Ухвала

від 29.06.2017 по справі 2-7250/11

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-7250/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2017 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгород цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

На адресу суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову в порядку ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

Заявник вказує на те, що у провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться справа № 2-7250/11 за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Разом з тим представник позивача просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на Дитячий клуб, перебудований з недобудованого житлового будинку, що розташований на земельній ділянці площею 0,1859 та за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 128, що належить на праві власності ОСОБА_1, зареєстрованої за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Насипна, 45, паспорт серія ВО №192857, виданий Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській обслаеті від 23.09.1996 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 та земельну ділянку, площею 0,1859 га, яка розташована за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця Собранецька, земельна ділянка 128, реєстраційний номер земельної ділянки:0105070000647, кадастровий номер: 2110100000:44:002:0049, які належать на праві власності ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Насипна, 45, паспорт серія ВО № 192857, виданий Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській обслаеті від 23.09.1996 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим подальше виконання рішення суду. До набрання чинності рішенням у справі заборонній будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо Дитячого клубу, перебудованого з недобудованого житлового будинку, що розташований на земельній ділянці площею 0,1859 га за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька. буд. 128, належного на праві власності ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Насипна, 45, паспорт серія ВО №192857, виданий Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській обслаеті від 23.09.1996 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 та щодо земельної ділянки, площею 0,1859 га, яка розташована за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця Собранецька, земельна ділянка 128, реєстраційний номер земельної ділянки 0105070000647, кадастровий номер: 2110100000:44:002:0049, які належать на праві власності ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Насипна, 45, паспорт серія ВО № 192857, виданий Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській обсласті від 23.09.1996 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Разом з тим, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову (ч.2 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України). Одним із видів забезпечення позову, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України, є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться й нього або в інших осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак, звертаючись з заявою про забезпечення позову, позивачем не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано доказів, які мають підтвердити необхідність вжиття негайних заходів забезпечення позову, в той же час відсутність зазначених відомостей та обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову, позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Посилання заявника на те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у справі № 2-7250/11, оскільки відповідач не однократно подавав до суду необґрунтовані позовні заяви про визнання недійсним кредитного договору від 28 вересня 2006 року № 2/СКЗ-034-06.2, намагаючись уникнути відповідальності за невиконання умов кредитного договору від 28 вересня 2006 року № 2/СКЗ-034-06.2, тобто виконання основного зобов'язання, крім того, частина з позовних заяв була задоволена, не може бути підставою для накладання арешту на нерухоме майно. Статтею 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Таким чином, факт звернення особи до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, не може бути підставо для накладання арешту на її майно.

Крім цього, відповідно до договору іпотеки від 28 вересня 2006 року зареєстрованого в реєстрі за № 2611, майно на яке представник публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» просить накласти арешт з метою забезпечення позову, перебуває в іпотеці позивача, що підтверджується наданою представником позивача інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.06.2017 року.

Оцінивши наведені обставини для вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява представника позивача про вжиття заходів для забезпечення позову, є необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.

Керуючись статями 151, 152, 153, 197, 208-210 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» ОСОБА_2 про забезпечення позову в порядку ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3