Рішення

від 23.06.2017 по справі 358/272/17

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

гСправа № 358/272/17 Провадження № 2/358/186/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2017 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

прокурора Бузинного В.С.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_3, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору відділ Держгеокадастру у Богуславському районі Київської області, про визнання недійсними наказів та договорів оренди землі, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури, звернувшись до Богуславського районного суду Київської області з даним позовом в інтересах держави, просить: визнати недійсними та скасувати накази ОСОБА_2 управління Держземагентства у Київській області від 11.11.2014 №10-10640/15- 14сг, №10-10641/15-14-сг, №10-10642/15-14-сг про надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, розташованих на території Медвинської сільської ради Богуславського Київської області орієнтовним розміром 23,0000 га, 10,0000 га, 10,0000 га з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, та накази ОСОБА_2 управління Держземагентства у Київській області від 04.02.2015 №10-798/15-15-сг, №10-797/15-15-сг, №10-799/15-15-сг про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 та надання в оренду земельних ділянок площею 21,6115 га з кадастровим номером 3220683200:02:002:0097, площею 9,4641 га з кадастровим номером 3220683200:08:003:0107, площею 10,0000 га з кадастровим номером 3220683200:08:002:0168 строком на 21 рік, розташованих на території Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області; визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, укладені між ОСОБА_2 управлінням Держземагентства у Київській області в особі начальника відділу Держземагентства у Богуславському районі та ОСОБА_3 М.В. від 20.08.2015, які зареєстровані 05.01.2016 державним реєстратором Реєстраційної служби Богуславського районного управління юстиції Київської області ОСОБА_4 за номерами 12924597, 12926923, 12925112 та скасувати їх державну реєстрацію.

В обгрунтування своїх вимог заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури посилається на те, що Кагарлицькою місцевою прокуратурою встановлено порушення вимог земельного законодавства під час відведення ОСОБА_3 земельних ділянок для ведення фермерського господарства на території Богуславського району Київської області.

Так, ОСОБА_3, в порушення вимог ст. 7 Закону України Про фермерське господарство із заявами про отримання (придбання) у власність або оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства звернувся до ОСОБА_2 управління Держземагентства у Київській області, а не до Богуславської районної державної адміністрації, як цього вимагає спеціальний Закон.

Крім того встановлено, що ОСОБА_3 26.01.2015 здійснено реєстрацію юридичної особи - фермерське господарство ОСОБА_3В. (код ЄДРПОУ 39600496), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.11.2016 за № НОМЕР_1, та вже отримував із земель державної власності як громадянин без конкурентних засад (земельних торгів) у грудні 2014 року земельні ділянки для ведення фермерського господарства на підставі укладених ним з ОСОБА_2 управлінням Держземагентства у Черкаській області п'яти договорів оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства загальною площею 87,6936 га, розташованих на території Яблунівської та Литвинецької сільських рад Канівського району Черкаської області.

Відповідно до вимог статей 89,91,92 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

Статтею 31 Земельного кодексу України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися, у тому числі, із земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі.

Із аналізу зазначених норм законодавства слідує висновок, що фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 04.11.2014 у справі № 3-157гс14.

Таким чином, отримання ОСОБА_3 значних площ земель для ведення фермерського господарства спрямоване на штучне збільшення земельного банку фермерського господарства ОСОБА_3В. , засновником і керівником якого відповідач являвся і являється на даний час, за спрощеною процедурою, без обов'язкового проведення земельних торгів.

Крім того, частиною 7 статті 7 Закону України Про фермерське господарство №973-ІУ передбачено, що земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро - і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Однак, ОСОБА_2 управлінням Держземагентства у Київській області прийнято накази від 11.11.2014 № 10-10640/15-14сг, від 04.02.2015 № 10-798/15-15-сг, від 11.11.2014 № 10-10641/15-14-сг, від 04.02.2015 № 10-797/15-15-сг, від 11.11.2014 № 10-10642/15-14-сг, від 04.02.2015 №10-799/15-15-сг всупереч зазначеним вимогам законодавства. Зокрема, надано в оренду земельні ділянки, які розташовані не єдиним масивом, що у свою чергу унеможливлює їх раціональне використання.

Також при прийнятті наказів 04.02.2015 № 10-798/15-15-сг, № 10-797/15-15-сг, № 10-799/15-15-сг ОСОБА_2 управлінням Держземагентства у Київській області не враховано, що у грудні 2014 року ОСОБА_2 управлінням Держземагентства у Черкаській області укладено з ОСОБА_3 п'ять договорів оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства загальною площею 87,6936 га, які розташовані на території Яблунівської та Литвинецької сільських рад Канівського району Черкаської області на значній відстані від наданих на підставі оспорюваних наказів земельних ділянок в межах Медвинської сільської ради.

Крім того, правовою підставою для укладення спірних договорів оренди є накази ОСОБА_2 управління Держземагентства у Київській, які мали б бути прийняті тільки після рішення Богуславської районної державної адміністрації за результатами розгляду заяви ОСОБА_3, в порядку визначеному ст. 7 Закону України Про фермерське господарство .

Під час укладання спірних договорів оренди землі сторонами порушено вимоги ст. 203 ЦК України якою визначено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. В даному випадку зміст правочину суперечить вимогам спеціального нормативного акту, який регулює суспільні відносини у сфері здійснення фермерської діяльності - ст. ст. 7, 8 Закону України Про фермерське господарство , а укладення договорів створює умови для незаконного користування отриманими в оренду земельними ділянками, тому як наслідок вищевказані договори оренди землі повинні бути визнанні недійсними та скасовано їх державну реєстрацію.

Прокурор Бузинний В.С. в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на вищевказані факти та докази.

Представник відповідача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Київській області - ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що оскаржувані накази при вирішенні питання надання в оренду земельних ділянок ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства були прийняті в межах повноважень та у спосіб визначений Земельним кодексом України. Зокрема, відповідач діяв у відповідності до положень ст.ст. 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України.

Будучи розпорядником земель державної власності, ГУ Держгеокадастру у Київській області вирішує питання надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в тому числі для ведення фермерського господарства, в межах своїх повноважень і на час виникнення спірних правовідносин Богуславська районна державна адміністрація не мала права вирішувати це питання.

Щодо надання земельних ділянок в оренду не єдиним масивом, то пунктом 7 статті 7 Закону України Про фермерське господарство передбачено надання земельних ділянок громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури і вказана норма Закону стосується випадків, коли у складі земель, що передбачаються для надання для ведення фермерського господарства є вкрапленні контури водних джерел та лісових угідь. В такому випадку такі вкраплені контури не вилучаються а передаються для ведення фермерського господарства єдиним масивом у складі земель сільськогосподарського призначення. Ні земельним кодексом України, ні іншими нормативно-правовими актами не заборонено передавати у користування на умовах оренди декілька земельних ділянок, які розташовані на значній відстані одна від одної одному орендарю, в тому числі для ведення фермерського господарства.

ОСОБА_3 в своїх клопотаннях на розробку документації із землеустрою додав відповідні обґрунтування. Разом з тим, стосовно відсутності у заявника зареєстрованої спеціальної техніки, необхідної для обробітку землі на стадії надання дозволу на виготовлення проекту відведення та його затвердження Головне управління не може та не зобов'язане перевіряти наявність чи відсутність такої техніки, і тим більше це не може впливати на прийняття рішення розпорядником землі.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав та повністю підтримав заперечення проти позову, які були висловлені представником ГУ Держгеокадастру у Київській області. Зазначив, що при вирішенні даного позову необхідно керуватись положеннями Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі , які є спеціальними нормами при регулюванні орендних правовідносин, в тому числі при вирішенні питання про надання в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Суд, заслухавши прокурора, представників відповідачів та дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов виконуючого заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури задовольнити, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Наказом ОСОБА_2 управління Держземагентства у Київській області від 11.11.2014 № 10-10640/15-14сг надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Медвинської сільської ради Богуславського Київської області орієнтовним розміром 23,0000 га з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Наказом ОСОБА_2 управління Держземагентства у Київській області від 04.02.2015 № 10-798/15-15-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 та надано в оренду строком на 21 рік земельну ділянку площею 21,6115 га (кадастровий номер 3220683200:02:002:0097), розташовану на території Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області.

На підставі вказаного наказу між ОСОБА_2 управлінням Держземагентства у Київській області в особі начальника відділу Держземагентства у Богуславському районі 20.08.2015 укладено з фізичною особою ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 3220683200:02:002:0097. Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки на день підписання цього договору складала 543342,43 грн.

Вищезазначений договір оренди земельної ділянки 05.01.2016 зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Богуславського районного управління юстиції Київської області ОСОБА_4

Наказом ОСОБА_2 управління Держземагентства у Київській області від 11.11.2014 № 10-10641/15-14-сг надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Медвинської сільської ради Богуславського Київської області орієнтовним розміром 10,0000 га з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Наказом ОСОБА_2 управління Держземагентства у Київській області від 04.02.2015 № 10-797/15-15-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 та надано в оренду строком на 21 рік земельну ділянку площею 9,4641 га (кадастровий номер 3220683200:08:003:0107), розташовану на території Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області.

На підставі вказаного наказу між ОСОБА_2 управлінням Держземагентства у Київській області в особі начальника відділу Держземагентства у Богуславському районі 20.08.2015 укладено з фізичною особою ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 3220683200:08:003:0107. Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки на день підписання цього договору складала 246455,69 грн.

Вищезазначений договір оренди земельної ділянки 05.01.2016 зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Богуславського районного управління юстиції Київської області ОСОБА_4

Наказом ОСОБА_2 управління Держземагентства у Київській області від 11.11.2014 № 10-10642/15- 14-сг надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Медвинської сільської ради Богуславського Київської області орієнтовним розміром 10,0000 га з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Наказом ОСОБА_2 управління Держземагентства у Київській області від 04.02.2015 № 10-799/15-15-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 та надано в оренду земельну ділянку площею 10,0000 га (кадастровий номер 3220683200:08:002:0168) строком на 21 рік, розташовану на території Медвинської сільської ради Богуславського Київської області.

На підставі вказаного наказу між Г оловним управлінням Держземагентства у Київській області в особі начальника відділу Держземагентства у Богуславському районі 20.08.2015 укладено з фізичною особою ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 3220683200:08:002:0168. Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки на день підписання цього договору складала 169267,25 грн.

Вищезазначений договір оренди земельної ділянки 05.01.2016 зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Богуславського районного управління юстиції Київської області ОСОБА_4

Задовольняючи позов заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури суд враховує наступні положення чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України Про фермерське господарство № 973-ІУ та Земельним кодексом України врегульовано вирішення питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для створення фермерських господарств.

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону № 973-IV фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Статтею 7 Закону України Про фермерське господарство (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Частинами другою та четвертою статті 7 Закону № 973-IV передбачено, що заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.

Питання надання земельних ділянок громадянам та юридичним особам в оренду врегульовано також Земельним кодексом України.

Так, частиною першою ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до частини другої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, в якому зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Органам, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною третьою статті 123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно- територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Як зазначено вище, законом України від 19 червня 2003 року № 973-1V Про фермерське господарство врегульовані відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств. У таких правовідносинах Закон № 973-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, а Земельний кодекс України - загальним.

Згідно із вимогами ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

При цьому, у ч. 2 вказаної статті визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Водночас у частині 3 даної статті зазначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Одним із таких випадків, який не передбачав передачу земельних ділянок у користування на конкурентних засадах, на час виникнення спірних правовідносин була їх передача громадянам для ведення фермерського господарства.

Згідно правової позиції, яка викладена 03.02.2016 та 31.05.2016 у постановах судової палати у цивільних та адміністративних справах Верховного суду України (справа № 6-2902цс15, №21-445а16) при вирішенні позовних вимог про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягають правила надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, згідно із статтею 7 Закону № 973-ІУ, як спеціального по відношенню до статті 123 ЗК України.

Отже, спеціальний Закон № 973-ІУ (Закон України Про фермерське господарство ) визначає детальну процедуру отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної чи комунальної власності з метою ведення на ній фермерського господарства, а також обов'язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України.

Так, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинно бути зазначено не лише про бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Таким чином, за змістом статей 1, 7 Закону № 973-ІУ заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою статті 7 Закону № 973-ІУ умов і обставин.

Орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування розглядаючи заяву громадянина, який бажає отримати в оренду земельні ділянку для ведення фермерського господарства, повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. У протилежному випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - проведення земельних торгів.

Також, відповідно до ст. 8 Закону № 973-ІУ після укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Однак, ОСОБА_2 управління Держземагентства у Київській області прийнято накази від 11.11.2014 №10-10640/15-14сг, від 11.11.2014 №10-10641/15-14-сг, від 11.11.2014 № 10-10642/15-14-сг, всупереч зазначеним вимогам законодавства.

Зокрема, ОСОБА_3, в порушення вказаних вище вимог ст. 7 Закону України Про фермерське господарство із заявами про отримання в оренду земельних ділянок державної власності з метою ведення фермерського господарства звернувся до ОСОБА_2 управління Держземагентства у Київській області, а не до Богуславської районної державної адміністрації, як цього (на час виникнення спірних правовідносин) вимагав спеціальний Закон № 973-ІУ.

Крім того встановлено, що ОСОБА_3 26.01.2015 здійснено реєстрацію юридичної особи - фермерське господарство ОСОБА_3В. (код ЄДРПОУ 39600496), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.11.2016 за № НОМЕР_1, та вже отримував із земель державної власності як громадянин без конкурентних засад (земельних торгів) у грудні 2014 року земельні ділянки для ведення фермерського господарства на підставі укладених ним з ОСОБА_2 управлінням Держземагентства у Черкаській області п'яти договорів оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства загальною площею 87,6936 га, розташованих на території Яблунівської та Литвинецької сільських рад Канівського району Черкаської області.

Відповідно до вимог статей 89,91,92 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

Статтею 31 Земельного кодексу України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися, у тому числі, із земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі.

Із аналізу зазначених норм законодавства слідує висновок, що фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України в своїй постанові від 04.11.2014 у справі № 3-157гс14.

Таким чином, отримання ОСОБА_3 значних площ земель для ведення фермерського господарства спрямоване на штучне збільшення земельного банку фермерського господарства ОСОБА_3В. , засновником і керівником якого відповідач являвся і являється на даний час, за спрощеною процедурою, без обов'язкового проведення земельних торгів.

Крім того, частиною 7 статті 7 Закону № 973-ІУ визначено, що земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро - і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Однак, ОСОБА_2 управлінням Держземагентства у Київській області прийнято накази від 11.11.2014 №10-10640/15-14сг, від 04.02.2015 № 10-798/15-15-сг, від 11.11.2014 № 10-10641/15-14-сг, від 04.02.2015 № 10-797/15-15-сг, від 11.11.2014 № 10-10642/15-14-сг, 04.02.2015 № 10-799/15-15-сг всупереч зазначеним вимогам законодавства.

Згідно картографічних матеріалів місце розташування трьох земельних ділянок на території Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області, які надано в оренду ОСОБА_3, розташовані не єдиним масивом, що суперечить ч. 7 ст. 7 Закону № 973-ІУ.

Крім того, при прийнятті наказів 04.02.2015 № 10-798/15-15-сг, № 10-797/15-15-сг, № 10-799/15-15-сг ОСОБА_2 управлінням Держземагентства у Київській області не враховано, що у грудні 2014 року ОСОБА_2 управлінням Держземагентства у Черкаській області укладено з ОСОБА_3 п'ять договорів оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства загальною площею 87,6936 га, які розташовані на території Яблунівської та Литвинецької сільських рад Канівського району Черкаської області на значній відстані від наданих на підставі оспорюваних наказів земельних ділянок в межах Медвинської сільської ради.

Враховуючи викладене, зазначені накази ОСОБА_2 управління Держземагентства у Київській області прийнято з порушенням вимог земельного законодавства. Договори оренди землі, які зареєстровано Реєстраційною службою Богуславського районного управління юстиції Київської області, укладені всупереч законодавчо встановленої процедури набуття права оренди на земельні ділянки з метою ведення фермерського господарства.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі №6-2902цс15 та від 31.05.2016 у справі №21-445а16.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 6 Закону України Про оренду землі визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Таким чином, наявність рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання її в оренду чинним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки.

Правовою підставою для укладення спірних договорів оренди є накази ОСОБА_2 управління Держземагентства у Київській, які могли бути прийняті тільки після рішення Богуславської районної державної адміністрації за результатами розгляду заяви ОСОБА_3, в порядку визначеному ст. 7 Закону України Про фермерське господарство з дотримання інших вимог Закону № 973-ІУ, про які зазначено вище.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно положень ст.ст. 4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

В даному випадку зміст правочинів, а саме спірних договорів оренди землі суперечить вимогам спеціального нормативного акту, який регулює суспільні відносини у сфері здійснення фермерської діяльності - ст. ст. 7, 8 Закону України Про фермерське господарство , а укладення договорів створило умови для незаконного користування отриманими в оренду земельними ділянками.

У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК. До них відносяться і такі, правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами встановленими в ст. 216 ЦК України.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не може створювати юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно положень ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

З урахуванням вищевикладеного оскаржувані накази ОСОБА_2 управління Держземагентства у Київській області підлягають визнанню недійсними та скасуванню, а укладені на їх підставі договори - визнанню недійсними, державна реєстрація спірних договорів оренди землі підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 59, 60, 61, 62, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 21, 203, 215, 216 ЦК України, ст.ст. 116, 123, 152 ЗК України, ст.ст. 7, 8 Закону України Про фермерське господарство , суд -

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_3, про визнання недійсними наказів та договорів оренди землі задовольнити.

Визнати недійсними та скасувати накази ОСОБА_2 управління Держземагентства у Київській області від 11.11.2014 № 10-10640/15-14сг, №10-10641/15-14-сг, № 10-10642/15-14-сг про надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, розташованих на території Медвинської сільської ради Богуславського Київської області орієнтовним розміром 23,0000 га, 10,0000 га, 10,0000 га з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Визнати недійсними та скасувати накази ОСОБА_2 управління Держземагентства у Київській області від 04.02.2015 № 10-798/15-15-сг, №10-797/15-15-сг, № 10-799/15-15-сг про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 та надання в оренду земельних ділянок площею 21,6115 га га (кадастровий номер 3220683200:02:002:0097), 9,4641 га (кадастровий номер 3220683200:08:003:0107), 10,0000 га (кадастровий номер 3220683200:08:002:0168) строком на 21 рік, розташованих на території Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області.

Визнати недійсним укладений 20 серпня 2015 року між ОСОБА_2 управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки площею 21,6115 га з кадастровим номером 3220683200:02:002:0097 для ведення фермерського господарства на території Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області, зареєстрований 05.01.2016 року державним реєстратором реєстраційної служби Богуславського районного управління юстиції ОСОБА_4 за №12924597, та скасувати його державну реєстрацію.

Визнати недійсним укладений 20 серпня 2015 року між ОСОБА_2 управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки площею 10 га з кадастровим номером 3220683200:08:002:0168 для ведення фермерського господарства на території Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області, зареєстрований 05.01.2016 року державним реєстратором реєстраційної служби Богуславського районного управління юстиції ОСОБА_4 за №12925112, та скасувати його державну реєстрацію.

Визнати недійсним укладений 20 серпня 2015 року між ОСОБА_2 управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки площею 9,4641 га з кадастровим номером 3220683200:08:003:0107 для ведення фермерського господарства на території Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області, зареєстрований 05.01.2016 року державним реєстратором реєстраційної служби Богуславського районного управління юстиції ОСОБА_4 за №12926923, та скасувати його державну реєстрацію.

Стягнути з ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Київській області на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, р/р 35216008015641 в ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, Код ЄДРПОУ 02909996) судові витрати понесені на сплату судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Стягнути з ВовкотрубаМиколи Вікторовича на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, р/р 35216008015641 в ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, Код ЄДРПОУ 02909996) судові витрати понесені на сплату судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, о особами, які не були присутні в судовому засіданні при проголошенні рішення, через 10 днів з моменту отримання копії рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Богуславський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду виготовлене 29 червня 2017 року.

Головуючий: суддя ОСОБА_6