Постанова

від 20.06.2017 по справі 922/5125/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2017 р. Справа № 922/5125/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Камишева Л.М.,

при секретарі Кладько А.С.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю від 21.06.2016р.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку (вх.№1752 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017р. у справі № 922/5125/15,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Стандарт", Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМРБЗ", м. Київ,

про звернення стягнення на майно,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.02.2017р. (суддя Суслова В.В.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АМРБ3" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015 року у справі №922/5125/15 - задоволено частково. Скасовано рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015 року по справі №922/5125/15 в повному обсязі. Провадження у справі № 922/5125/15 припинено.

Місцевим господарським судом було встановлено, що позивач, як на нововиявлену обставину, посилається на те, що на момент прийняття рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015р. у справі №922/5125/15 ринкова вартість іпотечного майна відповідно до звіту про оцінку майна від 01.11.2015р. складала 7600000,00 грн., а не у розмірі 2120000, 00 грн., обставина чого, на його думку, є істотною для справи та не була і не могла бути відома відповідачу на час прийняття рішення суду, оскільки відповідачем зазначений звіт був отриманий лише 30.01.2017 року на підставі акту приймання-передачі робіт з незалежної оцінки майна.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що відповідач звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015р. у справі №922/5125/15 протягом одного місяця з дня встановлення вищевказаних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що встановлена нововиявлена обставина має істотне значення для справи, оскільки прямо впливає на результат її розгляду та є підставою для скасування рішення від 03.11.2015р. у справі № 922/5125/15.

При цьому, під час перегляду справи за нововиявленими обставинами, господарським судом було встановлено, що постановою господарського суду м.Києва від 20.04.2016р. у справі № 910/2542/16 ТОВ "АМРБ3" було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута ОСОБА_2 За таких обставин, виходячи із системного аналізу положень Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд першої інстанції дійшов висновку, що вирішення даного спору поза межами справи про банкрутство може призвести до порушення прав та законних інтересів інших кредиторів, грошові вимоги яких визнано боржником та включено до відповідного реєстру вимог кредиторів у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим даний майновий спір не підлягає вирішенню господарським судом за правилами позовного провадження і тому таке провадження підлягає припиненню у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Стандарт» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017р. у справі №922/5125/15, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АМРБ3" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015 року у справі №922/5125/15 відмовити, а рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015р. у справі №922/5125/15 залишити без змін.

В обґрунтування своєї позиції у справі позивач з урахуванням положень ст.112 ГПК України зазначає, що посилання відповідача на звіт про оцінку майна від 03.11.2015р., як на нововиявлену обставину у даній справі, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, якими встановлюються необхідні ознаки їх існування, оскільки під час розгляду даної справи господарським судом першої інстанції відповідачу, як замовнику відповідного звіту, могло бути відомо про проведення оцінки іпотечного майна.

Крім того, апелянт вказує, що в матеріалах справи відсутній належним чином оформлений та сформований звіт з оцінки майна ТОВ АМРБЗ , який суд міг б визнати належним доказом при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами, що свідчить про порушенням останнім вимог процесуального закону щодо належності та допустимості доказів.

02.06.2017р. Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" також подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову (вх.№ 824 від 02.06.2017р.), в якій просить заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сторгов" проведення аукціонів щодо продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "АМРБЗ", а саме: нежитлових приміщень 1-го поверху № I, II, III, 2-1-:-2-6, 3-1-:-3-6, 5-1, 11-1, 6 та 2-го поверху, № I, 10-1-:10-6, 14-1, 14-2, 16-1-:16-5, 17-1, 19-1-:-19-3, IV, V, мансарди, № VI в літ. "А-3", загальною площею 883,5 кв.м, які розташовані в м. Харкові, вул. Гоголя, буд. 2, до вирішення по суті справи №922/5125/15 у Харківському апеляційному господарському суді; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "АМРБЗ" укладати договори купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № I, II, III, 2-1-:-2-6, 3-1-:-3-6, 5-1, 11-1, 6 та 2-го поверху, № I, 10-1-:10-6, 14-1, 14-2, 16-1-:16-5, 17-1, 19-1-:-19-3, IV, V, мансарди, № VI в літ. "А-3", загальною площею 883,5 кв.м, які розташовані в м.Харкові, вул. Гоголя, буд. 2, до вирішення по суті справи № 922/5125/15 у Харківському апеляційному господарському суді.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

З метою недопущення порушення заявленим у справі клопотанням прав сторін, передбачених ст. 22 ГПК України, судова колегія дійшла висновку щодо розгляду поданої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову (вх.№5824 від 02.06.2017р.) в судовому засіданні.

В судовому засіданні 20.06.2017р. представником позивача подано клопотання про залишення без розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, яке з урахуванням ст. 22 ГПК України було задоволено колегією суддів.

Ліквідатором ТОВ "АМРБЗ" подано клопотання про відкладення розгляду справи, а також заперечення проти задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову (вх.№ 824 від 02.06.2017р.), оскільки аукціон з продажу спірного майна у справі про банкрутство ТОВ "АМРБЗ" відбувся з визначенням переможця, з яким укладено договір купівлі-продажу майна, таким чином, зазначивши, що спірне майно вже не знаходиться у власності відповідача ТОВ "АМРБЗ" (вх.№ 4419 від 20.06.2017р.).

Судова колегія, розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні; такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі у справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта. Як вбачається з вказаної статті, перелік обставин, визначених частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судова колегія зазначає, що ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2017р. було направлено відповідачу за вказаною ним юридичною адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 71, а також за адресою для листування: Харківська область, Харківський район, смт. Кулинині, вул. Кулиничівська, буд.44А.

Електронну копію даного процесуального документу було в установленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Матеріали справи містять конверт та копію ухвали про порушення провадження у справі від 02.06.2017р., до якого Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" було складено довідку про неможливість вручення вказаного поштового відправлення відповідачу за зазначеною адресою.

19.06.2017р. ліквідатора також було ознайомлено з матеріалами справи, про що свідчить відмітка на заяві за вх.№ 6469 від 16.06.2017р.

За таких обставин, зважаючи на належне повідомлення вказаного учасника судового процесу про час та місце розгляду справи, судова колегія зазначає про достатність часу для використання прав, наданих ст.ст. 22, 96 ГПК України. Разом з тим, подане ліквідатором клопотання не містить належного обґрунтування неможливості взяти участь у судовому засіданні.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статтю 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 року).

Одночасно, суд вважає, що подання відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи є лише затягуванням судового процесу у справі №922/5125/15, враховуючи те, що відповідно до частини 5 пункту 3.14 Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на завчасне належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для перегляду рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017р. у справі № 922/5125/15 в порядку ст. 101 ГПК України, судова колегія з метою недопущення права сторони на розгляд справи упродовж розумного строку, вирішила відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" подано пояснення у справі (вх.№ 6622 від 20.06.2017р.).

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017р. у справі № 922/5125/15, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АМРБ3" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015 року у справі №922/5125/15 відмовити, а рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015р. у справі № 922/5125/15 залишити без змін.

Представник відповідача про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, проте не скористався наданим ст. 22 ГПК України правом на участь у розгляді справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, а також заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Стандарт" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМРБЗ", в якому просив суд у рахунок погашення заборгованості ТОВ "АМРБЗ" (ЄДРПОУ 37263190, м. Київ, вул. Володимирська, 71) перед ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" (ЄДРПОУ 36335426, м. Київ, вул. Почайнинська, 45) за договором на кредитну лінію (невідновлювальну) №131 від 18.007.2012 р., яка становить 6 821 628,24 грн., з яких 3965760,71 грн. - загальна заборгованість за кредитом, 1 273 823,95 грн. - загальна заборгованість відсотків за користування кредитом, 1 300 986,81 - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 281 056,88 - пеня за прострочення оплати процентів, звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №12-120 посвідченим 18.07.2012 р., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 за реєстровим №1383, а саме - нежитлові приміщення 1-го поверху № I, II, III, 2-1-:-2-6, 3-1-:-3-6, 5-1, 11-1, 6 та 2-го поверху №I, 10-1-:10-6, 14-1, 14-2, 16-1-:-16-5, 17-1, 19-1-:-19-3, IV, V, мансарди №VI в літ "А-3", загальною площею: 883,5 кв. м., які розташовані в місті Харкові по вул. Гоголя №2, що належать на праві власності ТОВ "АМБРЗ" (ЄДРПОУ 37263190, м. Київ, вул. Володимирська, 71), шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" (ЄДРПОУ 36335426, м. Київ, вул. Почайнинська, 45).

Позовні вимоги були вмотивовані порушенням відповідачем його грошових зобов'язань за договором кредитної лінії (невідновлювальної) №131 від 18.07.2012 року та укладенням іпотечного договору №12-120 від 18.07.2012 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.11.2015 року у справі № 922/5125/15 було повністю задоволено позов ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" до ТОВ АМРБ3" про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: у рахунок погашення заборгованості ТОВ "АМРБЗ" (ЄДРПОУ 37263190, м. Київ, вул. Володимирська, 71) перед ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" (ЄДРПОУ 36335426, м. Київ, вул. Почайнинська, 45) за договором на кредитну лінію (невідновлювальну) №131 від 18.07.2012р., яка становить 6821628,24 грн., з яких 3965760,71 грн. - загальна заборгованість за кредитом, 1273823,95 грн. - загальна заборгованість відсотків за користування кредитом, 1300986,81 - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 281056,88 - пеня за прострочення оплати процентів, звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №12-120 посвідченим 18.07.2012р., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 за реєстровим №1383, а саме - нежитлові приміщення 1-го поверху № I, II, III, 2-1-:-2-6, 3-1-:-3-6, 5-1, 11-1, 6 та 2-го поверху №I, 10-1-:10-6, 14-1, 14-2, 16-1-:-16-5, 17-1, 19-1-:-19-3, IV, V, мансарди №VI в літ "А-3", загальною площею: 883,5 кв. м., які розташовані в місті Харкові по вул. Гоголя №2, що належать на праві власності ТОВ "АМБРЗ" (ЄДРПОУ 37263190, м. Київ, вул. Володимирська, 71), шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" (ЄДРПОУ 36335426, м. Київ, вул. Почайнинська, 45).

16 лютого 2017 року ліквідатором ТОВ "АМРБЗ" подано заяву (вх. № 17) про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015р. у справі №922/5125/15 за нововиявленними обставинами, відповідно до якої заявник просив: відстрочити сплату ТОВ "АМРБ3" судового збору до ухвалення рішення у справі; скасувати за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015 року у справі № 922/5125/15 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні вимог ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" до ТОВ "АМРБ3", у рахунок погашення заборгованості ТОВ "АМРБЗ" (м. Київ, вул. Володимирська, 71, ЄДРПОУ 37263190) перед ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" (м. Київ, вул. Почайнинська, 45, ЄДРПОУ 36335426) за договором на кредитну лінію (невідновлювальну) №131 від 18.007.2012 р., яка становить 6 821 628,24 грн., з яких 3965760,71 грн. - загальна заборгованість за кредитом, 1 273 823,95 грн. - загальна заборгованість відсотків за користування кредитом, 1 300 986,81 - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 281 056,88 - пеня за прострочення оплати процентів, звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №12-120 посвідченим 18.07.2012 р., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 за реєстровим №1383, а саме - нежитлові приміщення 1-го поверху № I, II, III, 2-1-:-2-6, 3-1-:-3-6, 5-1, 11-1, 6 та 2-го поверху №I, 10-1-:10-6, 14-1, 14-2, 16-1-:-16-5, 17-1, 19-1-:-19-3, IV, V, мансарди №VI в літ "А-3", загальною площею: 883,5 кв. м., які розташовані в місті Харкові по вул. Гоголя №2, що належать на праві власності ТОВ "АМБРЗ", шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" , вартістю 2120000,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначив, що лише 30.01.2017р. відповідачем був отриманий Звіт про оцінку спірного нерухомого майна від 01.11.2015 року, який було виготовлено на підставі договору про виконання робіт з незалежної оцінки від 25 жовтня 2015 року, укладеного між ТОВ "АМРБ3" та ПП "Центр оцінки та юридичної допомоги". Так, відповідно до Звіту від 01.11.2015 року про оцінку нежитлових приміщень 1-го поверху № I, II, III, 2-1-:-2-6, 3-1-:-3-6, 5-1, 11-1, 6 та 2-го поверху №I, 10-1-:10-6, 14-1, 14-2, 16-1-:-16-5, 17-1, 19-1-:-19-3, IV, V, мансарди №VI в літ "А-3", загальною площею: 883,5 кв. м., які розташовані в місті Харкові по вул. Гоголя №2, вартість приміщень станом 01.11.2015 року складала 7600000,00 грн., що перевищує суму заборгованості ТОВ "АМРБ3" перед ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" зазначену у оскаржуваному рішенні господарського суду Харківської області від 03.11.2015 року у справі № 922/5125/15, яка становить 6821628,24 грн. Таким чином, відповідач вказує, що ринкова вартість майна у розмірі 7600000,00 грн. згідно звіту про оцінку майна від 01.11.2015р. є істотною для справи обставиною, яка існувала на момент винесення судового рішення, але не була та не могла бути відома заявнику - відповідачу.

