Ухвала

від 20.06.2017 по справі 11/б-1042(377/7-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20 червня 2017 рокуСправа № 11/Б-1042(377/7-10) УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

Розглянувши матеріали справи

за заявою ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_2 цукровий завод", вул. П.Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області в особі арбітражного керуючого, ліквідатора ОСОБА_3, 46001, м.Тернопіль, 1, а/с 86

до ОСОБА_2 міської ради, 48400, ОСОБА_4, 1, м.Бучач Тернопільської області

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, вул.Танцорова, 11, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14037372.

про визнання права власності на нежитлову будівлю хлораторної

в межах провадження у справі № 11/Б-1042 (337/7-10)

про банкрутство ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_2 цукровий завод", вул. П.Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області

За участю представників сторін:

Позивача: ОСОБА_3 - ліквідатор ВАТ "ОСОБА_2 цукровий завод"

Відповідача: не з'явився.

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області: ОСОБА_6- головний спеціаліст юридичного сектору, ОСОБА_7 - головний спеціаліст відділу приватизації, управління корпоративними правами держави та оцінки державного майна

Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області: ОСОБА_8

Суть справи: Постановою арбітражного суду Тернопільської області від 20 березня 2001 року Відкрите акціонерне товариство "ОСОБА_2 цукровий завод", вул. Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру банкрута.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 02 листопада 2010 року ліквідатором банкрута відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_2 цукровий завод", вул. П.Тичини, 3, м. Бучач, Тернопільської області, ідентифікаційний код 007373095 призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3, ліцензія серії АВ № 456574 від 28.05.2009 року, видана Державним департаментом з питань банкрутства.

27.04.2017р. Відкрите акціонерне товариство "ОСОБА_2 цукровий завод", вул. П.Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області в особі арбітражного керуючого, ліквідатора ОСОБА_3 звернулося до господарського суду Тернопільської області із заявою до ОСОБА_2 міської ради, 48400, ОСОБА_4, 1, м.Бучач Тернопільської області про визнання права власності на нежитлову будівлю хлораторної в межах провадження у справі № 11/Б-1042 (337/7-10) про банкрутство ВАТ "ОСОБА_2 цукровий завод".

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 28.04.2017р. заяву ВАТ "ОСОБА_2 цукровий завод" в особі арбітражного керуючого, ліквідатора ОСОБА_3 про визнання права власності на нежитлову будівлю хлораторної та зобов'язання орган державної реєстрації прав здійснити реєстрацію права власності на нежитлову будівлю хлораторної (біля очисних споруд) за адресою: вул.П.Тичини, 3, "х", м.Бучач Бучацького району Тернопільської області, - прийнято до розгляду; розгляд заяви призначено на 23.05.2017р. о 14 год. 30 хв.; відстрочено ВАТ "ОСОБА_2 цукровий завод" сплату судового збору за подання заяви про визнання права власності на нерухоме майно до ухвалення судового рішення у справі; зобов"язано ОСОБА_2 міську раду надати суду обґрунтований відзив на заяву.

22.05.2017р. від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області на адресу господарського суду Тернопільської області надійшло клопотання в порядку ст..22 ГПК України про відкладення розгляду заяви ВАТ "ОСОБА_2 цукровий завод" про визнання права власності у справі № 11/Б-1042 (337/7-10) в зв'язку з тим, що ОСОБА_5 відділення Фонду державного майна звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_2 цукровий завод" про визнання права власності на нежитлову будівлю хлораторної та зазначає в клопотанні, що розгляд заяви ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_2 цукровий завод" та винесення судом рішення по суті може вплинути на права та обов'язки держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області.

В судовому засіданні ліквідатор ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_2 цукровий завод" заяву до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю хлораторної підтримав в повному обсязі із підстав, зазначених в ній.

Відповідач ОСОБА_2 міська рада, 48400, ОСОБА_4, 1, м.Бучач Тернопільської області відзив на заяву про визнання права власності господарському суду не надала, повноважений представник міської ради в судове засідання не з'явився, повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвали господарського суду від 28.04.2017р. від відповідача по справі на адресу суду не повернулося.

В порядку ст..77 ГПК України ухвалою господарського суду Тернопільської області від 23.05.2017р. судове засідання по розгляду заяви ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_2 цукровий завод", вул. П.Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області в особі арбітражного керуючого, ліквідатора ОСОБА_3, 46001, м.Тернопіль, 1, а/с 86 до ОСОБА_2 міської ради, 48400, ОСОБА_4, 1, м.Бучач Тернопільської області про визнання права власності на нежитлову будівлю хлораторної відкладено на 06 червня 2017 року на 12 год. 20 хв.; зобов"язано ОСОБА_2 міську раду, 48400, ОСОБА_4, 1, м.Бучач Тернопільської області до дня розгляду справи надати суду обґрунтований відзив на заяву.

29 травня 2017 року на адресу господарського суду Тернопільської області від ОСОБА_2 міської ради надійшов відзив № 122 від 18.05.2017 в якому заяву про визнання права власності не визнає, просить залучити належного відповідача ОСОБА_5 відділення Фонду державного майна та розглядати справу за відсутності ОСОБА_2 міської ради. .

06 червня 2017 року на адресу господарського суду Тернопільської області від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області надійшли письмові пояснення № 10-12-02053 від 02.06.2017.

Арбітражний керуючий подану заяву підтримав в повному обсязі. Просить суд визнати право власності на нежитлову будівлю хлораторної в межах провадження у справі № 11/Б-1042 (337/7-10) про банкрутство ВАТ "ОСОБА_2 цукровий завод".

В порядку ст..77 ГПК України ухвалою господарського суду Тернопільської області від 06.06.2017р. розгляд заяви ліквідатора ВАТ "ОСОБА_2 цукровий завод" відкладено на 20.06.2017р. на 12 год. 30 хв.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 13.06.2017р. залучено до участі у справі № 11/Б-1042 (337/7-10) при розгляді заяви ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_2 цукровий завод", вул. П.Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області в особі арбітражного керуючого, ліквідатора ОСОБА_3, 46001, м.Тернопіль, 1, а/с 86 до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_4, 1, м.Бучач Тернопільської області про визнання права власності на нежитлову будівлю хлораторної в межах справи про банкрутство в якості третьої особи - ОСОБА_5 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, вул.Танцорова, 11, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14037372.

В судовому засіданні ліквідатор ВАТ "ОСОБА_2 цукровий завод" підтримав подану заяву із підстав, зазначених в ній.

ОСОБА_5 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області надало суду Письмові пояснення, в яких зазначає, що відповідно до матеріалів інвентаризації, проведеної станом на 01.07.1997р., в процесі приватизації цілісного майнового комплексу Бучацького цукрового заводу об'єкт нерухомого майна - хлораторна на балансі підприємства не перебувала. Вважає, що саме державі в особі регіонального відділення ФДМУ по Тернопільській області належить право на предмет спору в частині визнання права власності на об'єкт нерухомості нежитлової будівлі хлораторної.

Відповідач по справі ОСОБА_2 міська рада у відзиві на заяву просить суд розглядати справу за відсутності повноваженого представника ОСОБА_2 міської ради.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора ВАТ"Бучацький цукровий завод", представника третьої особи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, судом встановлено наступне:

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до положень статті 4 1 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 2343-XII.

Згідно з пунктами 2, 7 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи про банкрутство; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Частиною дев'ятою статті 16 ГПК (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями частини четвертої статті 10 Закону № 2343-XII, відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, тощо.

Системний аналіз положень Закону № 2343-XII дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону № 2343-XII мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (частина перша статті 20 Закону № 2343-XII); за позовом розпорядника майна (частина дев'ята статті 22 Закону № 2343-XII); за заявою комітету кредиторів (частина восьма статті 26 Закону № 2343-XII); за заявою керуючого санацією (частина п'ята статті 28 Закону № 2343-XII); за заявою ліквідатора (частина друга статті 41 Закону № 2343-XII).

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону № 2343-XII, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Постановою арбітражного суду Тернопільської області від 20 березня 2001 року відкрите акціонерне товариство "ОСОБА_2 цукровий завод", вул. Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру банкрута.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 02.11.2010р ліквідатором ОСОБА_1 Акціонерного Товариства «ОСОБА_2 цукровий завод", ідентифікаційний код 007373095 призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3, ліцензія серії АВ № 456574 від 28.05.2009 року, видана Державним департаментом з питань банкрутства.

