Рішення

від 26.06.2017 по справі 344/165/16-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/165/16-ц

Провадження № 2/344/1446/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Польської М.В.

при секретарі c/з ОСОБА_1,

з участю позивача ОСОБА_2Ф, представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача 1 ОСОБА_4, представника відповідача 3Лещак Н.І., представника третьої особи 3 ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, про визнання права власності на самочинно збудований індивідуальний житловий будинок та зобов'язання прийняти в експлуатацію житловий будинок, стягнення судових витрат,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_9 звернувся в січні 2016 року в суд до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Інспекції державно-будівельного контролю в м.Івано-Франківську про визнання права власності на самочинне будівництво житлового будинку та зобов'язання ввести в експлуатацію самочинне будівництво.

Ухвалою суду від 19.05.2016р. до участі у справі були залучені до участі у справі треті особи що не заявляють самостійних вимог - ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (співвласників квартир №1,2 у існуючому будинку №17 по вул.Ботанічна).

Ухвалою суду від 10.04.2017р. було замінено неналежного відповідача 3 Інспекцію державно-будівельного контролю в м.Івано-Франківську на належного - Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (з 16.08.2016р. виконання повноважень визначених законом належним відповідачем).

01.03.2017р., 11.04.2017р. було уточнено позовні вимоги, позивач просив про: визнання права власності за ОСОБА_9 на самочинно збудований двоповерховий індивідуальний житловий будинок, загальною площею 99,03 м.кв. що знаходиться на земельній ділянці площею 0,0394 га, кадастровий номер 2610100000:20:008:0114 по вул.Ботанічній, 17 у м.Івано-Франківську, та примикає до житлового будинку по вул.. Ботанічна 17, у м.Івано-Франківську, співвласниками якого є ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 (належним по 1/3 частки квартири №1, а до цілого будинку №17 - 57/100 частки) та ОСОБА_8 (власник квартири №2, а до цілого будинку №17-43/100 частки); зобов'язання Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради прийняти в експлуатацію житловий будинок загальною площею 99,03 м.кв., який знаходиться на земельній ділянці площею 0,0394 га, кадастровий номер 2610100000:20:008:0114, та примикає до житлового будинку по вул.. Ботанічна 17, (кв.1,2) у м.Івано-Франківську, стягнення з відповідачів судових витрат.

Представник позивача та позивач просили позов задовольнити.

Відповідачі заперечили підставність позовних вимог.

Зокрема, відповідач 1 окрім поданого письмового заперечення (а.с.86-89) та наданих усних пояснень зазначив і про те, що вимоги позивач не стосуються вимог до виконкому, до якого позивач і не звертався, а тому він не є належним відповідачем. Представник відповідача 2 зазначив те, що у видачі будівельного паспорту позивачу було відмовлено, оскільки забудова земельної ділянки не відповідає Генплану міста. Відповідач 3 (до залучення судом іншої юридичної особи та ліквідації первісного відповідача3) подав письмове заперечення (а.с.68), в якій зокрема зазначено безпідставність вимоги щодо зобов'язання прийняти самочинне будівництво в експлуатацію, оскільки така вимога без проведення технічного обстеження та направлення Декларації у визначеному порядку про готовність об'єкта до експлуатації, суперечить законодавству та постанові КМУ від 13.04.2011р. №461. Після залучення належного відповідача 3, його представник позов також заперечила, зазначивши, що вимоги є безпідставними, а сам позивач у травні-червні 2017р. (після заміни відповідача 3) не допустив представника для огляду об'єкту самочинного будівництва, відписавши листом від 12.06.2017р., що оскільки справа №344/165/16-ц перебуває на розгляді у суді, іншого досудового врегулювання не потребує.

Треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7 (співвласники квартири №1, де зареєстрований і позивач) проти задоволення позову не заперечили, позов підтримали.

