Постанова

від 19.06.2017 по справі 826/10337/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 червня 2017 року № 826/10337/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства КП ОТІ до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, за участі третьої особи - Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося публічне акціонерне товариство КП ОТІ (надалі - позивач або ПАТ КП ОТІ ) з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві), третя особа, що не заявляє самостійнихз вимог на предмет спору, - Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві (надалі - третя особа або ГУ ДКС України у м. Києві), в якому просило: визнати протиправною бездіяльність відповідача та третьої особи; стягнути з державного бюджету на користь позивача (рахунок № 26001212005452.980 в АБ Укргазбанк (МФО 320478)) суму 1 642 939,70 грн. надмірно сплаченого податку на прибуток; зобов'язати відповідача зробити відповідні коригування в особовому рахунку позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за рахунок сплачених до бюджету за період листопад 2012 року, січень-грудень 2013 року та січень-лютий 2014 року податку на прибуток у сумі 540 190 грн. та сум авансових внесків з податку на прибуток (1 412 884 грн.) у ПАТ КП ОТІ станом на 29.04.2015 виникла переплата з названого податку на суму 1 642 939,70 грн. 27.05.2016 позивач звернувся до контролюючого органу з відповідною заявою про повернення надмірно сплаченого податку шляхом зарахування його в рахунок сплати грошових зобов?язань з інших податків та єдиного внеску на загальнообов?язкове соціальне страхування. Однак станом на 01.07.2016 сума надмірно сплаченого податку на прибуток ПАТ КП ОТІ повернута не була, що стало підставою для звернення позивача із цим позовом.

В подальшому, позивач подав до канцелярії суду заяви від 08.08.2016 № 147/23 та від 29.09.2016 № 135/23/1, згідно яких змінив свої позовні вимоги, а саме просив: зобов?язати ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві надати висновок ГУ ДКС України у м. Києві про повернення суми 1 642 939,70 грн., надмірно сплаченого податку на прибуток із відповідного бюджету; зобов?язати ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві зробити відповідні коригуванняв особовому рахунку ПАТ КП ОТІ .

У призначеному судовому засіданні, 11.04.2017 представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач і третя особа явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином. Натомість 15.09.2016 та 25.10.2016 до канцелярії суду надійшли заперечення від представників ГУ ДКС України у м. Києві та ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві проти позову. Зокрема, в тексті своїх заперечень представник податкової інспекції зазначив, що сума надмірно сплаченого податку у розмірі 229 419 грн. була заявлена позивачем з порушенням законодавчо встановленого строку (1095 днів), а сума переплати в розмірі 714 939,70 грн. - в рахунок наступних платежів по єдиному внеску, що суперечить законодавчо встановленому порядку сплати цього внеску. Таким чином, заявлені поовні вимоги не підлягають задоволенню. Додатково у судовому засіданні 18.01.2017 представник відповідача повідомив суд, що частина суми надмірно сплаченого позивачем податку (371 428 грн.) була зарахована 29.11.2016 в рахунок сплати ПАТ КП ОТІ земельного податку.

Представник третьої особи пояснив, що ГУ ДКС України у м. Києві законні права та інтереси позивача не порушувало, оскільки подання (висновки) на повернення ПАТ КП ОТІ з бюджету надміру сплачених сум коштів від органів, що контролюють справлення надходжень бюджету, на виконання не отримувало.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представників відповідача і третьої особи у судове засідання суд, керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами і третьою особою документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство КП ОТІ (код ЄДРПОУ 21502504, місцезнаходження: м. Київ, вул. Феодори Пушиної, буд. 30/32) зареєстроване як юридична особа 29.04.2002 та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.

За даними актів від 29.04.2015 за №2598-20 і №2600-20, складених та підписаних представниками ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві та ПАТ КП ОТІ , за результатами проведених звірок розрахунків платника (позивача) за період з 01.01.2015 по 29.04.2015, за товариством станом на початок і кінець вказаного періоду обліковувалися позитивні сальда (переплати) по податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) на суму 230 055,70 грн. та з авансових внесків з названого податку (код платежу 11024000) на суму 1 412 884 грн.

Вказанні суми переплат виникли наступним чином:

- 14.11.2012 ПАТ КП ОТІ сплатило до державного бюджету податок на на прибуток за 3-ій квартал 2012 року в сумі 540 190 грн., що засвідчується даними копії виписки АТ Комерційний індустріальний банк по особовому рахунку № 26001357 позивача за вказану дату. 08.02.2013 товариство подало до ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік (реєстр. № 9087139503 від 08.02.2013), де у ряд. 16 такої Декларації задекларувало до зменшення податок у сумі 229 419 грн.;

- протягом січня-лютого 2013 року ПАТ КП ОТІ сплатило до бюджету суми анавансових внесків з податку на прибуток за вказані місяці 2013 року всього в розмірі 298 600 грн. Також протягом березня-грудня 2013 року та січня-лютого 2014 року ПАТ КП ОТІ сплатило до бюджету суми анавансових внесків з податку на прибуток всього в розмірі 1 114 284 грн., щомісячний розмір яких (92 857 грн.) був задекларований в ряд. 34 Декларації № 9087139503 від 08.02.2013. Дані обставини підтверджуються копіями виписок АТ КІБ по особовому рахунку №26001357 позивача за відповідні дати. 01.03.2014 товариство подало до ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (реєстр. №9091006979 від 01.03.2014), де у ряд. 13 і 14 задекларувало збиток від діяльності за звітний рік та відповідно зменшення податку на прибуток на суми попередньо нарахрваних та сплачених авансових внесків у розмірі 1 412 884 грн.

27.05.2016 ПАТ КП ОТІ подало до канцелярії ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві заяву про перезарахування коштів №123/11 від 27.05.2016, в якій просило переплату з податку на прибуток (код платежу 11021000) у сумі 1 642 937,70 грн. зарахувати в рахунок наступних платежів: війського збору (код платежу 11011000) у сумі 41 000 грн.; податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати, (код платежу 11010100) - 478 000 грн.; земельного податку з юридичних осіб (код платежу 18010500) - 370 000 грн.; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості (код платежу 18010400) - 39 000 грн.; єдиного внеску, нарахованого роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності (код платежу 71010000) - 714 939,70 грн.

Наявність вказаної суми переплати по податку на прибуток у позивача станом на день подання заяви від 27.05.2016 та в подальшому засвідчується даними актів від 26.05.2016 №3538-07 та від 29.06.2016 №4387-07, складених за результатами звірення платежу 11021000, та визнається представником відповідача.

Документальні докази розгляду по суті зазначеної заяви позивача від 27.05.2016 та надання платнику податків негативної відповіді та/або складання відповідного висновку про повернення коштів суб'єктом владних повноважень представник відповідача суду не надав.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною ПАТ КП ОТІ звернулось з відповідним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 87.1 ст. 87 ПК України (в редакції чинній на момент звернення позивача із заявою від 27.05.2016 про перезарахування коштів) джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України (в редакції чинній до 1 січня 2017 року) платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

В розумінні пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Таким чином, з контексту наведеного визначення слідує, що якщо до бюджету зараховано за певний період більше ніж узгоджено сум податку, то таке перевищення слід вважати надмірною сплатою грошових зобов'язань. Сплата поточних та/або майбутніх грошових зобов?язань платника податків може бути здійснено за рахунок надміру сплачених сум грошових зобов?язань з інших платежів.

Умови та загальний порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені положеннями ст. 43 ПК України. При цьому, порядок заліку сплачених платником податків сум податкових платежів в рахунок сплати інших податкових платежів окремо ПК України не встановлений, а тому такий залік відповідно до принципу аналогії закону має відбуватися за правилами ст. 43 цього Кодексу.

За змістом п. 43.1 зазначеної статті ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п.п. 43.3 - 43.5 ст. 43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

З правового аналізу наведених норм можна дійти висновку, що умовою повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, окрім відсутності податкового боргу у платника податку незалежно від виду боргу, є воля самого платника податків, яка виражається у подачі до відповідного контролюючого органу заяви про таке повернення.

Як свідчать наявні матеріали справи та не заперечується представником відповідача, на момент подання заяви від 27.05.2016 про повернення надміру сплаченого податку заборгованість по податку на прибуток у ПАТ КП ОТІ була відсутня.