Відповідно до ст..26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" /у редакції Закону, чинній до 19.01.2013р./ усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені і в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів, зазначених в п.1 ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

04 листопада 2011 р. відбулось засідання зборів комітету кредиторів ОСОБА_1 Акціонерного Товариства «ОСОБА_2 цукровий завод", на яких ліквідатор боржника доповів комітету кредиторів, що ліквідатором проведено певні дії з пошуку майна банкрута, яке не обліковується в РБТІ, але знаходиться на території банкрута та не було продано ніякому підприємству. На зазначене майно відсутні документи, воно будувалось господарським способом і не ставилось на облік. Перелік майна: розчинний вузол; нежитлове приміщення хлораторної; незавершене будівництво цеху; пожежне приміщення з водоймою.

На засіданні зборів комітету кредиторів ВАТ «ОСОБА_2 цукровий завод", комітет кредиторів одноголосно вирішив: провести інвентаризацію майна; включити майно в ліквідаційну масу; направити листа міському голові м.Бучач про надання права власності на майно згідно інвентаризації; виробити технічну документацію на майно, включене в ліквідаційну масу.

04.11.2011 року складом ліквідаційної комісії, а саме голова комісії - ліквідатор ВАТ ОСОБА_2 цукровий завод ОСОБА_3, члени комісії - представник від МДПІ у Бучацькому районі ОСОБА_9, представник від Філії Відділу ПАТ Промінвестбанк - ОСОБА_10, представник від служби автомобільних доріг в Тернопільській області - ОСОБА_11, склали Інвентаризаційний опис, в який, зокрема, ввійшла нежитлова будівля хлораторної.

Рішенням Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради № 246 від 22.12.2015 року було вирішено задовольнити клопотання арбітражного керуючого, ліквідатора ВАТ ОСОБА_2 цукровий завод ОСОБА_3 та присвоїти об'єктові містобудування нежитловій будівлі хлораторної (біля очисних споруд) юридичну адресу: вул. П. Тичини, 3, х , м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської області.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради № 197 від 16.03.2016р. надано дозвіл арбітражному керуючому, ліквідатору ВАТ ОСОБА_2 цукровий завод ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0460 га. для обслуговування приміщення хлораторної в межах населеного пункту м.Бучач, вул..Тичини, 3 х , та орієнтовно площею до 0,108 га. для обслуговування незавершеної будівництвом мехмайстерні в межах населеного пункту м.Бучач, вул..Тичини, 3 м за рахунок земель промисловості (не надані у власність та постійне користування).

Як вбачається з пояснень третьої особи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, згідно Плану приватизації цілісного майнового комплексу, затвердженого заступником начальника регіонального відділення фонду державного майна України в Тернопільській області від 09.02.1998р. в п. 3.8. Перелік вартості об'єктів незавершеного будівництва: Будівлі та споруди нежитлова будівля хлораторної (біля очисних споруд), якій присвоєно юридичну адресу: вул. П. Тичини, 3, х , м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської області не увійшла в статутний капітал ВАТ ОСОБА_2 цукровий завод .

Разом з тим, відповідно до Положення про порядок передачі державного майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.1996р. № 678 /чинного станом на дату затвердження плану приватизації цілісного майнового комплексу Бучацького цукрового заводу та дату перетворення Бучацького цукрового заводу у Відкрите Акціонерне Товариство ОСОБА_2 цукровий завод /, предметом передачі згідно з цим Положенням можуть бути: цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій або їх структурних підрозділів (далі - підприємства); об'єкти незавершеного будівництва; окремі інвентарні об'єкти, що належать підприємствам (будівлі, споруди, машини, устаткування, інші облікові одиниці основних засобів).

Передача підприємств провадиться разом з усіма їх активами і пасивами, лімітами, фондами, планами фінансово-господарської діяльності тощо, а об'єктів незавершеного будівництва - також з проектно-кошторисною документацією і оформляється актом приймання-передачі , який підписується уповноваженими особами сторін. Органи, до сфери управління яких передано майно, в двотижневий термін з дня підписання акта приймання-передачі зобов'язані повідомити про таку передачу органи державної статистики, податкові та фінансові органи, а стосовно об'єктів, передача яких провадилася на підставі рішень Кабінету Міністрів України, - також Мінекономіки.

