Рішення

від 27.06.2017 по справі 904/5200/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.06.2017 Справа № 904/5200/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Імекспо", м. Ужгород, Закарпатська область

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в сумі 18 908, 13 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 02.06.2017 р., представник;

ОСОБА_3, довіреність від 02.06.2017 р., представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імекспо" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 17 389, 98 грн., що складають суму заборгованості за договором продажу товару № 16/2016 від 18.10.2016 року, 490, 05 грн. - інфляції грошових коштів, 100, 00 грн. - річних, 928, 10 грн. - пені.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, його представник в судове засідання не з'явився.

Останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, з огляду на наступне.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення.

Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. (див. Постанову Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 24.05.17 р., відповідач знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, на яку і були надіслані як ухвала суду про порушення провадження у справі так і ухвали суду про відкладення справи.

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши предеставника позивача в режимі відеоконференції, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.16 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Імекспо" (Продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, (Покупець) укледено договір продажу товарів № 16/2016, згідно п.1.1 якого Продавець (позивач у даній справі) зобов'язався згідно заявок Покупця (відповідача) поставити (передати) останньому товар, якість якого відповідає стандартам, технічним умовам виробника, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити вартість проданого (поставленого) товару, у строки та у порядку передбачені договором.

Згідно ч. 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.2. договору, під товаром сторони розуміють - товар в асортименті, кількості та за ціною згідно Специфікації та видаткової накладної, на підставі якої товар передається Продавцем і приймається Покупцем.

У п.2.3. договору сторони погодили, що моментом переходу права власності на товар від Продавця до Покупця є момент (дата) підписання сторонами видаткової накладної на товар.

Виконуючи умови договору, позивач здійснив поставку товару на адресу відповідача на загальну суму 17 389,98 грн., що підтверджується видатковою накладною № 19 від 18.01.17 р., копія якої залучена до матеріалів справи.

Згідно п. 3.1. договору, Покупець зобов'язався сплатити вартість товару протягом 21 календарних днів з моменту приймання товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів виконання зобов'язання з оплати товару в сумі 17 389,98 грн., відповідач, на момент розгляду спору не надав.

З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення заборгованості на зазначену вище суму, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку, сума річних за період прострочення з 09.02.17р. по 20.04.17 р. складає 100,00 грн. та підлягає до стягнення.

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 року, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Розрахунок суми інфляції грошових коштів позивачем завищено, зважаючи на те, що останнім здійснювалось нарахування інфляції з місяця, в якому платіж мав бути здійснений.

Після перерахунку, з врахуванням положень, викладених у зазначеній вище Постанові ВГСУ, до стягнення підлягає інфляція грошових коштів за період прострочення з березня по квітень 2017 р. в сумі 472,35 грн.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення строків оплати, сторонами у договорі передбачена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за поставлений товар за кожний день прострочення (п.4.2.договору).

Згідно наданого позивачем розрахунку, сума пені за період прострочення з 09.02.17р. по 20.04.17 р. складає 928,10 грн., яка і підлягає до стягнення.

Керуючись ст. 526, 610, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Імекспо" (88000, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 39272495) 17 389 (сімнадцять тисяч триста вісімдесят дев'ять гривень) 98 коп. основного боргу, 100 (сто гривень) 00 коп. річних, 472 (чотириста сімдесят дві гривні) 35 коп. інфляції грошових коштів, 928 (дев'ятсот двадцять вісім гривень) 10 коп. пені, 1598 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто вісім гривень) 50 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 29.06.2017 р.

Суддя ОСОБА_4