Постанова

від 26.06.2017 по справі 910/18289/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2017 р. Справа№ 910/18289/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Мартюк А.І.

Ткаченка Б.О.

при секретарі Волуйко Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Каракоць О.Р. за довіреністю №5384-К-О від 20.03.2017;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2016

у справі № 910/18289/16 (суддя Спичак О.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю "Київгорбуд", м. Київ

про зобов'язання визнати грошові вимоги та включення їх до реєстру

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгорбуд" про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгорбуд" в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" у розмірі 198 905,66 грн та включення зазначених вимог до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Київгорбуд".

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2016 у справі № 910/18289/16 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду міста Києва, публічне акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача (апелянта) судовий збір. Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального права, оскільки згідно інформації у ЄДР відповідач перебуває у стані припинення, проте ліквідаційна комісія відповідача ухилилась від розгляду заяви позивача про визнання кредиторських вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 у справі № 910/18289/16 (головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Чорна Л.В., Яковлєв М.Л.) відхилено клопотання публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про поновлення строку на подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2016 у справі № 910/18289/16 повернуто скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.03.2017 у справі № 910/18289/16 касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задоволено; ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 у справі № 910/18289/16 скасовано; справу № 910/18289/16 передано до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 колегією суддів у складі: головуючий суддя- Разіна Т.І., судді: Яковлєв М.Л., Чорна Л.В. прийнято до провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до свого провадження та призначено її до розгляду на 18.05.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 задоволено заяву колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Разіна Т.І. - головуючий суддя, судді - Чорна Л.В. та Яковлєв М.Л. про самовідвід у справі № 910/18289/16. Справу № 910/18289/16 передано для проведення повторного автоматизованого розподілу відповідно до положень ч. 3 ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/18289/16 у зв'язку із задоволенням самовідводу колегії суддів.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2017 справу № 910/18289/16 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Мартюк А.І., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2017 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження, призначено розгляд справи на 26.06.2017.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, ухвала суду, направлена за адресою державної реєстрації відповідача "04128, м.Київ, вул.Академіка Туполева, б.17", повернута поштою з довідкою "Неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача".

У разі відсутності сторін за адресою державної реєстрації, вважається, що ухвала вручена їм належним чином. При цьому до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З метою не порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

14.07.2007 між позивачем - ПАТ КБ "Приватбанк", як банком, та відповідачем - ТОВ "Київгорбуд", як клієнтом, було укладено договір про надання овердрафтового кредиту № 30-07 (далі - договір) з урахуванням додаткової угоди № 1 від 10.01.2008, відповідно до п. 1.1. умов договору, банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснити овердрафтовое обслуговування позичальника, яке полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на рахунку позичальника №26008055903152 відкритому в банку, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, встановленого відповідно з п. 1.3. договору, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно із п 1.3. умов, ліміт, за умовами договору, - сума грошових коштів, в межах якої Банк зобов'язується оплачувати розрахункові документи позичальника понад залишку грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується за затвердженою внутрішньобанківської методикою на підставі даних про рух грошових коштів на поточному рахунку, балансу підприємства та звіту про фінансові результати на останню звітну дату, показника ліквідності діяльності, співвідношення власних і позикових коштів, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківськими нормативами і нормативними актами НБУ.

В період дії договору ліміт перераховується банком не менше одного разу на місяць не пізніше 5 числа кожного місяця. Зміна ліміту здійснюється за згодою сторін і вважається прийнятою на дату укладення додаткової угоди про розмір знову встановленого ліміту. На момент підписання цього договору ліміт складає суму, встановлену, в п. А.2.

Відповідно до п. А. 2 додаткової угоди № 1 до договору про надання овердрафтового кредиту № 30-07 від 17.04.2007, ліміт даного кредиту договору становить 47 000,00 грн на сплату страхових платежів у випадку і в порядку, передбачених п.п. 2.1.6, 2.2.14 цього договору.

За умовами п. А.3 додаткової угоди № 1 до договору про надання овердрафтового кредиту № 30-07 від 17.04.2007, проведення платежів клієнта в порядку, встановленому цим договором, здійснюється банком в термін до 16 квітня 2008 року.

Відповідно до п. А.4 даної додаткової угоди, період безперервного користування кредитом - не більше 30 днів.

У відповідності до п. 4.1. умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня позичальник сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Розмір ставки встановлений у п. А.7 Договору. Порядок розрахунку відсотків:

4.1.1 за 1-й день користування кредитом відсотки розраховуються за процентною ставкою інтервалу " 1-3-дня";

4.1.2. у разі непогашення кредиту після закінчення 3 днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом починаючи з 4-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу " 4-7 днів";

4.1.3 у разі непогашення кредиту після закінчення 7 днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом починаючи з 8-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу " 8-15 днів";

4.1.4. у разі непогашений кредиту після закінчення 15 днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 16-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу " 16-30 днів";

4.1.5. у разі непогашений кредиту після закінчення 30 днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом починаючи з 31-го дня встановлюється підвищена процентна ставка, визначена в п. 4.2. договору.

Згідно до п. А 7 даної додаткової угоди, для розрахунку процентів за користування кредитом встановлюється диференційована процентна ставка. Процентна ставка на момент розрахунку залежить від строку існування непогашеного залишку за кредитом і визначається наступною таблицею: строк користування кредитом 1-3 дні - 13,5 %, протягом 4-7 днів - 14,5 %, протягом 8-15 днів - 18,5 %, протягом 16-30 днів - 19,0 %. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в період безперервного користування кредитом, визначеного в п. А.4 не впливає на зміну початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо.

Згідно із п. 4.2 договору, у відповідності зі ст. 212 ЦКУ в разі порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4 договору, позичальник сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. А.6 договору (за винятком випадку реалізації Банком права зміни умов договору, встановленого п. А. 8 договору).

Умовами п. А.8 договору передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо погашення кредиту клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 38 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно із п. 4.2 договору, у відповідності зі ст. 212 ЦКУ в разі порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4 договору, позичальник сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. А.6 договору (за винятком випадку реалізації Банком права зміни умов договору, встановленого п. А. 8 договору).

Відповідно до змісту пункту 5.1 умов, у разі порушення позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.4., 1.5., 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4 договору, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.7, 4.4, 4.7 позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня сплачується в гривні.

Позивач вказує, що відповідач свої зобов'язання за договором овердрафту не виконав, у зв'язку з чим станом на 21.07.2016 заборгованість останнього становила 198 905,66 грн, у тому числі: 38 688,45 грн - заборгованість за кредитом; 55 069,78 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом, 105 147,43 грн - заборгованість по пені.

Також позивач вказує, що з відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців йому стало відомо, що з 10.04.2008 ТОВ "Київгорбуд" перебуває в стані припинення.

29.07.2016 позивачем було направлено заяву з кредиторськими вимогами № 20141013РВ1556 від 28.07.2016. Разом з тим, вищезазначена заява була повернута поштою, що, за доводами позивача, свідчить про протиправне ухилення ліквідаційної комісії ТОВ "Київгорбуд" від виконання обов'язку щодо визнання реально існуючої заборгованості перед ПАТ КБ "Приватбанк" та включення вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок коштів та майна особи, яка ліквідується.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до суду з позовом в якому просив зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Київгорбуд" в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк у розмірі 198 905,66 грн та включення зазначених вимог до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Київгорбуд".

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що на момент звернення до суду з позовом права ПАТ КБ "Приватбанк" порушені не були, що, в свою чергу, виключає можливість задоволення позовних вимог.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі договору про надання овердрафтового кредиту № 30-07, отже між сторонами склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами 1, 3 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідачем порушені договірні зобов'язання у частині своєчасного повернення кредитних коштів, жодних повідомлень/претензій щодо незгоди із умовами надання грошових коштів не висувалось, будь-яких доказів погашення відповідачем заборгованості в строки, встановлені у договорі, не надано, у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість за кредитом у розмірі 38 688,45 грн.

Сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом, згідно приведеного банком розрахунку заборгованості складає 55 069,78 грн. Крім того, у зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті кредиту, відсотків та комісії відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню, розмір якої за розрахунками позивача, становить 105 147,43 грн.

Отже, позивач є кредитором відповідача з грошовими вимогами загалом на суму 198 905,66 грн., розмір яких документально підтверджений та не оспорений відповідачем.

Проте, як вбачається із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київгорбуд" перебуває в стані припинення з 10.04.2008 за рішенням засновників.

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 105 ЦК України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 було зобов'язано Святошинську районну в місті Києві державну адміністрацію надати суду матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгорбуд" (місцезнаходження: 04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17, код ЄДРПОУ 32253078).

Зазначені матеріали реєстраційної справи були надані суду першої інстанції та при їх дослідженні судом було встановлено, що 09.04.2008 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгорбуд" на якоих були присутні його учасники: ОСОБА_4, що володіє 50 % статутного капіталу та ОСОБА_5, що володіє 50 % статутного капіталу. На зазначених зборах його учасниками було вирішено ліквідувати Товариство з обмеженою відповідальністю "Київгорбуд", створити ліквідаційну комісію з припинення ТОВ "Київгорбуд" у складі Голова ліквідаційної комісії - ОСОБА_6, член ліквідаційної комісії - ОСОБА_7. Голову ліквідаційної комісії зобов'язано вчинити всі необхідні заходи щодо ліквідації Товариства відповідно до чинного законодавства та в порядку, встановленому статутом ТОВ "Київгорбуд". Для прийняття претензій кредиторів встановити в термін - протягом двох місяців від дати публікації у спеціальному друкованому засобі масової інформації повідомлення про ліквідацію Товариства.

Разом з тим, місцевим господарським судом було встановлено, що в матеріалах реєстраційної справи наявна заява ОСОБА_4 від 21.05.2008 згідно якої, останній як власник 50 % статутного фонду ТОВ "Київгорбуд" виступив проти ліквідації зазначеного товариства. Також в матеріалах зазначеної реєстраційної справи міститься рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгорбуд", згідно якого ОСОБА_4, як власник 50 % статутного фонду ТОВ "Київгорбуд" виступив проти ліквідації зазначеного товариства. 11.08.2008 ОСОБА_8 на підставі довіреності, виданої директором ТОВ "Київгорбуд", держаному реєстратору були подані документи для проведення реєстраційної дії "Підтвердження відомостей про юридичну особу".

Проте, оскільки в матеріалах реєстраційної справи були відсутні докази, які свідчили б про вчинення дій направлених на припинення юридичної особи (відсутність опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи, а також встановлення порядку і строку заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється), з урахуванням заяви учасника товариства про відмову від припинення юридичної особи, а також вчинення директором дій направлених на підтвердження відомостей про юридичну особу, то місцевий господарський суд прийшов до правомірного висновку про передчасність вимог позивача.

Так, статтею 112 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Враховуючи наведені положення ст.112 ЦК України, заявлення вимог кредиторами можливо лише у строк встановлений ліквідаційною комісією для їх пред'явлення. Оскільки в матеріалах справи, а також в матеріалах реєстраційної справи, відсутні докази, які свідчили б про процес ліквідації ТОВ "Київгорбуд", то є вірним висновок суду першої інстанції про те, що зазначене виключає можливість заявлення ПАТ КБ "Приватбанк" до відповідача з кредиторськими вимогами в порядку статті 112 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Доводи, які викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 у справі № 910/18289/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 у справі №910/18289/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/18289/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді А.І. Мартюк

Б.О. Ткаченко