Рішення

від 30.06.2017 по справі 757/7829/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7829/17-ц

Категорія 57

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

30 червня 2017 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Литвинової І. В.,

при секретарі - Бажан О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні банківські системи України , ОСОБА_2, третя особа Шевченківський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив зняти арешт, накладений у якості забезпечення позову ухвалою Шевченківського районного суду Запорізької області від 21.03.2014 у справі № 336/1771/14-ц, на автомобіль Volkswage№ Passat В7 (номер кузову: НОМЕР_4). В обґрунтуванні позову зазначено, що позивачем 20.07.2015 було придбано вказаний автомобіль, а у процесі постановки на облік і проведенні реєстраційних дій працівниками УДАІ проводилася перевірка на предмет обтяжень, арешту або застави, наявності чого не було виявлено, тому право власності ОСОБА_1 було зареєстровано у Центрі ДАІ 8004 та видано реєстраційний номер з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. У подальшому за обставин звернення позивача до Центру ДАІ 8004 з метою зняття з реєстрації автомобіля, було виявлено арешт із забороною відчуження, накладений ухвалою Шевченківського районного суду Запорізької області від 21.03.2014 у справі № 336/1771/14-ц, що становить перешкоди у реалізації позивачем свого права власності на належний їй автомобіль.

У судове засідання позивач не з'явився, його представником подано суду заяву про розгляд справи без участі представника, просить задовольнити позов та проти заочного розгляду не заперечує /а. с. 90/.

Відповідач ТОВ Сучасні банківські системи України у судове засідання представника не направило, повідомлялося про час, дату і місце судового засідання належним чином, заяви, клопотання, письмові заперечення не подавалися суду.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився також, про час, дату і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, заяви або клопотання, як і письмові заперечення не надходили до суду.

Від третьої особи у справі Шевченківського ВДВС Запорізького міського управління юстиції представник не з'явився, повідомлене належним чином про час, дату і місце судового засідання належним чином, заяви, клопотання, письмові заперечення не подавалися суду.

За вказаних обставин, суд на підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України, з огляду на відсутність заперечень сторони позивача, визнав можливим провести заочний розгляд справи, у відсутність відповідачів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі даних та доказів, які вважає достатніми для правильного вирішення справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

20.07.2015 позивач придбала автомобіль марки Volkswage№ Passat В7 (2011 року випуску, седан-В, об'єм двигуна: 1968 куб. см., номер кузову: НОМЕР_5), при цьому, в процесі постановки на облік та проведенні реєстраційних дій працівниками УДАІ, вказаний автомобіль було перевірено на предмет наявності обтяжень, арешту або застави та проведено реєстрацію в Центрі ДАІ 8004 (колишній ВРЕР-4 УДАІ в м. Києві) автомобілю, надано реєстраційний номер (державний номерний знак) НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 /а. с. 12/.

23.12.2016 при перевірці автомобіля на предмет зняття з реєстрації у Центрі ДАІ 8004 за адресою: м. Київ, вул. Братиславська. 52, власниці автомобіля була надана інформація про те, що на автомобіль накладено арешт із забороною відчуження.

Відповідно до інформації витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 51134145 від 26.12.2016, 21.03.2014 на автомобіль було накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 42647611 від 21.03.2014. Дана постанова була винесена виконавцем Шевченківського відділу виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Полуляховою Ю. С. на підставі ухвали № 336/1771/14-ц, виданої 21.03.2014 Шевченківським районним судом Запорізької області у межах забезпечення позову ТОВ Сучасні банківські системи України до громадянина ОСОБА_4 /а. с .13/.

Як вбачається з письмової відповіді № 31/26-Н-371 із від 05.01.2017, наданої на заяву представника позивача про надання інформації, щодо факту наявності обтяження у вигляді арешту належного заявнику транспортного засобу та вимогою надання інформації щодо всіх попередніх власників автомобіля, станом на 22.07.2015 законодавством не було передбачено здійснювати перевірку транспортних засобів у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та у працівників УДАІ був відсутній такий доступ. Також у відповіді було зазначено всіх власників автомобіля з датами у відповідності до яких було встановлено, що громадянин ОСОБА_2 володів автомобілем до 02.04.2013 включно та арешт накладався на транспортний засіб, який вже більше року не перебував у його володінні і власності та у відповідності до інформації наданої МВС - належав ОСОБА_5 /а. с. 17-18/.

Таким чином, встановлено, що на час винесення постанови про накладання арешту 21.04.2014, вказаний транспортний засіб більше року не перебував власності відповідача ОСОБА_2

У відповідності до ч. 3 ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження , у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

У своїй постанові від 15.05.2013 Верховний Суд України дійшов правової позиції № 6-26цс13, згідно з якою вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Як роз'яснено в пункті 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України Про судову практику в справах про зняття арешту з майна від 03.06.2016 № 5, при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з'ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, неухильно додержуючись при цьому як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і положень про належність та допустимість доказів (статті 58, 59 ЦПК).

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен мас право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно з частиною 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За положеннями частини 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім-власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

За приписами частини 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з статтею 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Пунктом 1 частини 1 ст. 152 ЦПК України передбачено можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, належне саме відповідачеві.

За змістом зазначених норм та положень ст. 16 ЦК України, власник має право вимагати відновлення свого порушеного права, в даному випадку - звільнення з-під арешту майна, яке належить йому на праві власності.

Аналогічні положення містяться в пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 № 9.

Згідно з роз'ясненнями, наданими Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові Про судову практику в справах про зняття арешту з майна № 5 від 03.06.2016, спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму ВССУ № 5 від 03.06.2016, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV Про виконавче провадження (у редакції Закону України від 04.11.2010 № 2677-VI).

Як вбачається з пункту 9 постанови Пленуму ВССУ № 5 від 03.06.2016, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (частина третя статті 154 ЦПК). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина четверта статті 154 ЦПК). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 59 Закону про виконавче провадження).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позову, оскільки в інший спосіб, ніж зняття арешту з майна та заборони на його відчуження, накладених на автомобіль, що належить позивачу ухвалою суду, захистити порушене право позивача неможливо.

У зв'язку з задоволенням позову, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 640 грн. у рівних частинах з кожного з них.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 321, 391 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1-16, 28-32, 38-44, 57-63, 66, 79, 80, 88, 157-196, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 294, 307-1 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні банківські системи України , ОСОБА_2, третя особа Шевченківський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про зняття арешту з майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений на автомобіль марки Volkswage№ Passat В7 (2011 року випуску, седан-В, об'єм двигуна: 1968 куб. см., номер кузову: НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1), в якості вжиття заходів забезпечення позову за ухвалою Шевченківського районного суду Запорізької області від 21.03.2014 у цивільній справі № 336/1771/14-ц.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні банківські системи України (код ЄДРПОУ 34821096) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2) суму у розмірі 320 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2) суму у розмірі 320 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. В. Литвинова