Постанова

від 22.06.2017 по справі 911/312/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2017 р. Справа№ 911/312/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Майданевича А.Г.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Кулішенко О.Ю. - прокурор відділу

від позивача-1: не з"явився

від позивача-2: не з"явився

від відповідача: не з"явився

від третьої особи: не з"явився

розглянувши у відкриому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області

на рішення

Господарського суду Київської області

від 30.03.2017

у справі № 911/312/17 (суддя Шевчук Н.Г.)

за позовом Керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Бориспільської районної державної адміністрації, Вишеньківської сільської ради

до Громадської організації садівницьке товариство "Бичаки"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Бориспільське відділення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області

про стягнення 3318,64 грн. та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Керівник Бориспільської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації та Вишеньківської сільської ради з позовом до Громадської організації садівницьке товариство "Бичаки" про стягнення заборгованості у розмірі 3 318, 64 грн. та розірвання договору оренди земельної ділянки б/н від 02.12.2004, укладеного між Бориспільською районною державною адміністрацією та Громадською організацією садівницьке товариство "Бичаки".

30.03.2017 Керівник Бориспільської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області з заявою про зменшення позовних вимог, оскільки під час розгляду справи прокурору стало відомо з історії виникнення заборгованості станом на 15.03.2017 по основному платежу (орендній платі) наданому Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області сума заборгованості станом на 15.03.2017 становить 2 814, 07 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.03.2017р. позов задоволено частково, стягнуто з Громадської організації Садівницьке товариство "Бичаки" на користь Вишеньківської сільської ради 2814, 07 коп. заборгованості.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення місцевого суду в частині відмови у розірванні договору оренди від 02.12.2004р. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про розірвання договору оренди від 02.12.2004р.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди від 02.12.2004р. прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, у зв'язку з чим в цій частині воно підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевий господарський суд задовольняючи вказаний позов в частині стягнення заборгованості з громадської організації садівницьке товариство Бичаки за договором оренди від 02.12.2004 встановив факт систематичної несплати протягом січня 2016 - березня 2017 відповідачем за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3220881300:04:001:3545, що розташована в адміністративних межах Вишеньківської сільської ради, однак відмовив у задоволенні позову про розірвання договору оренди з тих підстав, що керівник Бориспільської місцевої прокуратури не є стороною договору оренди земельної ділянки від 02.12.2004 та беручи до уваги, що в матеріалах справи відсутня письмова позиція Бориспільської районної державної адміністрації з приводу заявлених прокурором вимог, прокурор позбавлений права самостійно заявляти вимогу про розірвання договору оренди.

Апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що звертаючись до суду з позовною заявою, прокуратура реалізує конституційну функцію представництва інтересів держави в суді. При цьому прокурор є особливим суб'єктом господарського процесу і його участь у господарському судочинстві викликана необхідністю виконання функції представництва інтересів держави у випадках, передбачених законом (ст. 131-1 Конституції України, ст. 29 ГПК України, ст.ст. 23, 24 Закону України Про прокуратуру ).

Крім того, апелянт зазначає, що стороні договору - Бориспільській районній державній адміністрації та отримувачу орендної плати - Вишеньківській сільській раді Бориспільського району Київської області було відомо про порушення умов Договору громадською організацією садівницьке товариство Бичаки протягом тривалого часу (з 30.01.2016), проте вказаними органами не було вжито своєчасних та належних заходів реагування на виявлені порушення. У зв'язку з встановленням факту порушення майнових інтересів держави, прокурор звернувся до суду з відповідною позовною заявою.

В судове засідання представники позивача-1, позивача-2, відповідача та третьої особи не з явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Від представника позивача-2 надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності його повноважного представника та про не заперечення щодо позовної заяви.

Поштова кореспонденція направлена на адресу відповідача повернулась на адресу суду з позначкою за закінченням встановленого терміну зберігання

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Вислухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників позивача-1, позивача-2, відповідача та третьої особи, оскільки вони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представника прокуратури, колегія встановила наступне.

02.12.2004 між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області (орендодавець) та Громадською організацією садівницьке товариство "Бичаки" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (договір, а.с. 19-21), відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться в адміністративних межах Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, відповідно до плану, що додається (надалі за текстом - „Земельна ділянка").

