування цукерок в пакети по 1 кг. (цукерки "Рачок", "Фруктово-ягідний аромат "Вишня", "Фруктово-ягідний аромат "Клубника", "Фруктово-ягідний аромат "Яблуко", у зв'язку із тим, що у відомостях виходу готової продукції по "карамельному" цеху по продукції, яка розфасована, відсутні відхилення залишків.

В матеріалах справи наявні регістри бухгалтерського обліку по рахунку 26 "Готова продукція", акти на переробку і списання матеріальних цінностей, накладні на внутрішнє переміщення готової продукції, відомості інвентаризації, розрахунки (а.с.12-75 т.2).

Крім того ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" надано аналіз залишків готової продукції (а.с.11 т.2), який за показниками відповідає розрахунку, наведеному у додатку № 18 до акту перевірки (а.с.163 т.1), але містить показники та виправлення, які не враховані відповідачем, або по яким невірно визначені показники та допущені арифметичні помилки, а також надані копії документів, що не визнані контролюючим органом під час перевірки (акт від 31.08.2016 р. про передачу кондитерських виробів зі складу на переробку, цехові накладні на передачу готової продукції).

Співставленням даних, наведених у таблиці, що є додатком № 18 до акту перевірки, із даними, наведеними у наданому позивачем аналізі залишків готової продукції, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 26 "Готова продукція" по наведеним вище кондитерським виробам, із врахуванням накладних на внутрішнє переміщення готової продукції, цехових накладних, актів на переробку, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, відомостей виходу готової продукції, відомостей інвентаризації готової продукції, вбачається, що дані наведені ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" у аналізі залишків готової продукції, відповідають даним бухгалтерського обліку, внаслідок чого суд дійшов висновку про безпідставність твердження контролюючого органу про заниження залишків готової продукції на суму 281723,80 грн.

Розбіжність у кількості розрахованої таким чином готової продукції пов'язується відповідачем із необхідністю визнання доходу в сумі вартості такої продукції та донарахування податку на додану вартість, а також податку на прибуток.

Відповідно до ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток і до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Доход згідно до П(С)БО № 15 "Доходи" визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до ст.188 ПК України базою оподаткування податком на додану вартість операцій є операції з постачання товарів/послуг.

Також із матеріалів акту перевірки слідує, що не надання документів, які зазначалися у запитах контролюючим органом, не стало перешкодою для визначення фінансового результату та об'єктів оподаткування. Вбачається, що ті документи та регістри обліку, що були використані під час перевірки, були достатніми для її проведення та закінчення. В матеріалах справи відсутні докази впливу ненадання документів на визначення фінансового результату.

Не надання документів пов'язується із заниженими залишками готової продукції, але неврахування всіх регістрів бухгалтерського обліку, всіх складових обліку руху готової продукції по складу (їх надходження, переміщення та вибуття) призвело до значної кількості арифметичних помилок при підрахунку їх залишків.

Отже, внаслідок того, що податковим законодавством, а також стандартами бухгалтерського обліку, для цілей оподаткування не передбачено визнання доходу від нестачі готової продукції, а сама нестача наданими додатковими документами, розрахунками і регістрами бухгалтерського обліку не підтверджується, суд вважає протиправними висновки відповідача про порушення ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" податкового законодавства та про заниження доходу в сумі 281723,80 грн., а відтак і донарахування податку на прибуток у сумі 50710 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_3, зменшення розміру бюджетного відшкодування з ПДВ на 56345 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_2 та застосування штрафної санкції у розмірі 510 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_1, є неправомірним.

3. Що стосується висновків ГУ ДФС у Херсонській області стосовно завищення витрат на 2394,65 грн. внаслідок придбання паливно-мастильних матеріалів, які не підтверджено документально, внаслідок чого донараховано податок на прибуток у сумі 431 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_3, суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено про завищення позивачем витрат внаслідок придбання паливно-мастильних матеріалів, які не підтверджено первинними документами за 2014 рік на суму 1894,8 грн. (т.1 а.с.34-36), за 2015 рік на суму 499,85 грн. (т.1 а.с.40, 41), внаслідок чого донараховано податок на прибуток в сумі 431 грн., у т.ч. за 2014 рік - 341 грн., за 2015 рік - 90 грн.

Відповідач вказує на те, що чеки, на придбання паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 1894,80 грн., які надані як підтверджуючі документи до авансових звітів від 21.03.2014 р., від підзвітної особи - заступника директора, містять персональну інформацію про особу, яка придбала пальне, а саме: його прізвище та ім'я "учасник ОСОБА_9". Зазначений у чеках від 19.03.2014 р. № 7813, від 19.03.2014 р. № 4744 "учасник ОСОБА_9" відповідно до штатного розкладу не є співробітником ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика". Таким чином, представлені чеки по авансовим звітам непідзвітної особи не підтверджують факт придбання палива.