При цьому, суд звертає увагу на п. 102.5 ст. 102 ПК України, за змістом якого заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Наявні у справі матеріали (а саме: податкових декларацій ПАТ КП ОТІ реєстр. № 9087139503 від 08.02.2013 та № 9091006979 від 01.03.2014) свідчать про те, що право на звернення із заявами про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань по податку на прибуток у сумах 229 419 грн. та 1 412 884 грн. виникло у позивача з моменту подання відповідних податкових декларацій з податку на прибуток підприємства, де були задекларовані до зменшення зазначені суми податку. Так, право на звернення із заявою про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у сумі 229 419 грн. виникло у товариства з 08.02.2013, а на звернення із заявою про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у сумі 1 412 884 грн. - з 01.03.2014.

Враховуючи те, що із заявою про зарахування надміру сплаченого податку на прибуток у сумі 1 642 937,70 грн. позивач звернувся до контролюючого органу лише 27.05.2016, то суд приходить до висновку, що суми податку, сплачені ним за період 14.11.2012 (229 419 грн.) були заявлені товариством з пропущенням строку 1095 днів, встановленого у п. 102.5 ст. 102 ПК України. А тому, як вірно зазначив представник відповідача, така сума надміру сплаченого податку в силу п. 43.3 ст. 43 ПК України не підлягала поверненню платника податку (позивачу). Натомість відповідно до поданої заяви від 27.05.2016 за умовами п. 43.3 ст. 43 ПК України позивач мав право на повернення решти надміру сплаченої суми податку (1 413 518,70 грн.).

Також суд погоджується з позицією відповідача щодо відсутності у контролюючого органу правових підстав для задоволення заяви ПАТ КП ОТІ від 27.05.2016 в частині вимоги повернути надміру сплачену суму податку в розмірі 714 939,70 грн. шляхом зарахування такої суми коштів в рахунок сплати єдиного внеску, нарахованого роботодавцями н суми заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності, з наступних мотивів.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 ПК України, цей Кодекс не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Натомість за приписами ст. 2 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-V, виключно цим Законом визначаються, зокрема: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Також, ч. 4 ст. 8 цього Закону передбачено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з ч. 7, 8 ст. 9 зазначеного Закону єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому, платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Таким чином, сплата єдиного внеску (неподаткового платежу) в порядку передбаченому ст. 43 ПК України, - за рахунок сум надмірно сплачених інших податкових платежів з рахунку органу казначейської служби, суперечить законодавчо встановленому порядку сплати такого консолідованого страхового внеску. А тому в даному випадку суд вважає, що у своїй заяві від 27.05.2016 позивач обрав неналежний спосіб повернення надмірно сплаченої суми податку на прибуток у розмірі 714 939,70 грн., що, водночас не спростовує факту наявності такої суми переплати у позивача.

В ході розгляду справи суд встановив, а відповідач не спростував, що подана ПАТ КП ОТІ заява від 27.05.2016 про повернення надміру сплаченого податку була залишена контролюючим органом без розгляду.

Між тим, суд звертає увагу на те, що на виконання положень ст. 43 ПК України наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182, затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі по тексту - Порядок № 787).

Пунктом 5 розд. І цього Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закріплено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124.

У свою чергу, п. 1 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (далі - Порядок № 1146), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146, закріплено, що він регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Аналогічно положенням Податкового кодексу України, у п. 5 Порядку № 1146 закріплено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються, зокрема: на поточний рахунок платника податку в установі банку або на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету (п. 6 Порядку № 1146).

Згідно з п.п. 7, 8 цього Порядку після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

У разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи ДФС, місцеві фінансові органи, органи Казначейства здійснюють шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242 (із змінами).

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган ДФС у строк не пізніше ніж за дев'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Відповідний місцевий фінансовий орган протягом двох робочих днів погоджує отримані висновки шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу ДФС.

Пунктами 10 і 11 Порядку № 1146 визначено, що висновки реєструються органами Казначейства в Журналі обліку висновків, який ведеться в електронному вигляді, за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

Водночас, у разі якщо вказана у заяві платника сума за даними інформаційних систем в повному обсязі відсутня як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС у строки, передбачені пунктом 8 цього Порядку для формування та передачі висновку до органу Казначейства, готує та направляє платнику письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією щодо проведення звірення його стану розрахунків за відповідним платежем (п. 15 Порядку № 1146).

У судовому засіданні 18.01.2017 представники сторін повідомили суд про те, що 29.11.2016 ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві за результатами розгляду іншої заяви ПАТ КП ОТІ -заява від 17.11.2016 № 184/11 зараховала в рахунок оплати земельного податку з юридичних осіб суму надміру сплаченого податку у розмірі 371 428 грн.

При цьому, вимоги заяви позивача від 27.05.2016 про повернення надміру сплаченої суми податку на прибуток, шляхом погашення грошових зобов?язань з війського збору на суму 41 000 грн., податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати, на суму 478 000 грн., земельного податку з юридичних осіб на суму 370 000 грн., податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, на суму 39 000 грн., що не була відкликана платником податку (ПАТ КП ОТІ ) відповідачем безпідставно розглянуті по суті не були.

Під час судового розгляду представник відповідача не пред'явив суду жодні документальні докази наявності у позивача сум податкового боргу (в тому числі як на момент звернення із заявою про повернення надміру сплачених сум податку на прибуток, так і станом на день розгляду справи в суді), а також зауважень з питань недотримання позивачем умов ст. 43 ПК України при поданні заяви від 27.05.2016 про повернення надміру сплаченого податку на прибуток в частинах сум 41 000 грн., 478 000 грн., 370 000 грн. і 39 000 грн.

Також відповідачем не наведено жодних нормативно та документально обґрунтованих обставин, які могли б слугувати підставою для відмови у поверненні позивачу надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумах 41 000 грн., 478 000 грн., 370 000 грн. і 39 000 грн. (загалом 928 000 грн.) та, відповідно, підставою для неподання ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, відповідного висновку про повернення з бюджету таких сум податку.

Враховуючи встановлені у справі обставини та з урахуванням наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку про виконання позивачем усіх умов, передбачених ст. 43 ПК України, які необхідні для повернення надміру сплаченої суми податку на прибуток у розмірі 928 000 грн. відповідно до заяви від 27.05.2016, та про допущення відповідачем протиправної бездіяльності в частині розгляду заяви позивача від 27.05.2016.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних ociб, прав та інтересів юридичних oci6 у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових ociб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням того, що фактично предмет спору у цій справі зводиться до протиправної бездіяльності ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо складення висновку про повернення надміру сплаченого податку на прибуток, розмір станом якого у сумі 928 000 грн. підтверджений за висновками суду, з метою повного, всебічного захисту прав позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо складення висновку про повернення ПАТ КП ОТІ надмірно сплаченого податку на прибуток в сумі 928 000 грн. на підставі заяви від 27.05.2016 №123/11.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин, оскільки під час розгляду справи судом встановлено факт протиправної бездіяльності контролюючого органу у складенні відповідного висновку про повернення коштів, то суд вбачає наявність підстав для зобов'язання ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві підготувати та надати до органу Казначейства висновок про повернення ПАТ КП ОТІ суми надмірно сплаченого податку на прибуток в розмірі 928 000 грн. у спосіб вказаний в заяві від 27.05.2016, а саме шляхом погашення грошових зобов?язань з війського збору на суму 41 000 грн., податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати, на суму 478 000 грн., земельного податку з юридичних осіб на суму 370 000 грн., податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, на суму 39 000 грн.

Щодо правомірності позовних вимог ПАТ КП ОТІ в частині зобов?язання ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснити коригування в інтегрованих картках платника податків (позивача) за результатами проведених перерахувань, то суд вважає їх такими, що заявлені на майбутнє, а тому не вбачає правових підстав для їх задоволення.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства КП ОТІ задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо нескладення висновку про повернення публічному акціонерному товариству КП ОТІ з бюджету надмірно сплаченого податку на прибуток в сумі 928 000 грн на підставі заяви від 27.05.2016 №123/11.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підготувати та надати до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення публічному акціонерному товариству КП ОТІ з бюджету суму надмірно сплаченого податку на прибуток в розмірі 928 000 грн., шляхом перерахування на відповідний рахунок органу державної казначейської служби для погашення грошового зобов'язання з війського збору на суму 41 000 грн., податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати, на суму 478 000 грн., земельного податку з юридичних осіб на суму 370 000 грн., податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, на суму 39 000 грн.

В решті позову відмовити.

Присудити на користь публічного акціонерного товариства КП ОТІ (код ЄДРПОУ 21502504) судові витрати у розмірі 23267 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (ідентифікаційний код 39513550) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов