Постанова

від 22.06.2017 по справі 826/9654/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9654/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Санмакс" до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Санмакс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у місті Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 квітня 2016 року №0672615147 та №0682615147.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволені позову.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у місті Києві від 27 квітня 2016 року №0672615147 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 , пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України , за порушення пункту пунктів 138.2 , 138.8 статті 138 , підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "ТД "Санмакс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 5 045 292,00 грн., в тому числі за основним платежем - 3 363 528,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 681 764,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у місті Києві від 27 квітня 2016 року №0682615147 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 , пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення пункту пунктів 198.1 , 198.3 , 198.6 статті 198 , пунктів 201.1 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "ТД "Санмакс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 817 751,00 грн., у тому числі за основним платежем - 3 211 834,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 608 917,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 13 квітня 2016 року №66/26-15-14-07-02-37208653 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТД "Санмакс" (код ЄДРПОУ 37208653) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Новел Групп" (код ЄДРПОУ 38857833) та ТОВ "Гольд-Фактор" (код ЄДРПОУ 39040936) за період з 01 січня 2014 року по 01 листопада 2015 року" (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пунктів 138.2 , 138.8 статті 138 , підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на загальну суму 3 363 528,00 грн.; пунктів 198.1 , 198.3 , 198.6 статті 198 , пунктів 201.1 статті 201 Податкового кодексу України , що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 3 211 834,00 грн., а саме: за червень 2014 року у сумі 138 720,00 грн., за липень 2014 року у сумі 301 070,00 грн., за вересень 2014 року у сумі 499 631,00 грн., за жовтень 2014 року у сумі 1 983 455,00 грн. та за листопад 2014 року у сумі 288 958,00 грн.

Вказані в акті перевірки порушення мотивовані неправомірним включенням до складу витрат вартості товарів/послуг по взаємовідносинам із ТОВ "Новел Групп" та ТОВ "Гольд-Фактор", та безпідставним включенням до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість, у зв'язку із не підтвердженням реальності господарських операцій.

Зокрема, як вбачається із змісту акта перевірки, в ході аналізу податкової звітності встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні у ТОВ "Новел Групп" та ТОВ "Гольд-Фактор" складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств.

Окрім того, в акті перевірки зазначається, що в провадженні 6-го відділу СУ КР ГСУ ФР ДФС України знаходяться матеріали кримінального провадження №32015000000000202, внесені до ЄРДР 09 жовтня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205 , частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України . Так, у ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені слідством особи в період 2014-2015 років створили та придбали на ім'я ОСОБА_2, ряд суб'єктів підприємницької діяльності, серед яких ТОВ "Новел Групп" (код ЄДРПОУ 38857833) та ТОВ "Гольд-Фактор", який ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер на території Держави Ізраїль, що підтверджується свідченням про смерть, виданим Міністерством внутрішніх справ Держави Ізраїль 10 березня 2008 року та показаннями колишньої дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_3

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ "Новел Групп" та ТОВ "Гольд-Фактор", тому висновки акту перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, а збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість протиправним.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ Новел Групп , в особі директора ОСОБА_2 , що діє на підставі Статуту, надалі Постачальник , та ТОВ ТД Санмакс , в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту, надалі Покупець , було укладено договір поставки від 16.09.2014 року № 1609/01, згідно якого Постачальник зобов'язується поставляти у власність Покупця замовлений Товар, а Покупець зобов'язується приймати цей Товар і сплачувати за нього встановлену грошову суму. На виконання умов договору ТОВ Новел Групп виписано видаткові та податкові накладні з номенклатурою вироби санітарно - технічного призначення .

ТОВ Гольд - Фактор , в особі директора ОСОБА_2 , що діє на підставі Статуту, надалі Постачальник , та ТОВ ТД Санмакс , в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту, надалі Покупець , було укладено договір поставки від 03.06.2014 року № НОМЕР_1, згідно якого Постачальник зобов'язується поставляти у власність Покупця замовлений Товар, а Покупець зобов'язується приймати цей Товар і сплачувати за нього встановлену грошову суму. На виконання умов договору ТОВ Гольд - Фактор виписано видаткові та податкові накладні з номенклатурою вироби санітарно - технічного призначення .

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового спишу платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу .

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України , право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегією суддів встановлено, що ТОВ Новел Групп (код 38857833) зареєстровано Києво - Святошинським районним управлінням юстиції за № 13391020000009076 від 26.09.2013 року та знаходиться на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області. Кількість працюючих - 1 особа. За період з 28.05.2014 року по 11.11.2015 року засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ Новел Групп був ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

ТОВ Гольд - Фактор (код 39040936) зареєстровано Головним управлінням юстиції у місті Києві за № 10711020000031571 від 26.12.2013 року та знаходиться на обліку в ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві. Кількість працюючих - 1 особа. Засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ Гольд - Фактор є ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 17.10.2014 року.

Крім того, в ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що в провадженні 6-го відділу СУ KP ГСУ ФР ДФС України знаходяться матеріали кримінального провадження № 32015000000000202, внесені до ЄРДР 09.10.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України. Так, у ході досудового розслідування було встановлено, що невстановлені слідством особи в період 2014 - 2015 років створили та придбали на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ряд суб'єктів підприємницької діяльності, серед яких ТОВ Новел Групп (код 38857833) та ТОВ Гольд - Фактор (код 39040936), який ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер на території Держави Ізраїль, що підтверджується свідченням про смерть, виданим Міністерством внутрішніх справ Держави Ізраїль 10.03.2008 року та показаннями колишньої дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_3

Тобто, підприємства - контрагенти позивача зареєстровані на померлу особу, яка не мала відношення до діяльності підприємств та не здійснювала фактичної господарської діяльності (дій) та будь - яких операцій від імені вказаних контрагентів.

Нарівні з цим, відсутність у контрагента позивача будь - якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства вказує не тільки на відсутність у сторін наміру здійснити господарську операцію, а і про її неможливість вчинення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської діяльності.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує з вище наведеними нормами Податкового кодексу України.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Таким чином, в даному випадку за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

При цьому, що наявність оплати за спірними операціями сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

Колегія суддів вважає, що смерть ОСОБА_2 настала задовго до укладення наведених вище правочинів та підтверджується офіційним документом - свідченням про смерть, виданим Міністерством внутрішніх справ Держави Ізраїль 10 березня 2008 року. Вказаний документ в повній мірі узгоджується із свідченнями колишньої дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_3, яка підтвердила зафіксовані в свідоцтві про смерть офіційні данні щодо смерті цього засновника та керівника підприємств ще у 2008 році.

Оцінюючи вищенаведене в сукупності з іншими матеріалами справи, зокрема, в частині відсутності ОСОБА_2 за місцем реєстрації та відсутності будь-яких даних взагалі про його наявність протягом тривалого часу, колегія суддів приходить до однозначного висновку про необґрунтованість ігнорування судом першої інстанції цих даних, які в повній мірі підтверджують неможливість ОСОБА_2 засновувати будь-які підприємства та вести господарську діяльність.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, в свою чергу, повністю спростував доводи позовної заяви.

В свою чергу, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2017 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 27.06.2017.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.