Також ГУ ДФС у Херсонській області зазначає, що позивачем до складу витрат віднесено витрати по придбанню паливно-мастильних матеріалів згідно авансового звіту та фіскального чека від 20.07.2015 р. № 7451 на суму 599,82 грн., з яких ПДВ - 99,97 грн., на придбання ПММ в іншому населеному пункті України, в той час як наказ на відрядження працівника підприємства не видавався. Тобто, ніхто з працівників підприємства не міг здійснювати заправку легкового автомобіля в м.Гола Пристань Херсонської області.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин в 2014 році) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями п.138.1 ст.138 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин в 2014 році) передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктом 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин в 2014 році) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Приписами пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, в ст.8 якого зазначено, що форма, зміст розрахункових документів, встановлюються органами доходів і зборів.

Наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів (далі - Положення № 614), п.2 якого встановлені вимоги до змісту та визначено обов'язкові реквізити розрахункових документів. Також зазначено, що у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Відповідно до пп.2.3, 3.1, 3.2 Положення № 614 розрахункові документи, що друкуються реєстратором розрахункових операцій на паперовому носії, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема, інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій. Фіскальний касовий чек на товар (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити: назву господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН"; для СГ, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД"; якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); найменування товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО"; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ"; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН"; напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника.

З матеріалів справи слідує, що на підставі наказу генерального директора ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" від 18.03.2014 р. № 10 направлено у відрядження заступника директора ОСОБА_10 строком на два дні з 19.03.2014 р. в м.Київ, на підставі чого виписано посвідчення про відрядження № 14 (а.с.157, 158 т.5).

ОСОБА_10 21.03.2014 р. надано авансовий звіт, до якого долучено фіскальні чеки від 19.03.2014 р. № 7813 та від 19.03.2014 р. № 4744 (а.с.155, 156 т.5).

Так, згідно змісту чеків ПП "Окко-Нафтопродукт" вказано прізвище "учасника", а не покупця, а тому доводи контролюючого органу що покупцем за чеками є стороння особа, є помилковим.

Суд зазначає, що серед обов'язкових реквізитів, що наведені у пп.3.1, 3.2 Положення № 614 відсутній такий реквізит як прізвище, ім'я, по-батькові покупця, а тому доводи відповідача про не підтвердження витрат належними документами не відповідає дійсності.

Також судом встановлено, що водієм ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" ОСОБА_11 20.07.2015 р. подано авансовий звіт про використання коштів, виданими для придбання ПММ, до якого долучено фіскальний чек від 20.07.2015 р. № 7451 (а.с.201, 202 т.5).

Тобто, витрати, здійснені підзвітною особою на придбання палива, не є витратами на відрядження, а є витратами підзвітної особи на придбання матеріальних цінностей (палива). В акті перевірки наведено лише про факт придбання палива, що відображено у бухгалтерському обліку записом Д-т 203 К-т 372. Відповідачем не зазначено про списання такого палива (період та документальне оформлення, проводки).

Наданий позивачем документ - фіскальний чек від 20.07.2017 о. № 7451 є розрахунковим документом, який підтверджує понесені підприємством витрати у сумі 499,85 грн. (без ПДВ) на придбання палива, має всі необхідні реквізити, передбачені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем до складу витрат підприємства витрат на придбання ПММ на суму 2394,65 грн., внаслідок чого контролюючим органом безпідставно донараховано податок на прибуток у розмірі 431 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_3.

4. Що стосується висновків ГУ ДФС у Херсонській області про заниження доходу із суми вартості придбаних лікарських засобів у розмірі 4824,54 грн., а також отримання додаткового блага фельдшером підприємства ОСОБА_5 у сумі 4824,54 грн., що стало підставою для донарахування податку на прибуток у розмірі 868 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_3, податку на доходи фізичних осіб у розмірі 978,84 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № 000074302 та військового збору у розмірі 72,36 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_5, суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено про завищення витрат внаслідок придбання лікарських засобів для аптечки надання першої допомоги, які, на думку відповідача, не повинні входити до таких засобів, так як не пов'язані з наданням першої медичної допомоги та не передбачені колективним договором, який укладено між власником та профспілковою організацією позивача. Такі лікарські засоби були придбані фельдшером ОСОБА_12 за 2015 рік на суму 1863,68 грн. (а.с.41-43 т.1), за 2016 рік на суму 2960,86 грн. (а.с.53-55 т.1), внаслідок чого встановлено завищення витрат та донараховано податок на прибуток в сумі 868 грн., у т.ч. за 2015 рік - 335 грн., за 2016 рік - 533 грн., а також такі суми є додатковим благом ОСОБА_12, внаслідок чого донараховано ПДФО в сумі 978,84 грн. та військовий збір в сумі 72,36 грн.

Відповідачем в акті визначена загальна сума отриманого таким чином додаткового блага, яка становить 4824,54 грн. та розрахована у додатку № 12 до акту перевірки (т.1 а.с.138-140). База оподаткування розрахована із застосуванням до суми додаткового блага підвищуючого коефіцієнту 1,176471, що передбачено п.164.5 ст.164 ПК України.

Позивач заперечує такі висновки, наголошуючи, що висновки відповідача про невідповідність комплектування аптечок даними лікарськими засобами є помилковими, так як лікарські засоби були придбані для стаціонарного медичного пункту, що знаходиться у цеху підприємства. При цьому наявність зазначених лікарських засобів у медпункті відповідачем не перевірялась.

Витрати на придбання зазначених в акті перевірки (а.с.42-43, 54-55 т.1) лікарських засобів документально підтверджено, що не заперечується ГУ ДФС у Херсонській області. Крім того, відповідачем не досліджено фактичне використання таких лікарських засобів, наявність їх залишків та обсягів і порядок витрачання.

ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" надано колективні договори на 2015 та 2016 роки, а також комплексні плани оздоровчих заходів за відповідні періоди (а.с.82-89 т.2). Передбачено здійснення заходів, спрямованих на зниження рівня захворювання та травматизму, створення здорових умов праці, проведення медичного обстеження працівників, у тому числі водіїв, проведення комплексного лікування інфікованих ран та подряпин.

В наведених документах передбачені витрати підприємства на зазначені цілі на постійній основі.

Об'єктом оподаткування відповідно до ст.134 ПК України є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до П(С)БО № 16 "Витрати", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені . Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Пунктом 9.4 П(С)БО № 16 передбачено перелік витрат, що не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати, у т.ч. інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення стандарту).

Отже витрати підприємства із утримання медпункту пов'язані із охороною праці та можуть бути враховані або до складу загально виробничих витрат (п.15.8 П(С)БО № 16), або до складу інших операційних витрат (п.26 П(С)БО № 16).

Положеннями статей 19-1 - 21 ПК України визначено функції, права та обов'язки контролюючих органів, якими визначення напряму та особливості використання медичних препаратів, їх дію не передбачено, так як це не є функціями контролюючих органів, а спеціалісти (експерти) відповідної галузі до перевірки не залучались.

При цьому доводи відповідача щодо переліку медикаментів, які мають бути в медичній аптечці, як зазначили у судовому засіданні представники ГУ ДФС у Херсонській області, ґрунтуються не на нормативно-правовому акті, а на інформації з мережі Інтернет. Тобто, є припущенням посадових осіб контролюючого органу.

Отже висновки контролюючого органу про заниження доходу із суми вартості придбаних лікарських засобів у розмірі 4824,54 грн., а також отримання додаткового блага фельдшером підприємства ОСОБА_5 у сумі 4824,54 грн. та донарахування податку на прибуток у сумі 868 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_3, податку на доходи фізичних осіб у сумі 978,84 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № 000074302 та військового збору у сумі 72,36 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_5 є протиправними.

5. Що стосується висновків ГУ ДФС у Херсонській області про завищення витрат на 678771 грн. у зв'язку з безпідставним віднесенням до їх складу транспортно-заготівельних витрат при доставці бракованої продукції, внаслідок чого донараховано податок на прибуток у розмірі 122179 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_3, суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено про завищення витрат внаслідок відображення у їх складі транспортно-заготівельних витрат на збут, що здійснені для доставки бракованої продукції, відвантаженої покупцю на експорт (Республіка Таджикистан). Витрати завищено за 2016 рік на суму 678771 грн. (т.1 а.с.51-53), внаслідок чого донараховано податок на прибуток за 2016 рік у розмірі 122179 грн. Транспортні послуги (перевезення залізничним транспортом) надані ПП "ПВКФ "Євро транс" відповідно до акту від 08.11.2016 р. № 081101 на суму 340237,58 грн., акту від 25.11.2016 р. № 251101 на суму 338533,40 грн.

