Постанова

від 26.06.2017 по справі 910/12323/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2017 р. Справа№ 910/12323/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників:

від позивача: Кривошей В.В.;

від відповідача: не з'явився.

розглянувши

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий

дім "Колос"

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 08.11.2016 року

у справі № 910/12323/16 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з

обслуговування житлового фонду Шевченківського

району м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий

дім "Колос"

про стягнення 30 978,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" (02147, м. Київ, вул. Русанівська набережна, буд. 4 ідентифікаційний код 30301040) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 1, ідентифікаційний код 34966254) 30978 (тридцять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 78 коп. заборгованості з орендної плати, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2017 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" відновлено строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 року у справі № 910/12323/16, прийнято її до розгляду, порушено апеляційне провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Баранець О.М.; судді: Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г.

Розпорядженням начальника управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-53/2109/17 від 08.06.2017 р. справу № 910/12323/16, у зв'язку із перебуванням судді Калатай Н.Ф., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Згідно із протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 08.06.2017р., справу № 910/12323/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

В судовому засідані 08.06.2017 року оголошено перерву до 26.06.2017 року.

В судове засідання 26.06.2017 року представник відповідача не з'явився.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалав даної справи, 09.09.2010 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос", як орендарем, укладено договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва № 642/2 (надалі - договір оренди).

Пунктом 1.1 договору оренди визначено, що орендодавець на підставі розпорядження голови Шевченківської районної у м. Києві ради № 67 від 13.08.2010 року зобов'язується передати, а орендар - прийняти у строкове платне користування (оренду) нежиле приміщення (далі - об'єкт оренди) загальною площею 35,2 кв.м, а саме: 1 поверх з орендованою площею 35,2 кв.м, згідно поверхового плану приміщення, розміщене за адресою: АДРЕСА_1.

Мета оренди - під заклад торгівлі по реалізації товарів непродовольчої групи (п. 1.2 Договору оренди).

Строк дії договору встановлено з 09.09.2010 року по 13.08.2011 року (п. 8.2 договору оренди).

Рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради "Про ліквідацію Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради" від 23.10.2010 року № 973 вирішено припинити діяльність управління з питань комунального майна, приватизації та підприємства Шевченківської районної у м. Києві ради.

Відповідно до зазначеного рішення за КП "Керуюча дирекція" було закріплено на праві господарського відання майно територіальної громади Шевченківського району м. Києва (жилий та нежилий фонд).

Розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.02.2011 року № 80 "Про закріплення майна за Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" за позивачем було закріплено на праві господарського відання майно згідно додатку, зокрема: жилий будинок по АДРЕСА_1.

14.02.2011 року між відповідачем - ТОВ "Торговий дім "Колос", як орендарем з однієї сторони, та позивачем - КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва", з іншої сторони укладено додаткову угоду №1 до договору № 642/2 від 09.09.2010 року, згідно якої у зв'язку із зміною орендодавця на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 року № 1112 "Про питання організації управління районами в місті Києві", розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 року № 121 "Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень", розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.02.2011 року № 80 "Про закріплення майна за Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва", було внесено зміни до договору оренди № 642/2 від 09.09.2010 року, зокрема, назву орендодавця викладено в редакції: Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва", а також внесено відповідні зміни у розділ наведеного договору.

З огляду на викладене, позивач - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" з моменту внесення змін до договору оренди № 642/2 від 09.09.2010 року додатковою угодою № 1 від 14.02.2011 року набуло прав орендодавця за наведеним договором.

15.08.2011 року між позивачем - Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва", як орендодавцем, та відповідачем - ТОВ "Торговий дім "Колос", як орендарем, укладено додаткову угоду № 2 до договору № 642/2 від 09.09.2010 року, якою продовжено строк дії договору до 31.03.2012 року включно.

До додаткової угоди № 2 до договору № 642/2 від 09.09.2010 року сторонами у якості додатку було підписано та посвідчено печатками акт від 15.08.2011 року, яким зафіксовано, що сторони не звертались одна до одної з вимогами про припинення договору (п. 1), станом на 14.07.2011 року та на дату складання акту орендар фактично користується майном яке передано йому в орендне користування на підставі укладеного договору (п. 2), станом на момент складання акту у орендаря відсутня заборгованість по орендній платі.

Позивач вказував, що станом на 31.03.2015 року за відповідачем рахується заборгованість за користування орендованими приміщеннями в розмірі 30978,78 грн.

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/6770/15-г за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" про розірвання договору оренди та виселення.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/6770/15-г від 14.05.2015 року позовні вимоги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" задоволено повністю, розірвано договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва № 642/2 (з урахуванням додаткових угод № 1 від 14.02.2011 року та № 2 від 15.08.2011 року). Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" з нежитлового приміщення площею 35,2 кв.м, а саме 1 поверху з орендованою площею 35,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_2

Рішення суду від 14.05.2015 року № 910/6770/15-г набрало законної сили 02.06.2015 року. В апеляційному порядку не оскаржувалось.

У вказаному рішенні №910/6770/15-г від 14.05.2015 року встановлено, що відповідачем в порушення ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 762 Цивільного кодексу України та п. 2.2, п.п. 3.2.1 п. 3.2 договору оренди № 642/2 від 09.09.2010 року, систематично не сплачувались в обумовлений договором строк орендні платежі за користування об'єктом оренди, зокрема за період з квітня 2014 року по лютий 2015 року включно. За вказаний період відповідачу нараховано до сплати загалом 27983,23 грн. орендних платежів, які ним не оплачені. Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено його основне зобов'язання щодо своєчасної оплати орендних платежів за користування об'єктом оренди, а також положення ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що згідно з п. 4.1, п.п. 8.4.11 п. 8.4 договору оренди № 642/2 від 09.09.2010 року та ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є підставою для дострокового розірвання спірного договору оренди.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, обставини встановлені у рішенні суду № 910/6770/15-г від 14.05.2015 року не доказується знову при розгляді даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Пункт 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до пункту 2.1 договору оренди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади Шевченківського району міста Києва, затвердженої рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради.

За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розмір якої за перший місяць складає 1679,46 грн. та ПДВ 335,89 грн., всього: 2015,35 грн., про що між сторонами підписано відповідний розрахунок. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць (п. 2.2 договору № 642/2 від 09.09.2010 р.).

Згідно пункту 2.5 договору оренди, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків власної господарської діяльності щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Відповідно до п.п. 3.2.1 п. 3.2 договору оренди орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів за користування орендованим приміщенням за договором оренди № 642/2 від 09.09.2010 року (з урахуванням додаткових угод) за період з січня 2014 року по березень 2015 року (станом на 31.03.2015) в сумі 30978,78 грн., а саме: за січень 2014 року - 2209,69 грн., за лютий 2014 року - 2214,11 грн., за березень 2014 року - 2227,39 грн., квітень 214 року - 2276,40 грн., за травень 2014 року - 2351,52 грн., за червень 2014 року - 2440,87 грн., за липень 2014 року - 2465,28 грн., за серпень 2014 року - 2475,14 грн., за вересень 2014 року - 2494,94 грн., за жовтень 2014 року - 2567,30 грн., за листопад 2014 року - 2628,91 грн., за грудень 2014 року - 2678,87 грн., за січень 2015 року - 2759,23 грн., за лютий 2015 року - 2844,77 грн., за березень 2015 року - 2995,55 грн.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ч. 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

До апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" додало копію рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Розвитку та правозахисту підприємств" від 19.01.2009 р. (без зазначення номеру справи).

Проте, суд не приймає дане рішення як додатковий доказ, оскільки відповідач не обґрунтував неможливість його подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Крім того, Господарський суд міста Києва рішенням від 11.04.2017 р. у справі № 910/28686/16 задовольнив повністю позов керівника Київської місцевої прокуратури № 10 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" про витребування майна.

Суд витребував з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" (02147, м. Київ, Русанівська набережна, 4, код ЄДРПОУ 30301040) на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (01004, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) нежитлове приміщення АДРЕСА_2

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) 2709 (дві тисячі сімсот дев'ять) грн. 90 коп. витрат по сплаті судового збору.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 08.06.2017 р. у справі № 910/28686/16 залишив без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос", а рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2017 - без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 2.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

19.01.2009 р. рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації "Розвитку та правозахисту підприємств" (без зазначення номеру справи)

- визнано за ТОВ "ТД "Колос" право власності на об'єкт новоствореного нерухомого майна: нежитлове приміщення № 56, І поверху, загальною площею 35,2 кв. м. по АДРЕСА_2, таким що введений в експлуатацію;

- зобов'язано ТОВ "ТД "Колос" згідно з ст.ст. 182, 334 ЦК України надати документи для державної реєстрації до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна на об'єкт новоствореного нерухомого майна: нежитлове приміщення № 56, І поверху, загальною площею 35,2 кв. м. по АДРЕСА_3

- зобов'язано Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна зареєструвати право власності ТОВ "ТД "Колос" на об'єкт новоствореного нерухомого майна: нежитлове приміщення АДРЕСА_2

Сторонами у справі третейського суду були ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос".

ТОВ "Торговий дім "Колос" 23.03.2009 р. звернулось до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" із заявою про реєстрацію права власності на нежиле приміщення АДРЕСА_2

Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" 30.03.2009 р. зареєструвало за ТОВ "Торговий дім "Колос" право власності на нежиле приміщення АДРЕСА_2 (запис в реєстровій книзі № 129-П-162 за реєстровим № 697-П). Право власності було зареєстровано на підставі рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації "Розвитку та правозахисту підприємств" від 19.01.2009 р. та ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці від 29.01.2009 р.

Рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Розвитку та правозахисту підприємств" від 19.01.2009 р. мотивоване тим, що ТОВ "Торговий дім "Колос" здійснило поліпшення орендованого ним у територіальної громади Шевченківського району м. Києва майна, внаслідок чого виник новостворений об'єкт нерухомості.

Проте відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження отримання відповідних дозволів на здійснення за його рахунок ремонтних робіт внаслідок яких площа орендованих ним приміщень по АДРЕСА_2 загальною площею 1073,0 кв. м. та нежитлове приміщеннями площею 35,2 кв. м., що розташовано в ньому, з 1991 року є власністю територіальної громади міста Києва (комунальною власністю), від імені якої повноваження власника, згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Законом України "Про столицю України - місто-герой Київ", здійснює Київська міська рада.

Враховуючи той факт, що дійсний власник, а саме Київська міська рада, не була учасником процесу у постійно діючому Третейському суді при асоціації "Розвитку та правозахисту підприємств", його рішення від 19.01.2009 р. не є підставою для виникнення у ТОВ "Торговий дім "Колос" права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_2

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 р. в цивільній справі № 6-1203цс15.

Згідно із статтею 55 Закону України "Про третейські суди" (в редакції, чинній станом на січень 2009 року), виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.

Відповідно до листа Вінницького районного суду Вінницької області № 3819 від 10.08.2015 р. (даний суд утворений у 2012 році внаслідок ліквідації Замостянського, Ленінського та Староміського районних судів міста Вінниці) суддею Ленінського районного суду м. Вінниці Вишарою І.Ю. ухвала про видачу ТОВ "Торговий дім "Колос" виконавчого листа по справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ "Торговий дім "Колос" про розв'язання спору щодо договору підряду та визнання права власності на новостворений об'єкт нерухомості для виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку та правозахисту підприємств" від 19.01.2009 р. не видавалась, а також не видавався 29.01.2009 р. виконавчий лист за вказаною вище ухвалою.

Таким чином, оскільки реєстрація є похідною дією від права власності, відсутність у відповідача права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 свідчить про недостовірність даних, внесених до реєстру прав власності 30.03.2009 р. Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" на підставі рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації "Розвитку та правозахисту підприємств" від 19.01.2009 р. та ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці від 29.01.2009 р.

Доводи, які наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

21.06.2017 р. представник відповідача подав через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду клопотання про зупинення провадження у справі.

Дане клопотання мотивовано тим, що на розгляді Вінницького міського суду перебуває справа № 127/10419/17, судове рішення у якій матиме основоположне значення щодо законності та об'єктивності рішення у справі № 910/2868/16, яке в свою чергу має безпосереднє відношення до оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 р. у справі № 910/12323/16.

Згідно ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки розгляд Вінницьким міським судом справи № 127/10419/17 не перешкоджає розгляду справи № 910/12323/16.

Відповідно до п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 30978,78 грн. за період з січня 2014 року до березня 2015 року (станом на 31.03.2015 включно), обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 року у справі № 910/12323/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 910/12323/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Сітайло