Рішення

від 20.06.2017 по справі 521/19774/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/4311/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сидоренко І.П., Станкевича В.А.,

при секретарі: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 березня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 21 березня 2017 рокупозов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди 111006 (сто одинадцять тисяч шість) грн. 74 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 судовій збір за вимоги майнового характеру в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 судовій збір за вимоги немайнового характеру в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн.20 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Скасовано арешт, накладений ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2016 року на квартиру №29, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бреуса, 61/8, яка належить на праві власності ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на підставі свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ №260127, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 19 вересня 2005 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подано до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд змінити рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 березня 2017 року, та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 166 868 грн. 47 коп., у відшкодування моральної шкоди - 16 686 грн. 85 коп.; - судовий збір за вимоги майнового характеру в розмірі 2119 грн. 22 коп.; - судовий збір за вимоги немайнового характеру в розмірі 1218 грн.; - відшкодування витрат з визначення вартості матеріального збитку, завданого автомобілю, в розмірі 1474 грн. 56 коп., судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 3670 грн. 94 коп.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам в повному обсязі з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 лютого 2015р., приблизно о 15год. 30хв. ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_3, рухаючись по вул. Великій Арнаутській в м.Одесі, під час зміни смуги руху з середньої на крайню ліву, не надала перевагу в русі іншим транспортним засобам, які рухались в лівій смузі руху, внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2 (а.с.6).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль НОМЕР_5 належить на праві власності ОСОБА_2 (а.с.55).

Судом встановлено, що в результаті ДТП, яка сталася 09 лютого 2015р. автомобіль НОМЕР_5 отримав механічні пошкодження (а.с.10).

Вина ОСОБА_4 підтверджується постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 27 березня 2015р., відповідно до якої, остання була визнана винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України (а.с.6).

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №1355 від 12 травня 2015 року вартість відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля НОМЕР_4, пошкодженого внаслідок ДТП, що відбулася 09 лютого 2015р., з урахуванням втрати товарної вартості складає 351817,00 грн., а вартість матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження належного позивачу автомобіля становить 135707,00 грн. (а.с.22-43).

Відповідно до квитанції від 19 березня 2015р. витрати позивача по сплаті проведення експертного автотоварознавчого дослідження №1355 від 12 травня 2015 року складають 1474,56грн. (а.с.45).

З пояснень представника позивача в судовому засіданні вбачається, що фактична вартість проведеного ФОП ОСОБА_6 ремонту належного позивачу автомобіля НОМЕР_4, пошкодженого внаслідок ДТП, з урахуванням вартості запасних частин та матеріалів, складає 210447,60грн., що підтверджується копією рахунку №16/03 від 16 березня 2015 року, копією акта виконаних робіт від 30 червня 2015 року та копією товарного чека №10/06 від 10 червня 2015 року (т.1 а.с.46-49).

При цьому, представником позивача оригінали вказаних вище документів суду надано не було.

Ухвалою суду від 08 грудня 2016р. за заявою відповідачки, яка не визнала результати висновку експертного автотоварознавчого дослідження Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №1355 від 12 травня 2015 року була призначена судова автотоварознавча експертиза (т.1, а.с.231-232).

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи №5984 від 24 січня 2017р., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодженого автомобіля Chrysler 300 С, реєстраційний номер ВН 8677АВ , станом на час ДТП, тобто на 09 лютого 2015 року становить 111006,74 грн. (т.2, а.с.2-10).

Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодженого автомобіля Chrysler 300 С, реєстраційний номер ВН 8677АВ, на дату зазначену судом та фактично проведених ремонтних робіт- 30.06.2015 року, становить 166868 грн. 47 коп.

Також, судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_3, який належить на праві власності ОСОБА_5 не була застрахована.

Згідно із частинами другою, п'ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З урахування встановлених судом обставин справи та наведених норм права , колегія суддів погоджується з висновком суду про необхідність стягнення на користь позивача матеріальної та моральної шкоди , однак колегія не погоджується з розміром матеріальної шкоди, яка була стягнута судом.

Так, задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, яка була спричинена позивачу внаслідок ДТП, суд першої інстанції прийшов до хибного висновку відносно суми відшкодування, оскільки при стягненні матеріальної шкоди, судом не враховано вимоги ст. 1192 ЦК України, та стягнуто матеріальну шкоду станом на час ДТП, тобто на 09 лютого 2015 року в розмірі 111006,74 грн. а не на дату розгляду справи чи виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля , яка відповідно судової автотоварознавчої експертизи №5984 від 24 січня 2017р. визначена у розмірі 166868 грн. 47 коп.

Отже доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в Постанові від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру - немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, а також враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В доводах апеляційної скарги щодо збільшення розміру моральної шкоди, позивач посилався на страждання, пов'язані з дорожньо - транспортною пригодою, оскільки в результаті стресу він пережив сильне душевне хвилювання за своє життя та здоров'я, та наслідки стресу, що він пережив, які виражаються в неврівноваженості, підвищеній дратівливості й порушенні сну, позначаються і на теперішній час. Зазначені обґрунтування моральної шкоди були предметом дослідження і у суді першої інстанції, будь-яких інших доказів в підтвердження спричинення позивачу моральної шкоди, суду апеляційної інстанції не надано.

Тому суд першої інстанції виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, правомірно стягнув з ОСОБА_4 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 3000 гривень.

Доводи апеляційної скарги щодо стягнення понесених витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 1474,56грн., є неспроможними, оскільки колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказане дослідження не являється належним доказом , оскільки з ним не був згоден представник відповідачки та за його клопотанням була призначена судова автотоварознавча експертиза, якою керувався суд при прийнятті рішення.

Отже, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, у відповідності до ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції, в частині розміру відшкодування матеріальної шкоди та відповідно, стягнення судового збору за вимоги майнового характеру.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 березня 2017 року - змінити в частині відшкодування матеріальної шкоди та стягнення судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 166868 (сто шістдесят шість тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 47 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 судовій збір за вимоги майнового характеру в розмірі 2119 (дві тисячі сто дев'ятнадцять) грн. 22 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: В.А. Станкевич

ОСОБА_7