Постанова

від 27.06.2017 по справі 910/22076/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 року Справа № 910/22076/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Шевчук С.Р.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюк В.С.

на рішення господарського суду міста Києва від 01 лютого 2017 року

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 березня 2017 року

у справі № 910/22076/16

господарського суду міста Києва

за позовом Приватного акціонерного товариства "РОСАВА"

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РОСАВА",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

про визнання поруки припиненою

за участю представників:

позивача: Мартюшенко С.В.

відповідача: Ходюк О.Я.

третьої особи на стороні позивача: не з'явилися

третьої особи на стороні відповідача: Герасименко Т.В.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Приватне акціонерне товариство "РОСАВА" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання припиненою поруки за договором поруки № 215 від 11 квітня 2013 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" та Приватним акціонерним товариством "РОСАВА".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що порука позивача за договором поручительства № 215 від 11 квітня 2013 року є припиненою на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки додатковими угодами від 31 серпня 2015 року та від 01 вересня 2015 року до кредитного договору № 1459м-13 від 11 квітня 2013 року останній було доповнено положеннями щодо розміру комісійних винагород та періодів нарахування і сплати процентів за користування кредитними коштами, які збільшили обсяг відповідальності позивача, як поручителя, без його згоди.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01 лютого 2017 року (суддя Чинчин О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 березня 2017 року (склад колегії суддів: Гончаров С.А. - головуючий, Скрипка І.М., Михальська Ю.Б.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано припиненою поруку Приватного акціонерного товариства "РОСАВА" за договором поруки № 215 від 11 квітня 2013 року, укладеним між Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" та Приватним акціонерним товариством "РОСАВА".

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що під час укладення між відповідачем та третьою особою додаткових угод від 31 серпня 2015 року та від 01 вересня 2015 року до кредитного договору без згоди поручителя були змінені зобов'язання за кредитним договором, за виконання яких позивач поручився відповідати перед кредитором, в частині строків сплати відсотків за користування кредитними коштами та в частині збільшення розміру комісійної винагороди за управління кредитною лінією, внаслідок чого, за висновком судів, збільшився обсяг відповідальності позивача, як поручителя, що є підставою для припинення поруки відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Не погодившись із зазначеними рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюк В.С. звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду господарського суду міста Києва від 01 лютого 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 березня 2017 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій 11 квітня 2013 року між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (банк, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РОСАВА" (позичальник, третя особа на стороні позивача) укладено Договір про мультивалютну кредитну лінію № 1459м-13 (далі за текстом - кредитний договір), відповідно до умов якого банк надає позичальнику грошові кошти в тимчасове користування окремими частинами на умовах, визначених цим договором в межах відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості 25 577 600,00 грн., з урахуванням графіку зниження ліміту кредитної лінії, зі сплатою за користування кредитними коштами процентів відповідно до розділу 3 цього Договору.

Відповідно до п. 2.6. кредитного договору позичальник сплачує банку комісійні винагороди:

а) за розрахунково-касове обслуговування під час проведення кредитних операцій в розмірі 500,00 грн. одноразово в день укладання цього Договору;

b) за управління кредитною лінією в розмірі 00 грн. 00 коп. від суми ліміту кредитної лінії, що встановлена в п.1.1.1. цього Договору, щомісячно, за цілий календарний місяць строку дії цього Договору.

У разі, якщо строк дії цього Договору містить період часу, який складає частину календарного місяця, то розмір комісійної винагороди за вказану частину календарного місяця встановлюється пропорційно фактичній кількості календарних днів у цьому періоді часу. Сплата комісійної винагороди здійснюється Позичальником в період з 26 числа до останнього робочого дня кожного місяця, починаючи з місяця укладення цього Договору. У вказаний період сплачується комісія, нарахована за поточний місяць. За місяць, в якому припиняється дія цього Договору, сплата комісії здійснюється не пізніше за дату припинення дії Договору.

Відповідно до п.3.4. кредитного договору нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти в строк з 26 числа кожного місяця та не пізніше за останній робочий день кожного місяця. У зазначений строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 11 квітня 2013 року між АТ "Банк "Фінанси та Кредит"(кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РОСАВА" (боржник) та Приватним акціонерним товариством "РОСАВА" (поручитель, позивач) укладено договір поруки № 215, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань в розмірі 25 577 600 грн. за договором про мультивалютну кредитну лінію № 1459м-13 від 11 квітня 2013 року, укладеним між кредитором та боржником, про надання боржнику кредиту у розмірі 25 577 600,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи із процентних ставок, зазначених у п.3.1. кредитного договору.

Згідно з п. 1.3. договору поруки поручитель свідчить, що він ознайомлений з кредитним договором і згоден з його умовами.