Пунктами 1.2. і 1.3. договору встановлено, що земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. В оренду передається Земельна ділянка для розширення садівницького товариства загальною площею 4,244 гектарів пісків, за рахунок земель державної власності в адмінмежах Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області за межами населеного пункту.

Відповідно до пункту 1.4. договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 12470грн. 40 коп.

Відповідно до пункту 2.7.1. договору орендна плата встановлюється та справляється в грошовій формі в розмірі 10% (десяти відсотків) від грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у пункті 1.4. цього договору, за рік: 1 247 грн. 04 коп. (одна тисяча двісті сорок сім гривень 04 копійки). Орендна плата вноситься на поточний рахунок Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Орендна плата сплачується щомісячно в терміни, встановлені законодавством. Якщо законодавством такі терміни не будуть встановлені, орендна плата сплачується орендарем за базовий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Орендар має право сплатити орендну плату на майбутнє, але не більш ніж за один рік. Орендна плата справляється також і у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору (пункти 2.7.2., 2.7.3. Договору).

Згідно підпункту (б) пункту 4.2.3. договору орендар зобов'язаний у відповідності із пунктом 2.7.2 цього договору своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до пунктів 2.3.1., 2.3.2.договору договір укладається на термін 49 (сорок дев'ять) років, починаючи з дати його державної реєстрації. Якщо за два місяці до закінчення строку договору жодна із сторін не повідомить іншу про припинення дії договору, цей договір вважається поновленим на новий строк на цих же умовах. По закінченні терміну договору, якщо його не було автоматично поновлено, орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін, а орендодавець зобов'язаний поновити договір на цих же умовах, якщо немає прямої законодавчої заборони на оренду земельної ділянки.

Прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2814, 07 грн. по сплаті орендних платежів та розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.12.2004, укладений між Бориспільською державною адміністрацією та Громадською організацією Садівницьке товариство "Бичаки" .

Стаття 2 Закону України "Про оренду землі" встановлює, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У відповідності до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, зазначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Положеннями частин 1,4 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок в оренду, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно їх повноважень, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно витягу, наданого Бориспільським відділенням Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, станом на 02.03.2017 за Громадською організацією садівницьке товариство "Бичаки" рахується заборгованість з орендної плати за землю ІКП 18010600 у сумі 2814,07 грн.

Докази сплати заборгованості з орендної плати відсутні.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про плату за землю та ст.. 206 Земельного кодексу України обов язок сплачувати плату за користування землею в Україні покладається на землекористувача.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із пунктом 3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцем знаходження земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Вишеньківської сільської ради 2814,07 грн. заборгованості за договором оренди земельної ділянки б/н від 02.12.2004 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керівник Бориспільської місцевої прокуратури також просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки б/н від 02.12.2004, посилається на те, що згідно інформації Бориспільського відділення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою ГО СТ Бичаки виникла з 30.01.2016.

Прокурор зазначає, що у зв'язку із систематичним невиконанням орендарем своїх договірних зобов'язань щодо сплати орендних платежів, договір оренди земельної ділянки підлягає розірванню на підставі положень п. д) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, згідно якої підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати. Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Крім того, ч. 3 ст. 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, визначеному законом.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди, виходячи з тих підстав, що договір може бути розірвано за рішенням суду лише на вимогу однієї із сторін цього правочину. За висновком місцевого суду Керівник Бориспільської місцевої прокуратури не є стороною договору оренди земельної ділянки б/н від 02.12.2004, а в матеріалах справи відсутня письмова позиція Бориспільської районної державної адміністрації з приводу заявлених прокурором вимог. На підставі викладеного місцевий суд прийшов до висновку, що прокурор позбавлений права самостійно заявляти вимогу про розірвання договору оренди земельної ділянки б/н від 02.12.2004, у зв'язку із чим підстав для задоволення даної вимоги не вбачається.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вищезазначеними висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено обов'язок представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Поряд з викладеним, ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно зі ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Також ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Виходячи із змісту рішення Конституційного суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.1999, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. При цьому, інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, звертаючись до суду з позовною заявою, прокуратура реалізує конституційну функцію представництва інтересів держави в суді. При цьому прокурор є особливим суб'єктом господарського процесу і його участь у господарському судочинстві викликана необхідністю виконання функції представництва інтересів держави у випадках, передбачених законом (ст. 131-1 Конституції України, ст. 29 ГПК України, ст.ст. 23, 24 Закону України Про прокуратуру ).

Поряд з викладеним, згідно з п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 №2 Про внесення до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України доповнень і змін, що стосуються участі прокурора у судовому процесі та відповідно до ст. 18 ГПК України, прокурор є самостійним учасником судового процесу.

При цьому відповідно до ст.ст. 22 29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Цією ж нормою передбачено, що відмова прокурора від поданого ним позову не є обов'язковою для позивача, і так само відмова позивача від позову не є обов'язковою для прокурора, оскільки така відмова не означає вибуття позивача з процесу чи зміни його процесуального статусу. У відповідних випадках спір підлягає вирішенню по суті. У разі коли обидва згадані учасники судового процесу - прокурор і позивач - заявили про відмову від позову, суд може припинити провадження зі справи згідно з п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 22 ГПК України; такі ж наслідки настають, якщо позивач відмовився від позову (повністю або в певній частині), а прокурор, зі свого боку, не підтримує відповідні позовні вимоги та не наполягає на їх задоволенні, про що він письмово або усно (із зазначенням про це в протоколі судового засідання) повідомив суд.

Таким чином, прокурор користується в суді правами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в інтересах яких подано позовну заяву.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 3 ст. 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, визначеним законом.

Аналогічні норми законодавства містяться і в ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, згідно якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до положень п. д) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонам договору Бориспільській районній державній адміністрації та отримувачу орендної плати Вишеньківській сільській раді Бориспільського району Київської області було відомо про порушення умов договору відповідачем протягом тривалого часу (з 30.01.2016), проте вказаними органами не було вжито своєчасних та належних заходів реагування на виявлені порушення. У зв'язку із чим було порушено майнові інтереси держави, тому прокурор звертається до суду з відповідною позовною заявою.

Відповідно до ст. 69 Бюджетного кодексу України орендна плата за користування земельними ділянками належить до доходів загального фонду місцевих бюджетів.

Таким чином, у даному випадку порушені інтереси держави у вигляді недоотримання коштів в бюджет органу місцевого самоврядування - Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області та невиконанням Громадською організацією садове товариство Бичаки взятих на себе зобов'язань перед Бориспільською районною державною адміністрацією.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є правомірними та обґрунтованими, а позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Позовні вимоги про розірвання в судовому порядку договору оренди земельної ділянки від 02.12.2004. площею 04,244 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:3545, укладеного між Бориспільською районною державною адміністрацією та Громадською організацією садівницьке товариство "Бичаки", посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Козій А.В. 02.12.2004р. та зареєстрованого в реєстрі за № 7268, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про те, що вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції не дослідив повно та всебічно обставини справи та умови договору оренди землі, не дав їм належну правову оцінку, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог

Оцінюючи вищевикладені обставини, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2017 у справі № 911/312/17 задовольнити.

Рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2017 у справі № 911/312/17 скасувати в частині відмови у розірванні договору оренди від 02.12.2004 та прийняти в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.12.2004, укладений між Бориспільською державною адміністрацією (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74, код ЄДРПОУ 24209740) та Громадською організацією Садівницьке товариство "Бичаки" (08341, Київська обл., Бориспільський район, с. Вишеньки, код ЄДРПОУ 26425984) зареєстрований в реєстрі № 7268 задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 02.12.2004 площею 4,244 гектарів пісків, укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74, код ЄДРПОУ 24209740) та Громадською організацією садівницьке товариство "Бичаки"(08341, Київська обл., Бориспільський район, с. Вишеньки, код ЄДРПОУ 26425984), посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Козій А.В. 02.12.2004р. та зареєстрований в реєстрі за № 7268.

В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2017 у справі № 911/312/17 залишити без змін.

Стягнути з Громадської організації Садівницьке товариство "Бичаки" (08341, Київська обл., Бориспільський район, с. Вишеньки, код ЄДРПОУ 26425984) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, булл. Л.Українки, 27/2, р/р 35216008015641, МФО 820172, Державне казначейство України, м. Київ, ЄДРПОУ 02909996) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви 1600 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги 3520, 00 грн.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

Матеріали справи № 911/312/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Б.В. Отрюх

А.Г. Майданевич