Постанова

від 22.06.2017 по справі 911/501/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2017 р. справа№ 911/501/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Власова Ю.Л.

при секретарі: Добрицька В.С.

за участю представників:позивача - Ларьков В.І.

відповідача - Ковтун А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк"

на рішення Господарського суду Київської області від 18.04.2017 р.

у справі № 911/501/17 (суддя - Ярема В.А.)

за позовом Громадської організації "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства"

до Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк"

про стягнення 87445,08 грн

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Громадська організація "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства" (далі - позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, 87 445,08 грн, з яких: 58 186,44 грн заборгованості з орендних платежів, 19 939,61 грн пені, 7 374,29 грн інфляційних втрат та 1 944,74 3% річних.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/501/17 від 18.04.2017 р. позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 58 186,44 грн заборгованості з орендних платежів; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 18.04.2017 р., Публічне акціонерне товариство "Радикал Банк" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення про повну відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що в нього відсутній обов'язок сплати орендної плати за вказаний період, оскільки за змістом ст. ст. 36, 45, 46 та 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" задоволення вимог кредиторів відбувається в порядку черговості з дотриманням процедури подання кредитором відповідної заяви протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії. До того ж, відповідач зазначає про те, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, у той час як до переліку витрат, що підлягають оплаті позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку, заявлені позивачем до стягнення кошти не відносяться.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 р. порушено апеляційне провадження у справі № 911/501/17, а розгляд справи призначено на 22.06.2017 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

28.05.2013 р. між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (далі - управління) та Громадською організацією "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства" (далі - орендар) було укладено договір на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області №14-15 (далі - договір оренди).

Відповідно до п. 1.1 договору оренди управління надає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення загальною площею 402,56 кв. м. (з коефіцієнтом 1,41 на холи, коридори, сходові клітки і т. д.), що складається з приміщень №№46, 47, 48, 49, 50, 51, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 (за інвентаризаційною справою), які розташовані на першому поверсі в адмінбудинку за адресою: м. Вінниця, вул. Театральна, 14, згідно викопіювання з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.

Згідно з п. 6.4 договору оренди орендар має право здавати частину приміщень в суборенду.

Цей договір діє з 24 травня 2013 року по 2 травня 2016 року (п. 10.1 договору оренди).

На підставі акту приймання-передачі приміщень від 28.05.2013 р. Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області передало, а Громадська організація "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства" прийняло нежитлові приміщення загальною площею 402,56 кв. м. (з коефіцієнтом 1,41 на холи, коридори, сходові клітки і т. д.), що складається з приміщень № № 46, 47, 48, 49, 50, 51, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 (за інвентаризаційною справою), які розташовані на першому поверсі в адмінбудинку за адресою: м. Вінниця, вул. Театральна, 14.

В подальшому, 13.09.2013 р. між Громадською організацією "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства" (далі - орендар) та Публічним акціонерним товариством "Радикал банк" (далі - суборендар) було укладено договір суборенди приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області (далі - договір суборенди).

Згідно з п. 1.1 договору суборенди орендар передає, а суборендар приймає в суборенду нежиле приміщення, загальною площею 111,79 кв. м., що складається з приміщень № № 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24 (далі - об'єкт суборенди або майно), які розташовані на першому поверсі в адмінбудинку за адресою: м. Вінниця, вул. Театральна, 14, згідно викопіювання з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.

Пунктом 1.4 договору суборенди передбачено, що предмет оренди перебуває у користуванні орендаря на підставі договору оренди приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області № 14-15 від 28.05.2013 р.

Відповідно до п. 3.1 договору суборенди за володіння та користування приміщенням суборендар сплачує суборендну плату, місячний розмір якої становить (167,15 х Кінфл. за вересень 2013р. х Кінфл за жовтень 2013р.) грн за 1 кв. м. орендованої площі, а також відповідний ПДВ, відповідно до рішення 13 сесії Вінницької обласної ради 5 скликання № 419 "Про оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області".

Розмір плати за суборенду за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування плати за попередній місяць на індекс інфляції поточного місяця (п. 3.2 договору суборенди).

Згідно з п. 3.5 договору суборенди відшкодування витрат за комунальні послуги (вода, тепло, приєднане навантаження, теплова енергія, електроенергія, вивезення сміття, експлуатаційні витрати) суборендар сплачує за рахунками орендаря згідно з розшифровкою всіх витрат по видах послуг щомісячно.

Цей договір діє з 01 жовтня 2013 року по 12 травня 2016 року (10.1 договору суборенди).

Згідно з актом приймання-передачі приміщень від 01.10.2013 р. орендар передав, а суборендар прийняв нежитлові приміщення загальною площею 111,79 кв. м., що складається з приміщень №№ 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, які розташовані на першому поверсі в адмінбудинку за адресою: м. Вінниця, вул. Театральна, 14.

11.11.2015 р. щодо ПАТ "Радикал банк" було розпочато процедуру ліквідації, у зв'язку з чим договір суборенди було достроково припинено.

Так, 31.12.2015 р. між Громадською організацією "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства" та Публічним акціонерним товариством "Радикал банк" було укладено додатковий договір, відповідно до умов якого, сторони домовились розірвати договір суборенди з 31.12.2015 р.

Відповідно до п. п. 2 та 4 вищезазначеного додаткового договору сторони підтвердили необхідність виконання взятих на себе зобов'язань до закінчення дати, вказаної у п. 1 даного додаткового договору. Після закінчення строку дії договору суборенди права та обов'язки сторін за договором суборенди припиняються за виключенням обов'язку суборендаря провести повний розрахунок з орендарем. Суборендар зобов'язаний провести повний розрахунок з орендарем у строки та порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

31.12.2015 р. згідно з актом приймання-передачі приміщення за договором суборенди приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області від 13.09.2013 р. відповідач повернув позивачу нежитлові приміщення загальною площею 111,79 кв. м., що складається з приміщень № № 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, які розташовані на першому поверсі в адмінбудинку за адресою: м. Вінниця, вул. Театральна, 14.

01.02.2017 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 1/2/17-1 з вимогою погасити заборгованість з орендної плати за період з 11.11.2015 р. по 31.12.2015 р. у сумі 58 186,44 грн.

Вказаний розмір орендної плати підтверджується актами-рахунків № СФ-0001613 від 18.11.2015 р., № СФ-0001784 від 10.12.2015 р., що були виставлені позивачу Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області на оплату оренди та комунальних послуг за листопад, грудень 2015 року, а також копіями підписаних сторонами за договором суборенди актами прийому-передачі робіт № 3009/1 від 30.09.2016 р. та № 3010/1 від 30.10.2015 р.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, після розірвання договору суборенди орендні платежі не сплатив та не відшкодував витрати за комунальні послуги, загальний розмір яких становить 58 186,44 грн та складається з орендної плати за листопад 2015 року у розмірі 23 088,94 грн і орендної плати за грудень 2015 року у розмірі 35 097,50 грн.

Як передбачено ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користуванням майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором ( ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Таким чином, зобов'язання зі сплати орендної плати за користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень.

У відповідності до ч. 3 ст. 774 ЦК України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Пунктом 3.8 договору суборенди передбачено, що визначену суборендну плату, плату за комунальні послуги суборенди зобов'язаний сплачувати на рахунок орендаря не пізніше 3-го числа місяця, наступного за звітним.

Отже, підписання ПАТ "Радикал банк" договору суборенди, як і безперешкодне користування відповідачем орендованими приміщеннями та отримання комунальних послуг, пов'язаних з утриманням суборендованого приміщення, у листопаді, грудні 2015 року без будь-яких зауважень чи заперечень, свідчить про погодження суборендаря з умовами укладеного договору та, відповідно, в силу договірних положень у відповідача виникає обов'язок по сплаті орендної плати та компенсації вартості наданих комунальних послуг у повному обсязі та погоджені сторонами у договорі строки, а саме: за листопад 2015 року - до 03.12.2015 включно; за грудень 2015 року - до 03.01.2016 включно.

Враховуючи те, що відповідач, в порушення зазначених норм права та умов укладеного договору суборенди свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів не виконав неналежним чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача за період з 11.11.2015 р. по 31.12.2015 р. у сумі 58 186,44 грн заборгованості з орендних платежів є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 19 939,61 грн пені, 7 374,29 грн інфляційних втрат та 1 944,74 3% річних.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, відповідно до п. п. 3, 5 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

- нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

- нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 34 вищевказаного Закону Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Так, відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 203 від 09.11.2015 р. "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Радикал банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" було вирішено, зокрема, розпочати процедуру ліквідації ПАТ "Радикал банк" з 10.11.2015 р. по 09.11.2017 р. включно, з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб.

До того ж, згідно з постановою Правління Національного банку України № 769 від 09.11.2015 р. "Про відкладення банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал банк"" відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "Радикал банк".

16.11.2015 р. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на офіційній сторінці в мережі Інтернет розміщено відомості щодо опублікування 14 листопада 2015 року в газеті "Голос України" інформації про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, призначення уповноваженої особи Фонду та відшкодування коштів ПАТ "Радикал банк".

Отже, враховуючи нормативні приписи щодо процедури ліквідації банку в частині заборони нарахування, зокрема, неустойки (штрафів, пені), індексу інфляції та відсотків під час тимчасової адміністрації, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 19 939,61 грн пені, 7 374,29 грн інфляційних втрат та 1 944,74 3% річних є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Доводи скаржника про відсутність правових підстав щодо сплати позивачу суми орендної плати та комунальних послуг в силу приписів ст. ст. 36, 45, 46 та 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 16 ст. 2, п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банків.

Згідно з ч. 4 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" початок тимчасової адміністрації не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують господарську діяльність банку, зокрема, договорів про оренду нерухомого майна, надання комунальних послуг, послуг зв'язку, охорони. У разі припинення, розірвання або порушення умов таких договорів з боку контрагентів банку Фонд має право вимагати відшкодування збитків у порядку, встановленому законодавством України.

Як передбачено ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку в тому числі, щодо витрат, пов'язаних із забезпеченням його господарської діяльності відповідно до частини четвертої цієї статті.

Таким чином, орендна плата за користування орендованим майном за договором суборенди та комунальні послуги, стосуються безпосередньо господарської діяльності відповідача, а тому обмеження встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 18.04.2017 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 18.04.2017 р. у справі № 911/501/17 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/501/17 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

Ю.Л. Власов