В розділі 5 договору поруки сторони погодили, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання терміну виконання зобов'язання за кредитним договором не пред'явив вимоги до поручителя та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

В подальшому між банком та позичальником були укладені додаткові угоди до кредитного договору, якими зокрема, змінювались розмір ліміту мультивалютної кредитної лінії, графік повернення кредитних коштів, розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами, порядок та строки сплати відсотків за користування кредитом, розмір, строки та порядок сплати комісійної винагороди за розрахункове-касове обслуговування під час проведення кредитних операцій та за управління кредитною лінією тощо.

У зв'язку з укладенням додаткових угод до кредитного договору, якими змінювався розмір ліміту мультивалютної кредитної лінії між банком та поручителем були укладені додаткові угоди до Договору поруки, якими сторони вносили зміни у п.1.1. договору поруки в частині розміру кредитних зобов'язань боржника. Зокрема, останньою укладеною між банком та поручителем додатковою угодою від 14 квітня 2015 року до договору поруки пункт 1.1. договору поруки було викладено в іншій редакції, якою передбачено, що поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань в розмірі 376 597 884,53 грн. за кредитним договором №1459м-13 від 11 квітня 2013 року про надання боржнику кредиту у розмірі 399 150 510,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи із процентних ставок, зазначених у п. 3.1. кредитного договору.

Після цього між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РОСАВА" були укладені Додаткові угоди до Договору про мультивалютну кредитну лінію № 1459м-13 від 11 квітня 2013 року, а саме: додаткові угоди від 07 травня 2015 року, 29 травня 2015 року, 02 червня 2015 року, 02 липня 2015 року, 04 серпня 2015 року, 31 серпня 2015 року та 01 вересня 2015

Додатковими угодами від 07 травня 2015 року, 02 червня 2015 року, 02 липня 2015 року, 04 серпня 2015 року, 01 вересня 2015 року до кредитного договору сторони вносили зміни до п. 3.4. Договору.

Відповідно до п. 3.4. кредитного договору в редакції з урахуванням останніх внесених змін за додатковою угодо від 01 вересня 2015 року нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує у повному обсязі проценти в строк з 26 числа кожного місяця та не пізніше за останній робочий день кожного місяця. У зазначений строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно).

Позичальник сплачує проценти за останній звітний період (тобто звітний період, в якому настає термін повернення кредиту) не пізніше за термін повернення кредиту, що вказаний в п.2.5. цього договору.

Якщо позичальник скористається своїм правом достроково повернути отримані кредитні кошти, тобто достроково погасити заборгованість і за всім кредитом або його частиною, то одночасно з погашенням заборгованості за кредитом (чи його частиною) позичальник зобов'язаний сплатити банку проценти за увесь строк користування, нараховані на суму заборгованості за кредитом (на частину заборгованості за кредитом, яка погашається) до терміну його погашення.

Проценти за користування кредитними коштами, нараховані по 25 квітня 2015 року включно, сплачуються позичальником в строк до 30 грудня 2015 року включно.

Проценти за користування кредитними коштами, нараховані з 26 квітня 2015 року по 25 серпня 2015 року включно сплачуються позичальником в строк до 30 вересня 2015 включно.

Позичальник зобов'язується виконувати умови абзацу першого п. 3.4. цього договору, але в будь-якому випадку, починаючи з вересня 2015 щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами, які будуть нараховані починаючи з 26 серпня 2015 року, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця у сумі не менше 500 000,00 грн.

Додатковими угодами від 29 травня 2015 року, 02 липня 2015 року, 04 серпня 2015 року та 31 серпня 2015 року до кредитного договору сторони також вносили зміни до п 2.6. абзац б) кредитного договору. Відповідно до п.2.6. абзац б) кредитного договору в редакції з урахуванням останніх внесених змін за додатковою угодою від 31 серпня 2015 року позичальник сплачує банку комісійні винагороди:

b) за управління кредитною лінією за травень 2015р. - в розмірі 10 000 000,00 грн.;

за управління кредитною лінією за червень 2015 - в розмірі 25 000 000,00 грн.;

за управління кредитною лінією за липень 2015 - в розмірі 40 000 000,00 грн.;

за управління кредитною лінією за серпень 2015 - в розмірі 30 000 000,00 грн.

Позичальник зобов'язується, починаючи з вересня 2015 по березень 2016, щомісячно сплачувати банку комісійну винагороду, нараховану за травень-липень 2015 в сумі не менше 6 500 000,00 грн., залишок несплаченої комісійної винагороди сплачується до 08 квітня 2016 року.

Починаючи з вересня 2015 року по березень 2016 року позичальник зобов'язується щомісячно сплачувати банку комісійну винагороду, нараховану за серпень 2015 року в сумі не менше 3 800 000,00 грн., залишок несплаченої комісійної винагороди сплачується до 08 квітня 2016 року.

Однак, поручитель - Приватне акціонерне товариство "РОСАВА" вважає, що зміни та доповнення, внесені до п.2.6. абзац б) та п. 3.4. кредитного договору, змінили обсяг зобов'язань за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 1459м-13 від 11 квітня 2013 року, а саме: збільшився розмір комісійної винагороди за управління кредитною лінією та змінились строки сплати процентів за користування кредитними коштами; такі зміни були внесені без його згоди та збільшили обсяг його відповідальності за договором поруки, у зв'язку з чим поручитель звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про визнання поруки за договором поруки № 215 від 11 квітня 2015 року припиненою на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 1 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Таким чином, порука припиняється за наявності двох умов: внесення без згоди поручителя змін до основного зобов'язання; ці зміни призвели, або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Зокрема, до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; установлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-3176цс15, від 23 грудня 2014 року у справі № 3-196гс14, від 20 лютого 2013 року у справі № 6-172цс12, від 21 травня 2012 року у справі № 6-18цс11, від 10 жовтня 2012 року у справі № 6-112цс12.

Пунктами 2.2., 2.3. договору поруки № 215 від 11 квітня 2013 року передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором в тому ж об'ємі, що і боржник, в т.ч. за основним боргом, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки за основним боргом і процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків.

У разі непогашення боржником заборгованості за кредитним договором протягом 1-го банківського дня з моменту настання терміну сплати відсотків, основного боргу або комісійної винагороди, передбачених кредитним договором, у кредитора настає повне право вимоги сплати боргу в повному обсязі від поручителя.

Таким чином, обсяг зобов'язань за кредитним договором, який забезпечувався поручителем, охоплював в т.ч. і сплату поручителем комісійних винагород, передбачених кредитним договором, і наведеними умовами договору поруки спростовуються безпідставні твердження відповідача в касаційній скарзі про те, що позивач, як поручитель, не зобов'язувався сплачувати комісійну винагороду за кредитним договором.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, додатковими угодами від 29 травня 2015 року, 02 липня 2015 року, 04 серпня 2015 року, 31 серпня 2015 року до Договору про мультивалютну кредитну лінію № 1459м-13 від 11 квітня 2013 року сторони кредитного договору вносили зміни до п. 2.6. абзацу б) кредитного договору та збільшували розмір комісійної винагороди за управління кредитною лінією, який позичальник повинен сплатити банку. При цьому, судами встановлено, що під час укладення кредитного договору та відповідно договору поруки розмір комісійної винагороди за управління кредитною лінією складав 00,00 грн. Однак, після останнього внесення змін до п.2.6. абзацу б) за додатковою угодою від 31 серпня 2015 року розмір комісійної винагороди за управління кредитною лінією за травень 2015 року склав 10 000 000,00 грн.; за червень 2015 року - 25 000 000,00 грн.; за липень 2015 року - 40 000 000,00 грн.; за серпень 2015 року - 30 000 000 грн.

Згідно з п. 4.4. договору поруки внесення змін і доповнень до кредитного договору, внаслідок якого збільшується обсяг відповідальності поручителя, не допускається без погодження з поручителем.

Однак, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, зазначені зміни щодо розміру комісійної винагороди були внесені без згоди поручителя, доказів погодження поручителем внесення до кредитного договору таких змін та отримання відповідачем згоди поручителя на внесення таких змін матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що внаслідок укладення між відповідачем та третьою особою зазначених додаткових угод до кредитного договору було значно збільшено розмір комісійної винагороди за управління кредитною лінією, та, відповідно, збільшився і обсяг відповідальності позивача, як поручителя.

Крім того, додатковою угодою від 01 вересня 2015 року до договору про мультивалютну кредитну лінію № 1459м-13 від 11 квітня 2013 сторони без згоди поручителя внесли змінили до п. 3.4. договору та змінили (відстрочили) строки сплати відсотків за користування кредитними коштами та встановили обов'язкову суму відсотків, яка має сплачуватись щомісячно.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що порука за договором поруки № 215 від 11 квітня 2013 року, укладеним між сторонами у справі, припинилась відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки під час укладення між відповідачем та третьою особою додаткових угод, зокрема від 31 серпня 2015 року та від 01 вересня 2015 року до кредитного договору, відбулась зміна обсягу зобов'язань за кредитним договором, за виконання яких позивач поручився відповідати перед кредитором, зокрема щодо сплати комісійної винагороди за управління кредитною лінією, розмір якого був значно збільшений без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився і обсяг відповідальності позивача, як поручителя.

Матеріали справи свідчать про те, що приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення відповідно до вимог закону та обставин справи. Розглянувши справу повторно, в порядку ст.101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив прийняте рішення без змін.

Посилання скаржника на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час винесення оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюк В.С. залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 березня 2017 року у справі № 910/22076/16 залишити без змін.

Головуючий І.А. Плюшко

Судді С.Р. Шевчук

С.С. Самусенко