Разом з тим, на думку заявника, рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015р. у справі № 922/5125/15 було прийнято з порушенням ст.ст. 33, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 328, 335, 376, 392 ЦК України, оскільки суд, приймаючи рішення, задовольнив позов про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за позивачем - іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, який не передбачений діючим законодавством, як судовий спосіб захисту порушених прав шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а є позасудовим.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Однією з підстав для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суд України № 17 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов : по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи , по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015р. за нововиявленими обставинами, заявник посилався на висновок про вартість майна від 01.11.2015р., наданого Приватним підприємством "Центр оцінки та юридичної допомоги", згідно з яким ринкова вартість нежитлових приміщень 1-го поверху № I, II, III, 2-1-:-2-6, 3-1-:-3-6, 5-1, 11-1, 6 та 2-го поверху №I, 10-1-:10-6, 14-1, 14-2, 16-1-:-16-5, 17-1, 19-1-:-19-3, IV, V, мансарди №VI в літ "А-3", загальною площею: 883,5 кв. м., які розташовані в місті Харкові по вул. Гоголя №2, станом на 01.11.2015р. могла становити 7600000,00 грн. (т.2, а.с. 55).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що однією із обов'язкових ознак існування нововиявлених обставин, зокрема, є те, що обставини, на які посилається заявник, не могли бути відомі йому на час розгляду справи, отже, останній несе ризик того, що обізнаність про існування відповідних фактів на час розгляду справи залежить виключно від його власного волевиявлення.

Як встановлено судовою колегією, 25.10.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМРБЗ" в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 (іменоване - замовник) та Приватним підприємством "Центр оцінки та юридичної допомоги" в особі директора (іменоване - виконавець) укладено угоду про виконання робіт з незалежної оцінки майна, відповідно до якої замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки щодо виконання незалежної оцінки майна, а саме: нежитлових приміщень 1-го поверху № I, II, III, 2-1-:-2-6, 3-1-:-3-6, 5-1, 11-1, 6 та 2-го поверху №I, 10-1-:10-6, 14-1, 14-2, 16-1-:-16-5, 17-1, 19-1-:-19-3, IV, V, мансарди №VI в літ "А-3", загальною площею: 883,5 кв. м., які розташовані в місті Харкові по вул. Гоголя №2.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 договору сторонами визначено, що термін виконання робіт визначений до 31 грудня 2017р., дата оцінки - 01.11.2015р.

Згідно з п. 2.4 договору вся інформація передається замовнику за умови проведення остаточного розрахунку та оформлюється актом прийому-передачі робіт.

Таким чином, за умовами договору від 25.10.2015р. сторонами було визначено дату, станом на яку мала бути визначена ринкова вартість майна ТОВ "АМРБЗ".

Як вбачається з матеріалів справи, з часу порушення господарським судом Харківської області провадження у справі № 922/5125/15 ухвалами від 24.09.2015р., від 07.10.2015р., від 27.10.2015р. господарським судом першої інстанції було тричі відкладено розгляд справи (а.с. 52,53, 58-60, 109-111) та належним чином повідомлено сторін про час та місце проведення судових засідань. Відповідач в жодне з призначених судових засідань не з'явився, а також не повідомив суд про те, що ним проводиться оцінка іпотечного майна з визначеною датою оцінки 01.11.2015р.

Разом з тим, наданий до матеріалів справи висновок про вартість майна ТОВ "АМРБЗ" було складено 01.11.2015р., тобто до моменту винесення рішення господарським судом Харківської області від 03.11.2015р., про перегляд за нововиявленими обставинами якого відповідач звернувся до суду з відповідною заявою (т.2, а.с. 55).

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В порушення зазначених вимог, заявником не наведено жодних доказів, які б підтверджували наявність для нього об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними труднощами для отримання відомостей щодо розміру ринкової вартості спірного майна на час винесення судового рішення.

В свою чергу, посилання відповідача на обізнаність ринкової вартості зазначеного вище нерухомого майна лише після отримання звіту 30.01.2017р. на підставі акту прийому-передачі робіт з незалежної оцінки майна, не впливає на встановлення наявності ознак нововиявлених обставин у справі, оскільки наведення стороною нових доводів чи надання доказів на підтвердження обставин, які були їй відомі або могли бути відомими, але з певних причин не були доведені належним чином у встановленому законом порядку, не може бути підставою для визнання таких обставин нововиявленими.

Отже, можливість вчасного подання суду першої інстанції нового доказу у справі мало суб'єктивний характер, якою він вчасно не скористався, що у даному випадку свідчить про відсутність обов'язкової ознаки існування нововиявлених обставин у даній справі.

При цьому, судовою колегією приймається до уваги те, що під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи із змісту статті 33 ГПК України доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно з ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Разом з тим, наданий до матеріалів справи оригінал звіту про незалежну оцінку майна ТОВ "АРМБЗ" містять фотографічні матеріали, як його невід'ємні частини, відповідно до яких для встановлення ринкової вартості об'єкта оцінки суб'єктом оціночної діяльності було взято ринкову вартість нерухомого майна, аналогічного за своїми характеристиками, станом на 2017 рік (т.2, а.с. 201,202).

За таких обставин, вказаний документ не може бути визнаний належним доказом на підтвердження наявності нововиявленої обставини при перегляді прийнятого у 2015 році судового рішення у зазначеній справі, оскільки наданий звіт про належну оцінку майна ТОВ "АРМБЗ" має суперечливі дані, на підставі яких було визначено ринкову вартість спірного нерухомого майна.

Під час перегляду судом першої інстанції рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015р. було встановлено, що постановою господарського суду міста Києва від 20.04.2016р. у справі № 910/2542/16 ТОВ "АМРБЗ" було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута ОСОБА_2

Зважаючи на те, що провадження у справі про банкрутство ТОВ "АМРБЗ" на підставі ухвали господарського суду міста Києва від 11.04.2016р. у справі №910/2542/16 було порушено вже після прийняття рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2015р. у справі № 922/5125/15, вказана обставина не впливає на можливість перегляду вказаного рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни.

У Рішенні у справі "Рябих проти Росії" від 3 грудня 2003 року Європейський суд з прав людини висловив таку правову позицію. Принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі. Повноваження вищих судів щодо перегляду судових рішень мають використовуватись задля виправлення судових помилок. Перегляд же рішень у порядку нагляду не може розглядатись як замаскована апеляційна інстанція, а сама наявність двох точок зору на предмет спору ще не є підставою для повторного розгляду справи.

Таким чином, необґрунтованість судового рішення чи хибність покладених в його основу висновків у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального і процесуального права може бути підставою для перегляду цього рішення в апеляційному або касаційному порядку, а не в порядку, передбаченому главою ХІІІ ГПК України.

Пунктом 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" також зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пунктів 1, 2 вказаної Постанови рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З наведеного слідує, що приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції не забезпечив виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не перевірив ґрунтовність юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення норм матеріального та процесуального права.

Оскільки під час розгляду поданої відповідачем заяви (вх.№ 17 від 16.02.2017р.) господарським судом апеляційної інстанції не було встановлено наявності нововиявлених обставин у даній справі, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АМРБЗ" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015 року у справі №922/5125/15 не підлягає задоволенню, рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015р. - залишенню без змін, оскільки у суду відсутні правові підстави для його перегляду по суті.

Крім того, в письмових поясненнях у справі (вх.№ 6622 від 20.06.2017р.) позивач посилається на те, що згідно Інформааційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (за номером 89983749 від 19.06.2017р.) 09.06.2017р. державним реєстратором Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради" Харківської області зареєстровано факт відчуження ТОВ "АМРБЗ" спірного нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень 1-го поверху № I, II, III, 2-1-:-2-6, 3-1-:-3-6, 5-1, 11-1, 6 та 2-го поверху, № I, 10-1-:10-6, 14-1, 14-2, 16-1-:16-5, 17-1, 19-1-:-19-3, IV, V, мансарди, № VI в літ. "А-3", загальною площею 883,5 кв.м, які розташовані в м. Харкові, вул. Гоголя, буд. 2, на користь іншої юридичної особи - ТОВ "ОСОБА_3 лайн Компані".

З цього приводу судова колегія зазначає, що обставини, на які посилається апелянт, мали місце вже після прийняття оскаржуваного рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017р., у зв'язку з чим не мають правового значення для його перегляду судом апеляційної інстанції в порядку ст. 101 ГПК України.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 104 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку підлягає задоволенню, оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017р. у справі №922/5125/15 підлягає скасуванню.

Враховуючи, що судом задоволено апеляційну скаргу судові витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст.ст. 104, 105, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Стандарт" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017р. у справі №922/5125/15 скасувати.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АМРБЗ" (вх.№17 від 16.02.2017р.) про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015р. у справі №922/5125/15 за нововиявленними обставинами відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015р. у справі №922/5125/15 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМРБЗ" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 71. код ЄДРПОУ 37263190) на користь ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" (04071, м. Київ, вул. Почайниниська, 45) 51304,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМРБЗ" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 71, код ЄДРПОУ 37263190) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова; код отримувача: 37999654; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області; код Банку: 851011; номер рахунку: 31215206783003; призначення платежу: *;101;37263190; судовий збір у справі № 922/5125/15; господарський суд Харківської області) 46640,00 грн. судових витрат за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 26.06.2017р.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Камишева