Представник третьої особи ОСОБА_8 (власника квартири АДРЕСА_1) - ОСОБА_5 заперечив позовні вимоги, просив в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.09.2012 року згідно договору дарування земельної ділянки обдаровуваний ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_10 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0.0394га, по вул.Ботанічна, будинок 17 в м.Івано-Франківську, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Попередньо дарувальнику ця земельна ділянка належала на праві власності з січня 2010р. (договір про поділ у лютому 2009р.)(а.с.6-7). Право позивача на дану земельну ділянку було зареєстроване - 23.11.2015 року (а.с.8).

Позивач доводив суду те, що ще у 2008-2010 роках було ним проведено будівництво індивідуального житлового будинку на вищевказаній земельній ділянці, який по стіні примикає до існуючого будинку №17 (фото на а.с.122-124), проте судом під час розгляду справи не було встановлено час початку даного будівництва, оскільки матеріали справи таких доказів не містять, а обидва висновки експертизи також не зазначають встановлення експертизою початку самочинного будівництва (тільки зі слів позивача).

В 2014 році позивачем було отримано проектні пропозиції будівництва індивідуального житлового будинку №17 на вул.Ботанічна, виконаного АПБ управління архітектури та містобудування (а.с.9-28), проектованою добудовою заг.пл. 50.27 м.кв.(І пов.), 48.76 (ІІ пов.) та дах, розміщеного впритул до стіни існуючого житлового будинку №17.

Представник позивача ОСОБА_3 суду пояснив, що такий проект було замовлено позивачем ще у 2011 році, як прибудова до існуючого будинку №17, однак такі доводи представника без долучення належних доказів до матеріалів справи, є голослівними. Також, не підтверджено жодним доказом до матеріалів справи і те, що позивача вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за здійснене ним самочинне будівництво ще у 2011 році, що на запитання представника відповідача 3 та суду про надання таких доказів, представником позивача зазначено що такі є, але не надано суду, як і не клопоталось про витребування такого доказу у разі неможливості його надання.

Не заслуговують на увагу суду і доводи представника позивача про те, що позивач неодноразово звертався до управління архітектури та будівництва у 2011 році про отримання дозволу на початок робіт, оскільки такі доводи є голослівними та не підтвердженими належними доказами.

Натомість матеріали даної цивільної справи містять докази звернення позивача у 2015 році, а саме 12.11.2015р., 26.11.2015р., 17.12.2015р. до Департаменту містобудування та архітектури про надання будівельного паспорту на будівництво індивідуального житлового будинку №17 на вул.Ботанічна, та відповідь від 17.11.2015р., 09.12.2015р., 25.12.2015р. якою відмовлено щодо видачі будівельного паспорта, оскільки є невідповідність намірів забудови земельної ділянки діючому Генплану міста (санітарно-захисна зона території промислових та комунальних підприємств), недотримання забудівником відступу від стіни існуючого житлового будинку - не менше 1 м, відсутність дозволу та рішення на прибудову міськвиконкому, наявність конфлікту після добудови з межівниками земельної ділянки (а.с.29, 31, 85). Повідомлено відповідями також про підготовки нового проекту Генплану міста, в якому вже будуть враховані існуючі будівництва, та зняття обмежень при затвердженні нового Генплану. На час ухвалення рішення, розроблений новий Генплан міста ще не затверджено міською радою.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було замовлено та долучено до позову як доказ висновок експерта ОСОБА_11, який складено 25.12.2015р. №4/12/15 (а.с.33-39). Шляхом візуального огляду експерт встановив, що фактичний побудований індивідуальний житловий будинок №17 на вул.Ботанічна у м.Івано-Франківську відповідає проектним пропозиціям виданим у 2014р. АПБ управління архітектури та містобудування, ступінь готовності - 98%.

