Постанова

від 27.06.2017 по справі 814/2366/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/2366/15

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді : Бойка А.В.,

суддів: Димерлія О.О.,

ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Мегапродуктсервіс на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мегапродуктсервіс до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, третя особа Христофорівська сільська рада Баштанського району Миколаївської області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

21.07.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю Мегапродуктсервіс звернулося до суду з адміністративним позовом до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 лютого 2015 року №0000331500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 21 669,63 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 15.05.2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Мегапродуктсервіс подало апеляційну скаргу, обґрунтовану порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції залишив поза увагою доводи позивача, що п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України визначає мінімальний розмір орендної плати у договорі оренди, а не мінімальну суму податкових зобов'язань, які може нараховувати контролюючий орган попри умови договору. ПК України не містить правил та вимог, які мають виконувати платники орендної плати за умови, що договір оренди містить інші умови щодо розміру орендної плати, аніж встановлені Кодексом.

Також, апелянт посилається на те, що застосовуючи до спірних правовідносин положення п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України зі змінами, внесеними Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27.03.2014 року, судом першої інстанції не враховано принцип стабільності податкового законодавства, закріплений статтею 4 ПК України, згідно якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 року та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю Мегапродуктсервіс .

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 26.11.2012 року між Христофорівською сільською радою Баштанського району Миколаївської області, як Орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю Мегапродуктсервіс , як Орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва обслуговування господарських будівель і споруд площею 0, 814 га.

У вказаному договорі зазначено, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2012 року не проведена. Орендна плата справляється виключно у грошовій формі в розмірі 4 ставки або 0, 78 грн. за 1 кв. м., що на час підписання Договору складає 25415,52 грн. за кожний рік оренди.

Пунктом 4.3 договору оренди від 26.11.2012 року визначено, що перегляд розміру орендної плати, у випадках не передбачених діючим законодавством та цим договором, здійснюється за угодою сторін в письмовій формі. У разі проведення грошової оцінки земель в межах с. Христофорівка, розмір орендної плати буде встановлений виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п.4.4 Договору).

Рішенням Христофорівської сільської ради №5 від 16.10.2012 року Про затвердження технічної документації з нормативно - грошової оцінки земель с. Христофорівка , вирішено ввести в дію нормативно - грошову оцінку земель с. Христофорівка з 01.01.2014 року.

Рішенням Христофорівської сільської ради №10 від 23.01.2013 року Про встановлення орендної плати від грошової оцінки земельних ділянок на території села Христофорівка вирішено з 1 січня 2014 року встановити розмір орендної плати за рік за земельну ділянку на території села Христофорівка, зокрема, для господарчої діяльності - в розмірі 1,5% (землі сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями і спорудами).

Згідно довідки Головного управління Держземагенства в Миколаївській області відділу Держземагенства у Баштанському районі від 17.02.2014 року №290/01-36 нормативно-грошова оцінка за 1 кв. м. земельної ділянки, яка знаходиться на території Христофорівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, за адресою: с. Христофорівка, вул. Приінгульська, 82-а, з урахуванням коефіцієнта індексації грошової оцінки земель, станом на 01.01.2014 року становить 37,75 грн.

Орендну плату за земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва обслуговування господарських будівель і споруд площею 0, 814 га у розмірі 3 відсотків встановлено додатковою угодою до договору оренди землі від 26.11.2012 року, що складає 11 522, 46 грн. з урахуванням індексу інфляції, введено лише 28 липня 2015 року.

Суд першої інстанції встановив, що Баштанською ОДПІ Головного управління ДФС у Миколаївській області проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), вх. № НОМЕР_1 від 19.02.2014 року, з урахуванням уточнюючої податкової декларації за вх. № НОМЕР_2 від 17.12.2014 року, за 2014 рік ТОВ Мегапродуктсервіс , за результатами якої складено акт від 18.12.2014 року №477/15-36876807, яким зафіксовано порушення позивачем п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України в частині заниження розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, в результаті чого донараховано орендну плату за землю за період з 01.01.2014р. по 30.11.2014р. в сумі 17335,70 грн.

Зокрема, в акті перевірки від 18.12.2014 року №477/15-36876807 зазначено, що у період з 01.04.2014р. по 30.11.2014р. ТОВ Мегапродуктсервіс сплачувало орендну плату у розмірі земельного податку, в той час як п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України з 01.04.2014р. встановлено мінімальний розмір орендної плати - не менше 3 відсотків нормативної грошової оцінки землі.

18.02.2015 року Баштанською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000331500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 17335,70 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 4333,93 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ Мегапродуктсервіс про визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення, виходив з того, що з набранням чинності Податковим кодексом України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України та є підставою для перегляду встановленого сторонами договору оренди розміру орендної плати. Суд першої інстанції зазначив, що до моменту внесення до договору оренди відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками Миколаївського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

За змістом п.п.9.1.10 п.9.1 ст.9 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

В силу вимог п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 цього ж Кодексу плата за землю є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п.269.1 ст.269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Землекористувачами, відповідно до п.п.14.1.73 п.14.1 ст.14 цього Кодексу, є особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК України визначив обов'язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Згідно п.288.1 ст.288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Підпунктом 288.5.1 п.288.5 ст.288 зазначеного Кодексу (в редакції до 01.04.2014 року) було встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Законом України від 27.03.2014 року №1166-VII Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні до Податкового кодексу України були внесені зміні, які набули чинності з 01.04.2014 року, якими підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України був викладений у новій редакції, яка встановила мінімальний розмір річної суми земельного податку в розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто, з моменту набуття чинності Податковим кодексом на законодавчому рівні визначена нижня гранична межа річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п.5.2 ст.5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України.

Такий висновок колегії суддів узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постановах від 02.12.2014 року по справі 21-274а14 та від 14.03.2017 року по справі №804/16943/13, яка, відповідно до ч.1 ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір орендної плати за договором оренди землі від 26.11.2012 року до внесення Законом України від 27.03.2014 року №1166-VII змін до п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України відповідав мінімальному розміру орендної плати, встановленому вказаною нормою в редакції до 01.04.2014 року. Проте, після внесення Законом України від 27.03.2014 року №1166-VII Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні змін до п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України, визначений цим договором розмір орендної плати вже є меншим, ніж мінімальний розмір орендної плати, встановлений законом.

Тож поділяючи правову позицію Верховного Суду України та виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті Податкового кодексу України, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що Баштанська ОДПІ Головного управління ДФС у Миколаївській області не є учасником договорів оренди, а тому не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, а зміна розміру земельного податку є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками і не тягне автоматичної зміни орендної плати та, відповідно, донарахування ДФС суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій.

Однак, вирішуючи питання про те, чи правомірно податковий орган збільшив ТОВ Мегапродуктсервіс з 01.01.2014 року розмір орендної плати за землю на підставі положень пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України, які набули чинності з 01.04.2014 року, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Плата за землю (у вигляді земельного податку та орендної плати) відносилася до загальнодержавних податків згідно ст.9 ПК України.

Податковим кодексом України визначені принципи, на яких ґрунтується податкове законодавство, зокрема, підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України визначено принцип стабільності, згідно якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

За змістом ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

З наведеного слідує висновок, що внесені з 01.04.2014 року Законом України від 27.03.2014 року №1166-VII Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні зміни до п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України щодо збільшення мінімального розміру орендної плати за землю підлягають застосуванню з нового бюджетного року, тобто з 01.01.2015 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що донарахування позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням орендної плати за 2014 рік в розмірі 3 відсотки нормативної грошової оцінки на підставі внесених з 01.04.2014 року змін до п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України не може вважатися правомірним, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

При вирішенні справи суд першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи, не звернув увагу на вказані обставини, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції, в порядку ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення адміністративного позову ТОВ Мегапродуктсервіс .

Керуючись ст.ст. 94, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Мегапродуктсервіс задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю Мегапродуктсервіс задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області від 18 лютого 2015 року №0000331500.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39620182, місцезнаходження: 56101, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Миколи Аркаса, буд. 2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Мегапродуктсервіс (код ЄДРПОУ 36876807, місцезнаходження юридичної особи: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Каменедробильна, буд. 24) документально підтверджені здійснені товариством судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2192 (дві тисячі сто дев'яносто два) грн. 40 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко