Ухвала

від 05.12.2017 по справі 826/10337/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10337/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства КП ОТІ до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві, третя особа: Головне управління державної казначейської служби України у м.Києві про зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 червня 2017 року позовні вимоги ПАТ КП ОТІ задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві щодо нескладення висновку про повернення ПАТ КП ОТІ з бюджету надмірно сплаченого податку на прибуток в сумі 928000,00 грн. на підставі заяви від 27 травня 2016 року №123/11, зобов'язано ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві підготувати та надати до ГУ ДКС України у м.Києві висновок про повернення ПАТ КП ОТІ з бюджету суму надмірно сплаченого податку на прибуток в розмірі 928000,00 грн., шляхом перерахування на відповідний рахунок органу державної казначейської служби для погашення грошового зобов'язання з військового збору на суму 41000,00 грн., податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати, на суму 478000,00 грн., земельного податку з юридичних осіб на суму 370000,00 грн., податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, на суму 39000,00 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що зазначений позивачем у заяві від 27 травня 2016 року про повернення надміру сплаченого податку на прибуток розмір сплаченого податку складається, зокрема, із суми 229419,00 грн., на яку зменшено податок на прибуток згідно декларації, поданої контролюючому органу 08 лютого 2013 року, та в цій частині заява подана з порушенням встановленого п.43.3 ст.43 ПК України строку, а заявлення позивачем до зарахування в рахунок наступних платежів суми 714939,70 грн. на єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності суперечить ст.9 р.ІІІ Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , згідно з якою єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ КП ОТІ зареєстроване у якості юридичної особи 29 квітня 2002 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві.

Згідно актів від 29 квітня 2015 року №2598-20 та №2600-20, складених та підписаних посадовою особою ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві та бухгалтером ПАТ КП ОТІ , за результатами проведення звіряння розрахунків платника за період з 01 січня 2015 року по 29 квітня 2015 року, за позивачем станом на початок і кінець вказаного періоду обліковувалися позитивні сальдо по податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) на суму 230055,70 грн. та з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11024000) на суму 1412884,00 грн.

Переплати з зазначених платежів виникли у зв'язку зі сплатою позивачем до державного бюджету: 14 листопада 2012 року податку на прибуток за 3 квартал 2012 року в сумі 540190,00 грн. згідно копії виписки по особовому рахунку №26001357 ПАТ КП ОТІ за 14 листопада 2012 року і подачі 08 лютого 2013 року до контролюючого органу звітної податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, зареєстрованої за №9087139503, у рядку 16 якої задекларовано до зменшення податок у сумі 229419,00 грн.; протягом січня-лютого 2013 року суми авансових внесків з податку на прибуток за вказані місяці 2013 року на загальну суму 298600,00 грн., протягом березня-грудня 2013 року та січня-лютого 2014 року суми авансових внесків з податку на прибуток на загальну суму 1114284,00 грн., щомісячно у розмірі 92857,00 грн., який був задекларований в рядку 34 податкової декларації №9087139503 від 08 лютого 2013 року, що підтверджується копіями виписок по особовому рахунку №26001357 позивача та подачі 01 березня 2014 року до ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м.Києві звітної податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, зареєстрованої в реєстрі за №9091006979, в якій у рядках 13 і 14 задекларовано збиток від діяльності за звітний рік та відповідно зменшення податку на прибуток на суми попередньо нарахованих та сплачених авансових внесків у розмірі 1412884,00 грн.

27 травня 2016 року ПАТ КП ОТІ звернулось до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві з заявою вих.№123/11 про перезарахування коштів, в якій позивач просив переплату з податку на прибуток (код платежу 11021000) у сумі 1642937,70 грн. зарахувати в рахунок наступних платежів: військового збору (код платежу 11011000) у сумі 41000,00 грн.; податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати, (код платежу 11010100) - 478000,00 грн.; земельного податку з юридичних осіб (код платежу 18010500) - 370000,00 грн.; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості (код платежу 18010400) - 39000,00 грн.; єдиного внеску, нарахованого роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності (код платежу 71010000) - 714939,70 грн.

