АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-cc/796/2724/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2017 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
власника майна ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22 березня 2017 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_8 , яке погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 міста Києва ОСОБА_6 , та накладено арешт на видаткову частину розрахункових рахунків ОСОБА_7 № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ; ОСОБА_9 № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 (українська гривня, російський рубель, долар США, євро), які відкриті в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» (МФО 320984), зобов`язано службових осіб АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» (МФО 320984) зупинити видаткові операції на рахунках ОСОБА_7 № НОМЕР_6 , ОСОБА_9 № НОМЕР_7 , ОСОБА_10 № НОМЕР_8 (українська гривня, російський рубель, долар США, євро) станом на дату, годину та хвилину отримання ухвали суду, а також зобов`язано службових осіб банку надати до СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві відомості щодо залишку грошових коштів на зазначених рахунках та в подальшому надавати відомості щодо залишку грошових коштів за письмовим запитом старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_8 .
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, власник майна ФОП ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого. Зокрема, апелянт звертає увагу, що нормами КПК України не передбачено накладення арешту саме на видаткову частину розрахункових рахунків. На думку ОСОБА_7 , слідчий суддя, приймаючи рішення про накладення арешту на видаткову частину розрахункових рахунків, не врахував можливість використання зазначеного майна, як доказу у кримінальному провадженні, та наклав арешт на майно, яке неможливо використати як доказ. Крім того, апелянт вказує, що під час розгляду клопотання слідчим суддею не було встановлено з посиланням на докази ті обставини, при яких арештовані грошові кошти були набуті злочинним шляхом, хто, в який строк та з якого саме податку мав сплатити грошові кошти до бюджетів у вигляді податків.
Далі в апеляційній скарзі ОСОБА_7 , посилаючись на норми ст. ст. 1000 та 1007 Цивільного кодексу України, зазначає, що кошти, на які накладено арешт, фактично належать довірителю і були передані йому на виконання вимог договору доручення для закупівлі продукції за рахунок, від імені та в інтересах довірителя. Крім того, апелянт зазначає, що у кримінальному провадженні № 32015140000000159 від 11 серпня 2015 року жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому автор апеляції вказує, що в оскаржуваній ухвалі не наведено інформації про цивільний позов, його розмір або розмір завданої шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Також ОСОБА_7 звертає увагу, що кримінальний процесуальний закон не передбачає підстав для зобов`язання службових осіб банку надати до СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві відомості щодо залишку грошових коштів на рахунку та в подальшому надавати такі відомості за письмовим запитом слідчого СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_8 , оскільки даний спосіб зобов`язання банківської установи не відповідає меті вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а являється по суті тимчасовим доступом до речей та документів, що є окремим заходом забезпечення кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, пояснення власника майна, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ФОП ОСОБА_7 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, Управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32015140000000159, внесеному 11 серпня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах та за фактом пособництва в ухиленні від сплати податків у особливо великих розмірах, тобто за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.
Органи досудового розслідування вважають встановленим, що ФОП ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_9 , ФОП ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_10 , ФОП ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_11 , ФОП ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН - НОМЕР_12 , ФОП ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_13 , впродовж 2014 2016 років отримують на власні рахунки грошові кошти від наступних підприємств з ознаками фіктивності: ПП «Легіон-Ц» (код ЄДРПОУ 39321479), ПП «Рамхат» (код ЄДРПОУ 39317939), ПП «Фоксбет» (код ЄДРПОУ 38851234), ПП «Бекфаєр» (код ЄДРПОУ 38851463), ПП «Кратос-Грант» (код ЄДРПОУ 39015627), ПП «Фленкер» (код ЄДРПОУ 38851454), ПП «Фоксхаунд» (код ЄДРПОУ 38851229), ПП «Хілтон Тайм» (код ЄДРПОУ 38679764), ПП «Свентовіт» (код ЄДРПОУ 38857655), ПП «Кастл Лайт» (код ЄДРПОУ 38851077), ТОВ «РВК-Тех» (код ЄДРПОУ 40486612), ТОВ «Маршал Консалдінг» (код ЄДРПОУ 40230961), ТОВ «Варлус» (код ЄДРПОУ 40670399), ТОВ «Детапікс» (код ЄДРПОУ 40486735), ТОВ «Кастелл Трейд» (код ЄДРПОУ 40483100), згідно договорів комісії, начебто з метою в подальшому придбати зернову продукцію вітчизняної селекційної озимої пшениці.
Однак зазначену вище продукцію ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 за вказаний період часу не придбали, а отримані грошові кошти готівкою знімали і продовжують знімати у банківських установах, що підтверджується випискою по руху коштів та оригіналами грошових чеків. В результаті опрацювання цих фізичних осіб-підприємців встановлено, що в більшості випадків дані особи є службовими особами підприємств, які перераховували на їх рахунки кошти.
Таким чином, органи досудового розслідування вважають, що ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , отримавши на власні рахунки грошові кошти від підприємств з ознаками фіктивності, переводять їх у готівку і використовують у власних цілях, не задекларувавши їх у свій дохід.
Більшість фінансових операцій по перерахуванню коштів проводиться всіма юридичними та фізичними особами одночасно в один день.
До того ж, ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 з метою приховання відомостей про незаконні фінансові операції від Служби фінансового моніторингу України подрібнювали суми банківських переказів до 150000 гривень.
Згідно виписок по банківським рахункам встановлено, що ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 в 2017 році продовжують здійснювати незаконну діяльність, яка полягає в обготівкуванні грошових коштів реального сектору економіки через рахунки фізичних осіб-підприємців та їхні банківські картки, які відкриті у АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» (МФО 320984).
Так, аналізом виписок по банківських рахунках вищевказаних осіб встановлено невідповідність придбаних та поставлених товарів (послуг).
Проведеним аналізом діяльності підприємств з ознаками фіктивності встановлено, що за допомогою вказаних вище фіктивних СГД організованою групою здійснюється незаконна діяльність, пов`язана з ухиленням від сплати податків підприємствами реального сектору економіки шляхом відображення у податковому та бухгалтерському обліках взаємовідносини з такими СГД, тобто проведення безтоварних операцій, а також надаються послуги з незаконного обготівкування грошових коштів.
Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин, звернувши увагу на однаковий алгоритм процесу існування та діяльності даних фізичних осіб-підприємців з моменту створення, який характеризується індивідуальними ознаками під час здійснення господарської діяльності: діяльність ФОП контролюється службовими особами одного й того ж адвокатського об`єднання; відкриття банківських рахунків в одних установах банку; здійснення фінансово-господарських операцій з однією групою підприємств; зміна виду та умовний продаж товарів, вказує на те, що рахунки вищевказаних фізичних осіб-підприємців використовуються одними і тими ж особами з метою прикриття зазначеної вище незаконної діяльності.
Органи досудового розслідування вважають, що ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 на сьогоднішній день використовують власні банківські рахунки для транзиту і обготівкування злочинних грошових коштів, отриманих від протиправної діяльності підприємств діючого сектору економіки.
21 березня 2017 року старший слідчий СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 міста Києва ОСОБА_6 , звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на видаткову частину розрахункових рахунків ОСОБА_7 № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ; ОСОБА_9 № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 (українська гривня, російський рубель, долар США, євро), які відкриті в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» (МФО 320984), із зобов`язанням службових осіб АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» (МФО 320984) зупинити видаткові операції на рахунках ОСОБА_7 № НОМЕР_6 , ОСОБА_9 № НОМЕР_7 , ОСОБА_10 № НОМЕР_8 (українська гривня, російський рубель, долар США, євро) станом на дату, годину та хвилину отримання ухвали суду, а також про покладення обов`язку на службових осіб банку надати до СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві відомості щодо залишку грошових коштів на зазначених рахунках та в подальшому надавати відомості щодо залишку грошових коштів за письмовим запитом старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_8 .
22 березня 2017 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого було задоволено.
Оскільки дана ухвала слідчого судді оскаржена тільки ФОП ОСОБА_7 , то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах поданої апеляційної скарги, а щодо інших фізичних осіб-підприємців, на видаткові частини рахунків яких накладено арешт ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту колегією суддів не перевіряється.
Задовольняючи зазначене клопотання старшого слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 32015140000000159, в частині накладення арешту на видаткову частину розрахункових рахунків ОСОБА_7 № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , які відкриті в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» (МФО 320984), із зобов`язанням службових осіб АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» (МФО 320984) зупинити видаткові операції на рахунку ОСОБА_7 № НОМЕР_6 станом на дату, годину та хвилину отримання ухвали суду, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення старшого слідчого ОСОБА_8 та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на видаткові частини зазначених рахунків ОСОБА_7 з огляду на те, що арешт допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, а також з посиланням на те, що старшим слідчим було доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні.
З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на наступні обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та старший слідчий, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.
Зокрема, посилаючись у клопотанні, що рахунки ОСОБА_7 , які відкриті в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» (МФО 320984), використовуються для прикриття незаконної діяльності, а грошові кошти, які надходять на такі рахунки, можуть перераховуватись на розрахункові рахунки інших осіб та обготівковуватись, що призведе до їх втрати та унеможливить встановлення причетних до злочину осіб, старший слідчий та прокурор повинні були зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.
В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак старший слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. Зокрема, в матеріалах, доданих до клопотання, не міститься жодного доказу того, що рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , які відкриті ОСОБА_7 в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» (МФО 320984), використовуються для прикриття незаконної діяльності.
Також в матеріалах провадження відсутні докази того, що грошові кошти на перелічених вище рахунках ОСОБА_14 є речовими доказами у кримінальному провадженні, тобто вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Так, хоча старший слідчий у клопотанні і вказує на те, що речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, а доля речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, однак процесуального рішення з цього питання органом досудового розслідування не прийнято, оскільки старший слідчий не додав до матеріалів судового провадження відповідної постанови про визнання зазначених грошових коштів речовими доказами.
Крім того, виходячи зі змісту клопотання старшого слідчого, колегія суддів приходить до висновку, що воно взагалі не містить мети, правової підстави та належного обґрунтування необхідності арешту грошових коштів, що знаходяться на рахунках ОСОБА_7 , як то передбачено вимогами ст. ст. 170, 171 КПК України, а також доказів факту завдання шкоди та існування цивільного позову в рамках кримінального провадження.
В свою чергу, необґрунтованим в даному випадку є і посилання слідчого судді на можливість накладення арешту з метоюзабезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Зокрема, вивченими матеріалами провадження колегія суддів встановила, що в них відсутні відомості стосовно проведення відносно ОСОБА_7 перевірок правильності обчислення та сплати податків, а також взагалі будь-якої інформації стосовно винесення податкових повідомлень-рішень за результатами таких перевірок, а відтак неможливо визначити і суму несплачених податкових зобов`язань.
При цьому в судовому засіданні суду апеляційної інстанції колегія суддів звернула увагу і на той факт, що грошові кошти, які знаходяться саме на арештованих рахунках, були отримані ОСОБА_7 в межах договору доручення, а тому фактично належать довірителю і були передані останнім на виконання вимог договору доручення для закупівлі продукції за рахунок, від імені і в інтересах довірителя.
Більш того, клопотання старшого слідчого і рішення слідчого судді взагалі не відповідають вимогам закону, оскільки, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, не передбачено можливості накладати арешт на видаткову частину розрахункових рахунків чи на самі розрахункові рахунки або зупиняти видаткові операції з грошовими коштами, які знаходяться на банківських рахунках, а арешт може бути накладено на грошові кошти, що знаходяться банківських рахунках, та на видаткові операції по цим рахункам.
Також колегія суддів не вбачає підстав для зобов`язання службових осіб банку надати до СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві відомості щодо залишку грошових коштів на рахунках та в подальшому надавати відомості щодо залишку грошових коштів за письмовим запитом слідчого СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_8 , оскільки даний спосіб зобов`язання банківської установи не відповідає меті вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а є по суті тимчасовим доступом до речей та документів, що є окремим заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею, до якої зокрема відносяться відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України та відомості щодо операцій, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що під час здійснення кримінального провадження орган досудового розслідування у разі виникнення потреби стосовно отримання інформації, яка становить банківську таємницю, та за наявності передбачених для цього достатніх підстав може звернутись до суду в порядку ст. 162 КПК України з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту і необ`єктивність судового розгляду в частині, що стосуєтьсяОСОБА_7 , ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в цій частині, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання старшого слідчого в частині накладення арешту на видаткову частину розрахункових рахунків ОСОБА_7 № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , які відкриті в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» (МФО 320984), із зобов`язанням службових осіб АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» (МФО 320984) зупинити видаткові операції на рахунку ОСОБА_7 № НОМЕР_6 станом на дату, годину та хвилину отримання ухвали суду, як такого, що внесено до суду з порушенням ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу власника майна ФОП ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22 березня 2017 року в частині задоволення клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_8 , погодженого із прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 міста Києва ОСОБА_6 , про накладення арешту на видаткову частину розрахункових рахунків ОСОБА_7 № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , які відкриті в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» (МФО 320984), із зобов`язанням службових осіб АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» (МФО 320984) зупинити видаткові операції на рахунку ОСОБА_7 № НОМЕР_6 станом на дату, годину та хвилину отримання ухвали суду, а також про зобов`язання службових осіб банку надати до СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві відомості щодо залишку грошових коштів на зазначених рахунках та в подальшому надавати відомості щодо залишку грошових коштів за письмовим запитом старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_8 , скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_8 , погодженого із прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 міста Києва ОСОБА_6 , в частині накладення арешту на видаткову частину розрахункових рахунків ОСОБА_7 № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , які відкриті в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» (МФО 320984), із зобов`язанням службових осіб АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» (МФО 320984) зупинити видаткові операції на рахунку ОСОБА_7 № НОМЕР_6 станом на дату, годину та хвилину отримання ухвали суду, а також про зобов`язання службових осіб банку надати до СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві відомості щодо залишку грошових коштів на зазначених рахунках та в подальшому надавати відомості щодо залишку грошових коштів за письмовим запитом старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_8 , відмовити.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2017 |
Оприлюднено | 07.03.2023 |
Номер документу | 67439940 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Лашевич Валерій Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні