Постанова

від 26.06.2017 по справі 810/1609/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1609/16 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер - Груп до Києво - Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 03 лютого 2016 року №202-23,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Києво - Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просив суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області з винесення податкової вимоги від 03 лютого 2016 року №202-23; визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 03 лютого 2016 року №202-23.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року позов задоволено частково, визнані протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо порушення права Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер-Груп на оскарження податкового повідомлення-рішення від 23.02.2015 №0000592202, яке було прийнято на підставі висновків акту від 29.01.2015 №35/26-57-22-01/37163885; визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 03.02.2016 №202-23.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач - Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, Державною податковою інспекцією у Києво - Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на адресу позивача було направлено податкову вимогу, згідно якої станом на 02.02.2016 сума податкового боргу ТОВ Лідер-Груп за узгодженими податковими зобов'язаннями становить 526956,94 грн, в в тому числі з податку на прибуток на загальну суму 3943,80 грн; з податку на додану вартість на загальну суму 523010,07 грн, в тому числі за основним платежем 480041,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 12084,73 грн.

Не погоджуючись із діями щодо винесення податкової вимоги та з самою податковою вимогою позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 03.02.2016 №202-23 суд першої інстанції виходив з того, що вона була сформована контролюючим органом передчасно, оскільки включено грошове зобов'язання, що визначено податковим повідомленням - рішення від 23.02.2015 №0000592202, яке є неузгодженим.

У зв'язку із наведеним, суд першої інстанції з метою належного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо порушення права товариства на оскарження податкового повідомлення-рішення від 23.02.2015 №0000592202.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

У відповідності до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України в редакції Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 №71-VIII (набрав чинності 01.01.2015) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями пункту 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Отже, податкові та грошові зобов'язання узгоджуються самостійно платником податків та контролюючим органом у випадках, передбачених ПК України.

У розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 59 ПК України, в редакції, яка була чинна на час винесення спірної податкової вимоги, передбачений порядок направлення контролюючим органом податкових вимог.

Так, згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Пунктом 59.3 статті визначено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У відповідності до пункту 59.4 статті податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Також, у пункті 59.5 статті передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, крім оскаржуваної у даній справі податкової вимоги, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві також було винесено податкову вимогу від 22.04.2015 №876-23, згідно якої станом на 21.04.2015 у позивача наявний податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язання у розмірі 137873,53 грн, у тому числі 58744,41 грн (код бюджетної класифікації 11021000) з податку на прибуток приватних підприємств (згідно Класифікації доходів бюджету, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11); 8856,39 грн (код бюджетної класифікації 11024000) з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств; 70272,73 грн (код бюджетної класифікації 14010100) з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Згідно витягу з облікової картки платника податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код бюджетної класифікації 14010100) у позивача наявна недоїмка та заборгованість по пені з 02.03.2015, які станом на 31.03.2015 складають 70272,73 грн (69837,24 грн недоїмка, 435,49 грн пеня), що відповідає сумі боргу, зазначеному у податковій вимозі від 22 квітня 2015 року №876-23; податковий борг, якій відображений в оскаржуваній у даній справі податковій вимозі, складається з сум, які також включені у попередню податкову вимогу від 22 квітня 2015 року №876-23.

Таким чином, оскільки з моменту винесення контролюючим органом податкової вимоги від 22 квітня 2015 року №876-23 податковий борг позивачем не був погашений та збільшився, колегія суддів вважає, що оскаржувана податкова вимога від 03 лютого 2016 року №202-23 винесення безпідставно, відповідно, є протиправною та підлягає скасуванню.

Тому, позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування податкової вимоги ДПІ у Києво - Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 03 лютого 2016 року №202-23 є обґрунтованими та підлягають задоволенню з інших підстав.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій ДПІ у Києво - Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області щодо винесення спірної податкової вимоги, оскільки відповідно до норм статті 59 ПК України контролюючий орган має право виносити податкові вимоги, які можуть бути оскаржені в судовому порядку. Відповідно, належним способом поновлення порушених прав позивача є визнання податкової вимоги протиправною та скасування в судовому порядку.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо порушення права Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер-Груп на оскарження податкового повідомлення-рішення від 23.02.2015 №0000592202, яке було прийнято на підставі висновків акту від 29.01.2015 №35/26-57-22-01/37163885, оскільки відповідно до положень пунктів 56.18 статті 56 та положень статті 102 ПК України платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 1 та 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області задовольнити частково.

Скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 03 лютого 2016 року №202-23.

В інший частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 29.06.2017 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.