Постанова

від 29.05.2017 по справі 814/3656/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2017 р. м. Київ К/800/30701/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий:Нечитайло О.М. Судді: Веденяпін О.А. Олендер І.Я., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року

у справі № 814/3656/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ник-Строй

до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Ник-Строй (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 14 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року, задовольнив позов:

визнав протиправними дії Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, які полягають у внесенні до інформаційних баз Міністерства доходів і зборів України змін (коригувань) показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю Ник-Строй щодо взаємовідносин з контрагентом-постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю Трейд-Маркет БМ за період: квітень-травень 2014 року та контрагентами-постачальниками за період: червень 2014 року, на підставі акта перевірки від 10 жовтня 2014 року №793/14-03-22-08/38964625;

зобов'язав Державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю Ник-Строй , що були відкориговані (змінені) в інформаційних базах даних Міністерства доходів і зборів України на підставі акта від 10 жовтня 2014 року №793/14-03-22-08/38964625 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Ник-Строй з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо взаємовідносин з контрагентом-постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю Трейд-Маркет БМ за період: квітень-травень 2014 року та контрагентами-постачальниками за період: червень 2014 року;

стягнув з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ник-Строй сплачений згідно з квитанцією від 2 грудня 2014 року №4873 судовий збір в сумі 73,08 грн.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Ник-Строй з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю Трейд-Маркет БМ (код ЄДРПОУ 38950892) за період: квітень-травень 2014 року та з контрагентами - постачальниками за період: червень 2014 року, за результатами якої складено акт від 10 жовтня 2014 року №793/14-03-22-08/38964625.

В акті перевірки відповідач виклав висновок про завищення Товариством з обмеженою відповідальністю Ник-Срой податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 27797 грн. за операціями з придбання товарів (робіт, послуг), завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 168450,19 грн. за операціями з придбання товарів та послуг та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 176620,34 грн. за операціями з поставки позивачем послуг (робіт).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 3 листопада 2014 року №0020342208 про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 34746,25 грн., у т.ч. в сумі 27797,00 грн. за основним платежем та в сумі 6949,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податкові повідомлення-рішення за наслідками висновків, викладених в акті перевірки, про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 168450,19 грн. за операціями з придбання товарів та послуг та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 176620,34 грн. за операціями з поставки позивачем послуг (робіт) відповідачем не приймались.

На інформаційний запит позивача від 10 листопада 2014 року №10/11-14 відповідач у листі від 25 листопада 2014 року №6135/10/14-03-22-08 повідомив, що на підставі акта перевірки від 10 жовтня 2014 року №793/14-03-22-08/38964625 відповідачем внесено зміни до інформаційних баз даних Міністерства доходів і зборів України.

Не погоджуючись з діями контролюючого органу щодо коригування показників податкової звітності за період, що перевірено, на підставі вказаного акта перевірки, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив зобов'язати визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до інформаційних баз показників податкової звітності на підставі акта перевірки та зобов'язати відповідача відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларовані позивачем, які були відкориговані відповідачем на підставі акта перевірки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач не мав підстав для коригування податкової звітності позивача на підставі акта перевірки без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення. Такі дії відповідача призвели до негативних правових наслідків у вигляді зміни задекларованих позивачем показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, а тому відповідачем порушено права та інтереси позивача, оскільки такі зміни призводять до збільшення податкових зобов'язань.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій помилковими, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України) та перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах (підпункт 72.1.1.1 підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України); що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів (підпункт 72.1.1.2 підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України); про фінансово-господарські операції платників податків (підпункт 72.1.1.3 підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України); за результатами податкового контролю (підпункт 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3, пунктів 4, 5, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), акт є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, в якому міститься систематичний, чіткий, об'єктивний та повний виклад суттєвих обставин щодо фактів виявлених порушень із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом може бути прийнято податкове повідомлення-рішення.

Отже, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення, що породжує для платника певні наслідки. При цьому висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, які можуть в подальшому бути враховані податковим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки.

Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до електронних баз даних змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхніх прав, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі акта перевірки контролюючим органом були внесені зміни до інформаційної бази даних АІС Податковий блок щодо показників податкової звітності позивача за спірний період.

При цьому встановлено, що податкові повідомлення-рішення за наслідками здійснення цієї перевірки контролюючим органом не приймались, що свідчить про те, що виявлені порушення не призвели до донарахування грошових зобов'язань.

Відтак, оскільки акт перевірки не порушує прав позивача, а внесення до інформаційних систем змін без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжує правових наслідків для платників податків та не порушують їхніх прав, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи, що обставини справи судами попередніх інстанцій встановлені повно і правильно, але їм надана неправильна юридична оцінка внаслідок неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, колегія суддів вважає, що ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області задовольнити.

2. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року скасувати.

3. У задоволенні позову відмовити повністю.

4. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Веденяпін О.А. Олендер І.Я.