Ухвала

від 29.06.2017 по справі 815/5903/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2017 р. Справа № 815/5903/16

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.

при секретарі - Діденко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ Екострой" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2015 року №0000142206,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "СМУ Екострой" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.01.2015 року №0000142206 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 52165,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 13041,00 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ Екострой" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2015 року №0000142206 - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 30.01.2015 року №0000142206 в частині нарахування суми основного платежу у розмірі 43832,00 грн. та в частині нарахування суми штрафних санкцій 10957,75 грн.

В іншій частині - у задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39565511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ Екострой" (код ЄДРПОУ 36970194) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1157/одна тисяча сто п'ятдесят сім/ грн. 52 коп.

В апеляційній скарзі апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в частині задоволення позовних вимог, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що призвело до постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що TOB "СМУ Екострой" зареєстровано 09.04.2004 року Рішенням виконавчого комітету ОМР відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію від 09.04.2004 року за № 1 556 120 0000 000911, код за ЄДРПОУ 32933562.

Підприємство перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 20.04.2004 року за № 12093 та на момент проведення перевірки відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200121567 (іпн - 329335615532) підприємство було зареєстровано платником податку на додану вартість з 11.04.2013 року.

У період з 05.12.2014 року по 15.12.2014 року, відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 03.12.2014 р. № 2651 та направлень від 03.12.2014 року та від 09.12.2014 року, посадовими особами податкового органу, на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України на виконання постанови старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУМВС в Одеській області від 21.08.2014 року, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "СМУ Екострой" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт №8491/15-53-22-06/32933562 від 22.12.2014 року, яким встановлено, зокрема, порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 52165,00 грн., в тому числі: за вересень 2013 року - 27166,00 грн., за жовтень 2013 року - 8333,00 грн. та листопад 2013 року - 16666,00 грн.

На підставі встановлених порушень та акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.01.2015 року №0000142206 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 52165,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 13041,00 грн.

Не погоджуючись з наведеними висновками акту перевірки щодо заниження податку на додану вартість та прийнятим на підставі останнього податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов частково суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з ТОВ "Континентмаш", ТОВ "ОПТ-Трейдінг" та ТОВ "МЕГА-ПРОЕКТ", підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, банківськими виписками по рахунку, та позивачем дотримано умови, встановлені податковим законодавством для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Разом з цим, суд першої інстанції вважав правомірним збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом "ОПТ-Інвест" .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної;у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що жодних посилань на дефект форми та змісту наданих до перевірки первинних документів податковим органом не зазначено, тобто під час перевірки у податкового органу претензій не виникало.

З акту перевірки вбачається, підставою висновків про порушення позивачем вимог ПКУ стало ненадання оригіналів податкових накладних, які вносились до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за відповідні звітні періоди, а також формувався податковий кредит з податку на додану вартість.

Так, згідно з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.8 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла до 01.01.2015 року, було передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства в редакції, чинній на момент формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з вказаними контрагентами, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (послуг), до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства; 4) реєстрації податкових накладних продавцем товарів (робіт/послуг) в ЄРПН.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що за результатами господарських операцій на підставі наявних первинних документів податкові накладні, виписані контрагентами: ТОВ "Континентмаш", ТОВ "ОПТ-Трейдінг", ТОВ "ОПТ-ІНВЕСТ" та ТОВ "МЕГА-ПРОЕКТ", від 12.09.2014 року №210, від 26.09.2014 року №396, від 12.09.2014 року №267, від 29.10.2014 року №466, від 14.11.2013 року №197 та від 29.11.2014 року №482 - вносилися позивачем до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за відповідні звітні періоди, а також формувався податковий кредит з податку на додану вартість, дані щодо якого вносилися до податкових декларації з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди. При цьому, виписані контрагентами податкові накладні реєструвалися ними в ЄРПН згідно вимог чинного законодавства, що апелянтом не заперечується.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно зазначено, що господарські операції позивача з контрагентами: ТОВ "Континентмаш", ТОВ "ОПТ-Трейдінг", ТОВ "МЕГА-ПРОЕКТ" - підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, а саме: договорами та актами виконання робіт, що підтверджено відповідачем в акті перевірки, та позивачем дотримано умови, встановлені податковим законодавством для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Доводи апелянта, що згідно наданих первинних документів позивачем придбані будівельні роботи та послуги у вищенаведених контрагентів, а згідно Актів виконаних робіт контрагентами надано послуги у вигляді реставрації фасаду та кровлі будівлі КП "Морська пошуково-рятувальна служба", не є підставою для спростування висновків суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ з вказаними контрагентами, оскільки вказані недоліки у первинних документах не являються доказом безтоварності проведених спірних господарських операцій.

Відтак, висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ "Континентмаш", ТОВ "ОПТ-Трейдінг", ТОВ "МЕГА-ПРОЕКТ" та, як наслідок заниження податку на додану вартість за періоди, що перевірялись, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко