Постанова

від 14.06.2017 по справі 910/20441/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2017 р. Справа№ 910/20441/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Пашкіної С.А.

Зеленіна В.О.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представників сторін:

від позивача - Пуляєва Ю.Д., дов. № 32 від 10.05.17 р.;

від відповідача - Міщенко А.Л., дов. № б/н від 17.01.17 р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Малого приватного підприємства Промінь

на рішенняь Господарського суду міста Києва

від 09.02.2017 року

у справі № 910/20441/16 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Перший

український експертний центр

до Малого приватного підприємства Промінь

про стягнення 30 218,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2017 року по справі № 910/20441/16 позов задоволено частково.

Стягнуто з Малого приватного підприємства Промінь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Перший український експертний центр суму основного боргу у розмірі 23 116,34 грн., 3% річних у розмірі 789,92 грн., інфляційні втрати у розмірі 6 042,24 грн., та судовий збір у розмірі 1 365,69 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Мале приватне підприємство Промінь звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2017 року по справі № 910/20441/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2017 року справу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Пашкіна С.А. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.05.2017 року.

16.05.2017 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Перший український експертний центр надійшли письмові пояснення, в яких позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 року було продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 14.06.2017 року.

14.06.2017 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Перший український експертний центр надійшли письмові пояснення, в яких позивач надав свої роз'яснення стосовно розрахунку заборгованості та порядку її визначення.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Малого приватного підприємства Промінь у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2017 року по справі № 910/20441/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Перший український експертний центр у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, Мале приватне підприємство Промінь (далі - МПП Промінь , відповідач) є власником об'єкту житлової нерухомості, загальною площею 149,1 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Коперника, буд. 11, кв. 28, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 07.11.2016 року за № 72437808.

Рішенням правління забудовника ПАТ ХК Київміськбуд , оформленого протоколом № 29 від 15.08.2012, Товариство з обмеженою відповідальністю Перший український експертний центр (далі - ТОВ Перший український експертний центр , позивач) визначено обслуговуючою організацією житлового будинку № 11 по вулиці Коперника в місті Києві.

01.10.2012 року на виконання зазначеного рішення ТОВ Перший український експертний центр передано на обслуговування та експлуатацію житловий будинок № 11 по вулиці Коперника у м. Києві, що підтверджується актом-приймання передачі від 01.10.2012 року та наказом ТОВ Перший український експертний центр № 2/1 від 01.10.2012 року.

Згідно з п. 2.3 Статуту ТОВ Перший український експертний центр , затвердженого протоколом загальних зборів учасників № 8 від 28.02.2013 року та зареєстрованого державним реєстратором 06.03.2013 року, одним з основних напрямів діяльності позивача є надання житлово-комунальних послуг, експлуатація житлового фонду тощо.

Виконуючи свої безпосередні функції, позивачем було укладено:

- договір про технічне обслуговування пожежних систем № 107-О від 15.11.2012 року з ТОВ Спутнік - Крим ;

- договір про надання послуг по прибиранню снігу технікою № 5 від 01.06.2013 року з Спеціалізованим управлінням механізації ПАТ Трест Київелектромонтаж ;

- договір № 09-19 від 05.01.2015 року з КП Профдезінфекція ;

- підрядний договір на технічне обслуговування та ремонт диспетчерських систем № 16-08-2013то від 01.08.2013 року із ПП ВКФ Промінь ;

- договір на вивезення твердих побутових відходів № 2316 від 01.10.2012 року з ДП Фірма Альтфатер Київ ;

- договір про надання послуг по збиранню, вивезенню та захороненню великих габаритних відходів № 10712 від 01.03.2015 року з ПрАТ Київспецтранс ;

- договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 340461 від 01.10.2012 року з ПАТ Київенерго .

У додатках до вказаних договорів зазначено про надання відповідних послуг за адресою: будинок № 11 по вул. Коперника у м. Києві.

Фактичне надання послуг за спірний період за вказаними договорами підтверджується підписаними актами виконаних робіт за 2013 рік (т. 1 а.с. 181-230), за 2014 рік (т. 2 а.с. 73-180), за 2015 рік (т. 1 а.с. 231 - т. 2 а.с. 72), за 2016 рік (т. 1 а.с. 60-134), даними вартості і кількості наданих послуг, обліковими картками (електроенергія, водопостачання) (т. 2 а.с. 181-250 - т. 3 а.с. 70, т. 3 а.с. 82-102).

До матеріалів справи позивачем також надано складові розміру плати на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій по будинку № 11 на вул. Коперника за спірний період (т. 3 а.с. 104-106) та тарифи затверджені КМДА.

З огляду на вказане, позивач стверджує, що за період з 05.04.2013 року по 01.08.2016 року відповідачу надавалися комунальні послуги на загальну суму 23 386,23 грн. за адресою: м. Київ, вул. Коперника, буд. 11, де відповідачу належить кв. 28 (житлова нерухомість, загальною площею 149,1 кв.м), які останнім сплачені не були.

Звертаючись з даним позовом, ТОВ Перший український експертний центр просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 23 386,23 грн., за спожиті комунальні послуги за період з 05.04.2013 року по 01.08.2016 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З огляду на вищевикладене, споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги.

Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

За таких обставин, зобов'язання відповідача оплатити послуги з центрального опалення та утримання будинків та прибудинкових територій виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

Згідно із ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов'язанням.

Відповідно до ст. 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що недійсність договору з надання житлово-комунальних послуг у зв'язку з недодержанням юридичними особами письмової форми законом не встановлена, а тому зобов'язання, що виникли між сторонами, є дійсними і їх виконання повинно здійснюватися у відповідності до норм цивільного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 25.11.2014 року у справі № 3-184гс14.

Положеннями ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 32 Про житлово-комунальні послуги плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги , ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Позивачем на вимогу суду подані детальні письмові пояснення щодо порядку та способу нарахування розміру фактично спожитих відповідачем комунальних послуг, в яких позивач навів та обґрунтував нарахування розміру фактично спожитих відповідачем комунальних послуг, виходячи із площі житлового приміщення 149,1 кв.м. до загальної площі будинку, відповідно до вимог Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869 Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово - комунальні послуги , розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.03.2015 року № 210 Про внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим .

Також позивач пояснив, що нарахування розміру фактично спожитих відповідачем комунальних послуг з централізованого опалення здійснювалося відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.05.2011 року № 857.

Пунктом 18 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21.07.2005 року № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Як зазначено вище, матеріали справи містять докази надання позивачем комунальних послуг відповідачу за період з 05.04.2013 року по 01.08.2016 року.

27.04.2014 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії , яким було внесені зміни до Закону України Про житлово-комунальні послуги , зокрема, ст. 19 було доповнено ч. 4, відповідно до якої виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання (теплопостачальна організація).

Таким чином, в частині нарахування позивачем плати на централізоване опалення за період з листопада місяця 2014 року по квітень місяць 2015 року є неправомірним.

З урахуванням перерахунку за період з 05.04.2013 року по 01.08.2016 року, позивачем фактично були надані комунальні послуги (опалення, утримання будинків та прибудинкових територій) відповідачу за адресою: м. Київ, вул. Коперника, буд. 11, кв. 28 (житлова нерухомість, загальною площею 149,1 кв.м) на загальну суму 23 116,34 грн.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 23 116,34 грн. за період з 05.04.2013 року по 01.08.2016 року.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов, у даному випадку, закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач, у зв'язку з простроченням оплати наданих комунальних послуг, строк виконання який передбачений законом, просить суд стягнути на його користь з відповідача 3% річних у розмірі 789,92 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6 042,24 грн. за період з березня місяця 2015 року по липень місяць 2016 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, здійснивши повторний арифметичний розрахунок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача за період з березня місяця 2015 року по липень місяць 2016 року 3% річних у розмірі 789,92 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6 042,24 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обставини, викладені Малим приватним підприємством Промінь в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2017 року по справі № 910/20441/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Малого приватного підприємства Промінь задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Мале приватне підприємство Промінь (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Промінь залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2017 року по справі № 910/20441/16 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/20441/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді С.А. Пашкіна

В.О. Зеленін

Повний текст рішення складено 19.06.2017 року.