Наявність у позивача переплати з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1642939,70 грн. станом на дату подання зави від 27 травня 2016 року вих.№123/11, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів від 26 травня 2016 року №3538-07 та від 29 червня 2016 року №4387-07, складених та підписаних посадовою особою ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві та бухгалтером ПАТ КП ОТІ , за результатами проведення звіряння розрахунків платника за періоди з 01 січня 2016 року по 26 травня 2016 року та з 01 січня 2016 року по 29 червня 2016 року відповідно.

У зв'язку з непідготуванням відповідачем висновків про повернення надміру сплачених сум, ненаправлення їх до органу державного казначейства, нездійснення відповідних коригувань в особовому рахунку позивача та ненадання позивачу відповіді на заяву, ПАТ КП ОТІ звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, з огляду на встановлення факту протиправної бездіяльності контролюючого органу у складенні відповідного висновку про повернення коштів, наявні підстави зобов'язати відповідача підготувати та надати до органу казначейства висновок про повернення ПАТ КП ОТІ суми надмірно сплаченого податку на прибуток в розмірі 928000,00 грн. у спосіб, вказаний в заяві від 27 травня 2016 року, шляхом погашення грошових зобов'язань з військового збору на суму 41000,00 грн., податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати, на суму 478000,00 грн., земельного податку з юридичних осіб на суму 370000,00 грн., податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, на суму 39000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом (пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України).

Згідно пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Пунктом 87.1 ст.87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

З аналізу наведених норм вбачається, що суми коштів, зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, що являються надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями, за заявою платника можуть бути зараховані в погашення податкового боргу з інших платежів до відповідних бюджетів.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені у ст.43 ПК України, згідно п.43.1 якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктами 43.4-43.5 ПК України передбачено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

В той же час, згідно п.43.3 ст.43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Пунктом 102.5 ст.102 ПК України встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, податковим законодавством визначено строк давності, в межах якого може бути подано заяву про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та здійснено таке повернення, що становить 1095 днів з дня виникнення надмірно сплаченої суми.

З матеріалів справи вбачається, що загальна сума переплати ТОВ КП ОТІ з податку на прибуток приватних підприємств становить 1642939,70 грн. та до її складу входить надміру сплачена сума вказаного податку у розмірі 229419,00 грн., що виникла 08 лютого 2013 року (дата подачі до контролюючого органу податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік №9087139503).

Враховуючи, що заява про перезарахування коштів вих.№123/11 була подана позивачем до контролюючого органу 27 травня 2016 року, колегія суддів приходить до висновку, що ця заява, в частині надміру сплаченої суми податку на прибуток підприємств у розмірі 229419,00 грн., що виникла 08 лютого 2013 року, подано поза межами встановленого законодавством строку на подання відповідної заяви та повернення такої суми надміру сплачених грошових зобов'язань, визначених п.43.3 ст.43 та п.102.5 ст.102 ПК України, в той же час, вказана заява була подана в межах відповідного строку в частині надміру сплаченої суми податку на прибуток підприємств у розмірі 1413518,70 грн., яку позивач мав право повернути за вказаною заявою.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сума надміру сплаченого податку у розмірі 229419,00 грн. в силу п.43.3 ст.43 ПК України не підлягала поверненню платнику податку, з огляду на пропущенням ТОВ КП ОТІ строку 1095 днів для подання відповідної заяви.

Згідно п.1.3 ст.1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , з банків, на які поширюються норми Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 2 наведеного Закону встановлено, що виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Частиною 4 ст.8 цього Закону передбачено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно ч.ч.7, 8 ст.9 зазначеного Закону єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для повернення надміру сплаченої суми податку в розмірі 714939,70 грн. шляхом зарахування такої суми коштів в рахунок сплати єдиного внеску, нарахованого роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності, оскільки таке зарахування в порядку ст.43 ПК України суперечить порядку сплати єдиного внеску, встановленому Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , однак наведене не спростовує наявності у ТОВ КП ОТІ відповідної суми переплати з податку на прибуток підприємств.

Таким чином, наведені відповідачем обґрунтування апеляційної скарги щодо порушенням встановленого п.43.3 ст.43 ПК України строку для повернення надміру сплачених платежів в частині суми 229419,00 грн. згідно декларації, поданої контролюючому органу 08 лютого 2013 року, та суперечності зарахування в рахунок наступних платежів з єдиного внеску суми переплати з податку на прибуток підприємств у розмірі 714939,70 грн. нормам податкового законодавства були взяті до уваги при ухваленні рішення судом першої інстанції та суд погодився з цими доводами відповідача.

У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що відповідачем було розглянуто заяву позивача від 27 травня 2016 року вих.№123/11, направлено обґрунтовану відповідь з урахуванням чинного законодавства, та запропоновано позивачу здійснити звірення стану розрахунків платника за місцем знаходження ДПІ.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч ч.2 ст.71 КАС України, факт розгляду ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві зазначеної заяви ТОВ КП ОТІ не доведено та матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів такої обставини.

Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, відповідно до п.5 р.І якого повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Пунктом 10 наведеного Порядку передбачено, що органи Казначейства приймають подання від органів, які контролюють справляння надходжень бюджету або які здійснюють облік заборгованості в розрізі позичальників, у строки, визначені нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів.

Наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146 затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, який регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України (п.1 Порядку).

Пунктами 5-8 наведеного порядку передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються: 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку. Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

У разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи ДФС, місцеві фінансові органи, органи Казначейства здійснюють шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242 (із змінами).

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган ДФС у строк не пізніше ніж за дев'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Відповідний місцевий фінансовий орган протягом двох робочих днів погоджує отримані висновки шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу ДФС.

Згідно п.15 наведеного Порядку у разі якщо вказана у заяві платника сума за даними інформаційних систем в повному обсязі відсутня як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС у строки, передбачені пунктом 8 цього Порядку для формування та передачі висновку до органу Казначейства, готує та направляє платнику письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією щодо проведення звірення його стану розрахунків за відповідним платежем.

Отже, лише у випадку, коли заявлена до повернення сума в повному обсязі відсутня як помилково та/або надміру сплачена, платнику надсилається письмова відмова з відповідною пропозицією щодо проведення звірення його стану розрахунків за відповідним платежем.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що у позивача на момент подачі відповідної заяви 27 травня 2016 року була наявна надміру сплачена сума податку на прибуток підприємств та позивач мав право на повернення надміру сплаченої суми податку у межах 1413518,70 грн., однак відповідачем не було сформовано передбачений законодавством висновок на повернення суми надміру сплаченого податку в межах заяви позивача, яка, з огляду на дотримання ТОВ КП ОТІ встановленого ст.43 ПК України порядку та відсутність доказів наявності у позивача сум податкового боргу, підлягала задоволенню в частині, шляхом погашення грошових зобов'язань з військового збору на суму 41000,00 грн., податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати, на суму 478000,00 грн., земельного податку з юридичних осіб на суму 370000,00 грн., податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, на суму 39000,00 грн.

Належних та допустимих доказів прийняття відповідного рішення, передбаченого ст.43 ПК України та наведеними вище Порядками, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, всупереч ч.2 ст.71 КАС України до суду не надав.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності з метою повного захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині нескладення висновку про повернення ПАТ КП ОТІ з бюджету надмірно сплаченого податку на прибуток в сумі 928000,00 грн. на підставі заяви від 27 травня 2016 року №123/11 та необхідності зобов'язати ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві підготувати та надати до ГУ ДКС України у м.Києві висновок про повернення позивачу з бюджету суму надмірно сплаченого податку на прибуток в розмірі 928000,00 грн., шляхом перерахування на відповідний рахунок органу державної казначейської служби для погашення грошового зобов'язання з військового збору на суму 41000,00 грн., податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати, на суму 478000,00 грн., земельного податку з юридичних осіб на суму 370000,00 грн., податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, на суму 39000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи, що постанова суду першої інстанції не оскаржувалась в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача надати висновок про повернення 714939,70 грн. шляхом зарахування такої суми коштів в рахунок сплати єдиного внеску та зобов'язання зробити відповідні коригування в особовому рахунку ПАТ КП ОТІ , в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 червня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 11 грудня 2017 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук