Рішення

від 08.06.2017 по справі 910/5937/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2017Справа №910/5937/17

За позовом публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк

до Національного банку України

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство Дельта банк

про визнання припиненими правовідносин за іпотечним договором від 14.02.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 233

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

від позивача Кириєнко С.А. (за дов.)

від відповідача Ганношин О.А. (за дов.)

від третьої особи Ханович К.В. (за дов.), Таболін О.С. (за дов.), Шпак Т.Г. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство Кредитпромбанк до Національного банку України про визнання припиненими правовідносин за іпотечним договором від 14.02.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 233.

За твердженням позивача, вимоги відповідача за спірним іпотечним договором вважаються погашеними з 11.07.2015, оскільки відповідач письмово не звернувся до уповноваженої особи на ліквідацію позивача із заявою про включення його вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів. Крім того, наявність обтяжень нерухомого майна позбавляє позивача можливості проводити реалізацію предмета іпотеки, що має наслідком затягування процедури ліквідації позивача, а також відтермінування строку погашення заборгованості позивача перед його кредиторами.

Суд своєю ухвалою від 14.04.2017 порушив провадження у справі № 910/5937/17, розгляд останньої призначив на 22.05.2017.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що станом на дату розгляду справи заборгованість публічного акціонерного товариства Дельта банк за кредитними договорами, з метою забезпечення яких укладено іпотечний договір від 14.02.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 233, становить близько трьох мільярдів гривень, тобто основне зобов'язання не припинено.

Також відповідач зазначив, що нормами Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачено, що заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно. При цьому задоволення іпотекодержателем своїх вимог за рахунок заставленого майна не пливає на порушення черговості задоволення вимог інших кредиторів.

22.05.2017 суд залучив до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство Дельта банк .

Публічне акціонерне товариство Дельта банк зазначило, що наразі заборгованість за основними зобов'язаннями не погашена в повному обсязі.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

В період з вересня 2008 року по червень 2009 року між Національним банком України (кредитором) та товариством з обмеженою відповідальністю Укрпромбанк (позичальником), правонаступником прав та обов'язків якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , укладено низку кредитних договорів з додатковими угодами до них (далі - кредитні договори).

14.02.2014, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цими кредитними договорами, між Національним банком України та публічним акціонерним товариством Кредитпромбанк (іпотекодавцем) укладено іпотечний договір, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 233 (далі - Іпотечний договір).

Відповідно до п. 5 Іпотечного договору іпотекодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитних договорів, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку і на умовах, визначених цим договором, таке нерухоме майно належне йому на праві власності (предмет іпотеки):

п. 5.1. Нежитлове приміщення №1 (з приміщення №1 по приміщення №19) (в літ. А), загальною площею 222,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, буд. 11 та належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом Войтовським B.C. 14.06.2013, зареєстрованим в реєстрі за №2016, на підставі акта №4559408/2 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволовим В.А. 12.06.2013.

п. 5.2. Земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 51,4114 га, кадастровий номер 3221487001:06:005:0004, що розташована: Київська область, Васильківський район, с. Путрівка, та належить іпотекодавцю на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.06.2013, посвідчений приватним нотаріусом Войтовським B.C. за реєстровим №1897.

Сторони Іпотечного договору визначили, що загальна вартість предмета іпотеки складає 381769974,70 грн..

02.06.2015 Національний Банк України ухвалив постанову №353 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Кредитпромбанк .

На підставі рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 112 від 03.06.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ Кредитпромбанк .

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Підставами припинення права застави, визначеними у ст. 593 ЦК України, є: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрата предмета застави, якщо заставодавець не змінив предмет застави; реалізація предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Іпотека, як один із видів застави, припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до Закону України Про іпотеку ; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених Законом України Про іпотеку (ст. 17 Закону України Про іпотеку ).

Згідно зі ст. 3 Закону України Про іпотеку іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Суд встановив, що основні зобов'язання не припинені.

Крім того, в п.п. 15.8.3 п.15.8 Іпотечного договору зазначено про те, що іпотекодаржатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за кредитними договорами у випадку ліквідації юридичної особи іпотекодавця та/або позичальника.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

В ч. 3 ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визначено, що майно банку, яке є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом. У разі продажу Фондом заставленого майна (активів) кошти, отримані від реалізації такого майна (активів), спрямовуються на погашення вимог заставодержателя у розмірі не більше основної суми заборгованості за забезпеченим таким майном (активами) зобов'язанням разом з нарахованими процентами після відшкодування Фонду витрат на утримання та продаж такого майна. Решта коштів включається до ліквідаційної маси банку.

З наведених правових норм вбачається, що в даному випадку існує пряма норма спеціального Закону, яка встановлює порядок включення до ліквідаційної маси і реалізації майна банку, яке є предметом застави (іпотеки), тобто без порушення черговості задоволення вимог інших кредиторів, оскільки вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок виключно іпотечного майна.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Повний текст рішення складено 03.07.2017.

Суддя С. А. Ковтун