Дані операції в бухгалтерському обліку відображено записами:

Д-т 93 "Витрати на збут" К-т 631 "Розрахунки з постачальниками"

Д-т 791 "Фінансові результати" К-т 93 "Витрати на збут"

Отримані браковані кондитерські вироби у листопаді та грудні 2016 року оприбутковані на склад сировини, що відображено у бухгалтерському обліку записами:

Д-т 902 "Собівартість реалізованої готової продукції" (в акті перевірки (а.с.52 т.1) зазначено назву рахунку 902 "Собівартість виготовленої продукції", що не відповідає назві рахунку згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку)

К-т 26 "Готова продукція" - червоним сторно

Д-т 26 "Готова продукція" К-т 23.1 "Основне виробництво" - червоним сторно

Д-т 201 "Сировина та матеріали" К-т 23.1 "Основне виробництво"

Отже відповідач вважає, що внаслідок того, що повернуті кондитерські вироби є виправним зовнішнім браком і відображається на рахунку бухгалтерського обліку 201 "Сировина та матеріали", то і витрати з їх доставки відповідно до п.9 П(С)БО № 16 повинні включатися в первісну вартість таких запасів, та не можуть відповідно до п.19 П(С)БО № 16 відноситись до витрат на збут.

Позивачем зазначено, що транспортно-заготівельні витрати на суму 678771 грн., що здійснені для повернення продукції, відвантаженої покупцю на експорт і які в бухгалтерському обліку відображені у складі витрат на збут (рахунок бухгалтерського обліку 93 "Витрати на збут") відповідач помилково вважає такими, що повинні збільшувати собівартість запасів, що така продукція повертається в зв'язку із втратою зовнішнього вигляду, та не є бракованою.

У той же час позивач визнає, що такі витрати повинні обліковуватись по рахунку бухгалтерського обліку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей", а не на рахунку 93 "Витрати на збут", але внаслідок невірного відображення таких витрат на рахунках бухгалтерського обліку це не змінює загальну суму витрат, які відображаються у звітності, та не впливає на результат фінансової діяльності 2016 року.

Позивачем надано рекламаційний акт, протоколи випробувань, акти торгово-промислової палати Республіки Таджикистан, якими підтверджено, що кондитерські вироби втратили товарний вигляд (мають деформовану форму), а шоколадна глазур розтанула, а на підставі актів на переробку та списання, складених комісією підприємства, дана продукція підлягає переробці на виробництві для подальшої її реалізації (а.с.185247 т.1, а.с.1-12 т.2).

Відповідно до ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

З метою визначення методологічних засад формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності затверджено П(С)БО № 16.

Відповідно до його положень собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду. В свою чергу до виробничої собівартості продукції включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Витрати на збут включають у тому числі такі витрати як витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

До інших операційних витрат включаються всі інші витрати, які не увійшли до собівартості, адміністративних витрат та витрат на збут, і серед яких зокрема зазначені нестачі й втрати від псування цінностей , визнані штрафи, пеня, неустойка, та інші витрати операційної діяльності.

Відповідно до Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, встановлено, що облік витрат від нестач і псування цінностей, що виявлeні в процесі заготовлення, переробки, збeреження, та реалізації здійснюється на бухгалтерському рахунку 947 "Нестачі і втрати вiд псування цінностей".

Наказом Міністерства промислової політики України від 09.07.2007 р. № 373 затверджені Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, згідно яких вартість зовнішнього браку, що в бухгалтерському обліку відображається по рахунку 947 включає, зокрема, вартість остаточно забракованої продукції, транспортні витрати, пов'язані із заміною забракованої продукції.

Таким чином витрати на транспортування бракованої продукції не збільшують вартість самої бракованої продукції і не відносяться до запасів, в розумінні П(С)БО 9 "Запаси", так як бракована продукція не є сировиною, а відносяться до інших операційних витрат, вартість яких враховується для визначення фінансового результату діяльності під час їх здійснення.

Враховуючи вищевикладене висновки відповідача про завищення витрат і заниження прибутку на суму вартості транспортних витрат у розмірі 678771 грн. та донарахування податку на прибуток у розмірі 122179 грн. грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_3 є не обґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Частиною 1 статті 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірність винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 ст.94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 4454,32 грн. підлягає стягнення з ГУ ДФС у Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань шляхом безспірного списання.

Керуючись ст.ст.8, 9, 11, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 - повністю, № НОМЕР_4 - частково на суму 1712,97 грн., з яких за основним платежем на 978,84 грн., за штрафними санкціями на 734,13 грн.; № НОМЕР_5 - частково на суму 120,08 грн., з яких за основним платежем на 72,36 грн., за штрафними санкціями на 47,72 грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська кондитерська фабрика" (код ЄДРПОУ 00382272) судовий збір у сумі 4454 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят чотири) грн. 32 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 червня 2017 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.1