Разом з тим, даний висновок експерта не містив даних щодо примикання та дотримання відстані самочинного будівництва об'єкта позивачем до існуючого двохквартирного житлового будинку, з врахуванням наявного заперечення власника квартири №2 щодо погодження з таким самочинним будівництвом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 був затверджений ОСОБА_12 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (в редакції з жовтня 2015р.), який визначає механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Так, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I-III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.04.2015р. №79 який зареєстровано 15.05.2015р. за №547/26992, затверджений ОСОБА_12 прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт , діючого на час звернення позивача з Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, яким було встановлено процедуру та умови прийняття в експлуатацію збудованих уже в т.ч. індивідуальних житлових будинків (за період з 1992р. по 12.03.2011р.) без належного дозволу на виконання будівельних робіт та проведення технічного обстеження. ОСОБА_12 передбачено першочергове: по-перше технічне обстеження об'єкта, по-друге складання технічного паспорта з відміткою про проведення технічного обстеження за відповідною формою та по-третє прийняття в експлуатацію об'єктів, яке здійснюється безоплатно органом державного архітектурно-будівельного контролю протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об'єкти, за результатами технічного обстеження цих об'єктів шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації. До цього переліку також надається документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт. Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня прийняття в експлуатацію об'єкта подати копію декларації місцевому органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта для подання такими органами інформації про прийнятий в експлуатацію об'єкт до органу державної статистики.

Попередньо діяв Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19 березня 2013 року № 95 Про затвердження ОСОБА_12 прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж , зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2013 року за № 612/23144.

У квітні 2016р. (під час розгляду справи судом) позивач направив Управління ДАБІ Декларацію про готовність об'єкта (самочинного будівництва індивідуального житлового будинку №17 на вул.Ботанічна), який листом роз'яснив ОСОБА_12 прийняття в експлуатацію об'єктів за постановою КМУ від 13.04.2011р. №461 та подачі документів тільки через органи ЦНАПу (а.с.83).

30.04.2016р. позивач направив ЦНАПу Декларацію про готовність об'єкта (самочинного будівництва індивідуального житлового будинку №17 на вул.Ботанічна, що отримана останнім 04.05.2016р. (а.с.80-82, 110). Проте, така Декларація була повернута позивачу на доопрацювання через відсутність повноти даних у п.3,5,6 (в т.ч. щодо техн.інвентаризації об'єкта) та роз'яснено повторну подану після доопрацювання (а.с.109). Представник позивача та позивач зазначили суду, що доопрацьовану Декларацію також подавав до ЦНАПу, проте жодних доказів щодо цього суду не надано, і у разі б такого подання з виправленням недоліків, така Декларація могла бути зареєстрована у встановленому порядку. А тому, такі доводи сторони позивача не заслуговують увагу суду, як голослівні та непідтверджені. Окрім того, такий допуск відповідача 3 на спірний об'єкт в т.ч. для проведення технічного огляду, не був самим же позивачем забезпечений, про що буде зазначено нижче.

Матеріали справи містять також докази звернення позивача 11.12.2015р. та 31.05.2016р. до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради щодо присвоєння самочинному будівництву індивідуального житлового будинку по вул.Ботанічна, 17 тимчасової поштової адреси та видачі довідки про проведення такого самочинного будівництва (а.с.105-108), проте як встановлено судом такої поштової адреси не було надано самочинному будівництву.

Ухвалою суду від 14.11.2016р. у даній цивільній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі (відновлено провадження 04.01.217р.).

Згідно висновку експертів №950/16-22 складеного 27.12.2016р. (а.с.171-186) фактично побудований індивідуальний житловий будинок №17 по вул.Ботанічна, що примикає до будинку №17, відповідає робочому проекту виданого у 2014р. АПБ управління архітектури та містобудування, ступінь готовності - 96%, відповідає нормам ДБН до іншого будинку (зблокований по стіні на якій немає вікон), не відповідає вимогам щодо проведення будівельних робіт перед початком їх проведення (виготовлення робочого проекту, погодження проекту у відділі містобудування та архітектури, отримання дозволу на початок будівельних робіт).

Разом з тим, самочинним вважається будівництво житлового будинку без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. А в п.3 зазначено, що право власності у порядку, передбаченому частиною третьою статті 376 ЦК, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв'язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом. Визнання права власності на незавершений об'єкт самочинного будівництва не допускається, оскільки це суперечить змісту як частини третьої статті 376, так і статті 331 ЦК.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно підпункту 3 п. «б» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

ОСОБА_12 проектування та будівництва об'єктів власниками та користувачами земельних ділянок врегульовано ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , що не дотримано позивачем при будівництві, а тому він і звернувся до суду за захистом прав.

Згідно статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

У ст. 331 цього Кодексу міститься загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України.

Зокрема, момент виникнення права власності на річ (майно) визначається законом. Зокрема, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна); якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації - з моменту прийняття його до експлуатації; коли ж право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації - з моменту такої реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна) (ст. 331 ЦК України).

Згідно із роз'ясненнями, викладеними у п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 6 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)" при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про основи містобудування" спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання ч. 1 ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст. 3 ЦПК України). У зв'язку з викладеним звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого, чи його відсутність, дають підстави вважати про наявність спору.

Проте, як зазначено в постанові ВССУ від 22.04.2015, № 6-32010св14, зазначене залишилося поза увагою як суду першої так і апеляційної інстанцій, які не з'ясували, чи звертався позивач до відповідного органу з питання визнання за ним права власності на самочинне будівництво й чи вирішувалося таке питання у визначеному законом порядку,та інші обставини, що призвело до поверхневого вирішення справи. Крім того, зазначаючи про непорушення прав інших осіб самочинним будівництвом, суди не звернули уваги на заперечення власників інших квартир щодо здійснення позивачем самочинного будівництва, тим самим не дотримавши положень ст. 391 ЦК України, та не перевірили строк дії відповідних дозволів на здійснення вказаного будівництва. Таким чином, судами не з'ясовано всі обставини справи, не досліджено усі докази та не надано їм належної правової оцінки.

У даному спорі, судом з'ясовано що позивач не звертався в установленому порядку до відповідного органу, оскільки подані звернення на видачу будівельного паспорта по факту проведення будівництва не є обґрунтовані (без належного отримання дозволу на початок будівництва), а подана ним під час розгляду справи Декларація, так і не була доопрацьована позивачем, що б не потребувало після усунення недоліків позивачем звернення до суду.

24.05.2017р. відповідач 3 з метою встановлення обставин самочинного будівництва по вул.Ботанічній, 17, просив ОСОБА_9 з'явитися до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, однак позивач не допустив представника для огляду об'єкту самочинного будівництва, відписав лист від 12.06.2017р., що оскільки дана цивільна справа №344/165/16-ц перебуває на розгляді у суді, іншого досудового врегулювання не потребує.

Разом з тим, визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 27 травня 2015 р. у справі N 6-159цс15).

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 3 ст. 16 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги не є обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ст..212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

На підставі наведеного, відповідно до ст.376 ЦК України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461, Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.04.2015р. №79. постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року та керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, про визнання права власності на самочинно збудований індивідуальний житловий будинок загальною площею 99,03 м.кв., який знаходиться на земельній ділянці площею 0,0394 га, кадастровий номер 2610100000:20:008:0114, та примикає до житлового будинку по вул.. Ботанічна 17, (кв.1,2) у м.Івано-Франківську та зобов'язання прийняти в експлуатацію житловий будинок загальною площею 99,03 м.кв., який знаходиться на земельній ділянці площею 0,0394 га, кадастровий номер 2610100000:20:008:0114, та примикає до житлового будинку по вул.. Ботанічна 17, (кв.1,2) у м.Івано-Франківську, стягнення судових витрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 26 червня 2017 року.

Суддя Польська М.В.