Матеріали справи не містять акту приймання-передачі майна підприємства ОСОБА_1 Акціонерному Товариству ОСОБА_2 цукровий завод .

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Свідоцтва про право власності на будівлі цукрового заводу, посвідченого Виконкомом ОСОБА_2 міської ради 15.03.2002р. та записаного в реєстрову книгу № 6 А за реєстровим № 198, в цілому будівлі цукрового заводу, які розташовані в м. Бучач по вул. П.Тичини за № 3 дійсно належать ЗАТ Тернопільський агропромисловий комплекс Філія Бучач на праві колективної власності, в цілому складається із 43 (сорока трьох) будівель.

Відповідно до ОСОБА_9 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 10.02.2015р. внесено запис про припинення юридичної особи - Дочірнього підприємства Бучач Закритого Акціонерного товариства Тернопільський агропромисловий комплекс , ідентифікаційний код 30135715, м.Бучач, вул. П.Тичини, 3 за спрощеною процедурою шляхом її ліквідації.

Положеннями ст. 41 Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , передбачено вжиття ліквідатором заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна", до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, зокрема, належать: підприємства (цехи, виробництва, дільниці, інші підрозділи, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, із структури якого вони виділяються) як єдині майнові комплекси, до складу яких входять усі види майна, призначені для їх діяльності, що визначені Цивільним кодексом України, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані. При цьому, згідно Закону України "Про приватизацію державного майна", у тексті Закону слова "єдиний (цілісний) майновий комплекс", "цілісний майновий комплекс" у всіх відмінках і числах замінено словами "єдиний майновий комплекс" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 27 квітня 2007 року N 997-V.

Крім того, відповідно до п. З ст. 5 вищезгаданого закону Перелік об'єктів (груп об'єктів), які не підлягають приватизації , затверджується Верховною Радою України по поданню Кабінету Міністрів України , отже, є вичерпаним й розширеному трактуванню не підлягає. Разом з тим, у такому переліку об'єктів, які не підлягають приватизації нежитлова будівля хлораторної (біля очисних споруд), якій присвоєно юридичну адресу: вул. П. Тичини, 3, х , м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської області відсутня.

Частиною 1 ст.4 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції, чинній на дату приватизації ЦМК Бучацького цукрового заводу) визначено, що цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданим йому державою державною земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

Пунктом 11 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.1996р. N961 (чинної на момент приватизації) визначено, що цілісний майновий комплекс - це господарський об'єкт із закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг).

Відповідно до п.3 Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, затвердженого наказом Фонду державного майна України Про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства від 29.12.2010р. №1954, цілісний майновий комплекс - об'єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі.

Згідно ч.2 ст.191 ЦК України, до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 186 Цивільного кодексу України визначає, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналіз приписів зазначених правових норм вказує на те, що рішення про приватизацію цілісних майнових комплексів приймається один раз, при цьому прийняття уповноваженим органом такого рішення означає, що воно стосується цілісного майнового комплексу в цілому включно і однозначно свідчить про включення до складу ЦМК нерухомого майна, необхідного для здійснення господарської діяльності підприємства.

Цукровий завод являє собою єдиний комплекс обладнання, будівель і споруд: ТЕЦ, адміністративний корпус, склади, гаражі, майстерні тощо. В той же час, хлораторна служить для приймання та зберігання рідкого хлору, що доставляється в контейнерах, випаровування та дозування газоподібного хлору з подальшою подачею хлорованої води на попереднє (первинне) хлорування та знезаражування (вторинне хлорування) води. Очисні спорудження та водне господарство використовується цукровими заводами з великою виробничою потужністю для обслуговування кагатного поля з розгалуженою мережею гідро транспортерів.

Таким чином, приміщення нежитлової будівлі хлораторної є частиною технологічного процесу цукровопереробної діяльності, а відтак, являє собою невід'ємну складову цілісного майнового комплексу цукрового заводу, оскільки таке було задіяне у виробничому процесі і його вилучення із цілісного майнового комплексу могло спричинити погіршення показників роботи заводу.

У відповідності до п.1.1 статуту, затвердженого начальником РВФДМ по Тернопільській області 24.02.1998р. та зареєстрованого ОСОБА_2 райдержадміністрацією 25.02.1998р. за № 63, ВАТ ОСОБА_2 цукровий завод засновано відповідно до наказу РВФДМ по Тернопільській області № 167 від 24.02.1998р., шляхом перетворення державного підприємства Бучацького цукрового заводу у відкрите акціонерне товариство відповідно до Законів України Про особливості приватизації в агропромисловому комплексі , Про приватизацію державного майна та Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств від 19.09.1996р. № 1099.

Предметом діяльності товариства є, зокрема, переробка цукрових буряків з ціллю виробництва цукру та супутньої продукції - меляси, жому; виробництво будівельних матеріалів; ведення будівництва; переробка продукції власного виробництва - виготовлення продовольчих та промислових товарів (п.2.2 Статуту).

У пунктах 3.3, 3.5 зазначено, що товариство є правонаступником державного підприємства ОСОБА_2 цукровий завод та є власником майна, переданого йому засновником у власність, продукції, виробленої товариством внаслідок господарської діяльності, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством, отриманих прибутків.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі правову природу цілісного майнового комплексу нежитлова будівля хлораторної (біля очисних споруд), якій присвоєно юридичну адресу: вул. П. Тичини, 3, х , м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської області входила до складу цілісного майнового комплексу Бучацького цукрового заводу, як невід'ємна його частина задіяна у технологічному процесі виробничого циклу підприємства та набута ВАТ ОСОБА_2 цукровий завод як правонаступником, за результатами приватизації заводу.

Варто також зазначити, що відповідно до Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 року № 158, головною метою інвентаризації є визначення фактичної наявності й стану майна з даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі.

Отже, інвентаризацією є перевірка наявності товарно-матеріальних цінностей, стану їх зберігання для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності.

В той же час, інвентаризації підлягає все майно державних підприємств, що приватизуються, а також майно державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, чи їх окремих структурних підрозділів, включаючи об'єкти невиробничого призначення, діючі об'єкти, об'єкти та предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від їх технічного стану, а також зараховані чи не зараховані з різних причин на баланс.

Таким чином, інвентаризаційні описи застосовуються для фіксування наявності, стану та оцінки активів підприємства та тих активів, які належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом.

Однак, у матеріалах інвентаризації, яка проводилась 20.06.1997р. РВФДМ по Тернопільській області відсутні будь-які відомості щодо будівлі хлораторної, зокрема, не зафіксовано фактичної наявності такої у власності чи на зберіганні як майна інших юридичних осіб, стану, вартості та інших показників, не розмежовано майно. А тому, приймаючи до уваги, що на дату проведення інвентаризації спірна будівля існувала (рік побудови об'єкта 1958р.) та знаходилась на території заводу, слід констатувати порушення порядку проведення інвентаризації майна заводу та, як наслідок, неповноту первинних документів бухгалтерського обліку, а відтак, недостовірність результатів інвентаризації.

Суд також зазначає, що з моменту проведення інвентаризації майна ОСОБА_1 Акціонерного Товариства «ОСОБА_2 цукровий завод" /04.11.2011р./, включення ліквідатором майна боржника до ліквідаційної маси, в т.ч. і нежитлового приміщення хлораторної, ОСОБА_5 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області з 2011 року не пред'являло будь-яких вимог на зазначене майно до ліквідатора ВАТ «ОСОБА_2 цукровий завод", принаймні докази направлення таких вимог в матеріалах справи відсутні.

Крім того, ліквідатор сам звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області з листом від 31.03.2017р. про надання інформації стосовно майна ВАТ ОСОБА_2 цукровий завод , яке було передане в якості внеску до статутного фонду ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс , у тому числі нежитлової будівлі хлораторної.

У відповідь на вказане звернення РВ ФДМУ по Тернопільській області листом № 18-06-01438 від 14.04.2017р. повідомило, що згідно з матеріалами інвентаризації, проведеної станом на 01.07.1997р, в процесі приватизації ЦМК ВАТ ОСОБА_2 цукровий завод , об'єкт нерухомого майна - хлораторна на балансі підприємства не перебувало, а відділення, як засновник банкрута, у власність як вклад до статутного капіталу товариства вказаний об'єкт не передавало. Тому, з метою визначення правового статусу об'єкта нежитлової будівлі хлораторної, ОСОБА_5 відділенням створюється комісія щодо обстеження майна, яке не увійшло до статутного капіталу банкрута.

Відповідно до ст. 316 Цивільного Кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Водночас, власник індивідуально-визначеної речі може звернутися до суду із позовом про визнання права власності з метою усунення невизначеності відносин права власності щодо індивідуально-визначеного майна, або отримання документа, що засвідчує його право власності. Вказана стаття кореспондується із положеннями ст. 316 ЦК України, відповідно до якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, ч. 4 ст. 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Виходячи за аналізу вищевказаних норм чинного законодавства можна зробити висновок, що право власності не може бути обмежене відсутністю правовстановлюючих документів чи відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно.

Матеріалами справи також підтверджено, що ліквідатором виготовлено технічний паспорт на спірну будівлю, який зареєстровано за № 110/17, а також отримано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0460 га для обслуговування приміщення хлораторної в межах населеного пункту м. Бучач, що підтверджується Рішенням ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області сьомого скликання № 197 від 16.03.2016 року.

Матеріалами справи не підтверджено та ОСОБА_2 міською радою не доведено, що нерухоме майно - нежитлова будівля хлораторної (біля очисних споруд), якій присвоєно юридичну адресу: вул. П. Тичини, 3, х , м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської області, - зареєстроване за іншими особами.

Пунктом 4 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що дії ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду особою, яка посилаючись на свої права власника або іншу підставу передбачену законом чи договором оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що в порядку п. 4 статті 25 Закону в господарському суді в межах справи про банкрутство №11/Б-1042(337/7-10) розглядалася скарга на дії /бездіяльність/ ліквідатора щодо включення спірного нерухомого майна до ліквідаційної маси в межах провадження справи про банкрутство ВАТ "ОСОБА_2 цукровий завод".

Відповідно до ст..392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Отже, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_2 цукровий завод", вул. П.Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюється нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень« , що визначено у ст. 1 цього Закону.

Відповідно до п.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень« державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.

Згідно ст..27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень« державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Пунктом 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України №7 від 21.02.2013р. визначено, що строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Судові витрати покладаються на заявника.

На підставі наведеного, керуючись статтями 33,43 Господарського процесуального кодексу України, статтею 20 Господарського Кодексу України, статтями 181, 182, 316, 317, 392 Цивільного Кодексу України, статтями 23, 25,30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_2 цукровий завод", вул. П.Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області в особі арбітражного керуючого, ліквідатора ОСОБА_3, вих..№ 04/179 від 25.04.2017р., - задовольнити.

2.Визнати за ОСОБА_1 акціонерним товариством "ОСОБА_2 цукровий завод", вул. П.Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області, ідентифікаційний код 00373095 право власності на нежитлову будівлю хлораторної (біля очисних споруд) за адресою м.Бучач Тернопільської області, вул..П.Тичини, 3 х.

3.Органу державної реєстрації прав здійснити державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю хлораторної (біля очисних споруд) за адресою м.Бучач Тернопільської області, вул..П.Тичини, 3 х.

4. Стягнути ОСОБА_1 акціонерного товариства "ОСОБА_2 цукровий завод", вул. П.Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області ідентифікаційний код 00373095 в доход державного бюджету України - 1600,00 грн. за подання заяви в межах справи про банкрутство.

Видати наказ.

5. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в установленому законом порядку до Львівського апеляційного господарського суду.

6. Ухвалу направити ОСОБА_1 акціонерному товариству "ОСОБА_2 цукровий завод", вул. П.Тичини,3, м. Бучач, Тернопільської області; арбітражному керуючому ОСОБА_3, 46001, м.Тернопіль, 1, а/с 86; ОСОБА_2 міській раді, 48400, ОСОБА_4, 1, м.Бучач Тернопільської області; Відділу державної реєстрації ОСОБА_2 районної державної адміністрації, 48400, майдан ОСОБА_4, 1, м.Бучач Тернопільської області та Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Тернопільській області, м.Тернопіль, вул..Танцорова, 11.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 29 червня 2017 року.

Суддя А.М. Сидорук