Постанова

від 17.10.2017 по справі 910/12323/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 року Справа № 910/12323/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі), суддів:Владимиренко С.В., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" на рішеннягосподарського суду міста Києва від 08.11.2016 та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 у справі№ 910/12323/16 господарського суду міста Києва за позовомКомунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" простягнення 30 978,78 грн., за участю представників: від позивачане з'явився від відповідачане з'явився

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (далі - КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" (далі - ТОВ "ТД "Колос") про стягнення з відповідача 30 978,78 грн. заборгованості з орендної плати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.11.2016 у справі № 910/12323/16 (суддя Борисенко І.І.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "ТД "Колос" на користь позивача 30 978,78 грн. заборгованості з орендної плати, 1 378,00 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 (колегія суддів у складі: Баранець О.М. - головуючий, Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2016 у справі № 910/12323/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 08.11.2016 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 у справі № 910/12323/16, ТОВ "ТД "Колос" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення про відмову у позові.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.10.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ТОВ "ТД "Колос" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 17.10.2017 о 10 год. 00 хв.

17.10.2017, через канцелярію Вищого господарського суду України надійшло клопотання від представника ТОВ "ТД "Колос" про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника прибути у судове засідання.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористалися.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, зважаючи на те, що ухвалою Вищого господарського суду України від 02.10.2017 про призначення до розгляду касаційної скарги явка представників учасників судового процесу обов'язковою не визнавалася, з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 111 7 ГПК України, з огляду на строки розгляду касаційної скарги, встановлені ст. 111 8 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 09.09.2010 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (Орендодавець) та ТОВ "ТД "Колос" (Орендар) було укладено договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва № 642/2 (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що Орендодавець на підставі розпорядження голови Шевченківської районної у м. Києві ради від 13.08.2010 № 67 зобов'язується передати, а Орендар - прийняти у строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення (далі - Об'єкт оренди) загальною площею 35,2 кв.м, а саме: 1 поверх з орендованою площею 35,2 кв.м, згідно поверхового плану приміщення, розміщене за адресою: вул. Саксаганського, 129 "Б".

Згідно з п. 1.2 Договору мета оренди - під заклад торгівлі по реалізації товарів непродовольчої групи.

Відповідно до п. 2.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади Шевченківського району міста Києва, затвердженої рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що за користування Об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розмір якої за перший місяць складає 1 679,46 грн. та ПДВ 335,89 грн., всього: 2 015,35 грн., про що між сторонами підписано відповідний розрахунок. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць.

Згідно з п. 2.5 Договору орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків власної господарської діяльності щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

Відповідно до пп. 3.2.1 п. 3.2 Договору Орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що він діє до 13.08.2011.

Рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 23.10.2010 № 973 вирішено припинити діяльність Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємства Шевченківської районної у м. Києві ради.

Відповідно до зазначеного рішення за КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" було закріплено на праві господарського відання майно територіальної громади Шевченківського району м. Києва (жилий та нежитловий фонд).

Розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.02.2011 № 80 за позивачем було закріплено на праві господарського відання майно згідно додатку, зокрема, жилий будинок по вул. Саксаганського, 129 "Б".

Додатковими угодами від 14.02.2011 № 1 та від 15.08.2011 № 2 сторони внесли зміни до Договору, зокрема, щодо зміни назви Орендодавця на КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" та продовжено строк дії Договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 14.05.2015 у справі № 910/6770/15-г, задоволено позов КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" до ТОВ "ТД "Колос" про розірвання договору оренди та виселення. Розірвано договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва № 642/2 (з урахуванням додаткових угод від 14.02.2011 № 1 та від 15.08.2011 № 2). Виселено ТОВ "ТД "Колос" з нежитлового приміщення площею 35,2 кв.м, а саме, 1 поверху з орендованою площею 35,2 кв.м за адресою: вул. Саксаганського, 129 "Б" у місті Києві.

При цьому, суди попередніх інстанцій врахували, що господарським судом міста Києва від 14.05.2015 у справі № 910/6770/15-г, яке набрало законної сили, встановлено, що ТОВ "ТД "Колос" в порушення ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 762 Цивільного кодексу України та п. 2.2, п.п. 3.2.1 п. 3.2 Договору, систематично не сплачувались в обумовлений договором строк орендні платежі за користування об'єктом оренди, зокрема, за період з квітня 2014 по лютий 2015 включно. За вказаний період відповідачу нараховано до сплати загалом 27 983,23 грн. орендних платежів, які ним не оплачені.

Вказані обставини відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України не підлягають доведенню у даній справі (№ 910/12323/16), в якій беруть участь ті самі особи, стосовно яких ці обставини встановлені.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати орендних платежів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення викладені у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Як зазначалось вище та встановлено судами, пунктами 2.1, 2.2, 2.5, п.п. 3.2.1 п. 3.2 Договору визначено розміри та порядок сплати орендної плати.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено порушення відповідачем зобов'язань зі сплати орендних платежів за користування орендованим приміщенням за Договором за період з січня 2014 по березень 2015 в сумі 30 978,78 грн. Доказів погашення наявної заборгованості відповідач не надав.

Встановивши факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором, здійснивши перерахунок заявлених позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким підставно погодилась апеляційна інстанція, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та, відповідно, про задоволення позову.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111 5 та ч.ч. 1, 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Право на касаційне оскарження є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 36 рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Великої Британії").

Обсяг обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Відхиляючи скаргу, касаційний суд, у принципі, має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії" [ВП], заява № 30544/96).

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14).

Колегія суддів касаційної інстанції, перевіривши повноту доказів, фактичним обставинам даної справи № 910/12323/16, встановлених судами попередніх інстанцій, перевіривши мотиви, підстави, нормативно-правове обґрунтування оскаржуваних судових актів, беручи до уваги доводи касаційної скарги та враховуючи практику Європейського суду з прав людини як джерело права, дійшла висновку про правильність підстав, на яких ґрунтувалися рішення судів нижчих інстанцій (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії" [ВП], заява № 30544/96) та, відповідно, про відсутність у суду касаційної інстанції підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колос" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2016 у справі № 910/12323/16 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук